Апокаліпсис міста

Нові хвиля декомунізації може знести з обличчя Варшави Палац культури і науки - "подарунок Сталіна", який втім давно став символом міста.
http://warszawa.wyborcza.pl/warszawa/7,54420,22768674,powstal-komitet-rozbiorki-palacu-kultury-i-nauki.html?disableRedirects=true
Наш гість циклу Kinga Nędza-Sikoniowska розповідала про це під час зустрічі, а також у матеріалі.
http://tyzhden.ua/Culture/160750

Powstał komitet rozbiórki Pałacu Kultury i Nauki W piątek zawiązał się społeczny komitet do spraw rozbiórki Pałacu Kultury i Nauki. - Ten obiekt nie może dalej szpecić, zohydzać centrum polskiej stolicy - mówi jego założyciel Tadeusz Płużański.

Що ми можемо зробити задля збереження архітектурного спадку Києва?
https://ua.news/ua/misto-proti-modernizmu-shho-shhe-mozhe-zipsuvati-kiyivska-vlada/

Місто проти модернізму: що ще можуть зіпсувати у Києві

Митці проти руйнування пам'ятника революційної боротьби.

Sytuacja z pomnikiem widziana oczami artysty 😊
Dariusz Dąbrowski - w punkt trafiłeś 😊

У Польщі триває нова хвиля декомунізації. У Жешові розпочалась боротьба за Пам'ятник революційної боротьби. Він став невід'ємною часткою міського простору.
Подеколи сенс пам’ятника змінює сенс й соціалістичний за задумом стає по суті символом декомунізації. Найкращим прикладом є величезний за розмірами Пам’ятник революційної дії в Жешові. Сьогодні – це символ міста. Він всім асоціюється за своєю формою з кшталтом жіночих статевих органів. Таким чином він сам по собі висміює комунізм.

Bo władza wie lepiej. Dziś walczy z pomnikiem w Rzeszowie, a kiedyś? [KOMENTARZ] Poraża mnie brak refleksji niektórych polityków. A może to przebiegłość i perfidia? Może chodzi o to, by dać ludowi igrzyska, by rozgrzebać stare rany, odkurzyć zapomniane rachunki krzywd?

Не ленінопадом єдиним

Республика без памятников: Украинский «ленинопад» в проекте Евгения Никифорова - Bird In Flight Евген Никифоров снимает то, что остается на месте памятников тоталитарной эпохи, и размышляет, что будет дальше.

Окрім 86 постаментів та бюстів, демонтованих в країні впродовж 90-х років, у Грутасі зібрано агітаційні плакати, знамена, військова техніка. На території також є сторожові вежі — символи таборів ГУЛАГу та Сибіру.
http://ukrainer.net/frumushyky/

Друге дихання Фрумушики Вже понад 10 років родина Паларієвих із молдавським корінням відроджує село Фрумушика, засноване тут ще у 18 ст. й зруйноване в радянські часи.

Микола Рябчук : Знаєте, у нас завжди в Україні одягають штани через голову. Я з самого початку казав, що нам потрібний закон про деколонізацію, а не декомунізацію. І це набагато важливіше. Тоді можна було б уникнути дурнуватих ексцесів, коли відбивають ногу коневі на пам’ятнику Щорсу...

Цілий парадокс, що у Львові «декомунізують» Степана Тудора, який був досить цікавим письменником, але залишають на Львівщині пам’ятник Кутузову, який уособлює ту саму російську імперську армію, яка й тепер з нами воює. І він стоїть собі у якійсь військовій частині, бо ж формально під закон про декомунізацію не підпадає. Натомість деколонізація лишила б місце для першого і прибрала б другого.

https://zbruc.eu/node/69852

Перші у другому ряду | Збруч Кожен із них — відома постать у сучасній українській літературі. Кожен не раз давав інтерв’ю вітчизняним і закордонним ЗМІ — але, здається, це вперше нам пощастило поговорити з ними обома разом — за столиком кав’ярні у львівській «Дзизі» під час Місяця авторських читань. Розмовляли про таємниці твор...

25-27 серпня у Центрі проходитиме міжнародна конференція "The Ins and Outs of Socialism: Visions and Experiences of Urban Change in the Second World". Ми раді співпраці з Second World Urbanity і партнерству з Центр урбаністичних студій НаУКМА в організації конференції, впродовж якої 18 дослідників говоритимуть про різні міста і їхні перетворення під час переходів до соціалізму та виходів з нього. В доповідях йтиметься про досвіди Гавани, Пхеньяну, Софії, міст Німецької Демократичної Республіки, Радянського Союзу та інших.
Мова конференції - англійська.
З програмкою можна ознайомитись за лінком: http://www.lvivcenter.org/download.php?downloadid=704

25-27 серпня у Центрі проходитиме міжнародна конференція "The Ins and Outs of Socialism: Visions and Experiences of Urban Change in the Second World". Ми раді співпраці з Second World Urbanity і партнерству з Центр урбаністичних студій НаУКМА в організації конференції, впродовж якої 18 дослідників говоритимуть про різні міста і їхні перетворення під час переходів до соціалізму та виходів з нього. В доповідях йтиметься про досвіди Гавани, Пхеньяну, Софії, міст Німецької Демократичної Республіки, Радянського Союзу та інших.

Мова конференції - англійська.

З програмкою можна ознайомитись за лінком: http://www.lvivcenter.org/download.php?downloadid=704

Виявляється в Україні було найбільше пам’ятників Леніна – 5500, навіть у Росії з її величезною територією їх 7000 тисяч. А швейцарський фотограф і французький журналіст, які були 2013 року на Євромайдані, бачили як протестуючі довго намагалися усунути дуже стійкий пам’ятник Леніна у столиці. Потім він зник, а іноземці почали займатися пошуком ленінських пам’ятників, яких, в рамках операції «ленінопад», не стало по усій Україні
http://www.polradio.pl/5/115/Artykul/318722

Швейцарець та француз втілюють проект «Looking for Lenin» Чи вдасться ленінським слідопитам сфотографувати головного київсього Леніна

http://tabloid.informator.news/eksperty-nazvaly-budivli-kyjeva-yaki-dratuyut-mistyan-ale-tsinuyutsya-arhitektoramy/

Експерти назвали будівлі Києва, які дратують містян, але цінуються архітекторами Як повідомляють ЗМІ, будівлі, які в Україні продовжують називати "радянщиною", у більшості розвинутих країнах давно є частиною культурного спадку.