Кафедра української і зарубіжної літератури та українознавства

Наталія Осіпенко – член журі Всеукраїнського фестивалю-конкурсу

13 червня 2026 року місто Гайсин, що на Вінниччині, стало осередком автентичного українського звучання – тут відбувся VI Всеукраїнський фестиваль-конкурс фольклорних колективів на приз Гната Танцюри. Його присвячено 125-й річниці від дня народження видатного фольклориста, етнографа й подвижника народної культури.

Упродовж життя Гнат Танцюра зібрав і зафіксував тисячі зразків усної народної творчості: близько 5 тисяч пісень, сотні казок, легенд, прислів’їв, загадок та обрядових текстів. Особливу цінність становлять записи від Явдохи Зуїхи – понад 1200 народних пісень, що стали безцінним надбанням української культури.

Захід об’єднав десятки творчих колективів із різних регіонів України – Вінниччини, Черкащини, Київщини, Полтавщини, Хмельниччини та Кіровоградщини. Учасники представили багатство української пісенної традиції, яка передається з покоління в покоління, зберігаючи національну ідентичність і духовну спадкоємність.

До складу журі фестивалю увійшла доцент кафедри української і зарубіжної літератури та українознавства, член Національної спілки майстрів України Наталія ОСІПЕНКО. Висока честь бути членом журі засвідчує активну позицію науково-педагогічної спільноти факультету у справі збереження, дослідження та популяризації нематеріальної культурної спадщини України.

Фестиваль у Гайсині став не лише конкурсом, а й простором живої традиції – із виставками народного мистецтва, етнографічними експозиціями та «Містечком майстрів».

Нехай живуть традиції рідного народу, хай лунає українська пісня – на весь світ!

Факультет історичної та філологічної освіти
Уманський національний університет

📚«СЛОВО ожило в душі кожного з нас» (творчий звіт учасників гуртка «Театр Слова» професора Наталії Сивачук)

☘️9 червня 2026 року в онлайн-форматі відбувся творчий звіт учасників гуртка «Театр Слова», який уже багато років на факультеті очолює професор Наталія Сивачук. Під час звіту СЛОВО об’єднало в одну родину учасників гуртка (а це здобувачі освітніх програм «Середня освіта (Українська мова і література. Мова і література (польська))», «Середня освіта (Українська мова і література. Мова і література (англійська))») та викладачів кафедри української і зарубіжної літератури та українознавства.

Більше інформації за посиланням у першому коментарі⬇️

📚Від курсової роботи – до професійного становлення: студенти-заочники успішно захистили дослідження з методики української літератури

📖Захист курсових робіт – це не лише підсумок навчального етапу, а й важлива сходинка на шляху до професійного зростання майбутнього вчителя. Саме такий крок зробили здобувачі-філологи заочної форми навчання (24-25 гр.), представивши власні дослідження з методики навчання української літератури.

🖇️Кожна курсова робота стала відображенням творчого пошуку, наукової допитливості та прагнення знайти сучасні підходи до викладання української літератури. Студенти презентували цікаві методичні розробки, інтерактивні технології, моделі уроків і практичні ідеї, які здатні зробити шкільне навчання змістовним, актуальним і захопливим.

Більше інформації за посиланням у першому коментарі⬇️

Хочете розширити свої можливості та здобути нову професію?

Якщо вам 45+ років, ви можете отримати ваучер від Центру зайнятості та вступити до Уманського національного університету для здобуття другої вищої освіти.

Це можливість:
✔️ оновити свої знання
✔️ підвищити конкурентоспроможність на ринку праці
✔️ відкрити нові кар’єрні перспективи
✔️ реалізувати давню мрію про навчання

Ніколи не пізно інвестувати у себе та власний розвиток.

Вступайте до Уманського національного університету за ваучером та відчуйте себе студентом знову!

📞 Деталі: +38 (067) 477 80 85

Захист навчальної (фольклорної) практики

здобувачі 11 і 12 груп 1 курсу першого (бакалаврського) рівня вищої освіти очної і заочної форм навчання освітньо-професійних програм «Середня освіта (Українська мова і література. Мова і література (польська)» та «Середня освіта (Українська мова і література. Мова і література (англійська)» захистили навчальну (фольклорну) практику, яка згідно з навчальним планом тривала з 20 квітня до 2 травня.

Керували практикою доценти кафедри української і зарубіжної літератури та українознавства Валентина Гончарук та Наталія Осіпенко.

На захисті були присутні в. о. декана факультету, докт. істор. наук, проф. Владилена Сокирська, відповідальна за практичну підготовку, канд. пед. наук, доц. Любов Пархета, завідувач науково-дослідної лабораторії «Підготовка студентів-філологів до українознавчої роботи в школі», канд. пед. наук, проф. Наталія Сивачук, зав. кафедри української і зарубіжної літератури та українознавства, докт. філол. наук, доц. Василь Денисюк та викладачі цієї ж кафедри.

