18/02/2018
Так сталося, що фраза «buen provecho» була останнім новим іспанським виразом, яку вловило моє вухо аж напередодні від’їзду, від колумбійської флетмейт мого товариша-по-пригодам, коли ми, як місцеві вирішили «откушать» вдома в патіо «чєм Бог послал»). Душевна остання вечеря цієї прекрасної «зими»...в Аргентині 😏
Взагалі цей пост доречі не про їжу)) а про мову) Мене дуже дивує мій, сам собою вироблений підхід до освоєння іспанської (кастешанськоі, якщо бути точнішою). Зазвичай, в вивченні мов я використовую наочно-образну пам`ять, але зараз ситуація вкрай інша😳- якась емоційно-слухова суміш😉 Терпіння і бажання аргентинців говорити з іноземцем їхньою мовою, звичайно ж, частково пов’язано з їх незнанням англійської ☺️ але я в цьому знаходжу тільки плюси!! Короткий урок одразу в день приїзду від господарки квартири, одні й ті самі фрази на заняттях - voi la, англійські фрази поступилися іспанським. “ - Аблас еспаньол? -Но, муй покіто)» і вже дивлячись в паспорт- «hermosa», а я стою і посміхаюсь. Остання фраза з вуст співробітника прикордонної служби. Хоча, відчуття в БА « ми тут трєтій мєсяц отдихаєм» могли легко засадити чєврь сомнєнія в його слова.., ан ні - посміхаюся і вірю! Hasta el proximo ano Buenos Aires, mi corazon😍
Далі буде😉
