Кафедра Екології, води та природоохоронних технологій

У цей день світ відзначає Міжнародний день Землі

Це день, коли людство зосереджено увагу на гострих проблемах навколишнього середовища та вживає заходів для їх вирішення. По всьому світу люди висаджують дерева, прибирають парки, сквери та водойми.

Для України сьогодні як ніколи актуальними є питання миру, захисту своєї землі, своїх людей та довкілля, що страждають від російських окупантів.

Ми обов’язково збережемо наш дім, виженемо з нього ворога та почнемо відновлювати багату українську природу.

28 січня 2025 року був проведений майстер-клас на тему "Сортування сміття" для школярів 11 класу 86 ліцею міста Одеси.
Тематика майстер-класу присвячена важливості поводження з відходами та їх сортуванням. Розглянутий стан проблеми побутового сміття в Україні та наведені можливі шляхи її вирішення.
Представлена методика роздільного збирання побутових відходів та переваги сортування побутового сміття.
Школярів ознайомили з правилами сортування різних видів відходів та варіантами виготовлення сучасних екологічних матеріалів для пакування з вторинної сировини.
Після цього їм було запропоновано самостійно здійснити розподіл різних видів відходів за наведеними технологічними схемами, з чим вони добре справились. Діти проявили зацікавленість до процесу, логічно міркували та пропонували свої рішення.
Це дає впевненість – якщо в нас така молодь, світ зміниться на краще!

Хто має складати мультитест НМТ у 2023 році

У 2023 році вступна кампанія вдруге буде відбуватися за результатами спрощеного ЗНО – національного мультипредметного тесту (НМТ).
Результати НМТ будуть необхідні для вступу на бакалавра (магістра медичного, фармацевтичного та ветеринарного спрямувань) на всі спеціальності, окрім мистецьких та спортивних.
Для вступу на мистецькі та спортивні спеціальності у 2023 році абітурієнти мають пройти творчий конкурс.

Також не потрібні результати НМТ тим абітурієнтам, які вступатимуть на контракт на спеціальності, яким надається особлива підтримка держави.
Для конкурсного відбору на бакалаврат будуть зараховуватися бали національного мультипредметного тесту з української мови (перший обов’язковий предмет), математики (другий обов’язковий предмет) та одного предмету на вибір (історія України, біологія, хімія, фізика або іноземна мова).

Для вступу на перший курс для здобуття ступеня молодшого бакалавра бали за НМТ можуть бути зараховані замість проходження співбесіди у закладі освіти.
Важливо: за бажанням вступника замість національного мультипредметного тесту 2023 року можуть бути зараховані результати зовнішнього незалежного оцінювання 2020–2021 року або результати мультитесту за 2022 рік.

ВСТУП НА ДЕННУ ФОРМУ НАВЧАННЯ

Реєстрація електронних кабінетів вступників і завантаження до електронного кабінету необхідних документів розпочинається 01 липня 2023 року.
Медичні огляди та інші доконкурсні процедури, передбачені особливими умовами конкурсного відбору за відповідними конкурсними пропозиціями, проводяться до дня, що передує дню завершення прийому заяв.
Прийом заяв і документів від вступників розпочинається 19 липня.
Закінчується реєстрація заяв вступників о 18.00 31 липня.

Кафедра екології та природоохоронних технологій оголошує набір на 1 курс навчання на спеціальності 101 Екологія та 183 Технології захисту навколишнього середовища.
Для того, щоб вступити на спеціальність 101 потрібно скласти НМТ (національний мультипредметний тест) і на бюджетну форму, і на контракт.
Для вступу на спеціальність 183 абітурієнт на бюджетну форму здає НМТ, а на контрактну мотиваційний лист.
НМТ – це комп’ютерний онлайн-тест, що складатиметься з трьох блоків:
українська мова;
математика;
предмет на вибір (історія України, біологія, фізика, хімія, іноземні мови (англійська, французька, німецька, іспанська).
Мотиваційний лист – це документ, що складається і подається вступником до закладу вищої освіти, у якому пояснюються причини, через які вступник вважає себе найкращим кандидатом для вступу на відповідну навчальну програму. Підготовка такого листа вимагає детального дослідження вступником загального академічного середовища університету та різних освітніх програм.
Професію еколога вважають престижною та конкурентоспроможною, вона посідає 3 місце серед найбільш актуальних професій 21 століття. На всіх підприємствах та організаціях, діяльність яких пов’язана з використанням природних ресурсів, посада еколога одна з ключових. Екологи – це ті фахівці, які можуть з’ясувати, чому гине риба, висихають річки, влітку випадає сніг; вони вивчають стан повітря, води, ґрунту, вплив промислових відходів на рослини, тварини та людину, з’ясовують причини природних катаклізмів та розробляють шляхи мінімального впливу людей на довкілля. На вас чекають найцікавіші дослідження, робота в престижних компаніях, розробка зелених технологій, боротьба з наслідками зміни клімату та багато іншого. І головне пам'ятайте-працюючи, як еколог Ви рятуєте життя на планеті Земля!

