Одеський інклюзивно -ресурсний центр # 3

ПРОЦЕС СЕПАРАЦІЇ І РОЗВИТОК ДИТИНИ.
ЩО ПОТРІБНО ПАМ'ЯТАТИ БАТЬКАМ?

Сепарація -це процес психологічного відокремлення дитини від батьків і становлення її як самостійної особистості. Психоемоційний розвиток та успішність адаптації до соціуму багато в чому залежить від проходження сепарації .
Як починається цей процес? На початку пара «мати-немовля» є психологічно єдиним цілим: мати вгадує і задовольняє бажання і потреби дитини. З часом в процесі розвитку і формування нових навичок дитина все більше може робити сама і все менше залежить від материнського догляду. Вона вчиться самостійно ходити, їсти, одягатися, розуміти свої почуття і потреби, вчиться самостійно задовольняти їх. Для успішного розвитку дитини батькам необхідно підтримувати цей процес і спонукати дитину до самостійності. Що важливо пам'ятати в процесі виховання?
1. Підтримуйте прагнення дитини до самостійності з ранніх етапів: дитина намагається сама дотягнутися до іграшки, подолати перешкоду тощо, не поспішайте вчиняти дії за неї, заохочуйте її докладати зусиль.
2. Формуйте навички самообслуговування: вчіть самостійно їсти, одягатися, митися, доглядати за собою відповідно до віку та фізичних можливостей.
3. Навчайте дитину розуміти свої почуття та стани: «Ти незадоволений, бо я не дозволила...?», «Ти хочеш їсти, чи втомився?».
4. Поважайте кордони дитини і вчіть її поважати кордони інших. Важливо, щоб у дитини було своє ліжко та окреме місце для ігор і занять. Вчіть її не чіпати без дозволу чужі речі. Своїми речами вона також може не ділитися, якщо не захоче.
5. Підтримуйте дитину в прояві ініціативи. Не критикуйте і не знецінюйте її ідеї та прагнення, краще разом обговоріть усі плюси та мінуси її витівок.
6. Поступово делегуйте дитині відповідальність за організацію свого життя: догляд за своїм тілом, своїми речами і своїм простором, виконання шкільних завдань і домашніх обов'язків тощо.
ВАЖЛИВО ПАМ'ЯТАТИ: Перш ніж щось вимагати, цього спочатку необхідно навчити!
Принцип Марії Монтессорі: «Допоможи мені зробити це самому»
Важливо також пам'ятати, що дитина завжди буде відтворювати ту поведінку, яка на ЇЇ погляд приносить задоволення значущим дорослим. Якщо з дитиною поводяться «як із маленькою», то дитяча психіка сприймає це як послання: «мама любить мене маленького», «мама хоче, щоб я залишався маленьким». Подібні установки та гіперопіка є однією з причин затримки психічного розвитку в дітей. Тому важливо, щоб дитина відчувала, що процес її дорослішання, розвиток самостійності та незалежності викликають радість і гордість у батьків.

ДІТИ З СИНДРОМОМ ГИПЕРАКТИВНОСТІ І ДЕФІЦИТОМ УВАГИ.
ЩО СЛІД ЗНАТИ БАТЬКАМ?

