Кафедра сходознавства імені професора Ярослава Дашкевича ЛНУ ім. І. Франка

✨ Магія рибальського фестивалю в Пусані зі слів очевидиці

Студентка групи ФЛЯ-31 Христина Гринчишин зараз перебуває на навчанні у 🇰🇷 Південній Кореї. 6 червня їй випала чудова нагода відвідати заходи, присвячені традиційному фестивалю в Пусані. Далі текст Христини:

«🌌 Прогулюючись вечірнім пляжем Кваналлі в Пусані, я абсолютно випадково і дуже вчасно опинилася в самому центрі масштабних приготувань до великого дійства. Як студентка, яка захоплюється корейською культурою, я просто не могла пройти повз розвішані ліхтарики та банери, які сповіщали про наближення знаменитого традиційного фестивалю «Кваналлі Обан» (광안리어방축제). Цей захід присвячений стародавній рибальській артілі «Обан»⚓, яка ще з 1670 року об'єднувала місцевих жителів та військово-морське командування для спільного промислу й взаємодопомоги. І хоча офіційні дати святкування припадають на середину червня, узбережжя вже зараз перетворилося на справжній музей просто неба, де оживає епоха династії Чосон.

📌 Цей фестиваль унікальний тим, що він не просто розважає, а ретельно відтворює старовинний побут. Головною його традицією є колективний вилов риби сіткою — «Обан кимуль ккильґі», коли десятки людей під ритуальні співи разом витягують з моря велетенську сітку. 🎶 Усі дійства супроводжують фольклорні пісні «Суйон Інварі Сирі», які колись допомагали рибалкам синхронізувати рухи та служили молитвою про успішний вилов. Ще одна захоплююча традиція, яку тут відтворюють, — це нічний вилов риби «Чжінду Охва», коли на воду виходять човни із запаленими смолоскипами🔥 , на світло яких колись приваблювали анчоусів. Також у дні фестивалю влаштовують масштабні костюмовані паради військово-морських сил епохи Чосон та пропонують гостям спробувати зловити рибу голими руками у спеціальних басейнах.

Коли я вперше побачила величезну світлову інсталяцію з тисячами рибок 🐟, що яскраво світяться у вечірніх сутінках, то була просто вражена красою та масштабом задуму. Це виглядає як справжнє «море світла» на піску, яке символізує ті самі нічні вогні давніх рибалок і приваблює натовпи зацікавлених людей. Було надзвичайно приємно бачити навколо стільки усміхнених місцевих жителів та туристів, які вже зараз приходять сюди, аби зробити перші яскраві фотографії та відчути подих історії.

Хоча головні обряди та інтерактивні розваги ще попереду, тестові запуски ілюмінації, світлові шоу на кораблях ⛴️ та вечірні вогні над мостом Кванандегьо вже зараз перетворюють звичайні пусанські вечори на фантастичне свято. Я неймовірно рада, що так несподівано потрапила на цей етап підготовки і змогла на власні очі побачити, як сучасне мегаполісне місто дбайливо та з великою любов'ю оживляє свої давні традиції. Такий досвід неймовірно розширює світогляд і надихає занурюватися в історію цієї країни ще глибше!»

🌷 Дякуємо Христині за цікаву розповідь!

🎓 Науково-культурні бесіди на теми перекладу з професором Муратою Шін’ічі

Нещодавно, 22.05.2026, відбулася друга зустріч студентів-японістів та викладачів катедри сходознавства імені професора Ярослава Дашкевича з професором Муратою Шін’ічі (村田真一), очільником Японської асоціації славістів. Мурата Шін’ічі очолює також Українсько-японське товариство славістів і є почесним професором Софійського університету (Японія), Полтавського державного педагогічного університету України та Класичного приватного університету. 📚 Професор Мурата спеціалізується на питаннях славістичних студій, зокрема літературі, театрі та культурі. У його науковому доробку багато праць з питань слов’янських літератур, а нещодавно побачила світ книга його перекладів українських драматичних творів модерної доби: «Украдене щастя» Івана Франка, «Касандра» Лесі Українки, «Ліліт» Михайля Семенка. Це видання, поза сумнівом, стало вагомим внеском у розвиток українсько-японського літературного діалогу 📖.

