Сєвєродонецька дитяча музична школа 1

09/06/2026

05/06/2026

Музична родина, яку не змогла розлучити війна
4 червня 2026 року в КЗ «Сіверськодонецька музична школа №1» відбувся особливий концерт класу викладачки фортепіано Алли Олександрівни Планіди під символічною назвою «Музична родина».
Це був не просто підсумок навчального року. Це була зустріч сердець, об’єднаних музикою, вірою та любов’ю до мистецтва. У невеликій концертній кімнаті, що на деякий час перетворилася на справжній родинний музичний салон, звучали мелодії, які дарували надію, зігрівали душу та нагадували: життя триває навіть тоді, коли за вікном війна.
Перед початком концерту присутні вшанували хвилиною мовчання пам’ять дітей, які загинули внаслідок російської агресії, мирних жителів та українських захисників. У цій хвилині тиші було все: біль, пам’ять і вдячність. А потім зазвучала музика — як символ життя, яке сильніше за темряву.
За кожним сьогоднішнім виступом стоїть величезна праця. Алла Олександрівна Планіда — викладачка-переселенка із Сіверськодонецька, яка разом зі своїми учнями пройшла непростий шлях воєнних років. Заняття відбувалися під звуки сирен, під час тривог, у перервах між відключеннями електроенергії, після безсонних ночей та хвилювань за рідних. Але попри всі труднощі музика не замовкла.
Саме тому кожен вихід на сцену цього дня був маленькою перемогою.Ведуча концерту Попова Оксана Олександрівна знайшла слова підтримки для концертантів,її посмішка підбадрювала кожного.
Особливо хвилювалися наймолодші учасники концерту, для яких цей виступ став першим у житті. Під оплески глядачів прозвучали веселі та яскраві твори у виконанні Дениса Данильченка, Микити Скрипника, Єлизавети Чивільової, Романа Космідайла, Михайла Герасименка, Віталія Луньова та Тетяни Космідайло.
Справжньою окрасою свята стали ансамблеві виступи. Особливу атмосферу тепла створив дует Микити Скрипника з мамою Іриною, який подарував слухачам чарівний «Латиський танок». Саме такі моменти найкраще розкрили головну ідею концерту — музика здатна об’єднувати покоління та створювати справжню родину.
У програмі звучали народні мелодії, танці різних народів світу, твори сучасних композиторів, українська класика та всесвітньо відомі музичні шедеври. Особливий відгук у серцях слухачів викликали українські твори — «Ніч яка місячна», «Гопак», «Ой у лузі червона калина», що стали музичним символом нашої незламності та любові до рідної землі.
Гордістю класу став Роман Космідайло — лауреат І премії міжнародного дистанційного фестивалю-конкурсу мистецтв. Його виступ продемонстрував не лише виконавську майстерність, а й той творчий потенціал, який дбайливо розвиває педагог.
Завершальним акордом концерту став виступ самої Алли Олександрівни. Її виконання твору Марти Майєр «To Catch a Dream» стало символічним зверненням до всіх присутніх: ніколи не відпускати свої мрії, навіть коли навколо неспокійний світ.
Концерт «Музична родина» вкотре довів: справжнє мистецтво не знає кордонів, не боїться сирен і не згасає під час блекаутів. Воно живе в серцях викладачів, які віддано навчають дітей, у батьках, які підтримують своїх юних музикантів, і в учнях, які, попри всі випробування, продовжують відкривати для себе прекрасний світ музики.
І поки звучить учнівське виконання, поки над клавішами схиляються руки піаністів, поки поруч є мудрий наставник — живе надія. А разом із нею живе і наша Україна.

