Кафедра історії Центральної та Східної Європи

21/08/2026

21 серпня 1968 року, війська СРСР та кількох його союзників - Польщі, НДР, Болгарії та Угорщини - почали вторгнення до Чехословаччини, аби зупинити перетворення у країні, відомі як Празька весна.

Країна була окупована за кілька годин. В Празі та інших містах почалися протести, які переросли в заворушення.

Подекуди радянські солдати застосували зброю проти демонстрантів, але більшість з 108 жертв вторгнення загинули під колесами радянських танків та вантажівок, які вони намагалися зупинити.

Радянський Союз змусив керівництво Чехословаччини піти на поступки, і за договором, підписаним у жовтні 1968 року, окупаційний контингент залишився в країні. Лише 1991 року, вже після перемоги Оксамитової революції, радянські війська залишили країну.

#21серпня
#ПразьськаВесна1968
#Чехословаччина

Східноєвропейські історичні студії в КНУ імені Тараса Шевченка

Faculty of History Taras Shevchenko National University of Kyiv - офіційна

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

18/08/2026

📅 #ТвійКНУ оновив графік навчального процесу на 2026/2027 навчальний рік

☝️ Головні зміни першого семестру:

🔄 10 навчальних днів із кінця листопада та початку грудня перенесуть на суботи у вересні–листопаді;

💻 суботні заняття проводитимуть, як правило, з використанням інформаційно-комунікаційних технологій і лише у першу зміну;

📝 плановий семестровий контроль у першому семестрі триватиме з 23 листопада до 15 грудня;

✅ 16–29 грудня відведено для ліквідації академічної заборгованості;

❄️ зимові канікули розпочнуться 1 січня і триватимуть до 24 січня 2027 року.

🎓 Навчальний рік для студентів старших курсів і першокурсників бакалаврату розпочнеться 1 вересня. Магістри, які вступили у 2026 році, почнуть навчання 7 вересня.

📅 Другий семестр стартує 25 січня і триватиме до 6 червня. Семестровий контроль проходитиме 7–23 червня, а літні канікули – з 1 липня до 31 серпня.

🔗 Детальний графік і всі дати перенесення занять – у матеріалі на сайті: https://knu.ua/news/14105

15/08/2026

🕯🇺🇦У Києві відбулася церемонія прощання з полковником Армії Української Народної Республіки, командиром Корпусу Січових стрільців, першим головою проводу Організації українських націоналістів Євгеном Коновальцем.

Українська стрілецька громада та Українське Національне Об'єднання Канади передали опіку над тілом полковника Євгена Коновальця Українському інституту національної пам'яті Український інститут національної пам'яті.

Символічна передача відбулася у Роттердамі 11 серпня за участі заступниці керівника Офісу Президента України Ірини Верещук та Голови Українського інституту національної памʼятіі Олександра Алфьорова – під час церемонії вшанування пам'яті полковника, чиї останки були ексгумовані для перепоховання в Україні.

13 серпня труну з тілом Євгена Коновальця урочисто зустріли на українському кордоні та доправили до Києва.

Вчора, до Патріаршого собору УГКЦ домовину з останками Коновальця доставили на оригінальному відреставрованому бронеавтомобілі Austin часів Української революції.

До бронеавтомобіля причепили артилерійський лафет. В українській та європейській військовій традиції перевезення труни на лафеті вважають виявом особливих почестей військовому. Ця традиція виникла у XIX столітті, коли лафети й артилерійські передки використовували на полі бою для евакуації поранених і загиблих.

Згодом перевезення труни на лафеті стало елементом урочистих військових і державних похоронів, що символізує останній шлях воїна. Подібний церемоніал використовують під час поховання монархів, глав держав і видатних військових.

Також до броньовика причепили тридюймову гармату — оригінальний зразок 1917 року, що перебував на озброєнні Армії УНР, а саме дивізії Січових стрільців під командуванням полковника Коновальця.

Біля храму домовину з останками Коновальця зустріли воїни Третього армійського корпусу та Військової школи імені Євгена Коновальця, які утворили коридор зі смолоскипами.

Окрім того, під час церемонії прощання біля труни полковника Коновальця урочисто освятили хоругви підрозділів Сил оборони.

У церемонії освячення взяли участь 12-та бригада спеціального призначення НГУ «Азов»; 20-та бригада оперативного призначення НГУ «Любарт»; 8-ма артилерійська бригада НГУ «Гармаш»; 1-ша Президентська бригада оперативного призначення НГУ «Буревій»; 14-та бригада оперативного призначення НГУ «Червона Калина»; 15-та бригада оперативного призначення НГУ «Кара-Даг»; 41-й полк безпілотних систем НГУ «Pilum» та 131-й окремий розвідувальний батальйон імені полковника Євгена Коновальця Сухопутних військ ЗСУ.

Невдовзі Євгена Коновальця буде перепоховано на Національному військовому меморіальному кладовищі.