З професором Муратою ми познайомилися завдяки ініціативі Юлії Дзябко, колишній випускниці катедри, а нині кандидата філологічних наук, доцента філологічного факультету Ібарацького християнського університету. Вона ж і модерувала першу зустріч, яка відбулася 5.12 2025 року, коли студенти та викладачі катерди мали можливість прослухати надзвичайно цікаву лекцію професора про особливості художнього перекладу. 🎭 У своїй лекції, що ґрунтувалася на досвіді перекладу українських драматичних творів, професор Мурата окреслив низку труднощів художнього перекладу, зокрема навів цікаві приклади тих елементів тексту, які втрачаються або трансформуються у процесі перекладу: ритміко-фонетичні особливості, художні засоби та діалекти. Особливу увагу було зосереджено на особливостях перекладу поезії та драматичних текстів, а також відмінностях між японською та європейськими мовами, зокрема неможливості відтворення японського силабічного ритму в мовах індоєвропейської групи.

🌸 Цьогорічний травневий захід відбувся у форматі бесіди-знайомства зі студентами-японістами Франкового університету, їх науковими зацікавленнями, темами наукових досліджень. Зустріч, яку модерувала Ореста Забуранна, доцент катедри сходознавства імені професора Ярослава Дашкевича, пройшла у невимушеній, дружній атмосфері. 👩‍🎓👨‍🎓 Студенти мали можливість представити себе і розповісти коротко про себе, а також поставити питання та почути на них відповіді. Особливе зацікавлення викликали наукові дослідження студентів четвертого курсу, адже деякі з них обрали темою особливості художнього перекладу. Зокрема, Юлія Пазиняк писала роботу на тему: «Особливості перекладу української модерністської драми японською мовою (на матеріалі твору М. Семенка «Ліліт» та перекладу Мурати Шін’ічі)».

Наприкінці зустрічі присутні мали чудову нагоду почути відомий вірш японського поета й казкаря Міядзави Кенджі «Аме ні мо македзу» у виконанні актора та переклад українською Мурати Шін’ічі.

✨ Живе спілкування японською мовою на теми перекладу, літературознавчих та мовознавчих досліджень, культурного обміну з професіоналом такого рівня для студентів і викладачів катедри стали надзвичайно цікавим і цінним досвідом.

🌹 Ми щиро дякуємо Мураті-сенсею та з нетерпінням чекаємо нових зустрічей!

Авторка тексту - старша викладачка катедри сходознавства Олена Горошкевич

💔 Друзі, на превеликий жаль, маємо поділитися дуже важкою звісткою. Пішла з життя студентка нашої кафедри, японістка четвертого року навчання Катерина Кучанська. Важко повірити в те, що її більше немає з нами. Катя була світлою людиною, яку чекало велике майбутнє. Це непоправна втрата для кожного з нас.

Ми не можемо забрати біль її рідних, але можемо допомогти їм не залишатися сам на сам із тягарем у такі страшні дні. Ми збираємо кошти, щоб допомогти сім'ї в цей час. Будемо щиро вдячні за останній прояв турботи та пам'яті про Катю.

🔗Посилання на Банку
https://send.monobank.ua/jar/6HwmNMHGuP

💳Номер картки Банки
4874 1000 3950 4058

Спогади про Катю від її одногрупниці Олександри Херсун:
"Я пам'ятаю Катю як людину, яка завжди переймалася навчанням. В той же час вона радо допомагала та ділилася тим, що мала сама.

Вона ставилася до завдань креативно, з особливою старанністю: "Катю, але як Ви гарно закрутили з цим діалогом", – часто лунало від наших викладачів японської мови, Катя ж у відповідь просто тихенько посміхалася.

