Апокаліпсис міста

Апокаліпсис міста Міжнародний інтердисциплінарний проект "Апокаліпсис ?

#апокаліпсисміста

Сучасне місто становить складну соціально-політичну та культурну реалію.
Місто задає онтологічні координати та, безперечно, структурує способи здійснення буття людини, яка відтак творить власний життєвий простір. Трансформація міста під соціальний проект дала початок модерному місту, а соціалізм становив крайню форму соціального конструктивізму. Урбанізація зараз охоплює дедалі більші території нашої планети, стаючи глобальною проблемою сучасності.
“Апокаліпсис міста” – міжнародний інтердисциплінарний проект, покликаний об'єднати досвід різних країн, фахівців з різних галузей гуманітаристики і урбаністики. Ми працюємо з культурною пам'яттю, паблік-артом, з міським публічним простором як сферою соціального, архітектурою. Тривіально кажучи, об'єктом нашої уваги є урбанізм (пост) соціалістичного міста. Нас цікавить те, яким чином можна і треба працювати з соціялістичним спадком, як він впливає на публічний дискурс, на транс-культурні феномени, як формує сучасну культуру, актуальний простір міста.

Проект “Апокаліпсис міста” буде розгортатись довкола трьох тематичних ліній:

1. Місто як соціально-політичний простір. Сьогодні ми стоїмо перед завданням переосмислення соціалістичної спадщини у нових реаліях.
Який спадок отримали постсоціалістичні міста?
Як вони можуть дати собі раду з цим складним надбанням?
Чи можна й сьогодні, проектуючи місто, творити поведінку людей?

2. Київ, як і більшість великих міст України, переживає нині період активних змін – будується нове, руйнується старе. Це подеколи викликає резонансні конфлікти.
Де та межа, коли поява нового починає нищити історичну пам’ять?
Яка взаємодія між старожитностями та інновацією в місті?
Яка межа між збереженням/консервуванням та розвитком?
Чи будь-який об’єкт соціалістичної/історичної спадщини повинен жити і працювати в міському просторі, займати чітке місце в його соціально-культурному просторі?
Чи можливий діалог між столицею і провінцією?
У що виллються спроби децентралізації і дерадянізації, і які наслідки вони матимуть для культурного дискурсу нашої країни?

3. Спроба зрозуміти з допомогою порівняння, що є типовим, а що – справді унікальним для кожного міста й особливостей мешкання в ньому.

Ми впевнені, що пізнання різних досвідів сприятиме створенню терену для кращого взаєморозуміння і налагодження культурної дипломатії на міжнародному рівні.
Ми переконані, що засвоєння досвіду наших колег із інших країн, зокрема на пострадянському просторі, допоможе результативно і соціально виправдано структурувати наші міста.
Ми віримо, що проект “Апокаліпсис міста” допоможе грамотній рецепції історичного спадку та осмисленій роботі з актуальними проблемами: декомунізацією, реструктуризацією урбаністичного середовища, формуванням зручної і соціально-орієнтованої інфраструктури міста.
Запрошуємо до співпраці активістів, ентузіастів, дослідників урбаністики.
Засновники проекту “Апокаліпсис міста”:
Книгарня “Є” (Київ, Україна),
Український філософський фонд (Київ, Україна),
Instytut Wschodnich Inicjatyw (Kraków, Polska),
Stowarzyszenie Wschodnia Perspektywa (Kraków, Polska).

Проект підтримано Польським Інститутом у Києві, під патронатом Інституту відбувається перша серія заходів-зустрічей.

Координатори проекту:
Катаріна Новікова
e-mail: [email protected]
+380972491776
Віктор Іщенко
e-mail: [email protected]
+380967394683

Нові хвиля декомунізації може знести з обличчя Варшави Палац культури і науки - "подарунок Сталіна", який втім давно ста...
12/12/2017

Нові хвиля декомунізації може знести з обличчя Варшави Палац культури і науки - "подарунок Сталіна", який втім давно став символом міста.
http://warszawa.wyborcza.pl/warszawa/7,54420,22768674,powstal-komitet-rozbiorki-palacu-kultury-i-nauki.html?disableRedirects=true
Наш гість циклу Kinga Nędza-Sikoniowska розповідала про це під час зустрічі, а також у матеріалі.
http://tyzhden.ua/Culture/160750

W piątek zawiązał się społeczny komitet do spraw rozbiórki Pałacu Kultury i Nauki. - Ten obiekt nie może dalej szpecić, zohydzać centrum polskiej stolicy - mówi jego założyciel Tadeusz Płużański.

Митці проти руйнування пам'ятника революційної боротьби.
19/11/2017

Митці проти руйнування пам'ятника революційної боротьби.

Sytuacja z pomnikiem widziana oczami artysty 😊
Dariusz Dąbrowski - w punkt trafiłeś 😊

У Польщі триває нова хвиля декомунізації. У Жешові розпочалась боротьба за Пам'ятник революційної боротьби. Він став нев...
19/11/2017

У Польщі триває нова хвиля декомунізації. У Жешові розпочалась боротьба за Пам'ятник революційної боротьби. Він став невід'ємною часткою міського простору.
Подеколи сенс пам’ятника змінює сенс й соціалістичний за задумом стає по суті символом декомунізації. Найкращим прикладом є величезний за розмірами Пам’ятник революційної дії в Жешові. Сьогодні – це символ міста. Він всім асоціюється за своєю формою з кшталтом жіночих статевих органів. Таким чином він сам по собі висміює комунізм.

