Eurotolerculture

✨ Разом 🫶 будуємо майбутнє без кордонів для мрій! 🌍

🌟 Мрій! 🚀 Дій! 💫 Надихай! ✨ Європа – це ми! 🇪🇺💙💛

⚛️ Сьогодні ми згадуємо одну з найтрагічніших техногенних подій ХХ століття – аварію на Чорнобильській АЕС. Це не лише історія, але й урок про ціну відповідальності, значення правди та силу людської витривалості.

⚛️ Чорнобиль став уособленням замовчування з боку радянської системи, але водночас – свідченням героїзму ліквідаторів, які, жертвуючи собою, запобігли ще більшій катастрофі. Це також нагадування про виклики сьогодення: загрозу ядерного тиску, екологічні небезпеки та ризики для здоров’я людей.

⚛️ У цей день ми вшановуємо пам’ять тих, хто загинув, висловлюємо вдячність усім, хто проявив мужність, і наголошуємо: саме правда та обізнаність є нашою найнадійнішою опорою.

⚛️ Зберігаймо пам’ять про минуле, дбаймо про сьогодення та разом працюймо задля безпечного майбутнього.

❗️✅ Чорнобильська катастрофа в цифрах і датах
✅ 1977 року запустили перший блок Чорнобильської АЕС.
✅ 2 роки пропрацював четвертий енергоблок ЧАЕС - на повну потужність його запустили 1984 року. Це був “наймолодший” і найсучасніший реактор.
✅ 2 дні світ нічого не знав про вибух.
✅ 30 співробітників АЕС загинули внаслідок вибуху або гострої променевої хвороби протягом кількох місяців.
✅ 500 тис людей померли від радіації, за оцінками незалежних експертів.
✅ 8,5 мільйонів жителів України, Білорусі, росії в перші дні після аварії отримали значні дози опромінення.
✅ 90 784 особи було евакуйовано з 81-го н.п України до кінця літа 1986 року.
✅ Понад 600 тисяч осіб стали ліквідаторами аварії.
✅ 2293 українських міст і селищ із населенням приблизно 2,6 мільйона людей забруднено радіоактивними нуклідами.
✅ 200 тисяч квадратних кілометрів - на таку територію поширилася дія радіації. Із них 52 тисячі квадратних кілометрів – сільськогосподарські землі.
✅ 10 днів - з 26 квітня до 6 травня - тривав викид активності з пошкодженого реактора на рівні десятків мільйонів Кюрі на добу, після чого знизився у тисячі разів. Фахівці називають цей період активною стадією аварії.
✅ 11 тонн ядерного палива було викинуто в атмосферу внаслідок аварії на Чорнобильської АЕС.
✅ 400 видів тварин, птахів і риб, 1200 видів флори продовжують існувати в “зоні відчуження”, де через істотне та катастрофічне забруднення повітря, ґрунтів і вод заборонено проживати людям.
✅ з 26 квітня по жовтень 1986 року Чорнобильська АЕС не працювала. У жовтні 1986-го 1 і 2 енергоблоки було знову введено в експлуатацію; у грудні 1987 року відновив роботу 3. 4 енергоблок не запрацював.
✅ 1991 рік - на 2-му енергоблоці сталася пожежа, внаслідок якої була заблокована робота цього реактора.
✅ Грудень 1995 року - підписано меморандум між Україною та країнами “Великої сімки” і Комісією Євросоюзу, відповідно до якого почалася підготовка програми повного закриття станції.
✅ 15 грудня 2000 року - ЧАЕС зупинено повністю.
✅ Вересень 2010-го - закладка фундаменту під новий саркофаг, у квітні 2012-го стартувало будівництво арки, що мало накрити “Укриття”, у жовтні 2011 року на майданчику комплексу “Вектор” почалося будівництво Централізованого сховища відпрацьованих джерел іонізуючого випромінювання.
✅ 29 листопада 2016 року завершили насування арки над 4-м енергоблоком.
✅ 14 лютого 2025 року російський ударний безпілотник типу “Шахед” (Герань-2) пошкодив укриття 4-го енергоблока Чорнобильської АЕС.
💢 За матеріалами Український інститут національної пам'яті

💢 2 квітня Всесвітній день поширення інформації про проблему аутизму (World Autism Awareness Day).

📚 День запроваджено у 2008 р. рішенням Генеральної Асамблеї ООН з метою підкреслити необхідність допомоги людям, що страждають від невиліковного захворювання.

📚 У цей день проходить міжнародна акція «Light It Up Blue» («Засвіти блакитним світлом»).

