Citadeler

01/08/2019

Номери 23 млн кредитних карт "гуляють" в Dark Web. Купити один номер можна за різну ціну, в середньому - за $5.

57% номерів "засвічених" карт - це Visa, 29% - Mastercard.

01/05/2019

Як Facebook хоче переконати нас в переході до приватності

Без рубрики  Приватність по-фейсбуківськи: раз це популярно, заробимо на цьому 01.05.201901.05.2019 nadya 0 Комментариев Facebook ставить на приватність Після цієї фрази у більшос....

04/11/2018

Дуже "неочікувано" знову зламали Facebook. Почистіть браузерні додатки

Без рубрики  Вітаємо, у Facebook знову витік даних! Що відбулося і як захиститись 04.11.2018 nadya 0 Комментариев Менше місяця пройшло з моменту останньої втрати Facebook-акаунтів,...

07/09/2018

Результати історії з Cambridge Analytica для Facebook

42% американців зробили перерву у використанні
соцмережі

26% американців видалили мобільний додаток з телефону

30/08/2018

(via Mr.X)

07/07/2018

25/11/2017

Як нас слухають - і не лише гіпотетичний "Великий брат", але й домашні гаджети

Купи собі нишпорку. Як розумні динаміки та іграшки перетворюються в шпигунів

16/11/2017

Ось таке інформативне відео про небезпеку соцмереж, як не дивно - із сторінки Верховної Ради України

03/10/2017

"Безкоштовний" фейк: як кліпове мислення сприяє інтернет-шахраям

Вчора український Facebook активно "купував" безкоштовні квитки від МАУ. Якщо бути точним – репостив посилання про те, що МАУ проводить акцію і пропонує два безкоштовні авіаквитки. Кількість репостів цього запису зашкалювала, на цей фейк "повелися" навіть деякі експерти та інтернет-аналітики. Доволі швидко стало відомо, що ці "два квитки від МАУ" – це фейк, ще й небезпечний і що українцям просто пощастило, що справа завершилась лише репостом (правда, ми не знаємо достеменно, що вона завершилась). Проте сам кейс наводить на певні висновки.

- безкоштовні. Безкоштовні! Безкоштовні?

Слово "безкоштовні" геть вбивають пильність користувачів. Достатньо маркетологу додати слово "безкоштовний" до своєї акції, і репостити її будуть всі. А це означає, що досить автору вірусу чи якоїсь іншої "зарази" додати слово "безкоштовний", і йому не буде потрібно особливо вкладатися в просування. Користувачі все зроблять самі

- адреса сайту

Навіть перший погляд на цю рекламу уже викликає запитання. Адже на квитку написана адреса lowcostavica.com.ua, а посилання веде на сайт uia-claim.us. Домен першого рівня .US навряд чи має відношення до української компанії. Це настільки очевидні речі, що достатньо було авторам репостів перед натисненням на кнопку "поділитись" подивитися, куди саме веде посилання, я впевнена, що половина з них не стала б розміщувати це у себе.

- елементарний фактчекінг

Facebook коректно шукає Facebook-представництво компанії МАУ, хоча сторінка й називається Fly UIA. Тому буквально два кліки убезпечили б користувачів від розміщення цієї інформації. Досить було перевірити, що на сторінці МАУ та на сайті нічого й близько немає про цю акцію. І все. Більше того, за пару годин на сторінці МАУ було розміщено застереження.

Кейс з "безкоштовними квитками від МАУ" показав, що кліпове мислення настільки глибоко проникло в наше інтернет-життя, що навіть після всіх Petya, WannaCry та "дивитись, яке прикольне відео з тобою" досить додати слово "безкоштовний" і спостерігати, як користувачі своїми руками розповсюджують небезпечний контент.

На щастя, ця псевдо-акція не мала на меті злам акаунтів чи списання грошей. Хоча достеменно про це говорити наразі не можна, адже невідомо яка, умовно кажучи, закладка присутня на сайті і чи не є вона так званою "часовою бомбою", яка проявить себе згодом невідомим способом.

А ще кейс з "безкоштовними квитками МАУ" показав, що перевіряти інформацію ми не навчилися навіть після випадків з "розп’ятим хлопчиком із Славянська" та засиллям російської пропаганди. Я думаю, що рейковий новинний сюжет пересічний користувач ідентифікував би швидше, а от на "безкоштовні авіаквитки" критичне мислення не розповсюдилось.

На жаль, цей кейс зайвий раз підтвердив, що злам – це лише умовні 20% технічних дій і 80% - психологія.