05/06/2026

Музика сильніша за відстані: історія першого онлайн-випускника Сіверськодонецької музичної школи №1
У час, коли війна розкидала людей по різних містах і країнах, коли звичні класи змінилися екранами моніторів, а живе звучання інструментів часто долало сотні кілометрів через інтернет-зв’язок, народжуються історії, які надихають і повертають віру в силу людської мрії.
Саме такою є історія учня фортепіанного відділу Сіверськодонецької музичної школи №1 Штанія Нікіти.
Свій музичний шлях Нікіта розпочав у Лисичанській музичній школі №2. Тоді він був звичайним хлопчиком, який лише відкривав для себе дивовижний світ музики. Але прийшов 2022 рік, і війна перекреслила звичне життя тисяч українських родин. Разом із сім’єю Нікіта був змушений виїхати до Києва.
Здавалося б, у вирі переїздів, нових умов і тривог можна було залишити заняття музикою на потім. Та справжня мрія не знає ні кордонів, ні відстаней.
Нікіта не покинув фортепіано. Він продовжив навчання зі своєю улюбленою викладачкою, яка також була вимушена залишити рідний дім і переїхати до Дніпра. Між Києвом і Дніпром простягнулися сотні кілометрів, але музика стала тим невидимим мостом, що поєднав учня і наставника.
З вересня 2024 року релокована Сіверськодонецька музична школа №1 відкрила свої двері для всіх дітей, які мріяли навчатися музиці — опановувати фортепіано, скрипку та інші інструменти, незважаючи на місце проживання. Для багатьох це стало шансом повернути у життя творчість, натхнення і віру в майбутнє.
І сьогодні ця віра принесла свій прекрасний результат.
Штаній Нікіта став першим випускником Сіверськодонецької музичної школи №1, який повністю онлайн пройшов навчання, складав академічні заліки, контрольні прослуховування та випускні іспити.
Це не просто факт. Це справжня перемога наполегливості, праці та любові до музики.
Особливо приємно, що всі випускні іспити Нікіта склав на надзвичайно високому рівні, отримавши 11 балів. За цими оцінками стоять роки щоденної праці, сотні годин занять, хвилювання перед виступами та безмежне бажання досягти своєї мети.
Його історія доводить: справжній талант не можна зупинити війною, відстанями чи складними обставинами. Якщо в серці живе музика, вона обов’язково знайде шлях до свого звучання.
Сьогодні ми щиро вітаємо Нікіту із завершенням навчання та пишаємося його досягненнями. Його успіх став не лише особистою перемогою, а й символом незламності всієї мистецької освіти Сіверськодонецької громади.
Нехай попереду на нього чекають нові вершини, яскраві творчі відкриття та здійснення найзаповітніших мрій. А мелодії, які народжуються під його пальцями, завжди нагадують: навіть у найтемніші часи музика здатна дарувати світло, надію і крила.
Браво, Нікіто! Твоя музична історія лише починається. 🎹✨🇺🇦

04/06/2026

03/06/2026

Музика сильніша за сирени: нові перемоги учнів Сіверськодонецької музичної школи №1
Коли над країною лунають сигнали тривоги, коли звичне життя змушене підлаштовуватися під виклики війни, особливо цінними стають перемоги, здобуті наполегливою працею, вірою та любов’ю до мистецтва.
29–31 травня 2026 року відбувся V Всеукраїнський двотуровий фестиваль-конкурс мистецтв «Країна Кобзаря» (м. Київ), який проходив за підтримки Міністерства культури України, міжнародного радіо «Radio Sfera Music», Асоціації діячів естрадного мистецтва України та міжнародної компанії розвитку талантів «Tuaron». Конкурс об’єднав талановитих виконавців з усіх куточків України та став справжнім святом творчості й натхнення. Серед найкращих — учні та викладачі КЗ «Сіверськодонецька музична школа №1», які вкотре довели, що справжній талант не знає перешкод.
Дипломом Лауреата І премії нагороджено фортепіанний ансамбль у складі учениці Литвиненко Аліни та викладача Ханіної Тетяни Миколаївни.
Дипломом Лауреата І премії нагороджено учня Плахоніна Кирила (викладач Ханіна Т.М.).
Дипломом Лауреата І премії нагороджено ученицю Бердецьку Вікторію (викладач Ханіна Т.М.).
За кожною з цих нагород — десятки годин занять, репетицій, хвилювання перед виступами та величезна щоденна праця. Сьогодні навчати музиці значно складніше, ніж будь-коли раніше. Педагоги й учні Сіверськодонецької музичної школи №1, які через війну продовжують свою діяльність у місті Дніпро, щодня долають безліч труднощів. Повітряні тривоги переривають уроки, нестабільний емоційний стан випробовує силу духу, а відстані та обставини нерідко змушують проводити заняття в різних форматах.
Та попри все музика звучить.
Вона народжується під пальцями юних піаністів, проростає крізь тривоги та переживання, стає голосом незламності й надії. Саме завдяки відданості своїй справі викладача Ханіної Тетяни Миколаївни, наполегливості учнів та підтримці батьків ці перемоги стали можливими.
Кожна здобута перша премія — це не лише оцінка майстерності. Це доказ того, що українська культура живе, розвивається і перемагає навіть у найскладніші часи. Це ще одне свідчення того, що серця наших дітей наповнені світлом, а їхні мрії сильніші за будь-які випробування.
Щиро вітаємо Аліну Литвиненко, Кирила Плахоніна, Вікторію Бердецьку та їхню наставницю Тетяну Миколаївну Ханіну з блискучими результатами!
Нехай ці нагороди стануть лише черговою сходинкою до нових творчих вершин, а музика й надалі буде тим світлом, яке допомагає долати темряву та наближати нашу Перемогу.
Вітаємо лауреатів та бажаємо нових творчих злетів і натхнення! 🌹🎹🏆

