Миколаївський інститут розвитку людини Університету "Україна"

  • Home
  • Ukraine
  • Mykolaiv
  • Миколаївський інститут розвитку людини Університету "Україна"

Миколаївський інститут розвитку людини Університету "Україна" Запрошуємо здобути освіту та диплом фахового молодшого бакалавра, бакалавра, магістра

🎓 УНІВЕРСИТЕТ «УКРАЇНА»: ПІДСУМКИ, ЯКІ СТАЮТЬ ТОЧКОЮ ВІДЛІКУСьогодні, 18 вересня, відбулася Конференція трудового колект...
18/09/2026

🎓 УНІВЕРСИТЕТ «УКРАЇНА»: ПІДСУМКИ, ЯКІ СТАЮТЬ ТОЧКОЮ ВІДЛІКУ

Сьогодні, 18 вересня, відбулася Конференція трудового колективу Університету «Україна», до якої долучилися й представники Миколаївського комплексу. Для нас це не просто участь у загальноуніверситетській події, а можливість відчути себе частиною великої академічної спільноти, де досвід кожного регіону складається у спільну історію розвитку.

Обговорювали багато і предметно: про те, з якими результатами Університет завершив 2025/2026 навчальний рік, що вдалося реалізувати та, головне, якими мають бути наступні кроки. За цифрами, графіками й звітами – щоденна робота людей, рішення, пошуки, складні виклики й результати, які не виникають самі собою.

📊 У центрі уваги були організація освітнього процесу та результати вступної кампанії, акредитація й оновлення освітніх програм, підготовка наукових кадрів та робота аспірантури, міжнародне партнерство й академічна мобільність, грантові проєкти, студентська наука, безпечне освітнє середовище, цифрова присутність, профорієнтація та іміджеві проєкти.

Окремо говорили про те, що сьогодні визначає не лише стабільність, а й здатність університету розвиватися: науку та інновації, інклюзію, підтримку ветеранів і людей з інвалідністю, міжнародну співпрацю, аналітику, сучасні комунікації та відповідальну роботу з якістю освіти.

Особливо важливо, що розмова була не тільки про вже зроблене. Стратегічні вектори 2026/2027 навчального року окреслюють цілком конкретний рух уперед, адже університет в умовах війни має не просто продовжувати працювати, а залишатися живим середовищем освіти, науки, підтримки та можливостей.

💙 Для Миколаївського комплексу участь у такій конференції – це ще й можливість звірити власні орієнтири із загальною стратегією Університету «Україна», побачити своє місце у спільних процесах і взяти в роботу нові ідеї. Бо велика університетська спільнота починається саме з таких речей: коли кожен підрозділ має свій досвід і свою особливість, але всі працюють заради спільного результату.

Попереду новий навчальний рік, нові завдання і, без сумніву, нові виклики. А досвід останніх років уже навчив головного: плани можуть коригуватися, формати – змінюватися, обставини – випробовувати на міцність, але освіта не ставиться «на паузу».

Працюємо далі. Разом із великою спільнотою Університету «Україна». 🇺🇦🎓

#УніверситетУкраїна #МиколаївськийКомплекс #Освіта #Наука #Розвиток #ВищаОсвіта #МІРЛ

🎓🧠 ВИКЛАДАЧ VS ЗДОБУВАЧ: ХТО КОГО? ПСИХОЛОГІЧНИЙ ПОРТРЕТ ПО ОБИДВА БОКИ АУДИТОРІЇ«Я ж усе пояснив!» – думає викладач.«А ...
17/09/2026

🎓🧠 ВИКЛАДАЧ VS ЗДОБУВАЧ: ХТО КОГО? ПСИХОЛОГІЧНИЙ ПОРТРЕТ ПО ОБИДВА БОКИ АУДИТОРІЇ

«Я ж усе пояснив!» – думає викладач.

«А це треба було записувати?» – думає здобувач.

І десь між цими двома думками народжується освітній процес. 😄

Якщо подивитися на викладача і здобувача очима психології, виявиться, що вони не просто сидять по різні боки аудиторії або екрана Zoom. Кожен приходить на заняття зі своїм настроєм, досвідом, очікуваннями, страхами, мотивацією та уявленням про те, як усе «має бути».

👩‍🏫 ВИКЛАДАЧ

Він планує заняття, добирає матеріал, вигадує приклади й щиро сподівається побачити зацікавлені очі. Йому важливо відчувати зворотний зв’язок, розуміти, що його чують, а знання не зникають у загадковому просторі між фразами «усім зрозуміло?» та «тоді рухаємося далі».

