Бібліотека Волинського інституту післядипломної педагогічної освіти

  • Home
  • Ukraine
  • Lutsk
  • Бібліотека Волинського інституту післядипломної педагогічної освіти

Бібліотека Волинського інституту післядипломної педагогічної освіти Бібліотека Волинського інституту післядипломної педагогічної освіти

  ПАМ'ЯТІ ЛЕСІ УКРАЇНКИ                                                                                                 ...
01/08/2026

ПАМ'ЯТІ ЛЕСІ УКРАЇНКИ

Так слухай. Ти все згадуєш любов, Вона й моя наставниця єдина.
Мене любов ненависті навчила.
Колись і я була, як ти, лагідна, тиха
І вірила в братерськую любов,
Бо при мені були брати кохані,
Родина й ніжні подруги мої;
Образу я сльозами зустрічала
І перед кривдою схиляла чоло,
Коли вона на мене наступала.
Я матері і батькові корилась,
Вони ж були до мене завжди добрі.
Я думала, що лад такий можливий
Між ворогом і бранцем… Коли се
Розпочалося біле лихоліття,
І наше місто зайняла облога;
Боролося воно, змагалось, як уміло,
А потім мусило відперти браму,
І вороги ввійшли з тріумфом в неї.
Я бачила, тоді, що хто хиливсь найнижче,
Того найбільш топтали люде й коні.
Мій батько й мати ворогам корились,
А добрости не бачили ніколи.
У мене розум наче потьмарився,
Не знала я, де правда і де кривда,
Я знала тільки, що мені так жаль,
Так жаль на ворогів і жаль на подоланних.
Сумний був час; товариші мої
Пішли у військо, кликали й мене.
Та я в собі не чула сили.
Ті, що зостались, – я їх одцуралась,
Або вони мене, пропала наша згода.
Брати і сестри смутниї ходили, –
Той самий жаль гнітив їх, що й мене.
Та що казати? В подоланнім місті
Немає щастя і не може бути!
Хотіла я спершу, як ти, піти в черниці,
У сестри милосердні, та для сього
Потрібна віра, – я її не мала…
Отак життя минало день за днем.
Я бачила, як гинуло найкраще,
Як родичі мої гнили по тюрмах
І як високе низько упадало.
Тоді в мені спалахнула ненависть
До тих, що нищили мою любов.
Ненависть розгоралась більше й більше,
Та я не знала, де її подіти.
Так, може б, я себе вогнем спалила власним,
Та иншеє судилося мені.
Прийшов один товариш і промовив:
«Ходи; ми знову на війну зібрались!
Не ми уб’єм, то нас вони уб’ють;
Ми мусим боронитись, поможи нам!
Невже ти будеш осторонь сидіти
І споглядать, як ллється братня кров?
Ні, сором се терпіти. Наша смерть
Научить инших, як їм треба жити.
Ходи, з тобою, певне, й другі підуть».
І я пішла…
Леся Українка «Грішниця»
15.09.1896

 160 років від дня народження Модеста ЛЕВИЦЬКОГО25 липня 1866 року в селі Вихилівка на Поділлі народився Модест Пилипови...
25/07/2026


160 років від дня народження Модеста ЛЕВИЦЬКОГО

25 липня 1866 року в селі Вихилівка на Поділлі народився Модест Пилипович Левицький (25.07.1866 - 16.06.1932) – особистий лікар Олени Пчілки та Лесі Українки, Симона Петлюри та Степана Скрипника (майбутнього першого українського патріарха), міністр охорони здоров’я уряду УНР, дипломат у Греції, видатний український письменник, викладач Луцької української гімназії імені Лесі Українки… І все це стосується Модеста Левицького, чия могила була на цвинтарі м. Луцька, навпроти нинішньої четвертої гімназії (згодом останки перепоховано на кладовищі в селі Гаразджа).

Усе його життя – служіння народу та Україні. Він є представником української еліти кінця ХІХ – початку ХХ ст., один із будівничих нашої незалежності на початку XX століття, чиє ім'я на кілька десятиліть було забуте й вилучене з літературного процесу, і до тепер маловідомий. Для багатьох молодих українців був прикладом справжнього інтелігента в усіх сферах його діяльності. Частина його життя пов’язана з Волинню та Луцьком.