📌 Проєкт «Європейський досвід формування культури толерантності в українській перспективі: медіа. освіта, мистецтво» (Еразмус+ Програма Жана Моне) акцентує увагу на стратегіях інклюзивності, антидискримінації й формуванні комфортного безпечного середовища для існування усіх людей у вільному демократичному суспільстві

💢 Міжкультурний діалог через традиції: на філологічному факультеті ЗНУ зустрічали весну за болгарськими традиціями

📌 На філологічному факультеті Запорізького національного університету (ZNU, Zaporizhzhia National University) студенти та всі охочі відзначили свято Баби Марти – стародавнє болгарське свято зустрічі весни. Ініціаторкою та модераторкою заходу «Баба Марта: заплітаємо магію весни разом» стала доцентка кафедри української літератури Ірина Бакаленко.

📌 Декан філологічного факультету Ірина Бондаренко звернулась до учасників заходу з вітальним словом та наголосила, що подібні культурно-просвітницькі події сприяють формуванню у студентів навичок міжкультурної комунікації, важливих для майбутньої професійної діяльності.

📌 На початку зустрічі учасники створили «хмарку слів» з власних асоціацій зі словом «весна», щоб наповнити віртуальну гостину передчуттям свята.

📌 Студентка 1 курсу магістратури, викладачка болгарської недільної школи «Светлина» Єлизавета Ходаковська розповіла, що в Болгарії першого березня масштабно відзначають свято Баби Марти. У цей час уся Болгарія– червоно-біла: тут є традиція прикрашати себе, оселю та навіть домашніх чи свійських тварин мартеницями – особливими оберегами, саморобними браслетами, іграшками, сердечками, виготовленими із двох переважно бавовняних ниток червоного й білого кольорів.

📌 Вона ознайомила присутніх з історією та традиціями свята, що знаменує прихід весни, пробудження природи, початок нового життєвого циклу; зі старовинною легендою про виникнення незмінного атрибута свята – мартениць. «Честіта Баба Марта» – так вітають одне одного люди в Болгарії, Румунії, Молдові та Україні, де мешкають представники цих народів, дарують один одному мартениці, червоно-білі прикраси, з побажанням здоров’я, любові, успіху та щастя. У давнину мартениці прикріплювали до одягу, вплітали у волосся, носили на шиї або прикрашали ними свійських тварин. Їх носили до появи перших ознак весни – перших теплих сонячних днів або повернення перелітних птахів, після чого амулети зав’язували на гілках квітучих плодових дерев або на домашній худобі, або залишали під каменем, сподіваючись на здійснення бажання. Вважалося, що загадане під час зав’язування мартениці бажання обов’язково здійсниться, а рік буде щасливим і врожайним. Червоно-білі обереги також прикрашали оселю – як символ захисту від хвороб і злих сил.

📌 Особливе зацікавлення учасників заходу викликала давня легенда про виникнення мартениці, пов’язана з ханом Аспарухом – засновником болгарської держави. За переказами, саме він почав носити на зап’ясті переплетені червону і білу нитки, а згодом цю традицію перейняли його воїни. Відтоді мартениця стала символом весняного оновлення. Білий колір у ній уособлює чистоту та щирість, а червоний – життєву силу, дружбу та кохання; їх поєднання символізує народження нового життя.

📌 Магічної атмосфери святу додали розповіді про болгарські народні вірування. Згідно з ними, Баба Марта має братів – Січня та Лютого, які часто сердять її, випиваючи її вино. Саме тому березнева погода така мінлива: коли Баба Марта радіє – світить сонце, а коли сердиться – приходять холод і вітер. Тому болгари на початку березня намагаються підтримувати гарний настрій і прикрашати життя символами весни. Також болгари ретельно наводять лад у своїх оселях, оскільки Баба Марта заходить тільки до чистих осель. Уранці першого березня на вулиці дуже мало людей похилого віку: Баба Марта радіє, коли бачить молодих жінок та дівчат. Звісно, найбільше свято Баби Марти люблять діти, адже вони, як і на Різдво, отримують солодощі та подарунки.

📌 Єлизавета Ходаковська підкреслила, що представники болгарської діаспори в Україні, зокрема в Запорізькому регіоні, продовжують зберігати і передавати наступним поколінням національні традиції та культурні звичаї, пов’язані з мовою, танцювальним мистецтвом, національною кухнею та народними костюмами.

📌 «Родзинкою» заходу стало виготовлення мартениць, незмінних символів болгарського свята весни. Під керівництвом болгарської майстрині учасники зустрічі опановували техніку створення цих традиційних прикрас. Майстриня зазначила, що виготовлення мартениць подібне до створення ляльок-мотанок і не потребує складних матеріалів чи навичок. Власноруч зроблені обереги можна подарувати рідним і друзям як символ добрих побажань.

📌 Без сумніву, традиції зустрічі весни різних народів світу теж мають багату історію. Святкування також стало чудовою нагодою порівняти болгарські традиції з українськими звичаями зустрічі весни. Адже і в українській культурі цей період супроводжується особливими обрядами: співом веснянок, випіканням обрядового печива у формі пташок, зустріччю перших перелітних птахів. За давніми уявленнями українців, саме птахи приносять на своїх крилах весну і відмикають небесні ворота, випускаючи тепло на землю. Тож подібні заходи мають не лише пізнавальний, а й виховний потенціал. Вони сприяють формуванню культурної відкритості, розширюють світогляд студентів і допомагають краще зрозуміти різноманіття культур, ментальності, традицій та символічного світу європейських народів.

