Твоя Підпільна Гуманітарка

“Твоя підпільна гуманітарка” розшукує авторів для другого тому збірки есеїв “Культурна експансія” – про глибину і масштаби російського впливу на кожну сферу культурного життя.

Бажані теми есеїв:
▪️ театр
▪️ преса 80-90-х
▪️ дитячі табори
▪️ класична музика
▪️ етнографія
▪️ балет
▪️ археологія
▪️ міжнародне культурне представництво
▪️ сфера прав на переклади і локалізації книжок, фільмів, серіалів і ігор
▪️ топоніміка
▪️ ономастика
▪️ туризм (туристичні маршрути, турфірми, мова і акценти туроператорів)

Вимоги: до 5000 слів, стиль ближчий до популярного, з конкретними прикладами того, як росія здійснює культурну експансію в конкретній сфері.

Якщо ви маєте компетенцію з вказаних тем, просимо писати на пошту [email protected] з темою "Есей для Культурної експансії"

От-от новинка "Етика культурної спадщини" вирушить до нас з друкарні КОЛО.
Ми знаємо процес приготування книжки до друку, а от все, що далі – для нас чиста магія. На щастя, маємо на кого покластися в якості та надійності!
Ця книжка розповість про провідні сучасні підходи до культурної спадщини, про експлуатацію, реставрацію, ревіталізацію, нищення, про міжнародні і внутрішньонаціональні аспекти, про юридичну та етичну площину. Вона відповість на багато питань, які багато з нас сьогодні ставлять собі та одне одному. Можливо, її приклади наведуть нас на роздуми про власні підходи і ставлення. Може, навіть придумаємо щось краще. Але для цього спочатку варто прочитати про те, що вже є.
Ця книжка не могла би з'явитися без підтримки .foundation які бережуть і підтримують українську культурну спадщину словом і ділом. Ця книжка – ще одна цеглинка у цьому довгому і нелегкому процесі.
Передзамовлення зі зниженою ціною триває до 22 червня. Знайдете на humanitarka.com
За світлини щиро дякуємо Марті Походжай та Вероніці Гоменюк!

В Україні все далі зростає інтерес до культурної спадщини – і, відповідно, з'являється все більше питань щодо методів і способів роботи з нею. Що зберігати, що продовжувати експлуатувати за первинним призначенням, що і як реставрувати, ревіталізувати, популяризувати?
До кожного об'єкта спадщини виникає окреме питання і окремий підхід, проте необхідно напрацьовувати загальну методику. Фахівці її мають і знають, проте це питання давно вийшло за межі фахового середовища, адже майже всі з нас є власниками артефактів культурної спадщини: одягу, побутових предметів, будівель, творів мистецтва, фольклорних творів.

Провідні фахівці з різних царин у цій книжці діляться показовими прикладами та підходами до роботи з культурною спадщиною в усьому світі. Від архітектури та скульптури до таких абстрактних речей, як національна пам'ять та відповідальність перед спільнотами.
Це чудове джерело натхнення та інформації для всіх нас, яке допоможе оприявнити і контекстуалізувати власні проблеми та виклики в цій сфері.

Ми ще будемо розповідати про цю книжку детальніше, та наразі ділимося посиланням на передзамовлення (у коментарі), що триватиме до 22 червня. На сайті можна проглянути зміст, деяку інформацію про авторів та детальніший синопсис.

Ми неймовірно вдячні Zagoriy Foundation за фінансову та інформаційну підтримку цього видання.
Віримо, що воно стане помічним у наших спільних пошуках відповідей на безліч питань, що стосуються культурної спадщини!

Книжковий Арсенал: як це було.

Топи наших продажів — це "Культурна експансія", "Мова-меч. Як говорила радянська імперія" , "Чорний, білий, рожевий, хакі" , "Покуття" 1 том, "Українські митці про красне письменство".

Одну збірку "Чорний, білий, рожевий, хакі" вкрали. Пишаємось!

Розпродали останні примірники збірки Надії Глушкової "Всі ми були живими".