Викладач також може хвилюватися, втомлюватися, сумніватися, засмучуватися через мовчання аудиторії та радіти хорошій відповіді значно більше, ніж показує. А легендарне викладацьке «це дуже просте питання» іноді означає лише те, що він працює з цією темою останні років десять. 😉

🎓 ЗДОБУВАЧ

Він хоче розуміти, навіщо йому те, що він вивчає, де це знадобиться і чи можна хоча б іноді не починати пару словами «сьогодні буде дуже багато матеріалу».

За мовчанням здобувача не завжди стоїть байдужість. Іноді людина боїться помилитися, сказати щось «не те», здатися недостатньо компетентною перед групою. А інколи вона справді не підготувалася. Психологія може пояснити багато, але відсутність виконаного завдання – не завжди складний внутрішній конфлікт. 😄

🤝 І ось тут найцікавіше.

Викладачеві потрібні увага, повага та відчуття результату. Здобувачеві – безпека, повага, зрозумілі вимоги й право ставити запитання та помилятися під час навчання. Один хоче бачити відповідальність, інший – справедливість. Один думає: «Чому вони не питають, якщо не зрозуміли?», а інший: «А раптом моє запитання смішне?»

Тому психологічно комфортна освіта починається не там, де всі завжди задоволені одне одним. Вона починається там, де можна говорити, уточнювати, дискутувати, не погоджуватися аргументовано й не боятися, що помилка перетвориться на ярлик.

💡 Викладач і здобувач насправді не суперники, хоча напередодні сесії обом іноді може здаватися інакше. 🙂 Вони учасники одного процесу, успіх якого значною мірою залежить від здатності бачити по той бік кафедри чи монітора не роль, а живу людину.

Бо викладач – не енциклопедія з функцією виставлення балів.

А здобувач – не залікова книжка, яка час від часу запитує: «А можна на автомат?» 😄

І коли обидві сторони це пам’ятають, навчання перестає бути боротьбою «хто кого» та стає тим, чим воно й має бути: простором взаємодії, розвитку і поступового дорослішання – професійного й особистісного.

✍️ Матеріал підготувала Оксана ОЛЕКСЮК, кандидатка педагогічних наук, доцентка, завідувачка кафедри психології, спеціальної освіти та здоров'я людини МІРЛ УУ.

#Психологія #ВикладачІЗдобувач #ПсихологіяОсвіти #ПсихологіяСтресу #ОсвітнійПроцес #МІРЛ #УніверситетУкраїна

🎓 ВИКЛАДАЧ, ЯКИЙ НАВЧАЄ, ТЕЖ МАЄ НАВЧАТИСЯСучасна журналістика змінюється надзвичайно швидко: штучний інтелект, цифрові ...
16/09/2026

🎓 ВИКЛАДАЧ, ЯКИЙ НАВЧАЄ, ТЕЖ МАЄ НАВЧАТИСЯ

Сучасна журналістика змінюється надзвичайно швидко: штучний інтелект, цифрові медіа, дезінформація та нові формати комунікації змінюють не лише роботу журналіста, а й підходи до підготовки майбутніх медійників.

🇵🇱 Викладачки Миколаївського фахового коледжу Університету «Україна» Світлана Кандюк-Лебідь та Ганна Червак у період із 6 липня до 16 серпня 2026 року пройшли науково-педагогічне стажування в Академії соціальних наук у м. Лодзь (Республіка Польща).

📚 Тема стажування – «Викладач журналістики як лідер формування критичного мислення та медіасвідомості молоді».

Програма охопила професійно-педагогічну компетентність викладача в умовах цифрової трансформації освіти, інноваційні освітні технології, вплив генеративного штучного інтелекту на медіаконтент і журналістську освіту, професійну етику, проблеми дезінформації та розвиток критичного мислення.

💡 Для викладача журналістики сьогодні важливо не лише передавати знання, а й постійно оновлювати їх, адже поки дописуєш методичку, штучний інтелект уже встигає навчитися чомусь новому. 🙂

А головна цінність такого стажування – можливість інтегрувати сучасний міжнародний досвід у підготовку наших майбутніх журналістів.

#МФКУУ #УніверситетУкраїна #Журналістика #Медіаосвіта #МіжнароднеСтажування #ПрофесійнийРозвиток

В рамках співпраці з Вінницька академія безперервної освіти (Ресурсний центр підтримки інклюзивної освіти) директор Мико...
15/09/2026

В рамках співпраці з Вінницька академія безперервної освіти (Ресурсний центр підтримки інклюзивної освіти) директор Миколаївського інституту розвитку людини Університету "Україна" Dmitriy Prasol виступив перед керівниками інклюзивно-ресурсних центрів на тему "Можливості реалізації адаптованого розкладу для дітей з особливими освітніми потребами".

🎓 ДРУГА ХВИЛЯ ВСТУПУ ДО МАГІСТРАТУРИ: ВАШ ШАНС ПРОДОВЖИТИ ОСВІТУ ВЖЕ ЦІЄЇ ОСЕНІ!Іноді рішення продовжити навчання приход...
15/09/2026

🎓 ДРУГА ХВИЛЯ ВСТУПУ ДО МАГІСТРАТУРИ: ВАШ ШАНС ПРОДОВЖИТИ ОСВІТУ ВЖЕ ЦІЄЇ ОСЕНІ!

Іноді рішення продовжити навчання приходить не тоді, коли це передбачено календарем основної вступної кампанії. Комусь потрібен час, щоб визначитися з професійними планами, хтось вирішує змінити напрям діяльності, а хтось просто розуміє: для наступного кар’єрного кроку потрібні нові знання й нові можливості.

І заради цього зовсім не обов’язково чекати наступного року. 😉

💙 Миколаївський інститут розвитку людини Університету «Україна» відкриває ДРУГУ ХВИЛЮ ВСТУПУ ДО МАГІСТРАТУРИ на контрактну форму навчання.

📅 Прийом заяв триватиме з 28 вересня до 11 жовтня 2026 року.

Магістратура сьогодні – не просто ще один освітній рівень і диплом у теці з документами. Для когось вона стає можливістю поглибити знання у своїй професії, для когось – розширити кар’єрні перспективи, а для когось – почати новий професійний маршрут і здобути другу вищу освіту.

📚 Уже маєте диплом спеціаліста або магістра?

Для здобуття другої вищої освіти в магістратурі передбачені особливі умови вступу – без ЄВІ та ЄФВВ.

⭐ Якщо вам 45+, варто також дізнатися про можливість навчання за ваучером Державної служби зайнятості. Для тих, хто відповідає умовам програми, це можливість отримати нову професію або продовжити професійний розвиток за підтримки держави.

Тож якщо думка про магістратуру вже не вперше з’являється десь між роботою, планами та звичним «треба буде колись зайнятися освітою», можливо, те саме «колись» уже настало. 🎓

Не відкладайте власний професійний розвиток ще на рік. Друга хвиля вступу дає можливість розпочати навчання вже цієї осені.

📍 Миколаївський інститут розвитку людини Університету «Україна»
🏛 м. Миколаїв, вул. 2-га Військова, 22
📞 (050) 394–72–78
📧 [email protected]
💻 www.mmirl.edu.ua

🤝 Звертайтеся до приймальної комісії – допоможемо розібратися з умовами вступу, документами та обрати освітню програму.

Ваш наступний професійний крок може розпочатися вже цієї осені. 💙

#Вступ2026 #Магістратура #ДругаХвиляВступу #УніверситетУкраїна #МІРЛ #Миколаїв

📰 ЯКЩО ЖУРНАЛІСТ ЛИШЕ «ПИШЕ ТЕКСТИ», У НАС ДЛЯ НЬОГО ПОГАНІ НОВИНИКолись образ журналіста був доволі зрозумілим: блокнот...
15/09/2026

📰 ЯКЩО ЖУРНАЛІСТ ЛИШЕ «ПИШЕ ТЕКСТИ», У НАС ДЛЯ НЬОГО ПОГАНІ НОВИНИ

Колись образ журналіста був доволі зрозумілим: блокнот, диктофон, камера, редакційне завдання і вічне «здайте матеріал до шостої». Сьогодні до цього набору сміливо можна додати смартфон, павербанк, Telegram, десяток відкритих вкладок, сервіси фактчекінгу, штучний інтелект і легку тривогу від повідомлення «ТЕРМІНОВО» о 23:47. 😅

Сучасна журналістика змінилася настільки, що вміння добре писати, хоча й залишається фундаментальним, уже не робить людину хорошим журналістом автоматично.

📱 Новина сьогодні народжується швидше, ніж журналіст встигає допити ранкову каву. Очевидець викладає відео, Telegram-канали його поширюють, соцмережі додають емоційний заголовок, а за кілька хвилин аудиторія вже вимагає пояснити, що сталося. І саме тут починається журналістика, бо завдання професіонала полягає не в тому, щоб бути двадцять п’ятим, хто натиснув «опублікувати», а в тому, щоб перевірити джерело, знайти контекст, відокремити факт від припущення й не перетворити чужий інформаційний вкид на «сенсацію дня».

