7 вересня 1934 року, відповідно до Указу Народного комісаріату Охорони здоров`я України відбулася реорганізація колишнього Вінницького фармацевтичного інституту і вечірнього виробничого інституту в Вінницький медичний інститут. Відповідно були створені клінічні кафедри, у тому числі і кафедра факультетської терапії. Першим завідувачем кафедри був Юхим Якович Фішензон, доктор медичних наук, професор. У штат кафедри, крім завідувача, входили два асистенти і 1 лаборант. З моменту заснування на кафедрі функціонувала клінічна, а з 1936 р. – біохімічна лабораторії.
У 1939 р. після смерті проф. Фішензона Е.Я. кафедру очолив доктор мед. наук, професор А.А.Айзенберг. У довоєнні роки кафедра не мала єдиного наукового напрямку. Було опубліковано 5 робіт професора Фішензона Е.Я., дві роботи доцента Шинкаревой М.Ф.
Після звільнення Вінниці з 1944 по 1950 р. кафедру факультетської терапії очолював кандидат медичних наук Азлецький Олександр Володимирович.
У вересні 1950 р. завідувачем кафедрою факультетської терапії став Борис Соломонович Шкляр, який залишався на цій посаді до 1961 року. Видатний вчений, чудовий педагог, прекрасний лікар, блискучий ерудит, Вчитель з великої букви, він став засновником Вінницької терапевтичної школи. Нагороджений орденом «Знак Пошани», багатьма медалями. Автор одного з кращих підручників з пропедевтики внутрішніх хвороб, що витримав 4 видання.
Під керівництвом Б.С.Шкляра виконані 2 докторські і 11 кандидатських дисертацій. За 11 років роботи професора Шкляра Б.С. на кафедрі факультетської терапії видано 2 збірники наукових робіт, 2 монографії. Б.С.Шкляр був автором 5 статей для Великої медичної енциклопедії; 67 наукових статей. 11 учнів професора Шкляра Б.С. стали завідувачами кафедр, професорами: Олейник С.Ф., Піліпенко В.А., Каменецкий С.І., Мікуніс Р.І., Рибачук І.А., Головцев Ю.Н., Андренко П.Т., Зелінській Б.А., Березовській Б.А., Шеверда М.Г., Сєркова В.К.
Після смерті Б.С.Шкляра кафедру очолила одна з його перших учениць Р.Й.Мікуніс, яка була завідуючою кафедрою до серпня 1988 року.
Р.Й.Мікуніс закінчила Вінницький медінститут в 1941 році.У 1953 р. захистила кандидатську і в 1966 році – докторську дисертацію.
За період 1961-1989 роки під керівництвом Р.Й.Мікуніс захищено 5 докторських (Зелінській Б.О., Андренко П.Т., Шеверда М.Г., Сєркова В.К., Дубовий О.Х) та 23 кандидатські дисертації. Під редакцією Р.Й.Мікуніс підготовлено 7 навчальних посібників, 5 монографій. Співробітниками в цей час опубліковано більше 500 наукових робіт. На кафедрі розроблялись проблеми серцево-судинних захворювань: гіпертонічної хвороби, ІХС, недостатності кровообігу, діагностики і лікування ревматичних хвороб. З 1974 року кафедра стає базою Державного фармакологічного комітету Радянського Союзу з випробувань нових лікарських препаратів.
Штатний склад кафедри постійно обовлюється і розширяється. До 1988 року колектив кафедри налічував 19 викладачів і 3 лаборантів.
В 1988 році кафедру очолила професор В.К.Сєркова, яка була керівником кафедри по липень 2006 року. Закінчивши в 1955 р. Вінницький медичний інститут, вона була залишена в аспірантурі при кафедрі факультетської терапії. З 1956 г по 1977 р. працювала асистентом, з 1977 по 1988 р. – доцентом тієї ж кафедри. У 1960 р. під керівництвом проф. Б.С.Шкляра захистила кандидатську, в 1986 р. - докторську дисертацію, в 1988 р. одержала звання професора. У 2003 р. їй присвоєно звання Заслуженого діяча науки і техніки України. Неодноразово нагороджувалася Почесними грамотами Міністерства охорони здоров'я України і Міністерства освіти та науки України, знаками «Відмінник охорони» здоров'я і «Відмінник освіти України». В 1981 р. нагороджена медаллю «За трудову доблесть». Автор більше 280 публікацій, у тому числі і в зарубіжних виданнях, співавтор 10 монографій.
Наукові дослідження в цей період присвячені патології серцево-судинної системи та ревматологічним захворюванням.
Під керівництвом проф. В.К.Сєркової захищено 2 докторські дисертації, присвячені важливим проблемам кардіології і ревматології: к.мед.н. Жебелем В.М. («Вікові особливості оксидантної та антиоксидантної систем і їх зміни у хворих на ішемічну хворобу серця і гіпертонічну хворобу, шляхи їх корекції» – 1995) і к.мед.н. Станіславчуком М.А. («Оптимізація лікування хворих на ревматоїдний артрит нестероідними протизапальними та анальгетичними препаратами: фармакокінетичні та фармакодинамічні підходи» – 1997). З 1989 року по жовтень 2006 року захищено 31 кандидатську дисертацію, зокрема 21 – під керівництвом професора Сєркової В.К. і 10 – під керівництвом професора Станіславчука М.А.
Починаючи з 1975 року, кафедра видає підручники, посібники та монографії з різних розділів терапії.
З 2001 р. кафедра є базою Фармакологічного комітету України з випробувань нових лікарських препаратів. Кафедра бере учать в проведенні міжнародних рандомізованих контрольованих клінічних досліджень. Кафедра співпрацює з іншими науковими закладами - Інститутом кардіології ім. М.Д.Стражеска, Українським НДІ реабілітації інвалідів, з іншими кафедрами університету.
В 2003 році кафедрою започатковано проведення Всеукраїнської конференції з міжнародною участю з внутрішньої медицини.
З липня 2006 року кафедру очолює професор Станіславчук М.А., який є випускником Вінницького медичного інституту (1981), закінчив клінічну ординатуру на кафедрі факультетської терапії (1987), працював терапевтом, завідувачем терапевтичного відділення Хмельницької районної лікарні. В 1991 році захистив кандидатську, а 1997 – докторську дисертацію. Під керівництвом проф. М.А. Станіславчука захищено 27 кандидатських дисертацій та 4 дисертації на здобуття ступеню доктора філософії.
Штатний склад викладачів кафедри в даний час становить 36 осіб. На кафедрі працюють 3 професори, 23 доценти, 7 асистентів, 4 старших лаборанти та 2 лаборанти. Проходять навчання 3 аспіранти.
