05/08/2026
Корґі заполонили серця мільйонів людей, але чи знали ви, що це валлійська порода і, відповідно, слово також валлійське? А це слово може познайомити нас із дуже цікавим явищем валлійської мови. Яким? Зараз розкажемо.
Назва породи “корґі” походить від валлійського слова corgi,
що складається з частин cor “карлик, гном” та gi “собака”. Хоча насправді первинна форма слова “собака” валлійською буде ci
(читається як “кі”), що походить ще від протоіндоєвропейського *ḱwṓ (звісно, що це реконструкція прадавньої форми слова). Від цього кореня походять і відомі нам романські canis, cane та германські hund, hound.
Ви думали, що це буде допис про милих собачок зі смішними дупками? Попались! Це допис про мутації приголосних у валлійській мові!
Їх є три види: м’яка, назальна та придихова.
М’яка — звук стає вимовлятися розслабленіше (“в” замість “м” тощо), назальна — додається носовий призвук, придихова — додається придих.
Слово ci (собака) має всі три: gi, nghi та chi.
Мутації залежать від положення приголосного (наприклад, між двома голосними, біля носових звуків, після k або s).
Але не лише! Часто вони залежать від того, який звук був на певному місці багато століть тому, а звідтоді давно зник.
Скажімо, раніше слово “його” (чий?) було esjo, а “її” — esjas. Тепер обидві форми стали ei. Але “його пес” буде ei gi, а “її пес” — ei chi. Давня присутність голосного наприкінці спричиняє м’яку мутацію, а давня присутність s — придихову.
*chi звучить так, ніби у вас щось застрягло в горлі
Звісно, сучасні мовці про це все не замислюються, а просто знають, як має бути, або відчувають інтуїтивно. Так само, як ми знаємо, де які звуки оглушувати чи одзвінчувати в українській мові, попри те що на письмі це не відображається.
До речі, множина від ci ([кі]) буде cwn ([кун]), відповідно, від corgi множина буде corgwn ([корґун]).
Цікаво? Кажіть, розповімо ще.