Якось ми розігрували сценку до Дня перекладача. Це був японський переклад (до речі, Катя була однією з наших перекладачок) казки "Лисичка-сестричка та Вовк-панібрат". Катя зіграла бабусю, дуже добре ввійшла в роль. На репетиціях ми всі разом дружньо сміялися з того, як вона виконувала свою роль з усіма жестами, інтонацією та мімікою.

А одного разу я прийшла на пари хвора, з сильним кашлем та нежитем, соромилася сісти біля когось, але біля Каті було вільне місце, і я попросила дозволу сісти біля неї. Вона ні на мить не завагалася, не виявила жодної відрази, лише щиро поспівчувала та побажала найшвидшого одужання. Це дійсно допомогло почуватися трохи краще».

Катерина була щирою, доброю та творчою людиною.
Світла пам'ять.

🌌 Сила загадковості у шінтоїстських традиціях

11 травня 2026 року студентка групи ФЛЯ-31 Анастасія Довгань разом зі старшою викладачкою кафедри сходознавства Іриною Батюк долучилися до цікавої міжнародної онлайн-лекції Гільєрме Фігейредо (Оксфордський університет) «Розкриття через приховування. “Демонстративна таємничість” та загадковість в шінтоїзмі». Лектор проводив польові дослідження в Дадзайфу Темманґу (префектура Фукуока) 🏯 – одному з найбільших святилищ Японії та центрів поклоніння Тенджіну. Зустріч організувала Італійська школа східноазійських досліджень.

У своєму виступі Гільєрме запропонував нестандартний погляд на шінтоїстські обряди, розглянувши їх крізь призму соціологічних теорій. Дослідник детально зупинився на парадоксі «демонстративного приховування» (Advertised Secrecy). На прикладі використання обрядових віял 🪭 , специфічного одягу та масок продемонстрував, що приховування обличчя чи сакральних предметів у шінтоїзмі має на меті не ізоляцію, а створення особливої містичної напруги між видимим і потойбічним.

Лектор розповів, що закритість ритуалів виконує важливу функцію. Вона маркує жорсткі межі та вибудовує ієрархічні зв'язки на двох рівнях: як по вертикалі (між світом людей та світом божеств (камі), так і по горизонталі (всередині самої релігійної чи міської спільноти).

⛩️ Дослідник звернув увагу на концепт безформності (Mukei / 無形), який запускає механізми уяви учасників ритуалу, а також розділив поняття божественного начала (Tenjin / 天神) та лиховісного (Oni / 鬼), що наочно ілюструє особливості японських вірувань.

На лекції автор демонстрував фото- та відеоматеріали, які дозволили зазирнути за завісу закритих вогняних фестивалів та нічних обрядів у шінтоїстських храмах.

Матеріал підготувала Анастасія Довгань

✨ Майстер-клас від Ігоря Дубінського: секрети професійного перекладу з японської мови

22 травня 2026 року в аудиторії 231 відбулася зустріч студентів з відомим українським перекладачем Ігорем Михайловичем Дубінським.

Пан Ігор — перекладач з англійської, японської, польської, португальської та італійської мов. Формат заходу було побудовано на основі попередніх запитів та зацікавлень студентів. На зустрічі були також присутні старші викладачі кафедри Олена Горошкевич та Олександр Лосєв.

📚 Гість детально описав послідовні етапи роботи над текстом, поділився переліком ефективних словників, програм та вебсайтів, а також дав поради щодо того, які тексти варто обирати початківцям для першої практики. Студенти отримали інформацію про видавничі процеси, зокрема про терміни перекладу великих книжкових видань та специфіку взаємодії з редакторами у разі виникнення професійних розбіжностей.

🌹 Усі присутні щиро вдячні пану Ігорю за професійну розмову та цінні настанови!

