20/05/2026
Студенти та викладачі кафедри сенсорної та напівпровідникової електроніки факультету електроніки та комп’ютерних технологій Львівського національного університету імені Івана Франка у період з 01 травня 2024 року до 30 квітня 2026 року були виконавцями міжнародного проєкту «Інтеграція студентів та дослідників UA-PL-USA до передової науки та технології аморфних матеріалів». Проєкт реалізовувався в межах програми «Міжнародне багатостороннє партнерство для забезпечення стійкості системи освіти і науки в Україні» (IMPRESS-U) та був спрямований на проведення спільних наукових досліджень за активної участі студентів. Окрім Львівського національного університету імені Івана Франка учасниками програми IMPRESS-U були Жешувський університет (Польща) та Державний університет імені Остіна Пі (США). Керівником проєкту з української сторони був завідувач кафедри сенсорної та напівпровідникової електроніки Андрій Лучечко.
Протягом виконання проєкту учасники обмінювалися досвідом і знаннями в межах трьох підпроєктів: “Розробка сенсорної технології на основі халькогенідних волокон для тестування біологічних об’єктів”, “Розробка біосумісних антибактеріальних стекол” та “Розробка перспективних люмінесцентних матеріалів на основі наномодифікованої скляної матриці”. Однією з основних цілей цього проєкту було залучення студентів до міжнародного наукового співробітництва. З цією метою для виконання завдань підпроєктів формувалися спільні міжнародні групи, які об’єднювали як досвідчених дослідників, так і студентів з України, Польщі та США.
Протягом травня–червня 2024 та 2025 років дев’ять студентів, по троє з кожної країни, проводили спільні наукові дослідження у межах програми IMPRESS-U в Жешувському університеті. Від Львівського університету в 2024 році участь у проєкті брали студентки бакалаврату освітньої програми “Сенсорні та діагностичні електронні системи” Марія Прокопчук, Роксолана Пастернак та Анна Магльована. У 2025 році до проєкту долучилися студентки бакалаврату освітньої програми «Електроніка та комп’ютерні системи» Аліна Винник, Валерія Левченко та Анастасія Добровольська.
Під час стажувань студенти брали участь у міжнародних наукових семінарах, презентували результати власних досліджень та ознайомлювалися з сучасним науковим обладнанням лабораторій. Зокрема, 27-28 червня 2024 року в Інституті фізики Жешувського університету відбувся Міжнародний студентський науковий семінар “Передові матеріали – від синтезу до застосування”, у якому взяли участь близько 30 молодих дослідників із США, Польщі та України. Учасники представили результати досліджень, виконаних у провідних європейських університетах, зокрема в Жешувському університеті, Варшавському університеті, Інституті фундаментальних технологічних досліджень Польської академії наук, Лодзькому технологічному університеті, Реннському університеті (Франція), Пардубіцькому університеті (Чехія). Тематика доповідей охоплювала широкий спектр актуальних напрямів: каталізатори для плазмових реакцій, фотокаталіз, функціональні наноматеріали для застосування в навколишньому середовищі, аморфні матеріали для біомедичних застосувань, багатокомпонентні безоксидні стекла, нанофазні матеріали тощо. У межах семінару також відбулася лекція лауреата Нобелівської премії професора Аарона Цехановера, а культурна програма передбачала відвідування Музею-замку в Ланьцуті.
У 2025 році завершення стажування супроводжувалося науковим симпозіумом, на якому було представлено низку спільних досліджень. Презентації першого дня охоплювали різні напрями від створення функціональних біомедичних матеріалів до енергетики, демонструючи їхній значний потенціал для практичного застосування в сучасній науці й техніці. Зокрема учасники обговорили оцінку желатинових нанофібрових каркасів в умовах, що імітують фізіологічні характеристики серцево-судинної системи людини; використання функціональних наночастинок для захисту довкілля; розробку ефективних мідних фотокатодів з метал-органічними співкаталізаторами для фотоелектрохімічного отримання водню та перетворення CO2 на корисні продукти. Другий день симпозіуму став важливою платформою для обміну досвідом і представлення результатів міжнародної співпраці учасників проєкту. Усі виступи сприяли активному обговоренню та формуванню нових ідей для подальшої співпраці. Окрім інтенсивної науково-дослідної роботи, студентки мали змогу ознайомитися з культурою та архітектурною спадщиною міст Жешув і Лодзь, а також відвідати Прагу та її визначні пам’ятки.
Протягом реалізації проєкту регулярно проводилися робочі зустрічі української команди, на яких обговорювалися досягнення та поточний стан виконання проєкту, його ключові результати, можливості продовження досліджень у майбутньому та перспективи міжнародного партнерства. Також проводились онлайн-зустрічі учасників міжнародного проєкту за участю представників української, польської та американської сторін. Крім того, у червні 2025 року у Львівському університеті відбулася зустріч за участю студентів та викладачів факультету електроніки та комп’ютерних технологій Львівського університету, зокрема студенток Марії Прокопчук та Анни Магльованої, керівника проєкту з української сторони Андрія Лучечка, доцентів Маркіяна Кушлика, Дмитра Слободзяна та Іванни Медвідь з керівником проєкту з американської сторони, професором Державного університету імені Остіна Пі (США) Андрієм Ковальським.
Результати, отримані під час виконання проєкту, було представлено на низці міжнародних наукових конференцій. Зокрема, на 7th International Conference on the Physics of Optical Materials and Devices (26-30 серпня 2024, Бечичі, Чорногорія) було представлено доповідь на тему «Spectral studies of B2O3 – ZnO – SrO – CaO Glasses Doped with Dy3+ ions for White Light Emission Applications». Також результати досліджень було презентовано на «18th Rzeszow conference of young physicists» (29-30 травня 2025, Жешув, Польща), XIII Міжнародній науково-практичній конференції «Нанотехнології та наноматеріали» (НАНО–2024, 2025), ювілейній «ХХ Міжнародній Фреїківській конференції з фізики і технології тонких плівок та наносистем», а також «Міжнародній конференції студентів і молодих науковців з теоретичної та експериментальної фізики – ЕВРИКА» у 2024, 2025 та 2026 роках.
Реалізація проєкту IMPRESS-U стала вагомим етапом у залученні студентів до міжнародного наукового партнерства, відкривши для них нові можливості участі в наукових дослідженнях, академічній мобільності та міжуніверситетській співпраці.
Варто зазначити, що програма IMPRESS-U – це багатостороння партнерська ініціатива, започаткована Національним науковим фондом (NSF) США та національними фінансовими організаціями п’яти європейських країн для підтримки й розвитку наукових та інженерних досліджень, підвищення якості освіти, впровадження інновацій через міжнародну співпрацю, а також сприяння інтеграції українських науковців у міжнародне дослідницьке середовище.
Подяка
Автори висловлюють щиру подяку Національній академії наук США за підтримку цього міжнародного проєкту IMPRESS-U через грант УНТЦ № 7112. Надана підтримка сприяла розвитку міжнародної наукової співпраці, залученню студентів і дослідників до спільних досліджень, а також зміцненню партнерства між українськими, польськими та американськими науковими установами.
Acknowledgement
The authors gratefully acknowledge the support of the National Academy of Sciences (NAS, USA) for this international IMPRESS-U project through STCU grant No. 7112. This support contributed to the development of international scientific cooperation, the involvement of students and researchers in joint research activities, and the strengthening of partnerships among Ukrainian, Polish, and American research institutions.