Mean & propety

У мене тільки лиш одна велика мрія,
Щоб згасли згарища кривавої війни…
А ще благаю дуже пресвята Маріє,
Мені його живого з сходу поверни.

Серпневим вітерцем торкнись рукой волосся,
І посивівших за півроку рідних скронь,
Бодай усі слова у цім простоголосі,
Його тримають міцно у часи безсонь.

Коли залишиться один в безмежній далі,
І вперто йтиме до останньої мети,
Серед шляхів отих: розбитих і кривавих ,
Прошу тебе його, як зможеш захисти .

Ти нагадай йому, коли вже сил не буде,
І десь глибока рана в грудях заболить,
Хай пам’ятає, що його безмежно люблять,
І донька думає найбільше у цю мить.

© Костянтин Ватульов
#костянтинватульов #неопоетиукраїни #вірш #мрія #молитва #живий #зсу #нагадай #донька #бережи #разом

Безмовний крик,
В очах лють,
На душі біль,
Не в цьому суть.

Далеко від дому,
Все не своє,
Згадую часто,
Нас і тебе.

Обличчя не ті,
Побут чужий.
Я зовсім одна,
А ти такий мій.

Кілометри доріг,
Сотні думок,
Російські новини
Поставила в "блок".

Діти питають:
"Коли вже до тата?"
В руки себе
Маю я взяти.

"Скоро, ще трошки ", -
Їм прошепчу.
Міцно й щосили
Їх пригорну.

Аби ж рідні стіни
Взяти з собою,
Щоб лікували
Нас із тобою.

© Наталія Скляр
#наталіяскляр #неопоетиукраїни #вірш #безмовний #крик #далековіддому #дом #далеко #ти #ми #одна #мій #дотата #тато #діти #українці #рідні #біженці #емоції #почуття