Матеріал підготувала Іванна Антосюк

🌿🍵 Про відвідування чайної церемонії у «Старих Мурах TEA 茶吧 BAR»

У травні 2026 року студентки-японістки 3 курсу Марта Русакова та Соломія Юрейко відкрили для себе «Старі Мури TEA 茶吧 BAR». Вони вирішили ближче ознайомитися з культурою традиційного чаювання. Пошуки зайняли деякий час, оскільки студентки хотіли знайти локацію, де підримують японську традицію цього дійства. Однак завітали у тематичний заклад, який спеціалізується на східних сортах чаю, де крім японського, можна скуштувати будь-який інший на свій смак. Як виявилося згодом, це було одне з їхніх найкращих автентичних відкриттів за останній час.

🎴 Переступивши поріг чайної, дівчата одразу відчули контраст між шумним містом ззовні та спокійною атмосферою всередині. Перше, що впадало у вічі — це інтер'єр закладу: вінтажні столики та стільці, у кутку раритетне фортепіано, на стінах прикріплені стелажі з великою кількістю різнокольорового традиційного посуду, зокрема була і статуя Будди та фігурка манекі-неко, які надають цьому закладу рис східної чайної. Крім того, вразила стеля, виконана у традиційному японському стилі. На ній були зображені ніжні журавлі, які летять на захід повз 🌸 пахучі гілки квітучої сакури.

Щодо самої чайної церемонії, то напій подавали на спеціальному деревʼяному підносі чабані, з характерними йому прямими вирізами. Кожному роздавали порцелянові піали, прикрашені традиційними розписами, а після цього із чахая, спеціального чайничка, наливали напій.

Соломія Юрейко поділилася власними враженнями про чай: «Нас одразу попередили, що перший ковток — це наче знайомство, і я переконалася, що це дійсно так. З першим ковтком відчувається легкий аромат та приємне тепло 🌅, а вже з наступними чай повністю починає розкривати свій смак. Пікантність дуже глибока і щільна, але при цьому немає ніякої гіркоти, а натомість відчувається приємний післясмак сухофруктів та деревні нотки».

Марта Русакова розповіла про традиційний десерт: «Насправді, ми не знали, що замовити, тому офіціант порадив «Мункейк» 🍮. Нас ознайомили з передісторією цього десерту. З розповіді дізналися, що мункейк, або його ще називають місячний пряник — це традиційна східно-азійська випічка, яка складається з тонкого шару пісочного тіста та великої кількості солодкої начинки. На смак він дійсно як місячний пряник, оскільки має максимально легку та ніжну текстуру, наче куштуєш хмаринку».

✨ Радимо відвідати даний заклад! Усі охочі матимуть змогу відчути чудову атмосферу східної чайної церемонії.

Матеріал підготували Марта Русакова та Соломія Юрейко

Дайджест новин арабістики ✅

Досвід міжкультурної комунікації з арабомовною авдиторією від студентки ФЛА-31:

«Я, Ангеліна Гетманюк, студентка-арабістка 3-го курсу (група ФЛА-31), хочу поділитися з вами своїм чудовим досвідом. 20 травня 2026 року я мала нагоду провести онлайн-лекцію з міжкультурної комунікації для магістрантів нашого факультету, які опановують методику викладання української мови як іноземної. Тема моєї презентації – «Особливості комунікації з арабомовною аудиторією».
Моєю головною метою було дати практичні орієнтири щодо міжкультурної взаємодії та розповісти про специфіку менталітету арабомовних студентів, яка безпосередньо впливає на навчальний процес. Під час виступу ми розібрали ключові виклики, з якими вони можуть зіткнутися на своїх уроках:
Мовна картина світу: обговорили складнощі арабської фонетики та граматики, які впливатимуть на те, як студенти сприйматимуть українську. Також я акцентувала на можливих проблемних літерах української мови для іноземних студентів та особливостях граматики.
Феномен диглосії: я пояснила різницю між літературною мовою (Фусха), якою пишуть і читають новини, та розмовними діалектами, якими носії арабської мови спілкуються в реальному житті.
Особливості менталітету: чому ритуальна ввічливість і «small talk» іноді важливіші за суворий розклад, та як правильно зчитувати їхнє завуальоване «ні». Як емоційність мовлення впливає на комунікацію та яку роль відіграє родина в структурі арабської та української мови.
Невербальний етикет: поділилася важливими правилами дотримання дистанції та зорового контакту між студентом та викладачем, а також продемонструвала основні види жестикуляції, яку використовують в арабському світі.

