Одеський художній фаховий коледж імМБГрекова

Щиро вітаємо здобувачів освіти та викладачів з Днем вишиванки!
Вишиванка — це символ української душі, нашої єдності, сили та незламності. Вона поєднує покоління, зберігає традиції та нагадує про любов до рідної землі.
Бажаємо всім миру, добра, натхнення, творчих успіхів, нових звершень та впевненості у завтрашньому дні. Нехай вишиванка буде оберегом, дарує тепло серця, гордість за Україну та силу для здійснення всіх мрій!
Зі святом! 💙💛

19 травня 2026 року в КЗ «Одеська академія неперервної освіти Одеської обласної ради» відбулися Треті літературно-педагогічні читання, присвячені вшануванню пам’яті Галини Могильницької.
⠀
Захід згуртував науковців, освітян, митців та всіх тих, хто шанує українське слово і творчий доробок видатної діячки. Програма події включала вітальні виступи, наукові доповіді, музичні й поетичні номери, що додали заходу особливої душевності.
⠀
Серед основних акцентів події була виставка під назвою «Художній діалог: Лариса Дем’янишина та Галина Могильницька», а також презентація збірника-посвяти «Галина Могильницька: творчо-педагогічний спадок у свідченнях сучасників». У виданні зібрано матеріали про меморіальні заходи, присвячені її пам’яті, які організовувала академія протягом останніх п’яти років.
⠀
Читання стали важливим внеском у збереження пам’яті про Галину Могильницьку, а також у популяризацію її творчої та педагогічної спадщини. Особливим моментом для колективу КЗ «Одеський художній фаховий коледж імені М.Б. Грекова» стало отримання збірки-посвяти зі дарчим написом від Ярослави Різникової, заступника директора Департаменту культури, національностей, релігій та охорони об'єктів культурної спадщини.
⠀
Це видання буде передане до бібліотеки коледжу, де стане невід’ємною частиною його культурного й освітнього фонду. Його зможуть використовувати викладачі, студенти й усі, хто цікавиться українською духовною спадщиною.
⠀
Висловлюємо вдячність організаторам заходу за запрошення, гостинну атмосферу й важливий внесок у збереження української культури та духовності.

14 травня, напередодні Дня пам’яті жертв політичних репресій, який в Україні відзначається щороку у третю неділю травня, у приміщенні Центру надання адміністративних послуг Одеської міської ради (вул. Косовська, 2д) відбувся пам’ятний захід під назвою «Мільйони звичайних людей».

На запрошення організаторів у заході взяла участь завідувачка бібліотеки КЗ ОХФК імені М. Б. Грекова Тетяна Іванова. Подія нагадала присутнім, що це не просто дата у календарі, а день пам’яті про мільйони знищених життів, які могли змінити хід історії, але натомість стали жертвами «великої чистки».

Захід організували представники Одеської міської військової адміністрації, Департамент внутрішньої політики Одеської міськради, Молодіжна рада при Одеському міському голові та Одеська обласна універсальна наукова бібліотека ім. М.С. Грушевського (відділ краєзнавчої літератури і бібліографії на чолі з Катериною Черненко).

Модератором події виступив Ігор Комаровський - голова правління громадських організацій «Одеський Меморіал» і «Постраждалі від політичних репресій», очільник Музею історії політичних репресій 1917-1991 років, член Національної комісії з реабілітації при Українському інституті національної пам’яті, архівіст-дослідник із багаторічним досвідом та активний громадський діяч.

Ігор Комаровський під час своєї розповіді поділився історією створення організацій, які він очолює, назвав імена засновників, розкрив основні напрямки роботи, а також пояснив, як ведеться діяльність із отримання статусів реабілітованих і постраждалих від репресій. Він торкнувся питань матеріальної допомоги реабілітованим особам і розповів про механізми її отримання.

Особливе враження на присутніх справила відеоісторія родини Балашових - одного з прикладів успішної реабілітації, здійсненої зусиллями Ігоря Комаровського. Презентовані факти, а також численні подібні історії незаконно репресованих одеситів викликали емоції та роздумування. Кожна з цих історій потребує окремого глибокого вивчення й дослідження.

Слухачам було непросто стримати емоції під час оповідей про трагічні долі їхніх родичів, які зазнали переслідувань. Вони активно ставили запитання щодо збору необхідних документів та подальших дій для відновлення справедливості. Відповідаючи на численні запити, Ігор Комаровський наголошував: «Час невблаганний, і люди йдуть з цього світу. Не варто зволікати - звертайтеся для того, щоб встигнути позбутися клейма “репресований”».