Особливо добре українські журналісти знають ціну швидкості під час війни. Повідомити першим приємно для статистики, але інформація про наслідки удару, роботу ППО, переміщення військових чи точне місце події може мати зовсім іншу ціну. Тому професійність сьогодні вимірюється не лише кількістю переглядів, а й умінням вчасно сказати собі: «Так, це цікаво. Ні, зараз ми цього не публікуємо».

🤖 А ще до редакції прийшов штучний інтелект. Причому прийшов без запрошення, швидко освоївся і вже вміє розшифровувати інтерв’ю, аналізувати великі масиви інформації, перекладати, шукати закономірності, пропонувати заголовки та допомагати працювати з даними.

Чи означає це, що журналіст скоро стане непотрібним?

Якщо його робота полягала лише в переписуванні пресрелізів, питання справді стає трохи незручним. 🙂

Проте алгоритм може за секунди створити переконливий текст і з такою самою впевненістю повідомити те, чого ніколи не було. Саме тому сучасному журналісту доводиться бути ще й людиною, яка перевіряє машину, а не просто захоплюється тим, як красиво вона формулює речення.

🔎 Deepfake, згенеровані фотографії, вирвані з контексту відео, старі кадри під виглядом сьогоднішніх, анонімні «інсайдери», маніпулятивна статистика та емоційні дописи, які за годину набирають тисячі поширень, зробили фактчекінг не окремою модною навичкою, а професійною гігієною журналіста.

Є просте правило, яке сьогодні варто буквально приклеїти над робочим столом:

«Дуже схоже на правду» – ще не означає «це правда».

І тут виникає ще один парадокс сучасної журналістики. Ніколи раніше людство не мало настільки легкого доступу до інформації, але ніколи раніше перевірка цієї інформації не вимагала стільки уваги.

🎥 Змінилася й сама професія. Журналіст може вранці записувати інтерв’ю, вдень монтувати Reels, після обіду працювати з документами, ввечері вести прямий ефір, а дорогою додому відповідати редактору, чому заголовок «НЕЙМОВІРНО! ВИ НЕ ПОВІРИТЕ!» все-таки не найкращий прояв редакційної політики.

Та за всіма новими форматами, платформами й технологіями залишається те, що не застаріває.

Журналіст має ставити запитання, особливо тоді, коли комусь дуже хочеться, щоб їх не ставили. Має чути людину, але не втрачати критичного мислення. Має відрізняти суспільний інтерес від звичайної цікавості, факт від оцінки, помилку від маніпуляції, а свободу слова – від свободи говорити будь-що без відповідальності.

І, мабуть, одна з найскладніших навичок сучасного журналіста полягає в здатності чесно сказати: «Ми поки цього не знаємо».

Бо в інформаційному світі, де всі поспішають мати думку про все, професіоналізм іноді починається саме з відмови вигадувати відповідь.

💡 Технології змінюватимуться. Соціальні мережі приходитимуть і зникатимуть. Штучний інтелект ставатиме потужнішим. Формати ставатимуть коротшими, а дедлайни, підозрюємо, довшими не стануть.

Але журналістика залишатиметься потрібною доти, доки суспільству потрібні люди, здатні не просто повідомити, що сталося, а перевірити, пояснити, поставити незручне запитання і відповідати за кожне опубліковане слово.

Тому майбутньому журналісту сьогодні недостатньо навчитися красиво писати.

Треба навчитися думати.

А це, на щастя, поки що не можна доручити кнопці «Згенерувати». 😉

✍️ Матеріал підготувала Ганна Червак, кураторка спеціальності «Журналістика», викладачка циклової комісії з права та соціально-інформаційних технологій МФК УУ.

#Журналістика #СучаснаЖурналістика #Медіаграмотність #Фактчекінг #ШтучнийІнтелект #МФКУУ #УніверситетУкраїна

🧠 ЧОМУ ПРОФЕСІЙНИЙ ПСИХОЛОГ НЕ ДАЄ ПОРАДИ СВОЇМ КЛІЄНТАМ?У психологічній практиці поширеною є ситуація, коли людина прих...
14/09/2026

🧠 ЧОМУ ПРОФЕСІЙНИЙ ПСИХОЛОГ НЕ ДАЄ ПОРАДИ СВОЇМ КЛІЄНТАМ?

У психологічній практиці поширеною є ситуація, коли людина приходить до психолога з конкретним запитом: "…що мені робити з чоловіком, який мене не чує?" або "…як змусити себе не боятися звільнення?" – і очікує чіткої відповіді від спеціаліста. А натомість чує у відповідь ще одне запитання. І це часто викликає реацію роздратування: "…я ж прийшов/ прийшла по пораду, а не для того, щоб мене ще й розпитували!".