Творча спадщина Модеста Левицького – це художня проза, публіцистика, спогади, водевілі, науково-популярні праці та високохудожні переклади – залишилась незібраною, а твори розкидані по різних часописах того часу під різними псевдонімами, і тепер їх відшукати нелегко. До вашої уваги пропонуємо книги про життя та творчість нашого земляка: “Сяйво душі Модеста Левицького”, упорядник Лариса Токарук та ”Тиха правда Модеста Левицького”, автор Іван Корсак.
Пропоновані книги – це спроба донести до читача невідомі та маловідомі твори письменника, спогади рідних, друзів, учнів, громадських діячів, дослідників творчості Модеста Пилиповича. У книгах вміщено деякі листи та архівні матеріали, документи, фотографії. Видання стануть добрим помічником не тільки для викладачів, студентів, краєзнавців та школярів, а й усіх, хто цікавиться життям та творчістю нашого земляка.
Запрошуємо в бібліотеку.

За вікнами день холоне,У вікнах — перші вогні ...Замкни у моїх долоняхНенависть свою і гнів.Зложи на мої колінаКаміння ж...
21/07/2026

За вікнами день холоне,
У вікнах — перші вогні ...
Замкни у моїх долонях
Ненависть свою і гнів.
Зложи на мої коліна
Каміння жорстоких днів,
І срібло свого полину
Мені поклади до ніг.
Щоб легке, розкуте серце
Співало, як вільний птах,
Щоб ти, найміцніший, сперся,
Спочив на моїх устах.
А я поцілунком теплим,
М'яким, мов дитячний сміх,
Згашу полум'яне пекло
В очах і думках твоїх.
Та завтра, коли простори
Проріже перша сурма —
В задимлений, чорний морок
Зберу я тебе сама.
Не візьмеш плачу з собою —
Я плакати буду пізніш!
Тобі ж подарую зброю:
Цілунок гострий як ніж.
Щоб мав ти в залізнім свисті —
Для крику і для мовчань —
Уста рішучі як вистріл,
Тверді як лезо меча.
Моя душа й по темнім трунку
Не хоче слухатись порад,
І знову радісно і струнко
Біжить під вітер і під град.
Щоб заховавши мудрий досвід
У скринці без ключа і дна,
Знов зустрічати сірий розсвіт
Вогнем отрути чи вина.
Щоб власній вірі непохитній
Палить лямпаду в чорну ніч
І йти крізь січні в теплі квітні
Крізь біль розлук — у радість стріч.
Олена ТЕЛІГА "Вечірня пісня", 1935

120 років від дня народження Олени ТЕЛІГИ (1906–1942) — видатної української поетеси, публіцистки, літературної критикині, діячки ОУН, однієї з найяскравіших постатей українського культурного відродження ХХ століття.

Сьогодні день народження у СТРУЦЮКА Йосипа Георгійовича (17 липня 1934) – українського письменника-шістдесятника, першог...
17/07/2026

Сьогодні день народження у СТРУЦЮКА Йосипа Георгійовича (17 липня 1934) – українського письменника-шістдесятника, першого лауреата літературно-мистецької премії імені Агатангела Кримського, Заслуженого діяча мистецтв України, Почесного громадянина міста Луцька.

Шановний Йосипе Георгійовичу Йосип Струцюк, прийміть найщиріші вітання з днем народження! Зичимо Вам міцного здоров'я, довгих років життя та наснаги для нових творчих звершень!

до читання усіх охочих любителів книги.
***
Поглянь, як рідно навкруги!
Од щастя можна захмеліти.
Женуть петрові батоги
перед собою в поле літо.
У копицях вже сінокіс,
котрий уже у пояс виріс.
І мовчки вигодував ліс
новий мільйоннокрилий вирій.
А за селом густі жита
вже заклопотані жнивами.
І голосний натхненний птах
пряде дзвінку блакить над нами.
Йосип Струцюк, 1976.

 День Української Державності нагадує нам про тисячолітню історію державотворення нашої країни. У це свято ми згадуємо в...
15/07/2026


День Української Державності нагадує нам про тисячолітню історію державотворення нашої країни. У це свято ми згадуємо всі етапи нашого державотворення – від Русі до сьогодення, і всіх, хто доклав зусиль, щоб Україна існувала як незалежна, демократична держава.
Пам'ятаймо: Державність - це не лише наша історія. Це щоденна відповідальність за майбутнє України.