Термін «синдром гіперактивності та дефіциту уваги у дітей» (СГДВ) описує поведінку дітей, що виявляють стійкі і невідповідні їхньому віку симптоми неуважності і гіперактивності - імпульсивності. Такі діти неуважні, не надають значення звичайним вимогам, поводяться безтурботно, як ніби не чують звернені до них слова, знаходяться в постійному русі і роблять необдумані вчинки.
Важливу роль у формуванні синдрому гіперактивності та дефіциту уваги у дітей, поряд з біологічними факторами (раннім органічним ураженням мозку, спадковістю), грають соціально-психологічні чинники (хронічний стрес та депресія негативно впливають на пам’ять, увагу і контроль над імпульсом).
Неуважним дітям дуже важко підтримувати розумову напругу під час роботи або гри. Їм важко зосереджуватися на одній речі або слідувати завданням і інструкцій. Ці діти автоматично звертають увагу на те, що їм подобається, але у них виникають значні труднощі, коли потрібно сконцентрувати увагу на нових або менш привабливих завданнях. Зазвичай, дитина не слухає іншого, не виконує інструкцію або завдання, не закінчує роботу. Така дитина не організована, не може зосередитися, легко відволікається і швидко втрачає інтерес до занять.
Існує міф про те, що у дітей зі СДУГ занадто багато енергії, насправді все зовсім навпаки - їм не вистачає енергії, у них немає ресурсу для того, щоб сконцентруватися на якомусь завданні, вони швидко виснажуються, тому починають рухатися, відволікатися й припускатися помилок. Адже коли ми втомлюємося від розумового напруження, ми починаємо відволікатися і нам хочеться порухатися.
Діти зі СДУГ потребують особливого підходу у вихованні, основні завдання якого спрямовані на зниження імпульсивності, підвищення рівня працездатності, та самоконтролю.
ЩО СЛІД ПОМ’ЯТАТИ БАТЬКАМ:
- Дітям зі СДУГ на самому початку потрібна постійна організаційна допомога дорослого, оскільки їм складно самим планувати і контролювати свої дії. Спочатку дорослий здійснює контроль і планування, а потім поступово батьки делегують цю функцію дитині.
- Дуже важливим є режим дня, правильне харчування (проконсультуйтеся з лікарем). Правила в сім'ї мають бути чіткими й постійними та зрозумілими дитині, проговорюйте їх із дитиною разом. Однак при визначенні правил важливо враховувати індивідуальні особливості дитини. Проявляйте послідовність у вихованні: неприпустимим є пред'явлення суперечливих вимог.
- Коли ви звертаєтеся до дитини, краще присісти так, щоб перебувати з нею на одному рівні, встановіть зоровий контакт, спокійно і чітко вимовляйте своє прохання. Важливо пам'ятати, що більше 3-х разів повторювати не варто, якщо дитина вас не почула, скажіть це іншими словами або допоможіть дитині дією (візьміть за руку і зупиніть, почніть робити з нею разом тощо) твердо, але спокійно без агресії.
- Не кричіть на дитину, не звинувачуйте і не соромте. Марно постійно робити зауваження вимагати негайно заспокоїтися - часто та чи інша поведінка дитини не є її свідомим вибором. Не вдавайтеся до фізичних покарань!
- Пам'ятайте, що перевтома сприяє наростанню гіперактивності, коли дитина стомлена, не наполягайте на виконання справи, дайте їй відпочити.
- Складні завдання та інструкції, які ви даєте дитині, необхідно розбивати на кілька коротких і проговорювати їх разом із нею. Допомагайте дитині приступити до завдання, тому що це найважчий етап для неї.
- Під час занять і виконання завдань дитині зі СДУГ необхідно рухатися, це допомагає їй зосередитися, тому не варто її примушувати сидіти спокійно. Рухи допомагають сконцентруватися (коли ми напружено думаємо, можемо щось крутити в руках або чухати потилицю).
- За кожне зусилля і навіть невелике досягнення дитину слід хвалити, емоційно заохочувати. Діти зі СДУГ менш сприйнятливі до покарань, тому покарання не приносять особливих результатів. Заохочення за докладені зусилля і досягнення дитини будуть більш ефективними.
- Корисними є щоденна фізична активність на свіжому повітрі, біг, плавання, а також творчі заняття - малювання, ліплення, конструювання. Активізація вестибулярної системи (гойдалки, вправи на м'ячах тощо). Ігри та вправи на планування дій (саме планування своїх дій дається дітям зі СДУГ найважче). Спільні ігри з правилами (від простого до складного, починаємо з одного правила). Ці ігри спрямовані на зниження імпульсивності: зупиняємось, думаємо, пригадуємо правило, діємо. Ігри спрямовані на розвиток самоконтролю, наприклад, ігри , де треба зупинитись по команді.
ВАЖЛИВО! Дітям з СГДУ потрібна «цифрова дієта» (обмеження гаджетів).

Як відбувається розвиток мовлення у дитини? Що цьому сприяє, і чому «розвиваючі» мультики не розвивають.

