07/09/2022
А поміж ребрами сидить передчуття,
Що десь на сході гинуть рідні незнайомці.
Проходять пекло, віддають життя,
І це реальність, не в кіно на зйомці.
А поміж ребрами кричить від болю птах,
Бо ти нічим їм там не допоможеш.
Лише молитися лишається в містах,
Обов& #39;язково, незнайомцю, переможеш.
А поміж ребрами стискається любов,
І не важлива мова, твоя віра.
Загояться всі рани, стане шов,
Ти, незнайомцю, зупиняєш звіра.
А поміж ребрами лиш гордості слова,
Я кожен день тебе хвалю без ліку.
Бо Україна завдяки тобі жива,
Мій незнайомець, я молюсь до крику.
А поміж ребрами кричить моя душа,
Всі незнайомці, рідні, заклинаю.
Сьогодні вам присвячую вірша
Та повертайтеся живими, я благаю.
Вірш:
Ілюстрація:
