Лубенський лісотехнічний фаховий коледж

23/08/2026

21/08/2026

🍄Chondrostereum purpureum – хондростереум пурпуровий: гриб, що перетворює рану дерева на хворобу

🪵Chondrostereum purpureum (Pers.) Pouzar – дереворуйнівний базидієвий гриб, поширений у лісових екосистемах України. Трапляється на березі, кленах, вільсі, букові, вербі, тополі, горобині, яблуні та багатьох інших листяних деревах та чагарниках. У природі бере участь у розкладанні відмерлої деревини, тобто є сапротрофом. Однак за певних умов цей гриб виявляє властивості факультативного паразита: потрапивши у свіжу рану живого дерева є причиною розвитку білої ядрової гнилі, яка супроводжується хлорозом та сріблястістю листків.

🍂На початку осені гриб утворює однорічні стереоїдні плодові тіла, що тримаються до самих морозів (іноді здатні перезимувати до весни). Спочатку вони мають вигляд тонкої кірки, яка розростається по поверхні субстрату. Згодом формуються щільні й пружні хвилясті дужкоподібні нарости заввишки до 3 см. Нижня спороносна поверхня та краї молодих утворень забарвлені в доволі яскраві фіолетові тони, тоді як верхній бік сіруватий, іноді з концентричними зонами, та вкритий білуватими волосками. Через кілька тижнів плодові тіла підсихають, поступово набувають сірувато-коричневого або бежевого кольору та стають крихкими.

🛡️Гриб не здатен проникнути через неушкоджену кору – йому необхідний прямий доступ до внутрішніх тканин. Зараження відбувається виключно через свіжі рани (механічні пошкодження, обрізання чи обламування гілок, морозобійні тріщини тощо). За достатньої вологості плодові тіла утворюють базидіоспори, які поширюються вітром і осідають на оголеній деревині.

🧬Міцелій проростає у провідних тканинах, порушуючи обмін речовин. Вплив токсинів і ферментів гриба на дерево призводить насамперед до відшарування епідермісу листкової пластинки (внаслідок чого листя набуває сріблястого відтінку). Водночас внаслідок розвитку гриба утворюється біла ядрова гниль. Згодом уражені гілки всихають, листки опадає, а за тривалого перебігу хвороби дерево відмирає.

👨‍🔬Chondrostereum purpureum важко однозначно назвати патогеном, адже його перехід від сапротрофного способу життя до паразитичного залежить від фітосанітарного стану дерева та від наявності свіжих ран у вологий період. Водночас властивість гриба швидко заселяти пошкоджену деревину навчилися використовувати у лісівничій практиці: його застосовують як біологічний гербіцид для пригнічення небажаного порослевого поновлення на свіжих зрубах, що є особливо корисним під час розчищення просік, розширення доріг чи ліній електропередач.

🔍У лісах України хондростереум пурпуровий є звичайним елементом лісових екосистем. Його присутність на мертвій деревині свідчить про нормальний процес деструкції та колообігу речовин. Проте виявлення сріблястості листя у поєднанні з прогресуючим відмиранням живих дерев сигналізує про необхідність здійснення заходів з поліпшення санітарного стану лісів.

21/08/2026

🌲 Природа через об’єктив: життя лісу 📸🌿
🔊 Зі звуком!
Є місця, де не потрібно поспішати. Достатньо зупинитися, прислухатися і просто подивитися навколо. 🌿
На цьому відео - фрагменти життя лісу НПП «Деснянсько-Старогутський». Сосни та берези, молодий підріст, трави, мохи й чагарники - усе це складові складної та взаємопов’язаної лісової екосистеми. 🌳🍃
🌱 Ліс - це не лише дерева. Це складна система, у якій одночасно взаємодіють сотні видів рослин, тварин, грибів і мікроорганізмів. Це також можливість відволіктися від щоденних тривог, турбот і відчути заспокійливий вплив природи, такий необхідний в ці складні часи. 💚
💚 Бережімо ліс не лише за його красу, а й за все життя, яке він підтримує. 🌲🐾https://www.facebook.com/share/v/1LPzG6KtLF/