Особливої уваги аудиторії заслугувала інформація про унікальний Музей історії політичних репресій 1917-1991 років, який знаходиться у цоколі п’ятиповерхового будинку на вулиці Академічній, 24а. Ігор Комаровський поділився своїми тривалими зусиллями у боротьбі за збереження музею від можливої втрати приміщення через дії місцевої влади. Він розповів про складнощі судових процесів і важливість документальних та фотоматеріалів, які зберігаються в музеї й приваблюють навіть закордонних відвідувачів зі Швейцарії, США та інших країн.

Захід завершився, та на душі неспокійно. Нині наша українська держава проходить через непрості випробування: на окупованих територіях тривають політичні утиски. Однак ми повинні зберігати пам’ять про нашу історію, бути непохитними й зробити все можливе, аби подібне не повторилося. У цей день особливо важливо відчути загальнонаціональну єдність усіх українців для спільної праці задля добробуту й розвитку нашої країни.

Вчора, 12 травня, виповнилося 95 років із дня народження видатної скульпторки, довголітньої викладачки і заслуженої художниці України Таїсії Георгіївни Судьїної (1931-2012).

Таїсія Судьїна народилася в Баку, у родині одеситів, яка в 1932 році повернулася до Одеси. У 1953 році вона з відзнакою закінчила скульптурне відділення Одеського державного художнього училища, а в 1959 році - Київський державний художній інститут. У 1964 році стала членкинею Спілки художників України. За роки свого творчого шляху брала участь у численних виставках як в Україні, так і за кордоном, а також у міжнародних симпозіумах із скульптури.

Окрім творчої роботи, вона присвятила значну частину свого життя педагогічній діяльності. З 1970 по 1973 рік викладала на кафедрі архітектури Одеського будівельного інституту (нині - Одеська державна академія будівництва та архітектури). Починаючи з 1995 року, працювала в Одеському художньо-театральному училищі імені М. Б. Грекова, де викладала спеціалізовані дисципліни. З 1996 року виконувала обов’язки куратора циклу, а з 1999 року очолювала циклову комісію «Скульптура» художньо-педагогічного відділення училища.

Таїсія Георгіївна Судьїна була не тільки талановитим викладачем із багатолітнім досвідом і педагогом високої духовної культури, але й вмілим організатором навчального процесу. Її глибоко поважали як студенти, так і колеги.

Серед її робіт - меморіальні дошки Юрію Гагаріну, Лесі Українці, Анні Ахматовій та іншим відомим особистостям. Окремо заслуговує на згадку її композиція «Шаланди, повні кефалі…», присвячена героям одеської пісні - Кості-моряку та Рибачці Соні. Ця скульптура була встановлена 1 квітня 2002 року в Саду скульптур Одеського літературного музею. Інші її роботи прикрашають вулиці й площі Одеси, Миколаєва та Ізмаїла.

Мистецтвознавець Віталій Абрамов високо цінував її творчість і зазначав: у Таїсії Судьїної є свій унікальний стиль, де гармонійно поєднуються певна тематика образів із відповідними стилістичними, технічними та технологічними прийомами. При цьому кожен її витвір залишається абсолютно оригінальним.

Скульптурна спадщина Таїсії Судьїної продовжує жити у вулицях і музеях Одеси як пам’ять про цю витончену й талановиту художницю, а згадки про її теплоту і людяність залишаються у серцях тих, хто її знав і любив.

11 травня 2026 року в Одеській обласній універсальній науковій бібліотеці імені Михайла Грушевського відбулася тепло сприйнята творча зустріч із Владиславом Куліченком — військовослужбовцем, який пройшов шлях лінійного піхотинця та зміг перенести свій фронтовий досвід у слова.

Під час служби Владислав вів особистий щоденник, де описував свої переживання, думки та події війни. Саме ці записи згодом стали основою для його книги «На східному рубежі» (Вінниця, 2025), яка є щирою розповіддю про силу духу, боротьбу, пам’ять і людяність навіть у найважчі моменти.

У рядках книги відчувається глибокий емоційний заряд. Вони сповнені болю, віри та незламності:
«Роки ідуть — життя триває,
Де кров лилася — квіт буяє.
Роки ідуть — війна триває.
Хто смерті в очі не дивився —
Ціни життю своєму не знає».

