Ukrainian is the language of free people

Здатний — здібний

Мовознавці розмежовують значення прикметників здатний і здібний (обом відповідає російський прикметник способный) так:

Здатний — який має змогу, вміє здійснювати, виконувати, робити щось; придатний для когось, чогось: автомобіль здатен рухатися, тварина здатна жити в цих умовах, здатний на подвиг, здатний до всякої роботи.

✅ Тепер він був здатний кохати й приносити жертви цьому чуттю, яке без жертв мертве й банальне (Валер’ян Підмогильний).

Здібний — який має здібності, хист до чого-небудь, нахил до чогось від природи, те саме, що обдарований: здібний учень, здібний художник, здібний шахіст, здібний до вивчення мов.

✅ Я міг би все те показати вам, написане його власною рукою, коли б ви були здібні ці речі прочитати (Іван Чернятинський, переклад з Джорджа Оруела).

Коли виділяти комами «умовно»?

Слово умовно в більшості випадків є звичайним членом речення, до якого можна поставити питання як? Обов’язкових ком, як і інших обов’язкових розділових знаків, до і після прислівника умовно ставити не треба.

✅ Усі явища природи можна (як?) умовно поділити на шість груп: механічні, теплові, електричні, магнітні, світлові та звукові.

✅ Ексчиновника засудили на п’ять років (як?) умовно з конфіскацією майна.

Буває, однак, що умовно виступає в реченні в ролі вставного слова, яке виділяємо комами. Тоді ніякого питання до умовно поставити не можемо, але можемо замінити на умовно кажучи (що також є вставною конструкцією).

✅ Дивлячись на небо, ми, умовно (= умовно кажучи), бачимо минуле віддалених об’єктів, бо світлу можуть знадобитися мільйони років, щоб покинути небесне тіло й досягти Землі.

✅ Кістковий мозок — це найважливіший орган кровотвірної системи. В онкохворого, умовно (= умовно кажучи), цей орган «поламаний», і «відремонтувати» його може трансплантація.

#пунктуація

Принаймні — не вставне слово

На письмі часто-густо можна побачити, як прислівник принаймні помилково виділяють комами, ніби це вставне слово. Роблять це, очевидно, маючи на думці російський відповідник по крайней мере, який і справді може бути вставною конструкцією.

#пунктуація

Мова — це визначник свідомості, світогляду й культури.

Дехто вважає, шо говорити українською — це спілкуватись суто «літературною мовою». Відкрию велику таємницю: то не так!

Розмовляти українською із колоритом галицького (та й будь-якого іншого) діалекту, як от: «андрути», «бамбетель», «вар‘ят», «канапка» — можна!

Використовувати в розмові суржик: «карочє», «канєшно», «як діла», або ж лаятися — це природно!

І я, як філолог, теж таким грішу 🤭

Кожна і кожен у побуті спокійно «шокає» і «гакає», використовує сленг, суржик, чи «смачну лайку».

Але все це — не біда. Важливо усвідомлювати своє мовлення і мову. Бо біда настає тоді, коли в голові поселяється руzzня і ти починаєш вважати, що українська мова не має жодного значення.

Говоріть вдома, як хочеться. Будь-якою мовою. Говоріть так, як зручно. Але не забувайте, що мова країни, у якій ви живете, — українська. Поважайте це, інакше та історія, що твориться сьогодні, дарма. А так цього не хочеться…❤️‍🩹

Багато хто, висловлюючи подяку, необдумано каже: «Велике дякую!».
🙄 Але так не можна, це помилка.

Згідно з опитуванням, до повномасштабної війни 56% респондентів в побуті зазвичай розмовляли російською, а українською — 43%. Наразі більшість у повсякденному житті спілкується українською – це 61%. Таке опитування провели Gradus Research наприкінці квітня 2023.

Авторка проєкту "Лагідна українізація" Світлана Молочко розповіла, чому люди почали більше спілкуватися державною мовою та як перейти на українську.

Найбільш активно переходить на українську в побуті молодь від 18 до 24 років та старша вікова група — 55-60 років.

"Це молоді люди, які навчалися в українських школах та закладах вищої освіти. Народивши діток, вони усвідомлюють, що якщо в дитячому садочку діткам прищеплюють любов до рідного слова і спілкуються українською, то, можливо, треба продовжити це в родині. Старше покоління, можливо, це внутрішнє усвідомлення, а можливо, вони ведуть своїх онуків у дитячий садочок і підтримують своїх дітей", — говорить Світлана Молочко.

Не так активно переходять на українську люди віком від 25 до 55 років.

"Я вважаю, що ця вікова категорія — це активні люди. Відчувати себе українцем, ідентифікувати себе представником нації — важливо. Ситуація у різних регіонах України змінилася. У маршрутках все частіше почали говорить українською, говорять: "Будь ласка, на наступній зупинці", або почали озвучувати назву зупинок українською. Люди між собою вже спілкуються рідною мовою. Це вже не так дивно, як було раніше", — зазначила філологиня.

Для того, щоб перейти на українську мову, важливо створити навколо себе українськомовний простір, говорить завідувачка кафедри Світлана Молочко.

Основні поради, як перейти на українську:
🔹читати книжки та слухати музику українською;
🔹спілкуватися з друзями у соціальних мережах українською;
🔹налаштувати ґаджети на українську мову;
🔹читати вголос українські твори.

"Це буде поступове звикання. Ми не тільки слухаємо, а й чуємо. Не тільки дивимося, а бачимо. Не тільки думаємо, а й розуміємо. Коли ми створюємо цей простір, в якому ми не боїмося спілкуватися, не боїмося помилятися, тоді все більше людей переходять. Головне — мати бажання", — наголосила Світлана Молочко.

Мова – ДНК нації💙💛