Українським інститутом національної пам'яті підготовленно інформаційні матеріали до Дня Української Державності – 2026

ВСТУП 15 липня Україна відзначає День Української Державності, встановлений Указом Президента України від 24 серпня 2021 року № 423 з метою утвердження п...

Видатний український педагог80 років від дня народження Романа Антоновича АРЦИШЕВСЬКОГО (9 липня 1946, м. Ківерці Волинс...
09/07/2026

Видатний український педагог
80 років від дня народження Романа Антоновича АРЦИШЕВСЬКОГО (9 липня 1946, м. Ківерці Волинської обл. - 28 січня 2017, м. Київ) — відомого українського філософа та педагога, доктора філософських наук (1988), професора (1989), члена - кореспондента Національної академії педагогічних наук України (1994), академіка Міжнародної академії педагогічних і соціальних наук (2002), заслуженого діяча науки і техніки України (2008), багатолітнього викладача, завідувача кафедр Інституту соціальних дисциплін, проректора з наукової роботи Волинського національного університету імені Лесі Українки, професора кафедри методик навчання та освітніх технологій Волинського інституту післядипломної педагогічної освіти.

«...в центрі освіти повинна завжди перебувати сама людина, бо і цілі, і зміст, і форми, і методи освіти мають бути спрямовані насамперед на те, щоб допомогти людині відкрити саму себе й знайти своє місце в житті, розкрити всі свої здібності, відбутися, реалізуватися на користь іншим людям і самій собі».
●Роман Арцишевський. На шляху до людини (Ідеї людиноцентризму в педагогічній спадщині В. О. Сухомлинського). Наукові записки. Випуск 78 (1). Серія: Педагогічні науки. 2008. С. 20-25.
https://www.cusu.edu.ua/download/nauk_zapiski/2008_vipusk_78_chastyna_1_zamovlennya_5302_1.pdf

Пропонуємо до вашої уваги бібліографічний посібник «Роман Антонович Арцишевський: науково - педагогічний доробок вченого - гуманіста», підготовлений фахівцями Волинської обласної бібліотеки для юнацтва спільно з фахівцями Волинського інституту післядипломної педагогічної освіти, укладачі Н. А. Ількевич, Г. Д. Романчук, 2021. Видання представляє основні напрями науково - педагогічної діяльності члена - кореспондента НАПН України, доктора філософських наук, професора Романа Антоновича Арцишевського. Висвітлено основні віхи життя і творчості, наукового та педагогічного пошуку вченого, його літературної, журналістської та редакторської роботи. Посібник розрахований на широке коло користувачів: педагогічних, бібліотечних та музейних працівників, молодь, краєзнавців.

Запрошуємо в бібліотеку.

29 червня — день народження ОЛЕНИ ПЧІЛКИ В історії української культури, науки і суспільно-громадської думки Олена Пчілк...
29/06/2026

29 червня — день народження ОЛЕНИ ПЧІЛКИ
В історії української культури, науки і суспільно-громадської думки Олена Пчілка (справжнє ім'я Ольга Петрівна Косач, з дому Драгоманова; 17 (29) червня 1849, Гадяч, Полтавська губернія — 4 жовтня 1930, Київ) становить цілу епоху. В її особі поєднувалось ціле суцвіття талантів — педагога, письменниці, перекладача, вченого, громадського діяча. А ще ця феноменальна жінка була блискучим журналістом і видавцем. Як письменниця Олена Пчілка виявила себе в різних жанрах — поезії, прозі, драматургії. Її художні твори друкувалися на сторінках різних альманахів, журналів, а також газет. Як науковець — в етнографії, фольклористиці й літературознавстві. 1876 року вона видає альбом “Український народний орнамент (зразки вишивання, ткання, писанок)”, який високо оцінили в Україні та поза її межами. Все своє життя Олена Пчілка відстоювала українську мову, як у колі родини, так і в усіх сферах культурного і громадського життя, боролася за українські школи, українські університети, за створення кафедр українознавства, за поширення української книжки серед народу. Творча спадщина Олени Пчілки є цінним набутком нашої науки і культури, в ній повнокровно пульсує любов до свого народу, до України.
Нині існує літературна премія ім. Олени Пчілки за кращі художні твори для дітей (заснована 1991 року видавництвом “Веселка”). Її іменем названі бібліотеки, вулиці.
Всіх охочих любителів книги запрошуємо ознайомитися із Зібранням творів Олени Пчілки (Ольги Драгоманової-Косач) у 12 томах.
Це перше за всю історію 12-томне видання великого доробку письменниці, яке підготували науковці-філологи Волинського національного університету імені Лесі Українки.
 1 том — поетичні твори
 2 том — прозові твори
 3 том — драматичні твори
 4 том — драматичні твори для дітей
 5 том — твори для дітей та юнацтва
 6 том — публіцистика та фейлетони…

