Школа універсального журналіста

Найпростіші ознаки використання ШІ - версія від Віталія Голубєва, засновника Школи універсального журналіста.

1. Конструкція "це не просто..., а ...".

Варіант: "це більше ніж..., це ...".

2. Речення з одного слова, три підряд. Часто на завершення конструкції з п.1.

3. Відсутність деталей, імен, цитат. Замість цього - штампи: "потужна розмова", "рухаємося вперед", "діємо спільно для перемоги".

4. Чітка структура - зазвичай 3 або 5 пунктів, і кожен побудований однаково - ключова фраза, далі двокрапка, а після неї, всупереч Українському правопису, ТЕКСТ З ВЕЛИКОЇ ЛІТЕРИ.

Приклад

Чому важливі олімпіади?

- Цінний досвід: На олімпіадах ви поглиблюєте знання...

І так ще 5 пунктів)))

5. Надмірний пафос. Часто у поєднанні з п.1 і 2.

"Це був не просто благодійний ярмарок - це був потужний акт незламності. Нашої. Рідної. Української".

На завершення: використовувати ШІ варто. Але потрібно вчитися робити це професійно. ШІ замінить не журнаоістіа, копірайтерів і сммників, а тих, хто на цих посадах халтурить.

До речі, на заняттях у Школі універсального журналіста ми обговорюємо такі теми з учнями. Тому що питання давно не в тому, чи використовувати ШІ. А в тому, щоб підвищити свою продуктивність РАЗОМ з ШІ.

Важливий ось який ланцюжок: людина > ШІ > людина. Тобто ми залишаємось у будь-якому разі на вході й на виході: формулюємо і уточнюємо (за потреби) промпт - і контролюємо та допрацьовуємо під себе і свої задачі готовий результат.

Журналістом стане не кожен, а українську мову потрібно знати і вивчати всім.

Зустріч випускників - Aspen Reunion-2025. Нас зібралось 350 - активних українців, які роблять свій внесок у розвиток країни в різних сферах: від медіа до війська, від бізнесу до мистецтва. Цьогоріч я став випускником одного з семінарів Аспен Інституту Київ - "Медіа та реальність", тож отримав нагоду долучитись до дійства. Дякую Аспену за потужну енергію лідерства!

ДЕНЬ ПРАЦІВНИКІВ ТБ І РАДІО: нині якщо з'являюсь у кадрі, то даю інтерв'ю, а не беру, але з вдячністю згадую період, коли працював по інший бік - знімав сюжети, вів токшоу, брав інтерв'ю. Він став фундаментом нинішнього досвіду, який передаю майбутньому поколінню журналістів. І тому сьогоднішній день так само вважаю своїм.

Дякую всім, з ким працював у кадрі й за кадром. Дякую тим, хто довіряє мені нині навчання своїх дітей у Школі універсального журналіста, хто бере участь у всеукраїнському конкурсі "Я - журналіст!" і підтримує його проведення - інформаційно, матеріально, фінансово, своєю працею, часом та увагою.

Зі святом усіх, хто сьогодні інформує суспільство - без вашої праці, без самого факту вашого існування все було б набагато гірше.

Журналісти важливі!

Мій шостий виступ у центрах мережі .business - цього разу в .business.knu. Тема: "Планування в умовах невизначеності". Ділився досвідом і лайфхаками для збереження продуктивності й стійкості в нестабільні часи. Те, що використовую сам і тому сміливо раджу. Те, що потрібно кожному і кожній. Похмурого осіннього дня у столиці ми говорили про те, що заряджає. І я готовий ділитися такими напрацюваннями далі, адже разом зробимо більше.

ДЕНЬ ПАМ'ЯТІ ЖУРНАЛІСТІВ

Сьогодні 25 років з дня зникнення Георгія Гонгадзе. З ініціативи Національної спілки журналістів України цього дня з 2007 року вшановуємо пам'ять журналістів, які загинули при виконанні професійного обов'язку.

