24/08/2026
Рекомендації Українського інституту національної пам’яті
щодо використання Державного Прапора України
Ці методичні напрацювання визначають рекомендований порядок використання, розміщення, зберігання, пояснення та поводження з Державним Прапором України під час офіційних, державних, пам’ятних, меморіальних, культурно-просвітницьких та інших публічних заходів.
Ці рекомендації спрямовані на забезпечення належного ставлення до Державного Прапора України як одного з державних символів України, формування культури його використання та запобігання діям, що можуть принижувати його гідність.
І. Державний Прапор України: вступні положення
Державний Прапор України, як і Державний Герб України, і Державний Гімн України є Державним символом України.
Згідно статті 65 Конституції України шанування державних символів є обов’язком громадянина України.
Державний Прапор України – стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольорів (Стаття 20 Конституції України).
Державний прапор України є прямокутним полотнищем, яке складається з двох рівних за шириною горизонтально розташованих смуг: верхньої – синього кольору, нижньої – жовтого кольору, із співвідношенням ширини прапора до його довжини 2:3 (Постанова Верховної Ради України від 28 січня 1992 року № 2067-XII).
Витоки нашого Державного Прапора сягають часів Русі, коли синій та жовтий кольори використовувались на прапорах та щитах в різних комбінаціях та поєднаннях. З середини ХІІІ століття, за доби Руського королівства, поєднані разом синя та жовті барви стали позначали державу короля Данила Романовича. За європейською традицією кольори на прапорах передавали кольори герба. Саме синьо-жовтими кольорами стали позначати золотого лева на синьому тлі. Одна з перших писемних згадок про поєднання синьої і жовтої барв на «гербових прапорах» українських земель датується 1410 р. У Грюнвальдській битві воїни з Львівської (Руської) землі йшли у бій під синім прапором із золотим левом, який спинається на скелю. Графічно ж це зображення відомо з печаток і монет XIII–XIV ст. Пізніше гербом Руського воєводства (Львівська, Галицька та інші землі) продовжував залишатися лев на синьому тлі. У різний час форми цього герба варіювались – лев був і в короні, і без, зі скелею й ні. Проте кольори були однакові: поле щита – синє, а лев – золотий. Синьо-жовті барви, як елементи національного герба почали використовувати в Гетьманщині з XVIII ст.,
Український прапор набув статусу офіційного державного символу у період 1917–1921 рр., і використовувався у час Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки та Української Держави без зміни розташування смуг – синя згори, жовта знизу.
Під час проголошення незалежності Карпатської України у 1939 р. та Української Держави у 1941 р. – державним прапором визначався синьо-жовтий.
Після відновлення незалежності, постановою Верховної Ради № 2067-XII від 28 січня 1992 р. «Про Державний прапор України» національний синьо-жовтий прапор затверджено державним.
Державний Прапор України визначається 20 Статтею Конституції України ухваленою 28 червня 1996 р.
День Державного Прапора України був встановлений Указом Президента України № 987/2004 від 23 серпня 2004.
В незалежній України Державний Прапор є не лише одним з державних символів, а й обов’язковим елементом дипломатичного протоколу та військового церемоніалу.
Від початку Війни за Незалежність України у 2014 році, Державний Прапор став одним із символів військової меморіалізації. На секторах військових поховань широко використовуються Державні Прапори України як один з елементів облаштування місць поховань.
Складовими Державного Прапора України є полотнище та древко (також – щогла або флагшток).
Офіційні кольори Державного Прапора України мають такі технічні виміри:
Pantone (за ДСТУ 4512:2006 – Державний прапор України. Загальні технічні умови): Blue 2935 C / Yellow 012 C
RGB : 0-91-187 / 255-213-0
CMYK: C100 M47 Y0 K0 / C0 M4 Y100 K0
ІІ. Використання Державного Прапора України
1. Державний Прапор при вивішуванні в Україні серед інших прапорів має займати перше, найпочесніше місце. Він вивішується або вище за всі інші, або у фронті інших прапорів займає правий геральдичний бік (лівий у глядача). Прапори мають бути однакового або співмірного формату та перебувати у належному фізичному стані.
2. Під час урочистостей Державний Прапор розміщується праворуч від трибуни; якщо Прапор виставляється з боку аудиторії, то займає правий бік фронтом до присутніх. Під час офіційних заходів не допускається розміщувати Прапор таким чином, щоб його перекривали декорації, банери, екрани, меблі або інші предмети.
3. В процесіях Державний Прапор несуть попереду інших прапорів або праворуч від них.
4. Під час проведення церемоніалів не можна виставляти ушкоджений, забруднений, вицвілий або в інший спосіб ушкоджений Прапор.
5. Державний Прапор піднімається на щоглі в супроводі Державного Гімну України. При цьому всі присутні стоять з повагою з рівнянням на Прапор.
6. Під час виконання державного гімну України громадяни України дивляться на Прапор. За його відсутності – прямо перед собою. Прикладання правої руки до лівої частини грудей (до серця) є рекомендованим як церемоніальний жест поваги.
7. При вивішуванні полотнище Державного Прапора не повинно торкатися землі, підлоги та інших поверхонь.
8. У дні жалоби Державний Прапор України зі скорботною стрічкою чорного кольору приспускається (нахиляється).
9. На Державному Прапорі, який використовується в церемоніях, не можна розміщувати предмети, емблеми, прикраси, написи тощо, крім випадків передбачених церемоніалом.
10. Із застарілими пошкодженими прапорами проводиться непублічна Церемонія поховання прапора, що передбачає розділення обох смуг (а отже, перетворення прапора на два окремі однокольорові полотнища) та їх спалення.
11. Не можна використовувати Державний Прапор як звичайний декоративний елемент у вигляді малюнку в невстановлених місцях, як завісу, скатертину або як деталь, яка принижує його символічне значення.
12. Згідно зі статтею 338 Кримінального кодексу України публічна наруга над Державним Прапором України карається штрафом або пробаційним наглядом на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк. Наруга може проявлятися, зокрема, у публічному знищенні чи пошкодженні прапора (герба) шляхом його спалення, ламання, розмальовування, нанесенні на прапор образливих написів, зле шаржування герба чи гімну тощо.
ІІІ. Державний Прапор України на секторах військових поховань.
Як вияв шанобливого ставлення до полеглих захисників і захисниць – дбати щоб усі прапорові щогли були однакової висоти;
Слідкувати за станом Державних Прапорів. У разі псування – своєчасно проводити заміну.
Не викидати застарілі полотнища Державних Прапорів до смітника. Ініціювати встановлення на кладовищах спеціальних скринь в які потрібно складати застарілі, або пошкоджені прапори.
Особливо цінні зразки Державного Прапора України у разі пошкодження не підлягають утилізації, а передаються на зберігання до музейних установ.
Якщо Прапор використовується для накриття труни, після завершення церемонії він знімається, складається та передається визначеним особам у встановленому порядку.