Автор додає:
«Ми стоїмо. Я вірю, що кожен, хто читає ці рядки, зрозуміє головне: ми не загинули. Навіть ті, кого більше з нами немає, продовжують жити в наших спогадах і серцях. А ми будемо стояти надалі. Бо позаду — наші. Якщо ви дочитали — значить пам’ять жива. А значить — ми ще не втратили найголовнішого».

Висловлюємо щиру подяку Владиславу Куліченку за подаровану книгу для здобувачів освіти і за неймовірно теплу й змістовну розмову, яка торкнулася душ і залишила слід у серцях усіх присутніх.

Сьогодні святкує свій День народження Ольга Георгіївна Косміна — директорка Комунального закладу «Одеський художній фаховий коледж імені М. Б. Грекова», заслужена працівниця культури України та викладачка з багаторічним досвідом роботи в коледжі.

Творчий колектив КЗ ОХФК імені М. Б. Грекова щиро вітає молоду й креативну очільницю легендарної «Грековки», висловлюючи гордість за її досягнення та професійний внесок. Бажаємо багато років натхненно очолювати колектив, приймати мудрі рішення, втілювати амбітні плани та успішно досягати поставлених цілей.

Нехай Вас супроводжує міцне здоров’я, невичерпне натхнення, енергія та сила. Бажаємо, щоб у серці завжди панували мир і любов, а в житті було жіноче щастя, затишок у родині, радісні моменти і найкраще здійснювалося тепер і в майбутньому! Бажаємо працьовитого та відданого колективу, де кожен виконує свою роботу з душею, аби атмосфера нагадувала дружній вулик, повний ентузіазму й запалу!

20 квітня відзначає свій ювілей багаторічний, щиро шанований редактор єдиної україномовної газети «Чорноморські новини» – Іван Володимирович Мельник!

Іван Мельник – відомий і поважаний серед журналістської спільноти. Він є членом правління Національної спілки журналістів України, членом Комісії з журналістської етики, а також носить почесне звання заслуженого журналіста України. Його особистість втілює гармонію досвіду й мудрості, а його професійна майстерність сягає найвищих вершин.

Вже майже чверть століття Іван Володимирович очолює одне з найстаріших періодичних видань не лише Одещини, а й усієї України. Газета, що має історію в понад століття, пережила багато змін у назвах та засновниках, але ніколи не припиняла свого існування. Сьогодні «Чорноморські новини» користуються заслуженим авторитетом серед кореспондентів, авторів та читачів. Вони зберегли покоління відданих прихильників, для яких це видання є джерелом честі й довіри.

Кажуть, що бути журналістом – це більше ніж професія, це справжній спосіб життя. І це якнайкраще описує Івана Мельника. Для нього газета стала другою домівкою, де сплітаються біль і натхнення, виклики та творчість. Завдяки його організаційним здібностям, невтомній праці та відданості своїй справі, «Чорноморські новини» міцно закріпили своє місце на журналістському олімпі.

Розуміючи сучасні виклики, більше п’ятнадцяти років тому команда газети під керівництвом Івана Мельника створила її офіційний сайт для читачів у віддалених регіонах. Завдяки цьому усі охочі мають змогу отримувати повний доступ до матеріалів в електронному форматі. Було запроваджено розсилку PDF-версій видання, а також інші зручні сервіси.

Дякуємо Вам за невтомну працю, гострий розум і непохитну відданість правді. Нехай професійне натхнення ніколи Вас не покидає, здоров’я завжди буде міцним, а кожен новий день приносить тільки добрі новини. Щиро бажаємо Вам довгих років життя в любові, спокої та гармонії. Нехай ваші мрії здійснюються, а улюблений сад щедро дарує плоди й цвіте на славу!

10 квітня, напередодні Великодня, в бібліотеці КЗ ОХФК ім. М. Б. Грекова відкрилася книжково-ілюстративна виставка «Магія української писанки».

Великодній час завжди означав особливий період, переповнений спокоєм, внутрішнім світлом і поверненням до автентичних традицій, які надихають і зміцнюють дух. Одним із найяскравіших елементів підготовки до святкування є мистецтво писанкарства - унікальне явище, яке об'єднує символіку, історію та віру в силу оберегів. Ці дні наповнені атмосферою щирості, тепла й натхнення. Готуючись до свята, люди печуть паски, фарбують крашанки та розписують писанки - сакральний символ нації та її оберіг. Після освячення ці символічні дарунки стають знаком поваги й доброзичливості для рідних та близьких.