Запрошуємо до читання в бібліотеку.

На фото портрет Олени Пчілки у виконанні відомого волинського митця та педагога Ореста Хмельовського, наданий для експонування дирекцією Волинської обласної наукової бібліотеки імені Олени Пчілки (директор — Н. Граніч).

28 червня 2026 року Україна відзначає одне з найважливіших державних свят – День Конституції України – Основного Закону ...
28/06/2026

28 червня 2026 року Україна відзначає одне з найважливіших державних свят – День Конституції України – Основного Закону держави, яким закріплено основи суспільного ладу, державний устрій, систему, порядок утворення, принципи організації і діяльності державних і самоврядних органів, права та обов’язки громадян.

Активнішим учасником творення Конституції України 1996 року є народний депутат Верховної Ради України 1-го скликання (голова підкомісії з питань ЗМІ, Комісії ВР України з питань гласності та ЗМІ; входив до Народної ради, фракції НРУ) БОНДАРЧУ́К Андрій Іванович (12. 12. 1936) — відомий український письменник, публіцист, прозаїк, заслужений краєзнавець України, заслужений журналіст України та член Національної спілки письменників України. Почесний громадянин Волині, Луцька, і рідного села Сереховичі. Нагороджений орденом "За заслуги" III ступеня – це нагорода за підготовку проєкту Конституції України.

З нагоди відзначення ювілейної дати прийняття Конституції запрошуємо ознайомитися з виданнями з історії та розвитку українського державотворення, конституційного права та прав людини, які представлені у фондах бібліотеки. До уваги користувачів книжкова виставка «Право, обов'язок, свобода».

🇺🇦«Андрієві, моєму онукові, добровольцеві-воякові, який з 2014 року збройно, разом з побратимами, боронить Незалежність ...
25/06/2026

🇺🇦«Андрієві, моєму онукові, добровольцеві-воякові, який з 2014 року збройно, разом з побратимами, боронить Незалежність України, в мирному проголошенні якої брав участь його дід, автор книги, живим і полеглим захисникам рідної землі, які зберегли дух і звитягу предків, свою державу, їхнім матерям, тим хто допомагав і допомагає ЗСУ, присвячую.
Автор».

Відомий письменник та публіцист Андрій БОНДАРЧУК подарував нам свою книгу «Пуповина предків». Дарунки книг – це дуже давня форма доброчинності та шляхетності. Особливо приємно отримувати книги з автографом, безпосередньо від автора.

Щиро дякуємо Андрію Івановичу за цей безцінний дарунок для наших читачів! Впевнені – Ваша праця обов’язково знайде свого читача, допоможе у відродженні культури та духовному зростанню. Зичимо міцного здоров’я, та нехай серце зігріває тепло людської вдячності за Ваші добрі справи задля миру й добробуту в нашій країні.

