23/08/2026
#КиївськеХристиянство
21 серпня у книгарні Сенс у Івано-Франківську відбулася презентація книги Наталії Яковенко «Милість і кара: Богородичні чудотворні ікони в Україні ХVІІ–ХVІІІ ст.» і водночас публічна дискусія «Якої ми потребуємо історії». Захід організували Програма УКУ «Київське християнство» і Центр релігійної культури імені Ігоря Скочиляса. Гостей і спікерів люб’язно прийняла книгарня Сенс у Івано-Франківську.
Модерував зустріч і презентацію Андрій Стасюк (Національний заповідник «Давній Галич»), а спікерами були Іван Альмес (Український католицький університет), Мирослав Волощук (Карпатський національний університет імені Василя Стефаника) і Максим Яременко (Національний університет «Києво-Могилянська академія»).
Розпочав презентацію книги Іван Альмес, він звернув увагу на видавничий процес, співпрацю двох видавництв над підготовкою книги, її основні сюжети і цінність для історіографії. Іван Альмес констатував, що книга про людей, їх релігійну культуру і ідентичність у домодерній Україні. Такі акценти авторки роблять дослідження класичним, але водночас показують можливі шляхи розвитку теми народної побожності і релігійної культури, про що Наталя Яковенко пише у одному з прикінцевих розділів. Хоча книга і написана простою мовою, не є перенасичена фактажем, все ж не позбавлена академічності, текст презентує ерудицію авторки.
Максим Яременко більше розповів про саму Наталію Яковенко, написання і довгий шлях книги у видавничому процесі. Він, як професор Києво-Могилянської академії, неодноразово читав і рефлексував над частинами книги ще під час її написання. Професор Яременко наголосив, що підхід авторки відмовитися від конфесійних та інституційних (церковних) кордонів дав чудовий результат – показав спільний релігійний контекст українського простору раньомодерної України.
Мирослав Волощук більше уваги звернув на затребуваність таких книг в українському інтелектуальному середовищі. Відповідаючи на питання «Якої ми потребуємо історії» професор зазначив про фаховість авторів, які творять наративи. Адже у останні роки все більше з’являється масового продукту від нефахівців, мовляв історією може займатися кожен – журналісти, політологи, медійники, натомість інтелектуальний здобуток істориків почасти цікавить тільки вузьке коло спеціалістів.
У дискусії взяли участь викладачі і студент(к)и Карпатського національного університету імені Василя Стефаника та учасники презентації.