Бережіться. І будьте трошки критичніші.

https://goo.gl/4j2wkJ

19/09/2017

Про CCleaner, бекдори і …довіру

Одне з правил, яке часто озвучують фахівці з безпеки – оновлювати програми. Маючи на увазі, що нові версії є більш безпечними та надійними. Проте, як виявилося, не завжди. Нова версія популярного додатку для очистки даних на комп’ютері CCleaner, містила бекдор. Бекдор – це навмисний фрагмент коду, який виконує певні дії, невідомі користувачу. Назва "бекдор" – це скорочення англійських слів "back door", що означає "чорний хід". Найчастіше метою бекдору є перехоплення даних або отримання контролю над вашим пристроєм.

Що робить бекдор у легітимній програмі? Уявіть, що ви відкрили двері машини, щоб в неї сів, наприклад, ваш син. І разом з ним в машину застрибнула вулична кішка, яка почала носитися по салону, дряпаючи і все і всіх. Або ось ще приклад: до вас у відділ прийшов співробітник, який, в принципі, справляється зі своїми обов’язками. Але, як випадково виявилося, він розповідає вашим конкурентам речі, не призначені для їх вух. Десь так працює бекдор.

Бекдор, який опинився у CCleaner, збирав дані користувачів програми і передавав їх на сторонній сервер. Передавалися ім’я комп’ютера, встановлені програми та запущені процеси. Бекдор з’явився у версіях програми, яка була розміщена на сервері розробника ще в середині серпня, проте відомо про нього стало лише вчора, 18 вересня. Небезпечними є версії CCleaner 5.33 та хмарна версія додатку CCleaner Cloud 1.07.3191.

В компанії Avast, яка володіє CCleaner, повідомили, що сервер зловмисників відключено, і що нова версія програми уже не містить небезпечних фрагментів і саме її рекомендується завантажити https://www.piriform.com/download. Проте заражена версія була завантажена більше 2 млн разів.

Деякі експерти назвали виявлену вразливість некритичною. Але отримання даних про 2 мільйони комп’ютерів – це вже саме по собі є небезпечним і невідомо, як ця інформація буде використовуватися надалі – очевидно, що не в благородних цілях.

Аналітики рекомендують перевстановити операційні системи, на які встановлювались заражені версії CCleaner або "відкатити" їх стан до 15 серпня.

26/08/2017

Новий вірус поширюється через Messenger Facebook

Здавалося б, уже всі знають, що не варто натискати на посилання, отримані в месенджерах – чи від знайомих, чи від незнайомців. Менше з тим, віруси такого типу з’являються і ловлять на гачок своїх жертв.

Новий вірус "ходить" останнім часом по Facebook. Користувачі отримують посилання на відео, яке перенаправляє їх на підроблений небезпечний веб-сайт, який, в свою чергу, спонукає до встановлення шкідливого програмного забезпечення. Адреса посилання замаскована використанням сервісу bit.ly.

Вірус виявили фахівці з Лабораторії Касперського та Avira, але те, як розповсюджується шкідливе програмне забезпечення, поки ще невідомо. Вектором розповсюдження можуть бути й викрадені облікові дані, хакнуті браузери або викрадених браузерів або клікджекінг (Clickjacking) – перехід по посиланню на зовні безпечну сторінку з впровадженим в неї небезпечним кодом.

URL-адреса, яка поширюється в повідомленні, перенаправляє користувача на документ Google, який відображає мініатюру відео, що динамічно генерується. А уже при натисканні на цю мініатюру користувач буде перенаправлений на іншу сторінку. Якою саме буде ця сторінка - залежить від браузера і операційної системи.

Наприклад, користувачі Mozilla Firefox в Windows перенаправляються на веб-сайт, який відображає фальшиве повідомлення про оновлення Flash Player, а потім пропонує виконуваний файл Windows, який є рекламної програмою.

Користувачі Google Chrome перенаправляються на веб-сайт, що маскується під YouTube, на ньому відображається спливаюче повідомлення про помилку, яке намагається переконати користувача завантажити шкідливе розширення Chrome з Google Web Store. Розширення теж є завантажувачем, який дозволяє зловмисникові завантажити шкідливу програму на комп'ютер жертви.

Користувачі Safari в Mac OS X потрапляють на веб-сторінку, аналогічну тій, яку бачать користувачі Firefox. Вона так само пропонує оновлення Flash, яке насправді є шкідливим файлом .dmg. Схожий сценарій спрацьовує у випадку з користувачами Linux.

Автори цієї атаки фактично не заражають користувачів троянами, шифрувальниками чи іншими вірусами. Їх мета - заробити гроші, отримуючи дохід від реклами.