31/05/2026

Коли пахне м'ятою літо і оживають традиції: у Культурному центрі громади відбулося свято «Зелені свята»
Зелені гілки берези та клена, духмяна м'ята, любисток і чебрець, народна пісня, що лине від самого серця, — саме так 30 червня у м.Дніпро у Культурному центрі Сіверськодонецької міської територіальної громади ожили прадавні українські традиції під час народознавчого заходу «Зелені свята».
Цього дня кожен, хто завітав до святкової кімнати, ніби переступив поріг часу і потрапив у світ, де наші предки з пошаною зустрічали розквіт природи, прикрашали домівки зеленим гіллям, плели вінки та співали пісень, сповнених любові до рідної землі.
Справжньою окрасою свята став вокальний ансамбль «Сузір'я» КЗ «Сіверськодонецька музична школа №1». Артисти подарували глядачам яскраву музичну палітру українських народних пісень, у кожній з яких бриніли тепло, мудрість і душа нашого народу.
Святкову програму відкрила пісня «Зелені свята», яка налаштувала всіх присутніх на особливий, піднесений настрій. Немов хвилі стиглого колосся, розлилися мелодії пісні «Зелене жито», нагадуючи про щедрість української землі та красу рідного краю.
Особливе захоплення викликав танець «Віночок» у виконанні Людмили Чепелюк. Легкий і граційний, він нагадував різнобарвний вінок, сплетений із польових квітів, народних звичаїв і дівочих мрій.
Пісня «Лада» перенесла глядачів до давніх слов'янських часів, коли люди особливо шанували природу та вірили у її життєдайну силу.
Надзвичайно зворушливо прозвучала пісня «Човен гойдається» у виконанні солістки Лідії Бабіч. Її щирий, проникливий голос ніби плив хвилями людських почуттів, торкаючись кожного серця.
Справжнім вибухом народного колориту стала пісня «Ой хмелю», яка додала святу веселого настрою та запальної енергії.
Щирі посмішки та гучний сміх викликали гуморески у виконанні Анатолія Нєвєнчаного. Адже український гумор — це невичерпне джерело мудрості, життєлюбства та оптимізму.
Особливу атмосферу створила пісня «Ой зав'ю вінки». Вона стала справжнім відлунням старовинного обряду завивання вінків — символу молодості, краси, надії та єднання людини з природою.
Та свято було не лише музичним. Учасники заходу із захопленням долучилися до інтерактивного конкурсу на знання народних прикмет і звичаїв Зелених свят. Присутні дізналися, чому це свято має кілька назв — Зелені свята, Трійця та П'ятидесятниця, як наші предки святкували три святкові дні, навіщо прикрашали оселі зеленню та запашними травами, як завивали вінки й водили обрядові хороводи.
Великий інтерес викликала й розповідь про Русальчин Великдень — одну з найзагадковіших сторінок народного календаря, що зберегла у собі відлуння давніх вірувань та глибоку повагу українців до природи.
Завершувався захід, але в серцях глядачів ще довго звучали мелодії народних пісень. Адже такі зустрічі — це не просто концерти. Це живий місток між минулим і сучасністю, між поколіннями, між традиціями та сьогоденням.
І поки пахне м'ятою українське літо, поки в'ються дівочі вінки, поки лунає народна пісня — житиме наша культура, житиме пам'ять роду, житиме Україна.
Щира подяка учасникам вокального ансамблю «Сузір'я» та керівнику ансамблю Світлані Тисячній,солістам, виконавцям, організаторам заходу та всім глядачам, які стали частиною цього теплого, світлого і по-справжньому українського свята.

