26/11/2024
Поки газета в процесі підготовки, трішки теорії не зашкодить.
Сутність, функції і стандарти професійної журналістики
Журналістська робота полягає у збиранні, обробці і донесенні інформації до людей через різні типи медіа, – телебачення, радіо, друковані та електронні видання. Журналіст є посередником між суспільством і владою, у своїй діяльності він реалізує безпосередні функції журналістики – інформаційну, культурну, розважальну, рекламну і дуже важливу функцію «сторожового пса демократії», що означає, бути вільним від будь-яких зобов’язань, окрім права громадськості знати правду.
Зрозуміло, що для розвитку демократичного суспільства необхідні свобода слова і незалежна журналістика. Це як потреба у чистому повітрі, – якщо повітря забруднене, нам важко дихати. Коли заанґажовані чи олігархічні медіа продукують, образно кажучи «брудні новини», то суспільство стає дезорієнтованим, втрачає розуміння, де правда, а де брехня. Тому вкрай важливо, щоб в Україні з’явилося більше незалежних медіа, які відстоюють інтереси і потреби суспільства. Сподіваємося, що це станеться після війни. Проте, суспільство має розуміти, що незалежні, якісні медіа потрібно підтримувати фінансово.
Професія журналіста приваблює молодих людей власне можливістю стати відомим, впливати на громадську думку, доносити до людей правду, боротися за справедливість, приносити у цей світ добро. Які ж якості характеру є визначальними для журналіста? Допитливість, тобто прагнення постійно пізнавати щось нове, небайдужість до того, що відбувається довкола, реагування на несправедливість, а ще любов до слова – треба багато читати, щоб грамотно писати і розмовляти, а також любов до людей – треба багато спілкуватися з різними людьми і вміти це робити.
Сучасні засоби комунікації, зокрема, різноманітні соціальні мережі дають можливість кожній людині збирати і розповсюджувати інформацію. Здавалося б, тепер кожен може бути у певній мірі журналістом. Проте професійна журналістика вирізняється дотриманням певних стандартів. Їх є шість: баланс думок і точок зору, достовірність, відокремлення фактів від коментарів, точність, повнота, оперативність.
Коротко охарактеризую кожен стандарт.
Баланс думок і точок зору (коли йдеться про висвітлення складних, конфліктних тем, потрібно чітко визначити суть конфлікту, уникати власної оцінки, але давати можливість висловитися усім сторонам конфлікту, шукати експертів, які можуть оцінити аргументи сторін конфлікту. Якщо якась сторона конфлікту відмовляється від коментаря, журналіст зобов’язаний з’ясувати причину відмови, попередити людину, в який спосіб про її відмову буде повідомлено, а також надати людині можливість висловитися у будь-який інший час).
Достовірність означає, що кожен факт повинен мати надійне джерело, кожен факт слід перевіряти у кількох авторитетних джерелах. Обов’язково посилатися на джерело, такі вирази, як вчені вважають чи в уряді зазначили є неприпустимі. Анонімним джерело може бути, якщо це суспільно важливий факт, а оприлюднення джерела може загрожувати його життю, здоров’ю чи професійній діяльності.
Відокремлення фактів від коментарів (треба розуміти, що факт один, а думок щодо цього факту може бути багато, тому слід розділяти факти і думки, обов’язково давати посилання на автора думки). Журналіст у новинних матеріалах не має права висловлювати власні думки, він може це зробити в авторських колонках.
Точність (потрібно переконатися чи факт, про який ми повідомляємо, відповідає реальній ситуації, перевіряти джерело інформації, посилатися на першоджерело. Якщо журналіст перебуває на місці події, то не має соромитися задавати уточнюючі запитання).
Повнота (звертати увагу на деталі, дати відповіді на запитання що сталося, де сталося, як сталося). Розкрити, чому це сталося, можна в аналітичних жанрах: статтях, розслідуваннях.
Оперативність (полягає у тому, щоб максимально швидко висвітлювати події, але так, щоб це не шкодило точності, повноті і достовірності)