З давніх часів наші предки були переконані, що писанка володіє магічною силою. Навіть сьогодні вірять у її здатність приносити щастя, достаток і захист від злих сил. Українська писанка має древнє коріння; ще в часи праслов’ян вона слугувала важливим елементом свят весни, а після прийняття християнства стала частиною Великоднього обряду.

Техніка створення писанок дивує своєю різноманітністю. Найпоширенішою є метод розпису воском за допомогою писальця. Символіка орнаментів також вражає - у кожному візерунку можна знайти історію, мрії в кольорах, а в лініях тепло й душевність. Сьогодні це мистецтво активно відроджується, передається молодому поколінню і стає важливим символом національної ідентичності.

На виставці представлено широкий спектр матеріалів, які розкривають історію та багатство традицій українського писанкарства. Відвідувачі можуть більше дізнатися про символіку писанок і значення орнаментів, а також познайомитися з творчістю українських майстрів-писанкарів і особливостями мистецтва різних регіонів України. Кожен куточок нашої країни пропонує свій унікальний стиль писанок - ця неповторність робить писанкарство важливою гранню української культури, яка поєднує традицію, духовність і естетичну красу.

Окрасою виставки стали студентські роботи з орнаментами різних регіонів України під керівництвом викладачки спеціальних дисциплін Олени Жернової (початок 2000-х років), які зберігаються в бібліотеці й були відновлені зусиллями завідувачки архівного відділу Руслани Гоцик.

Особлива подяка майстрині-художниці Ларисі Дем’янишиній за активну підтримку бібліотечних проєктів та допомогу у створенні експозицій. Вона залюбки представила на виставці кілька дитячих писанок зі своїх традиційних майстер-класів.
У колекції, пані Лариси, є й особливі експонати - це барвиста писанка Зої Пасічної, відомої майстрині декоративного розпису та заслуженої діячки народної творчості України, а також вишукані роботи - Олесі Чайківської, директорки Ліцею ім. В’ячеслава Чорновола (м. Південне).

Знайдіть час, щоб поринути у світ магії української писанки. Традиції - наша сила і частина нашої незламності!

10 квітня у стінах легендарної «Грековки» відбулася зустріч із цікавим гостем із Німеччини Гідо Хайсігом. Подія організована завдяки запрошенню викладача спеціальних дисциплін скульптурного відділення Андрія Ахтирського. Попереднє знайомство з митцем відбулося під час спільного візиту викладача та студентів до Музею західного та східного мистецтва, де триває виставка акварелей Гідо.

Гідо Хайсіг — капітан авіалайнера з 25-річним досвідом, а також художник, волонтер і автор артбуку «Мовчазні герої» (The Silent Heroes). Він ініціював, профінансувавши власним коштом, створення і встановлення металевих скульптур птахів на старовинних ґратах у дворах міста. Ці птахи уособлюють пам'ять про загиблих українців, чиї душі, за задумом автора, продовжують жити.

Під час зустрічі Гідо подарував бібліотеці свій артбук «Мовчазні герої» (2024 року видання), який вийшов у київському видавництві ArtHuss англійською мовою. Автор підписав книгу словами «Мистецтво завжди перемагає». У виданні зібрані особисті історії та спогади людей, із якими митець познайомився за час свого перебування в Україні, де він мешкає і працює вже понад десять років. Початок війни він зустрів у Києві й через своє мистецтво доносить світові правду про її реалії. Книга доповнена численними ілюстраціями та замальовками, які роблять текст ще більш емоційним і зворушливим.

Для студентів гість підготував особливий подарунок — авторську металеву пташку, що покликана стати джерелом натхнення для майбутніх поколінь скульпторів.

Крім того, Андрій Ахтирський провів для митця екскурсію навчальним закладом: вони відвідали майстерні, де народжуються скульптурні шедеври, а також музей із унікальною колекцією живопису, скульптури та кераміки, створених викладачами й студентами.

Після важкої ночі цей день став напрочуд продуктивним і наповненим цікавим спілкуванням. Подія залишила безліч приємних вражень — єдине, що засмутило організаторів, це дистанційне навчання студентів цього дня, через яке вони не змогли особисто долучитися до натхненного заходу.