31/05/2026

Музика, що об'єднує серця!
30 травня у місті Дніпро відбувся звітний концерт Сіверськодонецької міської територіальної громади — подія, що стала справжнім святом таланту, єдності та незламного українського духу. Серед яскравого сузір'я творчих колективів тепло та щиро засяяли виступи учнів і викладачів КЗ «Сіверськодонецька музична школа №1».
Вже з перших хвилин концерту сцена наповнилася світлом мистецтва. Одним із найзворушливіших номерів став спільний виступ фортепіанного дуету викладачки Ольги Кібенко та учениці Маргарити Кірюшиної та ансамблю бального танцю «Ровесник» .Їхня гра продемонструвала тонке відчуття музики та справжню творчу єдність. Чотири руки на клавішах створювали дивовижний музичний світ, де кожен звук знаходив відгук у душі слухачів. Музика і танець переплелися в єдиному пориві.
Особливими оплесками зал вітав солістку вокального ансамблю "Сузір'я" Лідію Бабич з піснею «Ласкаво просимо». Немов гостинна українська оселя відчинила свої двері для кожного присутнього, наповнюючи серця теплом, добром і щирою радістю зустрічі. Голос Лідії Бабич звучав впевнено і водночас ніжно, даруючи слухачам атмосферу домашнього затишку та душевності.
Справжнім святом української пісні став виступ вокального ансамблю «Сузір'я»(керівник Світлана Тисячна) з композиціями «Їхали козаки...» та «Чом ти не прийшов». У цих творах ожила сама душа українського народу — весела, дотепна, співуча й безмежно закохана у життя. Під час виконання зал ніби перенісся у квітучі українські села, де лунають жарти, дзвенить сміх і звучить народна пісня, яка живе століттями.
Особливе місце у програмі посів виступ вокального ансамблю «Діти майбутнього» (керівник Світлана Тисячна)спільно з гуртом «ТБН». Пісня «У мене немає дому» стала одним із найемоційніших моментів концерту. Кожне слово проникало просто в серце, нагадуючи про долі тисяч українців, які через війну були змушені залишити рідні домівки. Це був не просто музичний номер — це була відверта розповідь про біль, втрати, надію та віру у повернення додому.
Фінальним акордом виступу колективів музичної школи стала композиція «Співаймо разом» у виконанні вокального ансамблю «Сузір'я», Анастасії Злобіної та ансамблю «Діти майбутнього». Цей номер став справжнім символом єдності громади. Голоси всіх злилися в одну потужну музичну хвилю, яка наповнила зал світлом, добром і вірою в майбутнє. Здавалося, що разом із виконавцями співає кожне серце у залі.
Кожен виступ колективів КЗ «Сіверськодонецька музична школа №1» став окремою яскравою сторінкою великої книги творчості нашої громади. У цих виступах звучала любов до рідної землі, пам'ять про рідний Сіверськодонецьк, віра в Перемогу та впевненість у тому, що українська культура житиме завжди.
Поки звучить музика — живе пам'ять.
Поки співають діти — живе надія.
Поки на сцену виходять такі талановиті колективи — живе і незламно б'ється серце Сіверськодонецької громади.
Щиро дякуємо викладачам, учням, концертмейстерам, батькам та всім, хто своєю працею створює це диво під назвою Мистецтво. Ваш талант, відданість справі та любов до музики є справжнім скарбом нашої громади. https://youtu.be/72OOSKns888

