Bio tone

Знаю, що мені залишилося жити менше, ніж вже прожито...

Відчуваю себе дитиною, якій дали коробку цукерок: вона їсть із задоволенням, а коли бачить, що залишилося зовсім мало, то починає робити це з особливим смаком.

Я не маю часу на безглузді лекції про дурні закони суспільства - нічого не зміниться. І не маю часу боротися з сірістю.

Я не ходжу на збіговиська, де роздмухують его, і терпіти не можу маніпуляторів.

Мене турбують заздрісники, які намагаються зганьбити найталановитіших, щоб заволодіти їхніми посадами, талантами та досягненнями.

У мене надто мало часу для обговорення заголовків - моя душа поспішає.

У коробці залишилося дуже мало цукерок...

Мене цікавлять людяні люди. Люди, які вміють посміятися з власних помилок, ті, які досягли успіхів, які розуміють своє покликання і не ховаються від відповідальності. Ті, хто захищає людську гідність і хоче бути на боці правди, справедливості та праведності. Це те, заради чого варто жити.

Я хочу оточити себе людьми, які вміють торкнутися до серця інших. Такими, хто крізь удари долі зміг піднятися і зберегти м'якість душі.

Так, я поспішаю, я поспішаю жити з інтенсивністю, яку може дати тільки зрілість.

Я з'їм усі цукерки, які залишилися у мене - вони будуть смачніші, ніж ті, що я вже їв раніше.

Моя мета - дійти до кінця в гармонії з собою, зі своїми близькими та совістю.

Я думав, у мене два життя, а виявилося, що лише одне, і його треба прожити гідно.

©️ Ентоні Хопкінс

Найбільше люди втомлюються від себе.

Від власних переживань, страхів, домислів та тривог. Від почуття провини та спроб все контролювати. Від неможливості хоч певний час не забігати наперед (моделюючи ситуації) й не озиратися назад (шукаючи аналоги та кліше).

Припини порівнювати, перестань лякати сама себе, не будуй ілюзій, не додумуй за інших, припинити ці дивні діалоги у своїй голові...

Зверніть увагу на людей, які пережили трагедію і стали сильніші. Ці люди, як ніхто інший, знають цінність життя і розуміють, що треба жити тут і зараз. Тільки не треба чекати, поки життя кине вам виклик, починайте жити вже зараз.

Колись я вважала, що треба берегти дружбу та добрі стосунки. Тепер розумію, що треба берегти себе - від лицемірів, які, посміхаючись у вічі, тихо ненавидять за спиною. Хай краще поряд залишиться одна людина, але вона буде справжньою.

У житті дуже важливо знайти того, хто дивиться на цей світ так само, як і ти!

Щоразу, коли мені стає ліньки виконувати звичну зарядку, робити щось або дотримуватися своїх же правил, я згадую слова Джима Рона
- «Ми всі змушені страждати від одного болю з двох :

▫️ болю дисципліни чи
◾️ болю жалю.

Різниця в тому, що дисципліна важить грами, а жаль - тонни»
Хіба не мотивує?!

Привет всем!