Green gave

Кожна людина, яку ми зустрічаємо на своєму шляху, дає нам щось...
Хтось присвячує нам ціле життя, а хтось лише кілька хвилин розмов. Дехто вчить любити, дружити, прощати, а дехто лише вчить слухати...
Одні дарують нам любов, інші ж досвід.
Але кожен, залишає по собі слід, і кожному треба бути вдячним...
Вдячним за радість і за біль, за сміх та за сльози, за кожну секунду проведену разом та за кожну мить байдужості. Бо ці дрібниці змінюють нас, роблять нас тими, ким ми є, бо відповідна людина приходить у потрібний момент, саме тоді, коли ми її потребуємо...

А давайте святкувати Життя!

Таке, яким воно є. Таке іноді складне, дивне і несправедливе. Таке водночас яскраве, цікаве і невимовно гарне в усіх своїх дрібничках. Тут і зараз. Навіть тоді, коли здається, що зовсім немає приводів для свята. Навіть тоді, коли все котиться під три чорти. Навіть тоді, коли зовсім не хочеться жити.

Просто пам’ятати, що цей світ завжди більший за будь-яку нашу проблему. І ми з ним - одна команда. А коли так, ми впораємося з чим завгодно. Тому що ми ніколи не самотні.

Хвалити себе за будь-які речі. Милуватися своєю ходою. Волоссям. Посмішкою. Картиною, фіалками, голосом. Червоним дипломом. Млинчиками (чорт забирай, в мене ж найкращі млинці в світі - геть цю дурнувати скромність!).

Не знецінювати - ніколи. Ані своє, ані чуже. Чужого ж і не існує - є лише наше відображення в ньому.

Бачити в людях тільки хороше. Сміятися, коли весело. Плакати, коли сумно. Не звинувачувати себе - ні за перше, ні за друге.

Починати день з посмішки - спочатку до себе самих, Всесвіт відповість. Неодмінно. Завершати день вдячністю. Всесвіт підлаштується - причин для неї ставатиме більше, просто повірте.

Простити старі образи. Почати з себе. Не впізнати після цього своє відображення у дзеркалі. Здивуватися, як розправилися плечі. А це просто крилам дали, нарешті, волю.

Прийняти минуле. Закохатися в майбутнє. Насолоджуватися поточним.

Шити сукні, навіть якщо поки що їх немає куди носити. Вчитися танцювати, навіть якщо поки що немає з ким. Фарбувати губи, навіть якщо поки що немає кого цілувати.
Вірити. Любити. Літати. Святкувати! Не чекати на якийсь особливі нагоди. Тому що саме Життя - і є та сама особлива нагода.

З Весною нас усіх.

(** мій текст 2021 року, який я публікую щороку 1-го березня, і який нарешті переклала українською.)

Мы справимся! — шепнул мне Новый День,
И спрятал в шкаф непрошенную тень.
— А если сил не будет для рывка?
— То встань и посмотри на облака.
— Скажи мне, Новый День, как поступить?
Что делать, если в сердце рвётся нить?
— Всё то же, что вчера. Светить и греть.
Вот синева, вот сказочная медь.
Вот музыка. Всё это для тебя.
Он приобнял, по-доброму, любя.
И я шагнула в светлую зарю.
— Всё будет хорошо.
— Благодарю.

Делай выбор в пользу себя, уделяй своë свободное время на саморазвитие и общение с теми людьми, кто в тебя верит🌼.

Иногда нужно зажечь свечу, включить спокойную музыку и просто дышать💕.

Как бы ты себя не чувствовала - вставай с кровати, надевай свой самый лучший наряд и никогда не сдавайся🌸.

Запах весны🌷

Новая Зеландия

... береги себя, даже когда никто не будет беречь,
даже, если останешься на один с этим миром,
даже если родной человек вонзил в спину меч,
вонзи в грудь, потому что клин вышибается клином.

береги себя, я ведь верю тебе все по плечу,
даже если на улице мерзость, разврат и похоть,
даже, если судьба в сотый раз выдаёт ничью,
не звони подлецам, когда тебе будет плохо.

береги себя, даже когда метель поёт колыбельные,
даже если взрываются сотни жизней,
даже если у всех шансы только последние,
береги себя, если кажется, что не вышло.

береги себя, даже если очень хочется проиграть,
даже, если звезды стали светить тусклее,
даже если под взглядами плавится сталь,
будь намного сильней и гораздо умнее.

береги себя, даже если сломается мир,
даже если погаснет свет и не загорится,
даже если на каждом шагу сотни мин,
помни то, к чему ты всегда стремился.

береги себя, даже если вокруг мгла и туман,
даже если молиться уже не хватает свеч,
даже если кажется, что твоя жизнь - обман.
береги себя, если я не смогу сберечь...

Знайдіть «своїх» людей. Зустрічайтесь, спілкуйтесь, діліться. Самотність теж необхідна, але на вечір/тиждень. А от мати хоча б одну, близьку, споріднену душу - безцінно💛💙

Привет всем!