Торф'яні болота можуть допомогти в боротьбі з глобальним потеплінням

Відновлення торфовищ і збереження існуючих допоможе утримати зростання глобальної температури. Вчені з Потсдамського інституту дослідження впливу клімату заявили про те, що торфовища можуть допомогти запобігти глобальному потеплінню. За їхніми словами, захист існуючих торф'яних боліт і відновлення висушених може допомогти утримати зростання глобальної температури.

Торфовища існують по всьому світу, але на них припадає лише 3% суші. У них міститься велика кількість вуглецю, який накопичується на дні боліт. У незайманих болотах цей запас залишається сирим і неушкодженим. Якщо ж торфовище осушується, вуглець викидається в атмосферу у вигляді вуглекислого та інших парникових газів. Сухий торф легко займається, а пожежі викидають в атмосферу велику кількість вуглецю.
Більшість сучасних способів протидії глобальному потеплінню грунтуються на тому, що до кінця століття землекористування буде накопичувати більше вуглецю, ніж викидається в атмосферу. Але в новому дослідженні вчені відзначають, що ці способи не враховують викиди від сухих торф'яних боліт. Включивши ці дані в роботу, вчені з'ясували, що землекористування насправді буде викидати більше вуглецю, ніж накопичувати.

За словами дослідників, захист незайманих боліт і повторне заболочування 60% висушених торф'яників змінять ситуацію в протилежну сторону, і підвищення температури вдасться уникнути.
Євросоюз переймається збереженням унікальних водно-болотних екосистем в Україні
На базі Поліського державного заповідника відбувся семінар, присвячений питанням впливу глобального потепління на природно-заповідні території українського Полісся. Здавалося б, суто науковий захід, на якому фахівці ділилися результатами досліджень, проведених у рамках фінансованого Євросоюзом проекту. Та, як засвідчило обговорення, йдеться не стільки про збереження біорізноманіття знаменитих поліських боліт, скільки, хоч як патетично це звучить, про майбутнє України і навіть всього людства.

Пластик – це не сміття

У стінах невеликої одеської майстерні створюють справжні шедеври з переробленого пластику. Дорогоцінний пластик – саме так називається проєкт Євгена Хлєбнікова, мета якого зупинити забруднення планети. З матеріалу, який для більшості людей здається просто сміттям, Євген створює неймовірний декор, лавки, велопарковки та навіть тротуарну плитку. А ще він робить обладнання для переробки пластику на замовлення. Чоловік хоче довести, що перероблювати сміття можуть не тільки величезні заводи, а й маленькі майстерні. Як очищати довкілля від сміття і заробляти на цьому – читайте у нашому матеріалі.

Як сміття стає дорогоцінним?

Всі вироби вони створюють тільки під замовлення. Аксесуари, музичні інструменти, декор для дому, вішаки, стільниці – список виробів з переробленого пластику дуже великий. Є різні станки, які виконують різні функції. Тому залежно від замовлення, обирають потрібний пластик і обладнання. А під деякі замовлення роблять навіть спеціальне обладнання.
Під час виробництва спочатку сортують пластик за кольорами, а потім його відправляєють в обладнання, яке його подрібнює. Якщо створюють якийсь великий об’єкт, то завдяки термопресу роблять листи. А якщо це виріб особливої форми, то засипають пластик в екструдер, який нагрівається і випускає пластикову нитку, під яку підкладаємо потрібну форму. Але для кожного виробу різна технологія, тому все залежить від замовлення.
Важко сказати, які саме вироби найбільше мають попит. Все залежить від сезону чи певних обставин. Наприклад, якось вони зробили світильник отримали гарний відгук, це розлетілось в інтернеті і посипались замовлення. Але напевно найбільш стабільне замовлення – лавки. Частіше за все замовляє бізнес, який підтримує питання екології та таким показує людям, що вони думають не тільки про себе. Роботи мають попит не тільки в Україні, а й за кордоном. Іспанія, США, Голландія, Румунія – у багатьох країнах купують речі перероблені з пластику. До речі, подібні ініціативи є і в інших містах України. Десь 90% з них були у них в гостях. Вони без проблем ділилися з ними досвідом, адже й самі вони колись їздили у Львівську майстерню, щоб подивитись як вони працюють.Пластик – це не сміття

