Кружок судомоделирования и не только.

ДУМКИ У ГОЛОС ПРО НАБОЛІЛЕ, або

«Що мені робити далі?» як педагогічний симптом.

До питання про ризики підміни навчання майстер-класами у позашкільній освіті

Анотація
У статті розглядається проблема надмірного використання майстер-класів як домінуючого методу роботи гуртків початкового рівня у позашкільній освіті. Аналізуються ризики формування в дітей залежності від готових рішень, втрати навичок самостійного планування діяльності та зниження здатності до тривалої роботи над предметним завданням. На основі практики роботи технічного гуртка судномоделювання пропонуються педагогічні підходи до подолання цих наслідків, а також порушується проблема «фестивалізації» позашкільної освіти.

Постановка проблеми

Останніми роками майстер-клас став однією з найпоширеніших форм роботи у позашкільній освіті. Його популярність зрозуміла: наочність, швидкий результат, емоційне залучення дитини, ситуація успіху.
Безумовно, як спосіб первинного зацікавлення вихованців діяльністю майстер-клас має значний педагогічний потенціал.
Проте проблема виникає тоді, коли майстер-клас перестає бути елементом освітнього процесу й починає підміняти сам процес навчання.
У такому випадку діяльність дитини нерідко зводиться до відтворення готового алгоритму замість формування здатності самостійно мислити в задачі.

Педагогічні наслідки «культури готового рішення»

У практиці роботи технічного гуртка судномоделювання дедалі частіше доводиться стикатися з дітьми, які мають досвід навчання переважно через майстер-класи.
Характерним індикатором цього стає постійне запитання:
«Що мені далі робити?»
На перший погляд, це природне запитання новачка. Однак нерідко воно є симптомом несформованої самостійності. Дитина не планує наступний крок сама, а очікує зовнішнього керування.
Серед типових ознак такого явища можна виокремити:
• відсутність завершених робіт;
• постійну потребу в покроковій підказці;
• прагнення зробити швидко, а не якісно;
• труднощі у виконанні відкритих творчих завдань;
• уникнення тривалої роботи над однією моделлю.
Усе це може свідчити про формування залежності від готового рішення замість розвитку технічного мислення.

Шляхи подолання цих наслідків

Формування навички самостійного планування

На запитання:
Що мені сьогодні робити?
готова відповідь не пропонується.
Натомість вихованцю пропонується самостійно скласти план роботи над моделлю та обговорити його з керівником гуртка.
Такий підхід поступово формує внутрішню готовність дитини входити в роботу без зовнішнього запуску.

Перехід від прохання «допоможіть» до запиту на пораду

Часто фраза «Допоможіть мені» фактично означає прохання виконати частину роботи замість дитини.
У технічній творчості це руйнує сам процес навчання. Тому принциповим є інше правило: спочатку — власна спроба; потім — звернення не за виконанням, а за порадою, як удосконалити зроблене.

Формування культури завершеності

Нова модель не розпочинається до завершення поточної.
Адже технічна творчість — це не змагання на швидкість, а культура якості. Завершеність — теж педагогічний навик.

Ще один виклик — свобода без предметної рамки

Окремої уваги потребує й інша крайність — розмите трактування свободи вибору.
Іноді дитина, перебуваючи у тематичному технічному гуртку, не прагне працювати в межах предметного напряму, а займається лише тим, що цікаво їй у конкретний момент, навіть якщо це не пов’язано з тематикою гуртка.
Свобода вибору є важливою педагогічною цінністю. Проте свобода без змістової рамки може суперечити завданням профільного навчання.
Технічне мислення потребує не лише творчості, а й уміння тривало утримувати задачу, працювати в межах теми та долати етапи, що потребують зусилля.

До питання «фестивалізації» позашкільної освіти

Окремого осмислення потребує ще одна тенденція, що дедалі помітніше впливає на зміст позашкільної освіти — фестивалізація позашкілля.
Йдеться про зміщення акценту з тривалого освітнього процесу на постійну демонстрацію подій: майстер-класи, акції, показові заходи, флешмоби, презентації, конкурси заради конкурсу. Подія починає витісняти зміст. Форма — підміняти процес. Видимість активності — саму освітню діяльність. При цьому нерідко зберігається хибне очікування, що позашкілля має безперервно продукувати «заходи». Однак позашкільна освіта — не нескінченний фестиваль подій і не декоративний додаток до шкільної системи. Вона не дублює школу і не повинна бути прив’язаною до логіки шкільної звітної заходовості. Так, це освіта. Але освіта іншого типу — глибша в зануренні, довша в процесі, індивідуальніша у розвитку.
У технічному гуртку місяць роботи над однією моделлю може дати більше для формування мислення, ніж десяток зовнішньо ефектних заходів. І це теж результат.
Проте в логіці «фестивалізації» процес, який не можна швидко продемонструвати, починає сприйматися як недостатньо активний. А це вже методологічна помилка. Бо технічна творчість — це не серія заходів. Це середовище тривалої роботи. Постійна вимога подієвості може руйнувати саму природу позашкільної освіти, змушуючи її працювати на видовищність замість розвитку.

Висновки

Таким чином, ризик для позашкільної освіти можуть становити як залежність від готових рішень, сформована надмірним використанням майстер-класів, так і інша крайність — розмитість предметної рамки під виглядом абсолютної свободи вибору.
Додатковим викликом стає й «фестивалізація» позашкілля, коли подія починає підміняти освітній процес.
Розвиток вихованця відбувається між свободою й дисципліною, між творчістю й відповідальністю, між пошуком і доведенням справи до результату.
І якщо дитина після навчання ставить лише запитання:
«Що мені робити далі?» — це вже запитання не до дитини, а до методики.

Пилимо, стругаємо, кораблі справляємо.

Заклали новий корабель.

Нового нічого, все стабільно ))

Маленький фоторепортаж одного дня життя гуртка судномоделювання. Звичайного дня творчості, техніки й натхнення

Модель теплохода «Моздок», яка була створена керівником гуртка «Юні моделісти-конструктори» Одеської СЮТ «Сігма» Калюжним Валерієм Олександровичем, на експозиціях в Художньому музеї м. Південное та в Музеї західного і східного мистецтва м. Одеса. Раніше ця модель брала участь у чемпіонаті України з судномоделізму (клас «С»), де посіла третє місце.

Ось така яхточка вийшла.

Нехай і маленький, але все ж таки басейн.

От такі вони, наші хлопці.

Що у нас нового? Та нічого )) Все стабільно. Працюємо!