16/07/2026
ДВА ШЛЯХИ ДО ДИСОЦІАЦІЇ
Безліч книг та досліджень, з яких я читала мізерну кількість, вказують на два шляхи до розвитку дисоціації але зараз я ділюся тим, що вихопила зі статті «Підходи до дисоціації з точки зору розвитку та прив'язаності: за межами наслідків жорстокого поводження» авторів Camille Guérin-Marion, Sage Sezlik та Jean-François Bureau.
Так-так, я все ще тут, все ще продираюся — це непросто.
Так ось, автори звертають увагу на важливе про ці два шляхи.
Один шлях пов’язаний із вегетативними захисними системами дитини, а другий заснований на міжсуб’єктивному рівні стосунків прив’язаності.
Тепер цитую:
«У першому випадку джерела стресу, пов’язаного з прив’язаністю, активують захисні реакції дитини, що може призвести до дисоціативної реакції в контексті серйозних і хронічних порушень (наприклад, тривалі періоди дистресу немовляти без втручання особи, що доглядає; Perry та ін., 1995; Schore, 2009), або іншим чином сприяють схильності дитини до дисоціації в подальшому житті шляхом зміни функціонування її систем реагування на стрес (Schuder & Lyons-Ruth, 2004).
Через другий механізм порушення прив’язаності можуть ще більше посилювати дисоціативні наслідки, блокуючи обробку та інтеграцію досвіду, якщо вони позбавляють дитину організуючої моделі, за допомогою якої вона може навчитися розуміти свій внутрішній та міжособистісний світи (Carlson et al., 2009; Liotti, 2006, 2009; Lyons-Ruth, 2002; Lyons-Ruth та ін., 2006; Van der Hart та ін., 2006).
Важливо, що розвиток дисоціації через ці шляхи найтісніше пов’язаний із ранніми роками формування особистості, під час яких формуються здатність дитини до регулювання стресу (Schore, 2009; Schuder & Lyons-Ruth, 2004), розуміння себе у взаємодії з іншими (Bowlby, 1980; Liotti, 2006, 2009) та структура особистості (Van der Hart et al., 2006), перебуваючи на найбільш незрілих і вразливих стадіях, і значною мірою залежать від наявності особи, яка доглядає за дитиною, для їх розвитку.»
В матеріалах, що надала Сандра Байта учасникам як до курсу з діагностики та терапії травми та дисоціації у дітей та підлітків, так і до найближчого вебінару «Відповіді на основні питання щодо терапії травматичної дисоціації у дітей та підлітків», що буде 31 липня, дисрегульована поведінка дітей та підлітків виділяється як основна проблема.
І дійсно, якби дитина вела себе спокійно, ніхто б не звертався по допомогу. По терапію звертаються, коли дитина є незручною, проблемною, нерегульованою. А як їй бути регульованою, якщо вона виховується нерегульованими батьками?
На вебінарі про це буде докладніше.
Запрошую, приходьте, колеги. Навіть якщо працюєте тільки з дорослими.
Те, що в назві написано «…терапії дітей та підлітків», не звужує коло колег, для яких цей вебінар буде корисним, адже всі клієнти колись були дітьми, а подібні заходи надають можливість поглибити розуміння болю ваших клієнтів.
Крім того, дорослі нерегульовані клієнти- чиїсь нерегульовані батьки, отже допомагаючи вашім дорослим клієнтам - ви допомагаєте їх дітям
Подробиці нижче
Далі буде.😉
З побажаннями тихої ночі.
Щиро ваша,
Каріне Кочарян