21/08/2026

🐦 ПОЧУЛИ, ЯК СОЙКА РАПТОМ ЗДІЙНЯЛА ГАЛАС? НЕ ПОСПІШАЙТЕ ЙТИ ДАЛІ — МОЖЛИВО, ВОНА ПОМІТИЛА ТЕ, ЧОГО ЩЕ НЕ ПОМІТИЛИ ВИ

Українські ліси мають свою маленьку «систему сигналізації». І один із її найгучніших учасників — сойка звичайна (Garrulus glandarius).

Цього птаха легко впізнати за рожево-коричневим оперенням і неймовірно красивими блакитними пір’їнками з чорними смужками на крилах. Але сойка цікава не лише зовнішністю.

Вона надзвичайно уважна до всього, що відбувається навколо. 👀

Якщо неподалік з’являється потенційна небезпека — хижак, людина чи інший підозрілий гість — сойка може здійняти характерний різкий галас.

І цей крик чують не лише інші сойки.

🐿️ Сигнали тривоги птахів можуть використовувати й інші мешканці лісу. Тварини здатні реагувати на попереджувальні звуки інших видів, навіть якщо сигнал призначався не їм.

Виходить своєрідна природна інформаційна мережа: один помітив небезпеку — насторожилися інші.

Але сойка має ще один талант.

🌳 Восени вона активно збирає жолуді й ховає їх у різних місцях про запас. Частину схованок птах потім знаходить і з’їдає, а частина залишається в землі.

І деякі забуті жолуді проростають.

Тому сойку часто називають одним із природних розповсюджувачів дуба. Маленький птах буквально допомагає жолудям опинятися далеко від дерева, на якому вони виросли. 🌱

А ще сойки належать до родини воронових — тієї самої родини, що й ворони, круки та сороки. А воронові відомі складною поведінкою, хорошою пам’яттю та здатністю навчатися.

Тож наступного разу, коли в українському лісі почуєте різкий голос сойки, зупиніться на кілька секунд і озирніться.

Можливо, вона просто свариться.

А можливо — ліс уже знає про чиюсь появу, а ви ще ні. 👀🌲

І так, ця галаслива красуня — не лише «лісова сигналізація», а ще й маленька помічниця дубового лісу. 💚

19/08/2026

🌲🌳Традиційна модель лісокористування століттями спиралася на суцільні рубки — зручно для логістики, але стресово для екосистеми. Сьогодні лісова галузь України робить незворотний крок у бік наближеного до природи лісівництва (Close to Nature Forestry), де головним інструментом стає не бензопилка, а глибоке розуміння природних процесів.

Наближене до природи лісівництво імітує природну динаміку пралісів, замість однакових дерев в один ряд — складне багатоярусне насадження. Ліс відновлюється сам від найсильніших материнських дерев — без суцільної підготовки ґрунту та масової висадки сіянців. Заготовлюються лише окремі стиглі або ослаблені дерева. Ліс залишається суцільним, зберігається біорізноманітність та ґрунтовий покрив.

Впровадження концепції починається не в лісі з пилкою, а за цифровим столом таксатора. Фахівці ВО Укрдержліспроект забезпечують наукову та методологічну базу для цієї трансформації:

✅️Перехід від традиційного поділу на «ділянки під знос» до виділення дерев за цільовим призначенням.

✅️Використання даних дистанційного зондування та ГІС для оцінки стану лісу та потенціалу природного поновлення.

✅️Інтеграція принципів наближеного до природи лісівництва у стратегічні плани ведення лісового господарства по всій країні.

Перехід на принципи Close to Nature Forestry — це запорука того, що українські ліси залишаться економічно ефективними та стійкими до глобальних кліматичних змін.

Державне агентство лісових ресурсів України

17/08/2026

🌳🌲 Нові правила для українських лісів: що змінює постанова Кабінету Міністрів України №865?