🩺 Тут працює такий самий принцип, що й у медицині.

Уявіть лікаря, який, почувши від пацієнта "у мене болить голова", одразу виписує знеболювальне. І це без огляду, аналізів, розпитувань. Але ж головний біль може бути від втоми, а може бути симптомом чогось значно серйознішого. Однакова скарга – абсолютно різні причини і, відповідно, різне лікування! Отже, дійсно кваліфікований лікар спершу обов'язково з'ясовує, що саме відбувається з пацієнтом і лише потім призначає належне лікування.

У психології так само. Дві людини можуть сформулювати проблему майже однаковими словами. Наприклад: "партнер мене не чує", а причини можуть бути кардинально різні: у когось це давня звичка мовчати про свої потреби, у когось незагоєна образа з минулого, у когось цілком поточний, розв'язний конфлікт про побут. І порада, яка можливо чудово спрацює в одному випадку, в іншому може нашкодити або просто виявиться марною.

🔎 Кваліфікований фахівець спершу уважно розбирається, що саме стоїть за запитом конкретної людини, і лише потім – індивідуально, під саме цей конкретний кейс – підбирає підхід до роботи. Професія психолога – це не тільки про емпатію та вміння слухати. Це ще й про знання, клінічне мислення, психодіагностику, доказові методи та професійну відповідальність. Цьому неможливо навчитися лише з популярних книг чи відео в соціальних мережах. Саме тому підготовка майбутніх психологів – це не просто передача теоретичних знань. Це формування здатності бачити за симптомом людину, за скаргою – проблему, а за проблемою – психологічні механізми, з якими можна і необхідно професійно працювати.

Є ще одна причина не поспішати з порадами. Коли психолог дає готове рішення, він ніби каже "я знаю про твоє життя краще за тебе". А насправді мета терапії – не в тому, щоб клієнт виконував чужі вказівки, а в тому, щоб людина сама навчилась знаходити свої відповіді й довіряти власним рішенням.

🏛️ На цю тему є одна давня історія, яка сталася у часи давньої Греції. До філософа Сократа якось звернувся юнак із проханням дати мудру пораду: одружуватися йому на дівчині, до якої він мав сильні почуття, чи ні. Сократ відповів коротко: "Чини як знаєш – все одно потім пожалкуєш".

У цій відповіді є глибока думка. Річ не в тому, що будь-яке рішення однаково погане. Річ у тому, що коли інша людина бере на себе сміливість вирішити за вас, вона одночасно бере на себе й відповідальність за наслідки цього рішення у вашому житті. А відповідальність за власне життя не можна передати іншому, навіть найбільш мудрому. Відповідальність завжди залишається з тим, хто це життя проживає. Тому Сократ не дав поради, а фактично повернув юнакові право й обов'язок самому вирішувати свою долю.

💬 Завдання психолога чи психотерапевта те саме: не стати людиною, яка "знає, як правильно" замість клієнта, а допомогти клієнтові самому стати автором власного життя. Допомогти людині стати тою, хто розуміє свої власні мотиви, бачить наслідки різних шляхів і робить вибір усвідомлено, а не за чужою вказівкою.

📌 Кілька простих думок, які можуть стати в пригоді й поза кабінетом психолога:

– Коли близька людина ділиться проблемою, не поспішайте одразу радити. Спершу спитайте: "тобі зараз потрібна порада, чи просто хочеться, щоб тебе вислухали?"

– Якщо ви самі йдете до психолога й фахівець ставить багато запитань про вашу проблему замість готових відповідей – це не ухилення від допомоги, а ознака сумлінної роботи.

– Швидка й однозначна порада від будь-кого, хто вислухав вас лише кілька хвилин – привід поставитись до такої поради з обережністю, хоч би від кого вона надходила.

✍️ Матеріал підготував Володимир Власов, кандидат політичних наук, доцент кафедри психології, спеціальної освіти та здоров’я людини.

#Психологія #ПсихологічнаДопомога #ПсихічнеЗдоровя #Психотерапія #МІРЛ #УніверситетУкраїна

Address

Вулиця 2-га Військова, 22
Mykolaiv
54004

Opening Hours

Monday 08:00 - 18:00
Tuesday 08:00 - 18:00
Wednesday 08:00 - 18:00
Thursday 08:00 - 18:00
Friday 08:00 - 18:00
Saturday 08:00 - 18:00

Telephone

+380512302798

Website

Alerts

Be the first to know and let us send you an email when Миколаївський інститут розвитку людини Університету "Україна" posts news and promotions. Your email address will not be used for any other purpose, and you can unsubscribe at any time.

Shortcuts

Share

Category