24/05/2026

23 травня Культурний центр Сіверськодонецької громади у місті Дніпро перетворився на справжній острів української душі. Вишиті рушники, польові квіти, тепле світло, синьо-жовті барви — усе дихало любов’ю до рідної землі. У культурному центрі Сіверськодонецької громади відбулося свято української музики «Українська музика — Перезавантаження», яке стало не просто концертом, а щирою розмовою сердець, сповіддю людей, яких війна розкидала по світу, але не змогла відірвати від України.

З перших хвилин заходу панувала особлива тиша — та, в якій народжується справжнє відчуття єдності. Урочисто прозвучав Гімн України. Хвилина мовчання за полеглими Героями болем пройшла крізь кожного присутнього. У ці миті особливо гостро відчувалося: українська пісня сьогодні — це вже не просто мистецтво. Це молитва. Це пам’ять. Це сила, яка допомагає жити.

Особливого тепла святу подарували учні та викладачі КЗ «Сіверськодонецька музична школа №1». Їхні виступи були сповнені щирості, світла й тієї тонкої дитячої правди, яка торкається душі сильніше за будь-які слова.

Надзвичайно проникливо прозвучала пісня «Україна — це ти» у виконанні колективу «Діти майбутнього»(керівник Світлана Тисячна). Маленькі артисти співали так щиро, ніби кожне слово народжувалося просто з серця. І в ту мить здавалося: саме заради цих дітей, заради їхніх усмішок, мрій і мирного майбутнього сьогодні бореться Україна.

Ніжністю та теплотою огорнув глядачів номер «Квітка-душа» у виконанні Вероніки, Софії та викладача Ольги Кібенко. Їхній виступ був схожий на тиху мамину колискову — лагідну, світлу, наповнену любов’ю до життя.

Справжнім символом української пісенної душі став виступ вокального ансамблю «Сузір’я»(керівник Світлана Тисячна). Їхні «Соловей співає на калині» та «Ой у вишневому саду» ніби повернули всіх у мирне дитинство — туди, де пахне вишнями, де бабуся співає біля хати, де вечори були тихими й безпечними.

Сучасна українська музика звучала особливо хвилююче у виконанні Маргарити Кірюшиної, Марії Назаренко, Аделіни Ляшенко та Анатолія Нєвєнчаного. У кожній пісні — любов, туга, віра й незламність. Особливо щемливими стали слова про дім, про рідне місто, про мрії, які війна намагалася відібрати, але не змогла знищити.

Кульмінацією свята став виступ колективу «Діти майбутнього» разом із вокально-інструментальним гуртом "ТБН" з піснею «В мене немає дому». Вже ніхто не залишився байдужим. Бо ці слова — про тисячі українських родин. Про тих, хто залишив свої домівки, свої вулиці, свої сади й дитячі кімнати. Про тих, хто сьогодні будує нове життя серед болю, але з надією в серці.

Виступи гурту "ТБН" стали справжнім вибухом емоцій — живий звук, енергія, сучасне звучання української музики й неймовірна атмосфера єднання. Їхня музика ніби говорила: українська культура жива, сильна, молода і незламна.

Фінальна пісня об’єднала всіх — артистів, викладачів, дітей, глядачів,бо в цю мить зникли всі кордони між сценою та залом. Було лише одне велике українське серце, яке билося в унісон.

Це свято стало більше, ніж концертом. Воно стало нагадуванням про те, що українська пісня здатна лікувати душу, повертати віру й тримати нас разом навіть у найтемніші часи.

Від щирого серця дякуємо всім артистам,учням, вокальним ансамблям, гурту "ТБН", викладачам -Тисячній С.В., Кібенко О.В., ведучій Поповій О.О., організаторам за цей щирий вечір,за справжню подорож серцем України. І поки звучить українська музика — живе Україна.