Зрозуміли, що на Арсенал ходять люди, які вміють читати й особливо цінують поезію, тому наступного разу візьмемо більше збірок Павла Шикіна 😁

У неділю провели подію "Забуті скарби української етнографії" з Остапом Українцем, Богданом Стрільчиком і Катериною Дудкою. Говорили про етичні та практичні особливості роботи з культурною спадщиною, джерела для пошуку натхнення і зразків, а також основні джерела інформації про українську етнографію і культурну антропологію.

Дякуємо всім, хто прийшов, було приємно бачити стільки людей. Розмову в текстовому вигляді можна буде почитати на медіа post impreza у викладі Софії Сіренко.

Зрозуміли, що наші читачі і читачки просто найкращі, стільки підтримки і добрих слів. Дякуємо!

У неділю, в останній день цьогорічного Книжкового арсеналу, запрошуємо на розмову про традиційну культуру в популярних сферах.
Розпочавши із роботи над "Покуттям" Оскара Кольберґа, ми продовжуємо роботу в напрямку іншомовних етнографічних першоджерел, присвячених Україні. Повернення собі своєї культурної спадщини відкриває новий горизонт роботи і як ніщо інше дозволяє пояснити собі фразу "всі ми різні, але всі ми українці". Видавчиня Катерина Дудка, перекладач Остап Українець та дизайнер серії Богдан Стрільчик обговорять, як локальна етнографія може ставати прикладним інструментом маркетингу, публічних комунікацій, бренд-менеджменту та соціальних політик.
17:00
Локація Майстерні

Вибір Першої леді на 2026
Почули фразу, яку каже дуже багато хто, коли приходить за цією книжкою: "Вона була у мене в списку".
Ще за вчора ви наговорили таких компліментів: "Моя улюблена книжка в житті!" і "Це найкраща книга, яку я прочитала торік".
Таке чути просто надзвичайно! Ми з .kuznetsova робили все, щоб вона відповідала на основні питання про мовні політики СРСР вичерпно і лаконічно.
Забігайте на стенд В1.9 і поповнюйте бібліотеку і знання 💛

Де на цьогорічному Книжковий Арсенал можна буде почути і побачити Євгенію Кузнєцову, Павла Шикіна та Остапа Українця? Зібрали для вас список подій. До зустрічі вже від завтра!

Наш перший Книжковий Арсенал!
Приходьте привітатися, побалакати і прикупитися на стенд В1.9 в секції малих видавців. Маємо невеличкий сюрприз ❤️

А в неділю 31 травня о 17:00 запрошуємо на розмову "Згадати себе: забуті скарби української етнографії" з Богданом Стрільчиком, Остапом Українцем і Катериною Дудкою. Будемо говорити про те, як локальна етнографія може ставати прикладним інструментом маркетингу, публічних комунікацій, бренд-менеджменту та соціальних політик.

Нам часто хочеться сказати “дайте більшу половину”, але потім або хтось, або ми самі себе виправляємо на “більшу частину”, адже половини — це ж нібито дві однакові частини одного цілого. Або ж сказати “розріж на три половини” — і тоді так само дістаємо за невігластво, бо ж можна ділити лише на три (або більше) частини.
Проте прагматика мови і математична логіка — це дуже різні речі, і в побутовому спілкуванні нас цікавить перша, а не друга. Якщо ми скажемо “я беру більшу половину” — у цьому реченні буде імпліковано, що річ була розділена надвоє. З “більшою частиною” не очевидно, чи це більша частина з трьох, шести, десяти чи сорока.
Якщо ж нам хочеться сказати, що щось ділиться на більше, ніж дві половини, то ми матимемо на увазі, що ці частини будуть рівні. Пиріг можна поділити на 6 половин, а можна на 6 частин. Тільки з “половинами” буде точно зрозуміло, що вони між собою однакові, частини ж можуть бути довільного розміру і пропорцій.
Саме це люди, вочевидь, мають на увазі, коли кажуть “більша і менша половини” або “поділи на три половини”. І немає сенсу це виправляти, адже такий вжиток насправді спрощує комунікацію.

А ви належите до тих, хто так говорить, чи до тих, хто це виправляє?