Звісно, нині на першому плані - пам'ять про 130 медійників, яких вбила росія (100 з них загинули в лавах Сил оборони, решта - при виконанні професійних обов'язків або стали цивільними жертвами). Водночас є небезпека відсунути на периферію пам'яті такі імена як Гонгадзе, Александров та інші - тих, хто загинув у мирний час, віддав життя через журналістську діяльність. І в цьому разі є ризик, що країна, яку виборюємо нині, мало чим відрізнятиметься у ставленні до свободи медіа від країни, яка вчинила проти нас збройну агресію. Цього допустити не можна.

Саме тому про нинішні проблеми у стосунках "журналісти - влада" говорити не те, що можна - потрібно.

Про те, що ідея "спілкуватися з народом без посередників" - помилкова. Без посередників виходить суцільний телеграм - вулиця з одностороннім рухом, без гострих запитань від суспільства, виразником думок якого можуть і повинні бути незалежні медіа.

Про те, що не проводити прес-конференції перших осіб міст і областей - неправильно. Ніякі брифінги, відеоролики та телеграмканали їх не замінять.

Про те, що звіти керівників громад повинні проводитись у зручний час у зручному місці і з завчасним інформуванням членів громади через справді популярні медіаканали.

Про те, що на критичні сигнали в медіа чиновникам та їхнім командам потрібно реагувати. Але водночас і ми, журналісти, не повинні стримувати себе самоцензурою з псевдопатріотичних міркувань - мовляв, поговоримо про ту чи іншу проблему потім, після війни, а зараз тільки нашкодимо. "Потім" може бути пізно. Нашкодимо - мовчанням, а не розголосом. Ми не маємо перетворитись у ставленні до свободи слова на країну, яка відправляє проти нас ракети і шахеди.

Про те, що медіа - це такий самий елемент критичної інфраструктури, як тепло- і газомережі, і тому їх підтримка повинна бути присутня в усіх програмах відновлення, які ухвалює держава і на які просить гроші за кордоном.

Закінчення - в коментарі

РОЗПОЧИНАЮ НОВИЙ ЗБІР НА КОНКУРС "Я - ЖУРНАЛІСТ!": ПОЯСНЮЮ, ЧОМУ І НАВІЩО

Вчуся на помилках. Власних. Торік я довго тягнув з оголошенням конкурсу. Вагався, чи поздужаю. Тому збір стартував лише в листопаді. Восени, коли з кожним днем стає все темніше, людям психологічно важче донатити на щось, напряму не пов'язане з безпекою. За всю зиму ми майже нічого не зібрали. Справа пожвавилась навесні. Але тоді треба було діяти швидко, і, якщо чесно, я трішки втомив підписників дописами про збір. Настільки, що фейсбук навіть заблокував мою попередню сторінку. Нагородження в регіонах проводив "з коліс": назбираю ще тисячу - можна брати квитки на потяг, скажімо, до Черкас. Тим часом Львів турбує: а коли до нас? Кажу: чекайте, на банці знову нуль. Як результат, декого нагородили вже після закінчення навчального року. Хвилювались і діти, і батьки, і вчителі, і я.

Успішна людина відрізняється від невдахи кількістю спроб і якістю висновків. Зробив висновки і я. Згадавши народне прислів'я: готуй сани влітку.

Конкурс буде - і крапка. Сам факт його стабільного проведення 16 років поспіль має стати для цільової аудиторії ще одним джерелом стійкості. І стане.

Щоб проводити конкурс ритмічно, планово, а не ривками, потрібен певний запас коштів на банці. Це дасть змогу спокійно закривати статті витрат у міру їх появи. А дещо - оплачувати наперед і таким чином економити кошти наших меценатів. Адже ті самі книжки, цукерки чи канцтовари можна закуповувати завчасно і мати знижки: за передоплату - раз і за гуртове замовлення - два. А не хапати призи в останній момент, бо нарешті з'явилися кошти. Краще робити помаленьку. Тим більше, що навесні все буде лише дорожчим.

Закінчення - в коментарі нижче.

ПОТРІБЕН МОТИВАЦІЙНИЙ В УНІВЕР ЧИ КОЛЕДЖ?

Допоможу.

З вас - відповідь у директ на 3 питання, з мене - все інше. "Під ключ". Сьогодні на сьогодні.