Розвиток мовлення – одна з найактуальніших тем у психології та педагогіці. Воно тісно пов’язане з розвитком інших психічних процесів: відчуття, сприйняття та мислення. Важливий період у розвитку дитини – середина другого року життя, коли відбувається стрибок зростання в лівій півкулі головного мозку, яка спеціалізується на організації свідомого мовного «я». Водночас здатність до пересування відкриває для дитини ширший фізичний і соціальний світ. Основним чинником, що впливає на психічний розвиток в цей період, є гра. Саме в процесі ігрової та конструктивної діяльності дитина досліджує навколишній світ, «ставить експерименти», робить перші узагальнення. Дитина мислить «діючи».
Фахівці, які працюють з порушеннями мовленнєвої функції у дітей, знають про зв’язок між розвитком моторики рук і розвитком мовлення. Рухи рук тісно пов’язані з мовленням. Наші предки використовували жести для комунікації. У ході еволюції жести поступово замінювалися словами, проте й сьогодні ми використовуємо жестикуляцію під час розмови, що допомагає нам підтримувати процес мислення. Зона мозку, що відповідає за рухи рук, розташована поруч із мовленнєвими центрами.
Як відбувається формування мовленнєвої функції? Процес навчання відбувається через отримання безпосереднього досвіду. Коли дитина бере в руки іграшку, маніпулює нею та вивчає, а дорослий дає їй визначення словами, називає її характеристики, зорова, тактильна та слухова інформація поступає до головного мозку у зону конвергенції. Область Верніке, яка відповідає за розуміння мови, отримує вхідні дані з первинної слухової області та організовує їх у фрагменти інформації. Звуки, образи, дотики поєднуються, і ця складна та ретельно оброблена інформація надходить до області Брока, яка відповідає за мовленнєву моторику. Інакше кажучи, формування мовленнєвої нейронної мережі відбувається у процесі зв’язування рухів рук і очей із візуальними стимулами та словами. Важливою складовою цього процесу є емоційний фон: дослідження показують, що ліва півкуля, де розташовані мовленнєві центри, працює краще в умовах позитивних емоцій. Високий рівень тривоги пригнічує ліву півкулю та мовленнєву функцію, звідси виникає таке відчуття , як «німий жах» у ситуаціях сильного стресу.
Іншими словами, розвиток мовлення відбувається в процесі безпосередньої взаємодії з реальними об’єктами зовнішнього світу, коли дорослий називає словами те, що дитина сприймає у поточний момент. Звичайні рутинні дії із використанням предметів побуту – одягання, збирання іграшок тощо, ігри з конструкторами, кубиками, малювання, ліплення – сприяють розвитку наочно-дієвого мислення та мовленнєвої функції. Важливо при цьому щоб і дитина, і дорослий отримували задоволення від спілкування.

Скоро літо, улюблена пора року великой кількості людей та дітей. И тому дуже важливо дбати про безпеку та розповізти про це діткам.

Розвиток просторових уявлень у малечі.
Верх-низ

1.Пояснити дитині, що є верхня та нижня частина тіла, границя яких умовно проходить по талії. Покажіть частини тіла на себе, на іграшці, на дитині.
Це голова. Вона зверху.
Це руки. Вони зверху.
Це ноги. Во знизу.
І так далі...
Пограйте в гру.
Без дзеркала дитина повинна найти та назвати (показати) частини тіла що знаходяться зверху (знизу).
2.Продовжуйте грати на вулиці: “Що у нас зверху?” (небо, сонечко....) “А що у нас знизу?” (квіти, дорога....)
Теж саме треба обговорити з дитиною в кімнаті. Зверху- стеля, люстра. Знизу- килим, стілець.....”
3.Гра “Догори-донизу”. Розвиває не тільки просторові уявлення, але й увагу.
Коли дитина зрозуміла що таке верх-низ, попросити її підняти одну руку догори, дві руки догори, ногу догори, одну руку донизу і т.д. Потім пограйте, запропонуйте дитині діяти як ви кажете:
“Рука догори” - підніміть одну руку. Дитина повторює.
“Друга рука догори” - підніміть ногу. Дитина повинна підняти руку і т.д.

Бережіть себе та своїх близьких!

Сьогодні Всесвітній день Вишиванки!! Це не тільки гарний одяг, це символ, це національний оберіг, це наше натхнення.
Пропоную вашої увазі дуже гарні вірши про вишиванку, та розмальовку, якої діти зможуть на власний розсуд створити власну вишиваночку.

Нейропсихологічні вправи на розвиток уваги.

1.Пограйти з дітьми в гру “замрі”- діти бігають як забажають, але по хлопку повинні завмерти в якісь позі (позу показує дорослий). Якщо дитина добре справляється, гру можно ускладнювати. Наприклад, два хлопка - присісти (друга поза), три - третя поза (наприклад, руки до гори).
2.Гра “чапелька”- діти ходять по колу та високо підіймають ноги торкаючись коліном відповідної долоні (праве коліно - права рука). По хлопку - діти починають торкатися правим коліном до лівої долоні та навпаки. Дорослий декілька раз змінює інструкцію.
3.Дитина повторює за дорослим усі рухи, крім одного - забороненого.
4.Гра в “хлопки”: “якщо я хлопну один раз - ті повинен хлопнути два раза, якщо я два раза - ти один, якщо я хлопну три раза - ти не хлопаєшь зовсім.”
5.Серед більш спокійних ігор за столом можно запропонувати дитині на папері продовжити недомальовані фігури чи літери, якщо дитина з ними знайома. Можна роздруковувати таблиці з геометричними фігурами і запропонувати як можно швидше закреслити, наприклад, всі трикутники. Для ускладнення завдання запропонуйте трикутники закреслити, а ромби обвести кружечком.

Бережіть себе та своїх близьких!

Весела йога🙂

Йога для дітей

Смайликі, це не тільки веселі стікери, ще ї цікаві вправи.

Теж цікаві завдання для увагі и на загальні знання.

Ми завжди вимагаємо дітей бути уважними, але увагу теж потрібно тренувати. Пропоную різні завдання для тренування увагі.