ЗДО "Теремок" Макарів

08/05/2025

У межах проєкту «Підтримка ЄС з відновлення Макарова», що фінансується Європейським Союзом та реалізується NEFCO у тісній співпраці з Макарівською селищною радою, п....

26/03/2025

З початком весни продовжується активне будівництво двох зруйнованих дитячих садочків "Теремок" та "Барвінок", які були знищені у березні 2022 року.

12/03/2025

12/03/2025

07/02/2025

03/01/2025

У грудні 2024 р. Макарівська селищна рада отримали дозвіл на будівництво дитячого садка “Теремок”.

14/03/2024

13/03/2024

26/11/2023

35-річна Марина Сич загинула 12 березня 2022 року на Київщині. Автівку, в якій вона їхала разом із рідними, розстріляли окупанти. Поряд загинули її син Тимофій і свекор Олег.

«Російські військові базувалися між Макаровом і Гавронщиною. 12 березня вони прийшли до нас додому у Макарові і дали годину на збори. Моя родина і ще троє сусідів сіли в автівки і спробували виїхати через Макарів, але їх не пустили і розвернули на Липівку», – розповів Ярослав Сич, колишній чоловік Марини.

З Липівки родину теж годинами не випускали. Поки врешті окупанти не приєднали їхнє авто до колони, якій вже кілька днів не давали коридору на виїзд. Тоді всі автівки рушили.

«Між Липівкою і Королівкою колону почали обстрілювати з БМП. Влучили в нашу машину, хоч на ній був напис «Діти» і вона була обвішана білою тканиною. Снаряди поцілили у бак і в дах авто. Батько, який був за кермом, загинув одразу. Моя мама Валентина відчула, як її голова горить. Вона вискочила з машини. Сил, щоби витягнути невістку і старшого онука вже не мала. Мій молодший син Арсен також зміг вибратися. Він мав поранення в живіт і ногу… Машина загорілася, російські військові накрили все мінометним вогнем. Дружина, старший син і батько згоріли. Моя мама і молодший син усе це бачили...», – розповів Ярослав Сич.

Місцеві відтягнули авто на ферму у Королівку. Після звільнення Київщини на початку квітня 2022 року Ярослав виймав із машини останки своїх рідних. Поховали загиблих у Макарові.

Марина Сич була родом із Дніпропетровщини. За фахом харчова технологиня. Деякий час працювала бухгалтеркою в ЖЕКу. Після одруження разом із чоловіком оселилися в Макарові на Київщині.

«Мені з нею ніколи не було сумно. Вона багато жартувала, завжди з усмішкою. Енергійна. Завжди чогось прагнула і говорила, що все у нас буде добре», – сказав Ярослав.

На Київщині Марина працювала касиркою у банку, також свого часу завідувала складом на птахофабриці, була бригадиркою у компанії, що постачала овочі й салати. Останній період життя працювала у Центрі творчості для дітей та юнацтва. Також продавала дитячі речі.

«За що б Марина не бралася, усе добре виходило. Мріяла стати блогеркою. Їй подобалися історії жінок, які досягли успіху. Якщо комусь було погано, Марина була першою, хто йшов на допомогу», – додала подруга загиблої, Тетяна Лукашенко.

У Марини Сич залишилися мама, син, сестра і колишній чоловік.