Відгуки - на скрінах.

Дорога ложка до обіду. Рекомендуйте друзям, звертайтесь.

#мотиваційнийлист #мотиваційний #вступ2025 #абітурієнт2025

У РІВНОМУ ПРЕЗЕНТУЮТЬ КНИЖКУ-ШЕДЕВР

- Ну як книжка, Юлік?
- Що тобі сказати? Це шедевр.

Така розмова відбулась у нас на вихідних із Благовірною . Стосувалась вона книжки "Микольцьове щастя" (авторка - Мирослава Кирильчук, видавець - Юлія Сливка ). Благовірна якраз цими днями її дочитує. А вже цієї неділі яскраву книжкову новинку презентують у Рівному.

Чесно кажучи, я не здивувався словам Благовірної. Бо останнім часом у моїй стрічці не одна й не дві людини поділились захопленими відгуками про цей твір. І тому особисто в мене виникло відчуття, що ми є свідками появи на українському ринку нової книжки-сенсації. А її авторка Мирослава Кирильчук - нова висхідна зірка сучасної української літератури.

Ось як розповідається про "Микольцьове щастя" на сайті "Видавництва Юлії Сливки" :

«У розквіті сил завидний Микольцьо мріє про достаток, повагу і статус справжнього господаря. Особиста драма чи то пак не одна розгортаються на тлі доби приходу радянської влади, тотальної колективізації й підпільної боротьби УПА одразу проти двох окупаційних режимів. Чим доведеться жертвувати Микольцьові заради щастя? Як його здобути? Кого й що обирати? Роман насамперед про людські долі й простих людей, що жили, шукали, знаходили, втрачали, аж поки не розуміли, що, можливо, саме у тому й були щасливими»...

Отже, цієї неділі, 20 липня, о 16.00 у Рівненська обласна бібліотека авторка Мирослава Кирильчук та видавчиня Юлія Сливка презентують "Микольцьове щастя". Шанувальникам слова - варто відвідати. По-перше, щоб поспілкуватися з творцями і почути про все з перших уст. А, по-друге, щоб не пропустити момент. Бо потім, коли книжка отримає купу премій і про неї говоритимуть всі, можна буде з гордістю сказати: "А я ще коли говорив/говорила, що ця книжка далеко піде..."

КОЛИ: 20 липня, 16.00

ДЕ: Рівне, обласна бібліотека (та, що на Лебединці)

РЕПОСТ ВІТАЄТЬСЯ!

Дякую косметичному бренду і особисто .lelia за підтримку всеукраїнського конкурсу "Я - журналіст!" П'ятеро студенток-переможниць отримали чудові косметичні набори від Lelia під час нагородження в Києві. Цінуємо таку вагому підтримку талановитої молоді!
#яжурналіст #косметика

Нагородив вихованців гуртка "Юні журналісти" Мукачівського центру дитячої та юнацької творчості - лауреатів XV всеукраїнського конкурсу "Я - журналіст!" Радий, що до відзначення долучились міський голова Мукачева Андрій Балога та начальник управління освіти Михайло Лабош. Керівниці колективу Ядвізі Балозі вручив Почесну грамоту Секретаріату Національної спілки журналістів України та медаль нашого конкурсу "За багаторічну плідну співпрацю". Приємно вражений високим рівнем робіт юних мукачівців, які цікаво, на основі живого спілкування, з багатьма деталями розповіли про долі героїв-земляків. Усі їхні роботи вже опублікував на сайті "Я - журналіст!"
#яжурналіст #юніжурналісти #голубєв #журналістика

Нагородження лауреатів конкурсу "Я - журналіст!" від Рівненщини.

Рівне, 28.05.2025. Фото

#яжурналіст #голубєв #журналістика #конкурс

Прошу вашої допомоги, щоб завершити нагородження дітей-лауреатів конкурсу "Я - журналіст!". Даю посилання і номер картки банки:
https://send.monobank.ua/jar/9yYEKnr5Vd
Номер картки банки:
5375 4112 2393 8841
Вдячний кожному і кожній, хто долучиться. Нехай добро сторицею повертатиметься до кожного з вас і ваших рідних.