Кафедра медіариторики та мовної комунікації

28 травня 1916 року відійшов у Вічність видатний український мислитель, письменник, вчений – Іван Якович Франко (15.08.1856–28.05.1916). Помер у Львові на 60-му році життя, похований на Личаківському цвинтарі. Його ім’я з гордістю носить Львівський Університет.

До 100-річчя з Дня народження в радянській Україні видано 50 томів творів Івана Франка. У часи Незалежності побачили світ ще 5 томів завдяки зусиллям українського політика, історика, депутата Верховної Ради (ІУ-УІІІ скликань), професора Миколи Томенка. Микола Томенко – Лідер громадського руху і благодійного фонду «Рідна країна».

В архівах чекають ще на кількадесят томів неопрацьованих творів, перекладів, листувань Великого Каменяра. Над цим працюють науковці Інституту франкознавства Львівського національного університету імені Івана Франка, Інституту Івана Франка НАН України, Львівського національного літературно-меморіального музею Івана Франка.

У Львівському Університеті періодично проводять семінари «Перехресні стежки», міжнародні конференції, всесвітні конгреси, присвячені творчості Івана Франка.

Що означають назви нот і хто їх придумав?

Нота (лат. nota – знак).
Гвідо Аретіно (близько 990 – 1050 рр.) – Монах, Учитель музики з невеликого італійського містечка в Тоскані (біля Флоренції) є Автором всесвітньо відомої нотної грамоти.
Do – Dominus – Господь;
Re – Rerum – матерія;
Mi – Miraculum – чудо;
Fa – Familias рlanetarium – сім’я планет;
Sol – Solis – Сонце;
La – Lactea Via – Молочний Шлях;
Si – Siderae – небеса.

Що означають назви нот і хто їх придумав? Нота (лат. nota – знак).
Гвідо Аретіно (близько 990 – 1050 рр.) – Монах, Учитель музики з невеликого італійського містечка в Тоскані (біля Флоренції) є Автором всесвітньо відомої нотної грамоти.
Do – Dominus – Господь;
Re – Rerum – матерія;
Mi – Miraculum – чудо;
Fa – Familias рlanetarium – сім’я планет;
Sol – Solis – Сонце;
La – Lactea Via – Молочний Шлях;
Si – Siderae – небеса.

ГРІНЧЕНКО Борис Дмитрович (09.12.1863 - 06.05.1910)

"...Борис Грінченко — людина-інституція, що самотужки виконала роботу цілих академій.
Його називали «Вартовим України», і це не було перебільшенням. У часи, коли нашу мову намагалися стерти циркулярами та заборонами, Грінченко взяв до рук «перо як зброю» і довів: українське слово — живе, багате і непереможне.
Чому ми завдячуємо Грінченкові?
- «Словарь української мови»: Його легендарний чотиритомник став першим фундаментальним зібранням нашої лексики. Грінченко не просто збирав слова — він рятував їх від забуття.
- Освітній фронт: Він писав підручники («Українська граматика», «Рідне слово»), за якими діти вчилися відчувати красу рідної мови всупереч імперським заборонам..."

ВАРТОВИЙ РІДНОГО СЛОВА: ДЕНЬ ПАМ’ЯТІ БОРИСА ГРІНЧЕНКА

Сьогодні ми згадуємо людину, чиє ім’я для української мови є справжнім синонімом витривалості та масштабу. Борис Грінченко — людина-інституція, що самотужки виконала роботу цілих академій.
Його називали «Вартовим України», і це не було перебільшенням. У часи, коли нашу мову намагалися стерти циркулярами та заборонами, Грінченко взяв до рук «перо як зброю» і довів: українське слово — живе, багате і непереможне.
Чому ми завдячуємо Грінченкові?
- «Словарь української мови»: Його легендарний чотиритомник став першим фундаментальним зібранням нашої лексики. Грінченко не просто збирав слова — він рятував їх від забуття.
- Освітній фронт: Він писав підручники («Українська граматика», «Рідне слово»), за якими діти вчилися відчувати красу рідної мови всупереч імперським заборонам.
- Принцип непохитності: Його життя — це маніфест того, що мова є основою нації. «Працювати, працювати і ще раз працювати для України» — було його головним правилом.
«Ми повинні працювати так, щоб кожне наше слово було цеглиною в ту будівлю, що зветься рідною культурою».

Зараз, коли ми знову виборюємо право на свою ідентичність, приклад Бориса Грінченка надихає. Він вчив нас, що мова — це не лише засіб спілкування, це наша броня.
Сьогодні — чудовий привід зазирнути у «Словник Грінченка», знайти там забуте, але соковите українське слово і повернути його у свій щоденний вжиток.
Пам’ятаймо. Шануймо. Говорімо українською — як це робив Він.