24 червня 2026 року Кабінет Міністрів України ухвалив постанову №865, якою внесено зміни до низки нормативних актів щодо заготівлі деревини та ведення лісового господарства. Рішення стало відповіддю на нові виклики, з якими стикаються українські ліси в умовах війни, кліматичних змін, поширення шкідників та хвороб лісу.

Сьогодні ліси виконують не лише природоохоронну, а й стратегічну функцію. Значні площі лісових масивів постраждали від бойових дій, пожеж, вибухів та інших наслідків збройної агресії. Саме тому держава вдосконалює механізми догляду за лісами, щоб забезпечити їх збереження, відновлення та раціональне використання.

Однією з ключових новацій постанови є врахування наслідків бойових дій під час проведення лісогосподарських заходів. Відтепер у нормативних документах окремо зазначено необхідність реагування на пошкодження насаджень, спричинені воєнними діями та іншими небезпечними подіями. Це дозволяє лісівникам оперативніше проводити обстеження та ухвалювати рішення щодо відновлення лісових територій.

📝Документ уточнює перелік заходів із поліпшення санітарного стану лісів. До них належать санітарні рубки, видалення захаращеності, профілактика та боротьба зі шкідниками і хворобами, використання сучасних наукових підходів до охорони та відновлення лісових екосистем. Особлива увага приділяється впровадженню біологічних методів захисту лісу, що відповідає сучасним екологічним принципам ведення господарства.

Важливою складовою змін стало вдосконалення процедур погодження та оформлення документів для проведення лісогосподарських заходів. Це має зменшити бюрократичні перепони та пришвидшити ухвалення рішень у випадках, коли зволікання може призвести до погіршення стану насаджень або поширення осередків хвороб і шкідників.

На період воєнного стану та протягом певного часу після його завершення уряд також передбачив окремі особливості регулювання робіт у лісах. Такі рішення спрямовані на те, щоб лісогосподарські підприємства могли швидше ліквідовувати наслідки пошкоджень та ефективніше відновлювати лісові ресурси, не порушуючи при цьому принципів сталого природокористування.

Українські ліси є безцінним природним багатством. Вони очищують повітря, зберігають біорізноманіття, захищають ґрунти та водні ресурси, а також відіграють важливу роль у боротьбі зі змінами клімату. Тому будь-які зміни в системі управління лісовим господарством мають бути спрямовані насамперед на їх збереження та відновлення для майбутніх поколінь. 🌿

Постанова №865 є кроком до більш сучасного та адаптивного управління лісовими ресурсами України. Її реалізація має допомогти ефективніше долати наслідки війни, підтримувати належний санітарний стан лісів та забезпечувати баланс між економічними потребами держави й охороною довкілля. 🇺🇦🌲

#ЛісиУкраїни #Екологія #ЛісовеГосподарство #ЗбережемоПрироду #Довкілля #Україна #СталийРозвиток #Лісівництво #СталийРозвиток #Лісівництво

13/08/2026

🌱 Розвиток лісонасіннєвих центрів – один із ключових пріоритетів роботи Держлісагентства та важлива складова післявоєнного відновлення українських лісів.

Внаслідок збройної російської агресії значна частина лісових масивів України зазнала пошкоджень або була втрачена. Відновити сотні тисяч гектарів лісів без якісного посадкового матеріалу неможливо.

Саме тому сьогодні ми системно розвиваємо мережу сучасних лісових селекційно-насіннєвих центрів та нарощуємо виробництво сіянців із закритою кореневою системою (ЗКС). Їх вирощують в індивідуальних касетах із субстратом, вони мають майже 100% приживлюваність і їх можна висаджувати протягом усього вегетаційного періоду.

👉 Наразі в Україні функціонують 9 лісових селекційно-насіннєвих центрів повного циклу вирощування садивного матеріалу із ЗКС. Цьогоріч в них планують виростити до 13 млн якісних сіянців основних лісотвірних порід: сосни звичайної, сосни Палласа, дуба звичайного, а також ялиці білої, ялини європейської, модрини європейської, клена-явора, бука лісового.

