08/06/2026
Основним моментом практики було вивчення високогірних ландшафтів Чорногірського масиву - найвищої частини Українських Карпат. Маршрут пролягав від полонини Маришевської через урочище Шпиці до озера Несамовите та туристичного комплексу «Заросляк». Учасники практики здійснили комплексне ландшафтознавче обстеження високогірних геосистем, простеживши закономірності зміни природних комплексів із висотою.
Майже 20-кілометровий маршрут цього дня практики став одним із найбільш змістовних з точки зору комплексного географічного аналізу. Перехід через високогірну частину Чорногірського масиву дозволив студентам спеціальностей "Середня освіта (Географія)", "Географія" і "Науки про Землю" простежити закономірності висотної поясності Українських Карпат безпосередньо в польових умовах. На відносно невеликій відстані учасники практики спостерігали послідовну зміну природних комплексів -- від смерекових лісів до субальпійського поясу із заростями сосни гірської (жерепу) та високогірних лучних екосистем.
Особливу увагу було приділено дослідженню верхньої межі лісу - одного з ключових індикаторів природних умов високогір'я. Здобувачі освіти аналізували вплив висоти над рівнем моря, експозиції схилів, температурного режиму, вітрового навантаження та зволоження на поширення окремих рослинних угруповань. Безпосередні спостереження дозволили оцінити роль природних чинників у формуванні сучасної структури високогірних ландшафтів Чорногори.
Під час маршруту відкривалися панорами на найвищі вершини Українських Карпат, що дало змогу розглянути особливості орографічної будови масиву та просторового розміщення природних комплексів. Особливе враження справили скелясті форми рельєфу урочища Шпиці, які є яскравим прикладом діяльності давніх льодовикових і гравітаційних процесів. Тут студенти мали можливість дослідити особливості вивітрювання пісковиків, формування кам'янистих розсипищ та вплив екзогенних процесів на трансформацію гірського рельєфу.
Важливим об'єктом дослідження стало озеро Несамовите - одне з найвідоміших високогірних озер Українських Карпат, розташоване на висоті близько 1750 м над рівнем моря. У ході польових спостережень здобувачі освіти ознайомилися з особливостями походження льодовикових озер, умовами їхнього існування та роллю у функціонуванні високогірних геосистем. Безпосереднє знайомство з природними комплексами Чорногори дозволило не лише закріпити теоретичні знання з ландшафтознавства, геоморфології та біогеографії, а й сформувати цілісне уявлення про структуру та функціонування найвищого гірського масиву України.
Четвертий день практики поєднав дослідження природних процесів із вивченням особливостей господарського розвитку Карпатського регіону. У селі Микуличин студенти відвідали каньйон річки Прутець Чемигівський - унікальний геоморфологічний об'єкт, сформований у товщах флішових порід. Під час польових спостережень майбутні географи аналізували процеси водної ерозії, особливості формування каньйоноподібних долин та роль гірських річок у трансформації рельєфу.
Не менш цікавою стала економіко-географічна складова дня. Здобувачі освіти ознайомилися з діяльністю «Ремісничої броварні Микуличин» - одного з успішних прикладів локального виробництва в рекреаційному регіоні. Під час екскурсії було розглянуто особливості використання місцевих природних ресурсів, організацію виробничого процесу, підходи до просування продукції та розвиток гастрономічного туризму. Такий досвід дозволив на практиці простежити взаємозв'язок між природними передумовами території та сучасними формами підприємницької діяльності.
П'ятий день став завершальним етапом польових досліджень і був присвячений узагальненню отриманих результатів. Але спочатку студенти відвідали Яремчанську селестокову станцію, де ознайомилися з методиками моніторингу небезпечних природних явищ у Карпатах, зокрема паводків, селевих потоків і процесів твердого стоку. Працівники станції продемонстрували приладову базу спостережень та розповіли про значення багаторічного моніторингу для прогнозування природних небезпек у гірських районах.
Програма дня також включала геологічну екскурсію до відслонення Яремчанських складок - одного з найвідоміших геологічних об'єктів регіону, який наочно демонструє складчасту будову Карпатської гірської системи. Безпосереднє спостереження геологічних структур дозволило здобувачам освіти краще зрозуміти процеси формування Карпат та особливості їхньої геологічної еволюції.
У другій половині дня відбулася камеральна обробка польових матеріалів: оформлення щоденників практики, побудова географічних профілів і картосхем, систематизація результатів спостережень та опрацювання зібраних колекцій гірських порід. Завершальним етапом стала підсумкова конференція, під час якої студенти представили результати власних досліджень, обговорили отримані дані та підбили підсумки виконання програми комплексної географічної практики.
7 червня учасники практики вирушили додому за маршрутом Яремче – Київ – Суми, повернувшись із новими знаннями, практичними навичками польових досліджень та яскравими враженнями від знайомства з природною спадщиною Українських Карпат. Комплексна географічна практика вкотре підтвердила свою важливу роль у підготовці майбутніх фахівців-географів, поєднавши теоретичне навчання з безпосереднім вивченням природних і суспільно-географічних процесів у польових умовах.
Університет висловлює щиру подяку Карпатському національному природному парку (директор - Гошовський Степан Михайлович) за всебічну підтримку практики.