НА РОКОВИНИ ШЕВЧЕНКА
Не він один її любив,
віддавна Україну
поети славили в піснях,
немов «красу-дівчину».
Від неї переймали сміх,
і жарти, і таночки
її байки, немов квітки,
сплітали у віночки.
Той в ній давнину покохав,
той мрію молоденьку.
Він перший полюбив її,
як син кохає неньку.
Хоч би була вона стара.
сумна, змарніла, бідна,
для сина вірного вона
єдина, люба, рідна:
хоч би була вона сліпа,
каліка-недоріка, -
мов рана ятриться в ньому,
любов його велика.
Вкраїна бачила не раз.
як ті закоханці
надвечір забували все,
про що співали вранці,
і, взявши дар від неї, йшли
до іншого в гостину;
вони не знали, що то є
любити до загину.
Він перший за свою любов
тяжкі дістав кайдани,
але до скону їй служив
без зради, без омани.
Усе знесла й перемогла
його любові сила.
Того великого вогню
і смерть не погасила.

ЛЕСЯ УКРАЇНКА 1911 рік.

Тарас Шевченко (9.03.1814-10.03.1861) – український художник, поет, письменник, мислитель, філософ, борець за волю України.

"Фортеця Раїм. Вигляд з верфі на Сирдар'ї" (1848 р.).

ШЕВЧЕНКІВСЬКІ ЧИ ШЕВЧЕНКОВІ ДНІ?

Є в національно-культурному і суспільно-політичному житті українства особливі дні. 9 березня в Україні відзначають День народження Тараса Шевченка. Кобзаря називають не лише українським поетом, письменником (драматургом, прозаїком), художником (живописцем, гравером), але й громадським та політичним діячем. І це свідчення зростання ролі його постаті в новітній історії України.

Дні ж шанування узвичаїлися під назвою Шевченківські. Фіксацію цього слова маємо у «Правописному словникові» Г. Голоскевича (с. 612, написання з маленької літери), 1929 р. СУМ в 11 т. його не подавав. «Словник української мови» у 20 т. відновив його в реєстрі з тлумаченням «Пов’язаний з іменем і творчістю Т. Г. Шевченка».

Прикметник "Ш(ш)евченківський" цікавий, як бачимо, і щодо написання його з великої чи малої літери, і щодо семантики, яку передає його словотворча форма. В українській літературній мові побутує правило: відносні прикметники з суфіксом -ськ- пишемо з малої літери, а без цього суфікса (присвійні) – з великої. Шевченкові заповіти, Шевченкова хата – з великої, але шевченківський стиль, шевченківські вірші, шевченківська тематика, шевченківські місця – з малої.

Чому ж натрапляємо на Шевченківські дні? Тому що ця назва урочистостей має значення «імені когось» або «пам’яті когось». Тому і Шевченківська конференція, Шевченківські читання, Шевченківська премія.

Чи ж правильно буде в цьому значенні сказати, що це Шевченкові дні? Ще раз: прикметник із суфіксом -ов- є присвійним, а щодо відзначення днів пам’яті послуговуємося формою відносного прикметника на -івськ- Шевченківські дні.
Світлана Бибик, доктор філологічних наук. Інститут української мови НАН України.

25 лютого - 155 років з Дня народження ЛЕСІ УКРАЇНКИ.

Гордість українського народу!

МОВИ У СВІТІ. Їх понад 7 тисяч.

У кожного народу - СВОЯ РІДНА МОВА!
Наприклад, ЗУЛУСЬКА МОВА. Це Африка.
Зу́лу — одна із сім'ї мов БАНТУ. Розповсюджена в ПАР, Зімбабве та Есватіні. Загальна кількість мовців — більше 16 млн людей. Мовна сім’я: Банту, Ніґеро-конґолезькі мови, Southern Bantu languages Офіційна: ПАР
Писемність: Латиниця

НАВАХО — атабасканська мова, якою розмовляють індіанці народу навахо, що проживають на південному заході США. За даними перепису 2000 року, навахо — єдина мова тубільного населення Америки на північ від американо-мексиканського кордону, якою говорить, станом на початок 21 століття, 178 000 осіб.

"Міжнародний день рідної мови відзначають щорічно 21 лютого з 2000 року за ініціативи ЮНЕСКО (проголошено у 1999 р.) для підтримки мовного розмаїття та культурної спадщини. Дата вшановує студентів Бангладеш, які загинули 21 лютого 1952 року, відстоюючи право навчатися рідною мовою. Це свято нагадує про важливість збереження мов, оскільки близько 43% з ~6 тис. мов світу перебувають під загрозою зникнення."
Із Вікіпедії

ЗУЛУСЬКА МОВА

Зу́лу — одна із сім'ї мов БАНТУ. Розповсюджена в ПАР, Зімбабве та Есватіні.

Загальна кількість мовців — більше 16 млн людей.

Мовна сім’я: Банту, Ніґеро-конґолезькі мови, Southern Bantu languages

Офіційна: ПАР

Писемність: Латиниця

Із Вікіпедії