Втім ми не зупиняємося на досягнутому. Уже з наступного року плануємо збільшити обсяги вирощування до 19 млн сіянців, а у 2028 році – понад 25 млн.

Для цього передбачено масштабне розширення виробничих потужностей:

✅ будівництво 20 нових полів дорощування;

✅ зведення 8 сучасних теплиць;

✅ розширення чотирьох лісорозсадників;

✅ створення нового лісорозсадника на Київщині потужністю до 10 млн сіянців на рік.

Цьогоріч триватиме модернізація та розширення лісорозсадників у Чернігівській, Хмельницькій, Житомирській, Тернопільській, Сумській, Кіровоградській, Волинській та Івано-Франківській областях.

Нарощування виробництва садивного матеріалу із закритою кореневою системою – це інвестиція у майбутнє українських лісів. Якісні сіянці забезпечать ефективне лісовідновлення та формування стійких і продуктивних лісів для майбутніх поколінь

12/08/2026

09/08/2026

🌳 Про дерева згадують тоді, коли місто вже починає «закипати»...
Щойно температура повітря в містах піднімається до екстремальних значень, ми знову починаємо говорити про дерева, затінення, зелені зони та нескошену траву.

Але хіба це новина?
Ми давно знаємо: асфальт, бетон і відкритий сухий ґрунт під сонцем нагріваються значно сильніше, ніж поверхні, вкриті рослинністю.

🌱 Трав’яний покрив також працює як природний охолоджувач.
Зелена трава затінює ґрунт, утримує вологу та охолоджує поверхню завдяки випаровуванню води. Вища трава створює власний мікроклімат біля поверхні ґрунту.

Тому питання не лише в тому, скільки разів на рік ми косимо газон, а й у тому, чи потрібно взагалі косити всі міські ділянки однаково.

🌳 Але є ще один важливий аспект, про який говорять значно рідше.
Які саме дерева ми висаджуємо в містах?

Останніми роками в озелененні часто віддають перевагу декоративним та інтродукованим видам, які ефектно виглядають, але не завжди є найкращим вибором з погляду місцевої екосистеми.

Звичайно, сам факт, що вид не є аборигенним, не означає, що він обов’язково шкідливий. Але коли місцеві види поступово замінюються декоративними екзотами, змінюється структура міського середовища.

А разом із рослинами змінюється і життя навколо них. 🐦

Місцеві дерева та чагарники забезпечують корм, укриття й місця для гніздування багатьом видам комах і птахів. Якщо рослинне різноманіття стає одноманітним або переважають види, з якими місцева фауна історично не взаємодіяла, частина видів може втрачати кормову базу та придатні місця існування.

Саме тому зменшення кількості птахів у містах - це питання не лише шуму, забудови чи забруднення.

Це також питання того, яке зелене середовище ми створюємо.

🌿 Місто може мати багато дерев, але це ще не означає, що воно має здорову міську екосистему.

Важливі:
🌳 видовий склад дерев;
🌱 різноманіття трав і чагарників;
🐝 наявність рослин для запилювачів;
🐦 кормова база та місця гніздування птахів;
💧 доступ до вологи;
🌿 збереження ґрунту;
☀️ затінення та охолодження території.

Тому озеленення - це не просто посадити красиве дерево.

Це сформувати екосистему, яка буде працювати на місто десятки років.

І тут виникає просте запитання:

Ми озеленюємо міста для фотографій сьогодні чи створюємо комфортне середовище для людей і природи на десятиліття вперед?

🌡️ Не потрібно чекати чергової хвилі спеки, щоб згадати про дерева.

🐦 Не потрібно чекати зникнення птахів, щоб задуматися про їхню кормову базу.

🌱 Не потрібно чекати посухи, щоб зрозуміти роль ґрунту й трав’яного покриву.

Екологічні рішення мають прийматися не тоді, коли проблема вже стала очевидною, а задовго до цього.

Бо дерево можна посадити за один день.
А сформувати справжню міське середовище- це робота на роки.