Грунтуючись на прогнозах Всесвітнього фонду захисту природи та атласу нових професій, у найближчі 15-20 років з'являться нові сфери діяльності, в яких знадобиться низка нових фахівців. Акцент розставлений на професії, пов'язані із захистом довкілля.

Аналітика та консалтинг

Представники промисловості та бізнесу приділяють багато часу екології, а стати «зеленим» не лише модно, а й необхідно для збереження життя на планеті. З боку населення та влади посилюється контроль над діяльністю компаній, з метою скоротити негативний вплив на навколишній світ. У цій сфері буде затребувана професія екоконсультант, який допоможе впровадити технології зі скорочення викидів в атмосферу, енергозбереження та водозбереження. Це дозволить бізнесу стати стійким та успішним.
Спеціальність екоаналітика дасть можливість детальніше вивчити вплив виробничої діяльності на екологію та розробити план зниження згубного впливу на навколишнє середовище. Екоаналітики будуть затребувані у кожній видобувній та будівельній галузі.

Просвітництво

Незабаром з'являться такі професії: екопроповідник та екотренер. Люди цих спеціальностей навчатимуть вести правильний екологічний спосіб життя. Їхній обов'язок навчити жителів планети правильно витрачати ресурси та впроваджувати безпечні для навколишнього середовища технології. Навчити людей правильно сортувати відходи, відмовитися від надмірного споживання природних ресурсів та усвідомлених дій з погляду екології.

Переробка

Національний проект «Екологія», який підтримується більшістю розвинених країн, вимагатиме послуги рециклінг-технолога. Люди даної професії допоможуть знизити кількість сміттєзвалищ та підвищити продуктивність підприємств з переробки відходів. Їхні навички та знання допоможуть впровадити економіку замкнутого циклу. Фахівці можуть мати вузький профіль. Наприклад, еко-рециклер з металургії, займатиметься розробкою технологій з утилізації металургійного сміття, обираючи відвали для рекультивації та газоочисних апаратів. Еко-рециклер одягу – розробляти оптимальний варіант переробки старих речей з метою їх повторного застосування.

Природокористування

Акцент розставлений на розвиток сільського господарства та раціонального використання ґрунту. Сіті-фермер облаштуватиме і обслуговуватиме автономні ферми, які зможуть розміщуватися навіть на даху будинків. Тут зростатиме все від петрушки до моркви. До обов'язків входитиме планування приміщень для утримання сільськогосподарських тварин. Агроеколог займеться розрахунком актуальності використання землі для вирощування на ній тварин та рослин. Мета – отримати максимальний урожай за мінімальної витрати ресурсів, не зашкодивши навколишньому середовищу.
Також затребуваними професіями стануть метеоенергетик, урбаніст-еколог, архітектор «енергонульових» будинків та інші спеціальності, спрямовані на збереження природи та зниження згубного впливу діяльності людини на навколишнє середовище.

Фахівці біотехнологічної компанії Colossal сподіваються відродити популяцію шерстистих мамонтів, які вимерли приблизно 10 000 років тому.

Перша тварина повинна з'явитися на світ не пізніше 2027 року.
Наразі триває процес редагування генів одного з мамонтів, який добре зберігся у вічній мерзлоті Сибіру. Оптимізму дослідникам додає той факт, що ДНК цих тварин більш ніж на 99 відсотків збігається з ДНК нині живих азійських слонів. Якщо редагування генів завершиться успішно, то вченим вдасться сформувати ембріон шерстистого мамонта, який потім помістять у яйцеклітину самиці більшого (порівняно з азійським) африканського слона. Народження першого мамонтеняти заплановано на 2027 рік.