Poraża mnie brak refleksji niektórych polityków. A może to przebiegłość i perfidia? Może chodzi o to, by dać ludowi igrzyska, by rozgrzebać stare rany, odkurzyć zapomniane rachunki krzywd?

Не ленінопадом єдиним
24/10/2017

Не ленінопадом єдиним

Евген Никифоров снимает то, что остается на месте памятников тоталитарной эпохи, и размышляет, что будет дальше.

Окрім 86 постаментів та бюстів, демонтованих в країні впродовж 90-х років, у Грутасі зібрано агітаційні плакати, знамена...
10/10/2017

Окрім 86 постаментів та бюстів, демонтованих в країні впродовж 90-х років, у Грутасі зібрано агітаційні плакати, знамена, військова техніка. На території також є сторожові вежі — символи таборів ГУЛАГу та Сибіру.
http://ukrainer.net/frumushyky/

Вже понад 10 років родина Паларієвих із молдавським корінням відроджує село Фрумушика, засноване тут ще у 18 ст. й зруйноване в радянські часи.

23/09/2017
Микола Рябчук : Знаєте, у нас завжди в Україні одягають штани через голову. Я з самого початку казав, що нам потрібний з...
28/08/2017

Микола Рябчук : Знаєте, у нас завжди в Україні одягають штани через голову. Я з самого початку казав, що нам потрібний закон про деколонізацію, а не декомунізацію. І це набагато важливіше. Тоді можна було б уникнути дурнуватих ексцесів, коли відбивають ногу коневі на пам’ятнику Щорсу...

Цілий парадокс, що у Львові «декомунізують» Степана Тудора, який був досить цікавим письменником, але залишають на Львівщині пам’ятник Кутузову, який уособлює ту саму російську імперську армію, яка й тепер з нами воює. І він стоїть собі у якійсь військовій частині, бо ж формально під закон про декомунізацію не підпадає. Натомість деколонізація лишила б місце для першого і прибрала б другого.

https://zbruc.eu/node/69852

Кожен із них — відома постать у сучасній українській літературі. Кожен не раз давав інтерв’ю вітчизняним і закордонним ЗМІ — але, здається, це вперше нам пощастило поговорити з ними обома разом — за столиком кав’ярні у львівській «Дзизі» під час Місяця авторських читань. Розмовляли про таємниці твор...

25-27 серпня у Центрі проходитиме міжнародна конференція "The Ins and Outs of Socialism: Visions and Experiences of Urba...
21/08/2017

25-27 серпня у Центрі проходитиме міжнародна конференція "The Ins and Outs of Socialism: Visions and Experiences of Urban Change in the Second World". Ми раді співпраці з Second World Urbanity і партнерству з Центр урбаністичних студій НаУКМА в організації конференції, впродовж якої 18 дослідників говоритимуть про різні міста і їхні перетворення під час переходів до соціалізму та виходів з нього. В доповідях йтиметься про досвіди Гавани, Пхеньяну, Софії, міст Німецької Демократичної Республіки, Радянського Союзу та інших.
Мова конференції - англійська.
З програмкою можна ознайомитись за лінком: http://www.lvivcenter.org/download.php?downloadid=704

25-27 серпня у Центрі проходитиме міжнародна конференція "The Ins and Outs of Socialism: Visions and Experiences of Urban Change in the Second World". Ми раді співпраці з Second World Urbanity і партнерству з Центр урбаністичних студій НаУКМА в організації конференції, впродовж якої 18 дослідників говоритимуть про різні міста і їхні перетворення під час переходів до соціалізму та виходів з нього. В доповідях йтиметься про досвіди Гавани, Пхеньяну, Софії, міст Німецької Демократичної Республіки, Радянського Союзу та інших.

Мова конференції - англійська.

З програмкою можна ознайомитись за лінком: http://www.lvivcenter.org/download.php?downloadid=704

Виявляється в Україні було найбільше пам’ятників Леніна – 5500, навіть у Росії з її величезною територією їх 7000 тисяч....
31/07/2017

Виявляється в Україні було найбільше пам’ятників Леніна – 5500, навіть у Росії з її величезною територією їх 7000 тисяч. А швейцарський фотограф і французький журналіст, які були 2013 року на Євромайдані, бачили як протестуючі довго намагалися усунути дуже стійкий пам’ятник Леніна у столиці. Потім він зник, а іноземці почали займатися пошуком ленінських пам’ятників, яких, в рамках операції «ленінопад», не стало по усій Україні
http://www.polradio.pl/5/115/Artykul/318722

Чи вдасться ленінським слідопитам сфотографувати головного київсього Леніна

Address

Kyiv

Alerts

Be the first to know and let us send you an email when Апокаліпсис міста posts news and promotions. Your email address will not be used for any other purpose, and you can unsubscribe at any time.

Contact The School

Send a message to Апокаліпсис міста:

Shortcuts

Share

Category