В аудиторії, де проходив захист, презентувалися фольклорно-етнографічні матеріали, зібрані студентами і науковцями лабораторії «Підготовка студентів-філологів до українознавчої роботи в школі», та рушники, перешиті зі старовинних зразків студентами під керівництвом канд. пед. наук, доц. Наталії Осіпенко.

Керівник практики, канд. пед. наук, доц. Валентина Гончарук зазначила, що фольклорна практика в умовах війни проходила за місцем проживання здобувачів і в м. Умань. Мета практики полягала в тому, щоб не лише зібрати фольклорно-етнографічний матеріал конкретного населеного пункту, а й доторкнутися до живої народної пам’яті, зафіксувати унікальні зразки усної народної творчості, народних звичаїв, обрядів і вірувань.

Із вітальним словом до присутніх звернулися в. о. декана факультету, докт. істор. наук, проф. Владилена Сокирська і відповідальна за практичну підготовку, канд. пед. наук, доц. Любов Пархета.

Владилена Сокирська акцентувала увагу на важливості фольклорної практики на нашому факультеті та відзначила її національно-патріотичну спрямованість і роль у збереженні та пропагуванні українських звичаїв і традицій.

Любов Пархета вказала на те, що в умовах війни програму фольклорної практики було адаптовано, її завдання – осучаснено, а питальники – переглянуті. Це дозволило здобувачам записувати й аналізувати ще й зразки фольклору, які нещодавно з’явилися.

Здобувачі вищої освіти гідно представили виступи за результатами своєї пошуково-дослідницької діяльності під час фольклорної практики.

Захист проходив у невимушеній атмосфері, присутні на ньому ділилися своїми враженнями та обмінювалися позитивними емоціями.

У завершальному слові завідувач лабораторії, проф. Наталія Сивачук вказала на важливість записів студентів від старших членів їхніх родин, бо у такий спосіб «зміцнюється корінь роду, зміцнюється наша родова пам’ять, наша фольклорна пам’ять!». Вона закликала студентів стати берегинями записаних від їхніх мам і бабусь пісень, традицій і звичаїв, приказок, примовок і молитв, у яких «на дні їхнього серця (як у поезії Івана Франка) горить вогонь любові до всього українського». Також вказала на те, що зібрані студентами фольклорно-етнографічні матеріали зберігатимуться в лабораторії та «чекатимуть на вдумливого дослідника».

Валентина Гончарук підсумувала, що фольклорна практика є важливим складником професійної підготовки майбутнього вчителя-філолога, адже вона формує дослідницькі навички, уміння працювати з носіями традиційної культури, усвідомлення цінності української духовної спадщини та відповідальності за її збереження.

Вона запевнила, що результати збирацько-дослідницької роботи здобувачів стануть вагомим внеском у збереження нашої фольклорної пам’яті та важливим джерелом для подальших наукових досліджень в українознавчій галузі!

Запрошуємо випускників закладів загальної середньої освіти до нашої команди дослідників фольклорної спадщини України!

Факультет історичної та філологічної освіти
Уманський національний університет

ДЕНЬ ФІЛОЛОГА: ВІД СИВОЇ ДАВНИНИ ДО СЬОГОДЕННЯ
Вітаємо, шанувальники рідного слова! Сьогодні, 25 травня, світ відзначає День філолога — свято тих, хто бачить у кожній літері всесвіт, уміє розкодувати таємниці текстів і знає, що слово є найпотужнішою зброєю та найбільшою цінністю. З цієї нагоди пропонуємо зазирнути в історію та згадати, як саме зародилася ця дивовижна наука.
Саме слово «філологія» має давньогрецьке походження і буквально означає «любов до слова» або «любов до учення». Як наука вона зародилася ще в Античності, коли філологами називали універсальних учених, які коментували стародавні тексти, вивчали міфи та культуру. Одним із перших цей термін у сучасному розумінні застосував Ератосфен — той самий, що обчислив розміри Землі. Він назвав себе філологом, аби підкреслити свій різнобічний інтерес до текстів.
Новий подих філологія отримала в Епоху Відродження. Тоді гуманісти масово розшукували, реставрували та перекладали античні рукописи, перетворивши філолога на символ освіченості та прогресу.
Дата 25 травня обрана зовсім не випадково. Вона символічно пов'язана з Днем слов'янської писемності та культури, що прославляє спадщину Кирилла і Мефодія. День філолога став логічним продовженням ушанування мови, але вже на професійному рівні — як визнання праці тих, хто присвятив своє життя дослідженню текстів.