📌 Завершився захід інтерактивом: учасники прикрасили віртуальне дерево бажань обраною мартеницею та побажаннями одне одному здоров’я, любові, успіхів, щастя, родинного затишку й добробуту, високих балів у заліковках, миру та Перемоги нашій країні.

🙋‍♀️‍ Ініціаторка традиційного факультетського заходу Ірина Бакаленко зауважила: «Початок весни в багатьох культурах світу пов’язаний із символами оновлення, надії та пробудження природи. Саме тому знайомство студентів із традиціями різних народів є важливою складовою формування їхньої міжкультурної компетентності. Однією з таких яскравих подій стало свято Баби Марти – давнього болгарського свята зустрічі весни, яке вже стало доброю традицією для студентів філологічного факультету. Свято Баби Марти вкотре довело: знайомство з традиціями різних культур здатне об’єднувати людей, дарувати відчуття тепла, радості та передчуття весни. А створені власноруч мартенічки стали не лише яскравими сувенірами, а й символами надії, нових починань і дружби між народами».

📌 Онлайн-зустріч «Баба Марта: заплітаємо магію весни разом», присвячена знайомству з балканською традицією зустрічі весни, органічно синергує із заходами в межах імплементації проєкту Erasmus+ Jean Monnet Module № 101127848 EUROTOLERCULTURE «Європейський досвід формування культури толерантності в українській перспективі: освіта, медіа, мистецтво». Захід підсилює потенції навчального модуля з міжкультурної комунікації цього проєкту як приклад пізнання європейських культурних практик, що формують атмосферу взаємоповаги, культурного діалогу та толерантності.

📌 Проведення таких подій сприяє розвитку міжкультурної компетентності студентів, популяризації європейської культурної спадщини та є важливим кроком до формування на факультеті лабораторії міжкультурної комунікації, що покликана стати платформою для міждисциплінарного діалогу, культурних ініціатив і досліджень у сфері європейських студій.

📚 Для довідки
Проєкт «Європейський досвід формування культури толерантності в українській перспективі: медіа. освіта, мистецтво» (Еразмус+ Програма Жана Моне) акцентує увагу на стратегіях інклюзивності, антидискримінації й формуванні комфортного безпечного середовища для існування усіх людей у вільному демократичному суспільстві.
На сайті проєкту EuroTolerCulture можна більш детально ознайомитися з проєктом, особливостями його реалізації і оголошеннями про конкурси, тренінги, майстерки

✨ Коли читаєш притчу – ніби чуєш голос мудрості крізь віки⏳
🙋‍♀️ Запрошую 👀 прочитати або 👂послухати "Притчу про цвяхи" та переглянути 👀 ілюстрації до неї у мультимедійній 📚 книжечці:)
Притча про цвяхи: 👉 https://g.co/gemini/share/3c3e48435a2c
🌱 У цій історії – урок про повагу, доброзичливість і здатність керувати власними почуттями.
🌱 Бо толерантність – це не лише про повагу до інших, а й про відповідальність за власні дії та слова 🫶

📌 Проєкт «Європейський досвід формування культури толерантності в українській перспективі: медіа. освіта, мистецтво» (Еразмус+ Програма Жана Моне) акцентує увагу на стратегіях інклюзивності, антидискримінації й формуванні комфортного безпечного середовища для існування усіх людей у вільному демократичному суспільстві

🫶 Разом ми можемо зробити світ кращим, будуючи культуру миру та взаєморозуміння

#Толерантність

‎Gemini - 📖 Цвяхи в паркані Created with Gemini

💢 16 листопада – Міжнародний День толерантності.
❗️ Нагадування про те, що сила 💪 суспільства вимірюється не однаковістю, а здатністю приймати й поважати відмінності.
💢 Толерантність – це сміливість 👀 бачити людину, а не її недоліки.
Це вибір 🙂 бути добрим, навіть коли легко бути байдужим.
Кожна 🙋‍♀️ 🙋 людина – 🌎 всесвіт.
І кожен заслуговує на 🌪 простір і 🫶 прийняття.
Давайте творити 🌎 світ, де різність – це 💎 цінність, а не причина для ⚡️ поділу.

📌 Проєкт «Європейський досвід формування культури толерантності в українській перспективі: медіа. освіта, мистецтво» (Еразмус+ Програма Жана Моне) акцентує увагу на стратегіях інклюзивності, антидискримінації й формуванні комфортного безпечного середовища для існування усіх людей у вільному демократичному суспільстві

🫶 Разом ми можемо зробити світ кращим, будуючи культуру миру та взаєморозуміння

#Толерантність