Кафедра політології Львівського національного університету ім. Івана Франка

🎓 Треті щорічні бесіди випускників-політологів «Політичні інститути та системи важливі» відбулися!

👥 Студенти, випускники, викладачі, учасники студентського товариства «Поліс» і Центру політичних досліджень зібралися разом, щоб підбити підсумки реалізації проєкту Erasmus+ Jean Monnet Module та поговорити про розвиток політичної освіти, порівняльної політології й європейський досвід для України.

📚 Під час зустрічі обговорили:
• розвиток навчальних курсів із порівняльної політології;
• європейський досвід функціонування політичних інститутів;
• ідеї щодо вдосконалення освітнього процесу;
• роль науки, дискусій і академічного середовища у підготовці студентів-політологів.

💬 Дякуємо всім учасникам за цікаві розмови, ідеї, пропозиції та живу дискусію!

🔗 Детальніше:
https://filos.lnu.edu.ua/news/alumni_talks_3_jean_monnet_module_results

🇪🇺 Фінансується Європейським Союзом. Однак висловлені погляди та думки належать лише автору(ам) і не обов’язково відображають погляди Європейського Союзу чи Європейського виконавчого агентства з питань культури та освіти. Ні Європейський Союз, ні грантодавець не можуть нести за них відповідальність.

🎓 ТРЕТІ ЩОРІЧНІ БЕСІДИ ВИПУСКНИКІВ-ПОЛІТОЛОГІВ «Політичні інститути та системи важливі»

📅 19 травня 2026 року
🕒 15:00
📍 аудиторія 301

👥 Запрошуємо випускників курсів у рамках проєкту, студентів і всіх зацікавлених у політичних інститутах та європейському досвіді реформування політичних систем.

💬 У програмі:
• підсумки реалізації курсів у рамках модуля Jean Monnet;
• обговорення європейського політичного досвіду для України;
• дискусія про розвиток політичних інститутів і демократії в умовах євроінтеграції.

📚 Захід організовано в межах проєкту Erasmus+ Jean Monnet Module «Політичні інститути та системи в Європі: порівняння і досвід для України» (№ 101126702).

🔗 Детальніше:
https://filos.lnu.edu.ua/news/alumni_talks_3_jean_monnet_module

🇪🇺 Фінансується Європейським Союзом. Однак висловлені погляди та думки належать лише автору(ам) і не обов’язково відображають погляди Європейського Союзу чи Європейського виконавчого агентства з питань культури та освіти. Ні Європейський Союз, ні грантодавець не можуть нести за них відповідальність.

📢 Кафедра політології інформує про можливість участі у конкурсі студентських есе:

«Чому російське суспільство не відповідає західним уявленням про консерватизм і традиціоналізм»

До участі запрошують студентів, які цікавляться політичними ідеологіями, міжнародними політичними процесами, інформаційною політикою та проблематикою російської пропаганди.

Конкурс присвячений критичному осмисленню російських наративів про так звані «традиційні цінності» та їхнього впливу на західний політичний і суспільний дискурс.

📅 Дедлайн подачі робіт: 31 травня 2026 року.

🔗 Деталі 🔜 https://conservative.org.ua/2026/04/21/konkurs-studentskykh-esena-temu-chomu-rosijske-suspilstvo-ne-vidpovidaie-zakhidnym-uiavlenniam-pro-konservatyzm-i-tradytsionalizm/?fbclid=IwY2xjawRpcIBleHRuA2FlbQIxMABicmlkETE0SzY3M3pjWmozUjN5MVlNc3J0YwZhcHBfaWQQMjIyMDM5MTc4ODIwMDg5MgABHiHRUElaFnmHF3xCByKtTYguqhbHpGZxi4r5rDRR1_YZ8Bt6jcWkJRCjsIr1_aem_TF9abbjYC0_0CyatXwiOcA

Конкурс організовано ГО «Консервативна Платформа» за підтримки Фонд Ганнса Зайделя в Україні.

🎓 Запрошуємо до вступу в магістратуру!

Обирайте освітню програму «Політологія» та одну з внутрішніх спеціалізацій:
🌍 «Міжнародні політичні процеси» (денна форма навчання)
📊 «Політичний маркетинг і менеджмент» (заочна форма навчання)

ℹ️ Детальніше про програму — на офіційних сторінках факультету та кафедр:
🔗 Філософський факультет: https://filos.lnu.edu.ua/
🔗 Кафедра політології: https://filos.lnu.edu.ua/department/politilogy
🔗 Кафедра теорії та історії політичної науки: https://filos.lnu.edu.ua/department/theory-and-history-of-political-science

📝 Як подати документи?
Для вступу потрібно зареєструватися на складання ЄВІ/ЄФВВ:
📍 офлайн — кафедра теорії та історії політичної науки, авд. 204 (головний корпус Університету) або
📧 онлайн — [email protected]
👩‍💼 Реєстрацію здійснюють: Святослава Возняк та Анна Тищенко
⏰ Терміни: до 14 травня включно
🕙 Час: щодня (крім вихідних) з 10:00 до 16:00

