07/07/2023
Відкладемо невеличкий сум, йому, звичайно є місце, але нехай полежить у вчорашньому дні
Ми вам сьогодні розповімо історію: коли одна з нас( ви дочитаєте та напишете у коментарях - хто ж саме) - проходила свої персональні зміни у підлітковому віці, то була вкрай скута, не вміла у повсякденному житті виражати яскраво емоції та дуже тихо звучала. У віці 13 років навіть отримала "3" з музики, бо її було не чути і викладач вирішила, що наша героїня не знає слів пісні, а то було важливо для оцінювання.
Та й таке...ходила тихо, виражала себе стримано, не підвищувала голос, короче бідося, їй- Богу...
Допоки в 16 років не вилізла на сцену, та не зрозуміла що може там виражати себе як завгодно, навіть шалено бігаючи у ролі таракана.
Це був успіх та відкриття нової себе! Вона була на сцені прибиральницею, а ля "учасницею" гурту Віа Гра, Іриною Білик, лікарем - окулістом...все й не згадаєш
Все це сталося , бо вона отримала важливі інструменти пізнання себе і свого головного механізму- голосу. Можна було їржати, кричати, верещати, говорити басом, все було можна! Завдяки такій безпеці та внутрішній феї " Можна" вона пішла далі у світ.
Здогадалися про кого історія?( Напишіть в коментах)
Ми можемо звільнити голос та тіло тільки в умовах безпеки, хоча б не декілька годин і все одно це краще, аніж нічого з цим не робити.
А краще це робити з нами на наших проектах)
А як звучите ви?