«Повернути шерстистого мамонта означає повернути кращу Землю»
Кінцева мета проєкту — відродження популяції цих вимерлих тварин з подальшим їх розселенням в одному з арктичних регіонів. Не виключено, що вибір припаде на місце їхнього колишнього проживання.
Це повинно позитивно вплинути на клімат планети. Річ у тім, що вимирання мамонтів потягло за собою каскадні зміни всієї екосистеми, яка в той час була найбільшою в світі. Мамонтовий степ, що простягся від Франції до Канади та від арктичних островів до Китаю, налічував мільйони цих великих травоїдних тварин. Вони були ключовими для захисту екосистеми, настільки величезної, що вона впливала, якщо не майже контролювала, клімат.

Втрата великих холодостійких мамонтів за останні 10 000 років позбавила цю екосистему луків, які колись ефективно поглинали вуглець. Натомість тепер там зарослі мохом ліси та болота, які не так ефективно допомагають у боротьбі з підвищенням температури. Однак, якби екосистему Мамонтового степу вдалося відродити, це могло б допомогти зупинити швидке потепління клімату і, що більш актуально, захистити вічну мерзлоту Арктики – один із найбільших у світі резервуарів вуглецю, який загрожує вивільнитись в атмосферу.

Відновлення екосистеми, наповненої луками, допоможе створити цикл, який запобігатиме відтаванню і вивільненню накопичених парникових газів в арктичній вічній мерзлоті.
Холодостійкі гібриди слонів і мамонтів, що пасуться на пасовищах і комфортно пересуваються взимку, зішкрібають шари снігу, щоб холодне повітря могло дістатися до ґрунту.
Це також дозволяє пасовищам процвітати, а оскільки вони легші, ніж ліси, сніг тане не так швидко.
Все це також звільняє місце для іншої переваги — поверхні, яка відбиває сонячне випромінювання, охолоджуючи планету.

У разі успіху, вчені з Colossal сповнені рішучості йти далі. Наступним у черзі на «реінкарнацію» може стати тилацин, більш відомий, як тасманський сумчастий вовк, винищений людиною в 30-ті роки минулого століття.

Леонардо Ді Капріо відомий не лише як актор і затятий холостяк із безліччю романів, а й екоактивіст. У 2016 році на врученні премії «Оскар» за роль у фільмі «Вижив» Ді Капріо виступив із промовою про екологію і закликав піклуватися про природу:
Зміни клімату реальні, вони відбуваються зараз. Це найнагальніша загроза нашому виду, і ми маємо діяти колективно та спільно.
Під час зйомок актор, що вижив, на власні очі зіткнувся зі змінами клімату. Щоб знайти сніг, знімальній групі довелося їхати до південної частини Землі, а це свідчить про різкі кліматичні зміни. Ще 1998 року Ді Капріо заснував фонд для «захисту останніх диких місць на Землі та сприяння гармонійним відносинам між людством та природою», який назвав своїм ім'ям.
З того часу він пожертвував більше 100 мільйонів доларів на різні екопроекти і зняв кілька документальних фільмів — «Одинадцята година» (The 11th Hour) про проблему глобального потепління та «Врятувати планету» (Before the Flood) про види, що зникають.

☑️Міндовкілля працює над реформуванням природно-заповідної сфери

У Міндовкілля відбулася робоча зустріч з працівниками національних природних парків та заповідників, де обговорили підвищення ефективності управління природоохоронними територіями та об’єктами природно-заповідного фонду, інформаційної політики в установах ПЗФ, запровадження електронного квитка, розвитку екотуризму.

Позицію Міндовкілля з цих питань представили перший заступник Міністра Руслан Гречаник, радник Міністра Тетяна Тимочко та директор Департаменту природно-заповідного фонду та біорізноманіття Едуард Арустамян.

Учасники розглянули законопроєкт «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення ефективності управління природоохоронними територіями та об’єктами природно-заповідного фонду». Едуард Арустамян звернув увагу на те, що у тексті законопроєкту було враховано частину пропозицій, які надійшли до тексту документа.

Нагадаємо, що з повним текстом проєкту закону можна ознайомитися на сайті Міндовкілля за посиланням: https://mepr.gov.ua/news/41075.html

На нараді також був презентований досвід Карпатський біосферний заповідник // Carpathian Biosphere Reserve та НПП "Дністровський каньйон" щодо запровадження електронного квитка для відвідувачів нацпарків та заповідників.

Серед іншого, учасники обговорили впровадження єдиного електронного обліку деревини у місцях виконання робіт із заготівлі деревини відповідно до положень українського законодавства.

Також йшлося про важливість дотримання установами ПЗФ єдиного візуального стилю та посилення комунікації із науковими установами, громадськими організаціями, місцевими громадами та міжнародними організаціями.