📌 Більше про вступ:
🔗 https://admission.lnu.edu.ua/for-undergraduate-students/registration/
🔗 https://admission.lnu.edu.ua/for-undergraduate-students/etapy-vstupnoi-kampanii/

Запрошуємо на зустріч з представниками Центру Разумкова 🌐

Філософський факультет та Кафедра політології запрошують студентів, аспірантів, викладачів та усіх зацікавлених осіб на зустріч-розмову з представниками провідної недержавної аналітичної установи України — Центр Разумкова 🤝

Серед учасників зустрічі:

🔹️Петро Стецюк — науковий консультант з правових питань Центру Разумкова, суддя Конституційного Суду України (2006—2016)

🔹️Віктор Шишкін — заслужений юрист України, народний депутат України I-III скликань, перший Генеральний прокурор України, суддя Конституційного Суду України (2006-2016)

📅 7 квітня (віторок)
⏰️ 13:30
📍 220 ауд. (Головний корпус Львівського університету, вул. Університетська, 1)

До зустрічі на цікавій розмові!

Ваша улюблена Катедра 💙

Заохочуємо студентство подаватися 💙

Хочеш отримати реальний досвід роботи в органах місцевого самоврядування?

ГО «АНТС» запускає програму стажування для молоді 18–35 років, яка допоможе долучитися до розвитку українських громад 💙💛

🔎 Під час стажування ти зможеш:
— працювати з реальними задачами громад;
— долучатися до рішень, що впливають на життя людей;
— прокачати комунікацію, аналітику та роботу з документами;
— побачити, як працює місцеве самоврядування зсередини.

📌Формат стажування:
— вступна лекційна частина;
— онлайн + можливий візит до громади;
— part-time (10–12 год/тиждень);
— тривалість — 8 тижнів;
— оплачувана участь (за результатами відбору).

🏁 Участь — на конкурсній основі.

⏳ Дедлайн подачі заявки: 8 лютого 2026, 23:59

🔗Форма для заповнення: https://forms.gle/14m1kBH69T5XhfNNA

🚀 Почни з малого — почни в громаді!

Ця публікація створена в межах проєкту «Сильніша Європа, єдиний фронт: просування членства України в ЄС для більшої стійкості та безпеки», який реалізується ГО «Мережа захисту національних інтересів “АНТС”» за фінансової підтримки Європейського Союзу.

🤓 Адміністративно-територіальна архітектура Литовської Республіки становить собою ієрархічну чотирирівневу систему, яка безпосередньо детермінує динаміку регіонального розвитку та якість надання публічних послуг. Аналіз правових та управлінських аспектів цієї моделі, що базується на порівнянні ретроспективних показників 2003–2005 років та більш свіжих даних 2019–2022 років, демонструє пряму кореляцію між статусом адміністративної одиниці та рівнем якості соціального капіталу. Сучасний поділ держави передбачає функціонування десяти повітів, шістдесяти самоврядувань, п’ятисот п’ятдесяти двох сянюній та понад трьох тисяч сянюнайтій, де кожен рівень наділений специфічним обсягом повноважень та фінансової автономії.

Дивися нижче, аби дізнатися всі деталі! 🙌🏻

🤓 Країни Центрально-Східної Європи (ЦСЄ) часто розглядаються як зразок динамічної демократичної транзиції, звідки можемо зробити логічне припущення: інституційна архітектура цих держав має бути достатньо гнучкою, аби адаптуватися до змін, проте водночас стабільною для гарантування безперервності державного курсу.

⚔️ Проте практика останніх років у Польщі та Словаччині демонструє, що баланс між виконавчою та законодавчою владою часто стає заручником міжпартійної боротьби та математичних парадоксів парламентської фракціоналізації.

Розберемося з теоретичними та прикладними аспектами урядової стабільності в регіоні ЦСЄ.

Читайте всі деталі нижче 👇🏻

🙌🏻 Політична мапа Центральної та Східної Європи сьогодні демонструє два абсолютно різні вектори розвитку.

📌 У сьогоднішньому аналізі розглянемо зростаючий вплив правих сил на внутрішню та зовнішню політику країн-членів ЄС. Простежимо історію того, як європейський простір зміг «вибороти» Румунію під лідерством Нікушора Дана, проте фактично «втратив» Чехію з поверненням Андрея Бабіша, та як ця електоральна дивергенція радикально змінює підходи до підтримки України.

Усі деталі нижче 👇🏻

📌 Зелений рух у Європі сьогодні став одним із найцікавіших прикладів того, як ідеологічна течія трансформується у впливовий владний інститут. У сьогоднішньому дописі ми проаналізуємо шлях «Зелених» у Німеччині та Швейцарії, щоб зрозуміти секрет їхньої електоральної популярності та інституційної стійкості. Розглянемо, як екологічний порядок денний інтегрувався у державне управління цих країн та які результати це дало на практиці.

Усі деталі читай нижче 👇🏻