Особливий акцент я зробила на власному практичному досвіді. Наразі я навчаюся у Стокгольмському університеті (Швеція) за програмою міжнародної мобільності Erasmus+. Проживання в європейському мультикультурному середовищі та щоденне живе спілкування з носіями арабської мови показали мені безліч реальних ситуацій, яких не знайдеш у жодному підручнику. Саме цими історіями я з радістю поділилася з магістрантами.
Після основної частини ми мали дуже жваву розмову у форматі Q&A. Було приємно відповідати на цікаві та глибокі запитання студентів про те, як найкраще знайти підхід до арабомовної аудиторії та побудувати на занятті атмосферу поваги й довіри.
Я дуже вдячна кафедрі за довіру та такий крутий досвід! Сподіваюся, мої поради допоможуть нашим магістрантам стати ще кращими викладачами та легко знаходити спільну мову зі студентами з будь-якого куточка світу!»

🔎Іран: між історією та ідеологією

🍀21 квітня студенти-іраністи та викладачі кафедри сходознавства: доцент Ольга Максимів, доцент Марта Стельмах та асистент Соломія Фатич долучилися до надзвичайно пізнавальної онлайн-лекції Михайла Якубовича, відомого сходознавця та перекладача.
📖Тема зустрічі «Політична ідеологія Ірану: вчора і сьогодні» дозволила слухачам зануритися у складні трансформації регіону. Пан Михайло розпочав з еволюції іранської державності: від занепаду династії Каджарів до кардинальних реформ Рези Шаха Пеглеві, який прийшов до влади у 1925 році та змінив вектор розвитку країни. Окремо обговорили роль Могаммада Мосаддика, а також неоднозначну, але впливову постать Алі Шаріаті та концепцію ісламського соціалізму. 📚Також лектор акцентував на ролі релігійних вчених у шиїтській політиці та базових доктринах сучасного Ірану, що залишаються актуальними й сьогодні.
Серед згаданих імен був і Агатангел Кримський — один із перших українських дослідників ісламського світу.
💡Це стало чудовою нагодою для студентів не лише більше дізнатися про складні політичні процеси Сходу, а й систематизувати вже набуті знання.
Дякуємо пану Михайлу та Студії «Діє-Слово» Студія "Діє-Слово" за змістовну лекцію! 🎓✨

Текст - Потушняк Софія [ФЛп-21]

Дайджест новин арабістики✅
Студенти-арабісти 4 курсу поділилися враженнями про відкриту лекцію доц. Андрія Мацкевича:

«14 травня мали нагоду відвідати надзвичайно цікаву відкриту лекцію доцента кафедри сходознавства імені Ярослава Дашкевича — Андрія Романовича Мацкевича на тему «Доісламська арабська Біблія: питання та гіпотези».

Під час лекції розглядали доісламські арабські написи та епіграфічні пам’ятки, аналізували особливості ранньої арабської писемності й історичний контекст їхнього виникнення. Особливу увагу було приділено написам, подібним до представлених на фото, перекладу сур Корану, а також дискусії щодо можливої приналежності окремих написів до християнської традиції.

Такі лекції є особливо цінними для студентів-сходознавців, адже дають можливість працювати з автентичними історичними джерелами, глибше розуміти розвиток арабської мови та писемної традиції, а також краще усвідомлювати культурний і релігійний контекст арабського світу.

На лекції були присутні запрошені гості, студенти-арабісти та колеги-японісти, що зробило обговорення ще цікавішим.»

@студенти ФЛА-41