Анотація:
Роман нестандартний, багатоплановий, зміст, жанр, форма розповіді, часові події багатовекторні, сфокусовані в назві твору. Пуповина предків – це їхній дух, успадкованість його наступними поколіннями, вірність рідній землі. Дійові особи з різними характерами і світоглядом. Природна допитливість до пізнання минулого, попри обставини, допомогла простій сільській людині докорінно переосмислити своє життя, історію України, стати її патріотом, а захоплення краєзнавством зробити засобом для прозріння земляків.
У дещо незвичній формі подано спроби збагнути стосунки людини і природи, реалії життя і постулати віри. Автор особливо наголошує, що ігнорування законів природи, її безоглядне пограбування, зневага до неї, підміна моральних, духовних цінностей матеріальними, жадобою до всеосяжної земної влади, наживи – шлях до апокаліпсису.
Насамкінець, геноцидна війна, яка триває, доленосна битва за державу і націю, героїзм ЗСУ і народу, реалії військової України і далекого від фронту села, жорстокість і нечувана підлість агресора, позиція наших партнерів, причини втрати швидкої перемоги над загарбником. Є кардинально відмінний від усталеного погляд на вселенське зло, його небезпеку. Тут художнє слово і публіцистика, документалістика і авторські вольності, історія і тривожне сьогодення. Українська національна читанка для тих, кому треба про складне, – просто.
Наклад видання – авторський донат армії, бібліотекам. Реалізаційна виручка стане особистим внеском ЗСУ кожного, хто придбає книгу.
Довідково: [email protected]

Запрошуємо до читання в бібліотеку.

«...Ми не були героями. Усі «герої» були деінде й лишились живими. Ні, ми були простими юнаками, ...які любили свою земл...
22/06/2026

«...Ми не були героями. Усі «герої» були деінде й лишились живими. Ні, ми були простими юнаками, ...які любили свою землю палкою любов’ю й ради неї стекли власною кров’ю в жорстокій, нерівній боротьбі...
Нас переможено, але це не є правда. Нас вибито. Нас вимордувано. Нас витолочено, це так. Але нас не переможено. Бо ми не здались. Ми не здались ворогові й не піднесли руки догори.
Минуть роки, минуть десятиліття, минуть століття, про нас говоритимуть різні речі, про нас говоритимуть, може, навіть зі сміхом, як про тих, що панічно ридали від жаху, але ніхто ніколи не скаже, не посміє сказати, що ми піднесли руки догори й здалися. Ні. Ніхто цього не посміє сказати! Бо це буде неправда. А хто не здався, той ще не є переможений. Поляглий навіть в нерівнім бою не є переможений до кінця. Він лише є фізично вбитий, але ворогові нема з чого тріюмфувати. Неупокорений мертвий воскресає завжди.
Минуть десятиліття, і ми воскреснемо в народній пам’яті… Нас тут так багато лягло, а ще немало ляже кістьми, що цей шматок землі української і ці дні, затягнуті димом і нашими воплями, лишаться у віках, як українські ще одні Термопіли…» (Іван Багряний «Огненне коло»)


Для нашої держави Друга світова війна стала однією з найбільших трагедій в історії. Але сьогодні її уроки звучать особливо гостро, адже українці знову змушені боронити свою землю від агресора.

До вашої уваги книга «Огненне коло» Івана Багряного — про трагедію українців, які стали заручниками у протистоянні двох тоталітарних режимів під час Другої світової війни — фашистського і радянського. Обидва несуть жорстокість і смерть. І в тому, і в тому неможливо бути вільними й жити, залишаючись собою. Проти цих двох тиранів борються герої Багряного, які безмежно люблять і захищають свою землю. Незважаючи на трагічність подій, про які йде мова, книга, її персонажі випромінюють людяність і віру у щасливе майбутнє.

Іван Багряний (1906—1963; справжнє прізвище — Лозов’ягін) — український письменник, який зазнав жорстокості сталінських репресій. Митця було ув’язнено, заслано до Далекого Сходу, потім була еміграція. Лише після своєї смерті він був реабілітований, став лауреатом Шевченківської премії 1992 року, і його книги почали перевидавати в Україні.

Запрошуємо в бібліотеку.

Address

вУлица Винниченка, 31
Lutsk
43006

Opening Hours

Monday 08:30 - 17:00
Tuesday 08:30 - 17:00
Wednesday 08:30 - 17:00
Thursday 08:30 - 17:00
Friday 08:30 - 16:15

Telephone

+380332242235

Alerts

Be the first to know and let us send you an email when Бібліотека Волинського інституту післядипломної педагогічної освіти posts news and promotions. Your email address will not be used for any other purpose, and you can unsubscribe at any time.

Contact The School

Send a message to Бібліотека Волинського інституту післядипломної педагогічної освіти:

Shortcuts

Share

Category