🇺🇦За матеріалами MILITARNYI
https://militarnyi.com/uk/news/kyyevi-poproshhalysya-yevgenom-konovaltsem/

🇺🇦 Відео з офіційної сторінки 1-го корпусу НГУ АЗОВ https://www.facebook.com/share/1HSVbAPzJ8/

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Faculty of History Taras Shevchenko National University of Kyiv - офіційна

Східноєвропейські історичні студії в КНУ імені Тараса Шевченка

10/08/2026

🔎9 серпня 1852 року у Глухові народилася Варвара Ханенко, видатна українка, засновниця Національного музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків.

🔹Варвара була старшою донькою у великій і діяльній сім’ї найзаможнішого українського підприємця й видатного філантропа Ніколи Терещенка. Дід Варвари Артемій Терещенко заповів синам віддавати на доброчинність і церкву 80% прибутків.

✍Лише в Києві на рахунку Терещенків була левова частка закладів соціальної та культурної сфери: лікарні, притулки, університети, гімназії, музеї, храми….

🔹Зі своїм майбутнім чоловіком, юристом Богданом Ханенком Варвара познайомилася в Санкт-Петербурзі.

🔻 Ханенко походив із давнього українського роду, серед представників якого – гетьман Правобережної України Михайло Ханенко.

🔶Обоє були тонкими цінителями справжнього мистецтва. Богдан Ханенко особисто був знайомий з художниками Шишкіним, Айвазовським, Куїнджі, мандрівником Семеновим-Тянь-Шаньським.

🚢🏰У свою весільну подорож по Італії Ханенки придбали перші раритети, які поклали початок унікальній колекції предметів мистецтва, із якої пізніше народилося п’ять музеїв.

✍За 50 років Ханенки зібрали 1200 художніх творів, а також багату бібліотеку з мистецтвознавства.

📌Водночас подружжя підтримало традицію меценатства — вони утримували лікарні для бідних, пологові будинки, заснували торгові школи (чоловічу і першу в Росії жіночу), опікувалися археологічними розкопками та «Фондом дамського комітету» тощо.

📌У маєтку Ханенків в селі Оленівка на Київщині Варвара заснувала ткацьку школу, де працював відомий художник Василь Кричевський. Народні орнаменти з Оленівки розходилися по всій Європі, а на виставці в Петрограді 1913 р. отримали золоту медаль.

🕵‍♂Свою колекцію зарубіжного мистецтва Богдан Ханенко заповів Києву. З однією умовою – музей має носити їхнє ім’я, а Варвара Ханенко має залишитися довічним розпорядником колекції та будинку. 🖋«Мати картину Тиціана чи грецький мармур V ст. і не показувати ці речі — це те ж саме, що привласнити собі одному неопубліковані твори Пушкіна, Гете чи Шекспіра. Творіння геніїв за своєю суттю не повинні належати тим, хто ними володіє», - вважав Ханенко.

📌🏛Варвара Ханенко звернулася в 1918 р. до Української Академії наук з проханням прийняти подарунок на умовах її чоловіка.

📌 За більшовиків зібрання було спочатку названо «Другим державним музеєм», потім йому було повернуто ім’я засновників, але згодом це рішення скасували «за відсутності за Ханенками революційних заслуг, так чи інак пов’язаних зі служінням пролетарській культурі».

🔎Варвара Ханенко цього не застала — вона померла в травні 1922 року і була похована на території Видубицького монастиря біля свого чоловіка.

Останні роки вона доживала у своєї служниці — бідна, хвора, всіма забута. Довгий час на могилі Ханенків стояв лише дубовий хрест із написом: «Ханенкам від Дуні».

За матеріалами Український інститут національної пам'яті

Східноєвропейські історичні студії в КНУ імені Тараса Шевченка

Кафедра історії Центральної та Східної Європи

Faculty of History Taras Shevchenko National University of Kyiv - офіційна

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

#МузейХаненків
#ВарвараХаненко
#БогданХаненко
#Київ

08/08/2026

🕯8 серпня 2008 року Росія вторглася до Грузії🇬🇪

📌Приводом для цього стала підтримка Росією сепаратистів в Абхазії та Південній Осетії. Цю війну називають П’ятиденною, Серпневою, або війною 888.

📌Під час прямого сухопутного вторгнення російської армії до країни танкові бригади росіян вийшли за межі невизнаного утворення Південна Осетія, вклинившись у Кодорську ущелину. Крім того, Росія бомбардувала грузинські міста, військові бази та об'єкти цивільної інфраструктури, а також задіяла свої військово-морські сили.

📌Морська піхота Чорноморського флоту зайняла головний порт Грузії Поті та знищили на рейді усі грузинські катери і кораблі, які мали військове позначення, включаючи судна прикордонників.

📌10 серпня через пряме вторгнення РФ, у Тбілісі заявили про відведення військ із Цхінвалі та про одностороннє припинення вогню. Президент Міхеїл Саакашвілі підписав план перемир’я, запропонований Євросоюзом, і, зокрема, президентом Франції Ніколя Саркозі (від 12 серпня), головними пунктами якого було остаточне припинення вогню та повернення сторонами конфлікту військ на свої бази.

🔎12 серпня 2008 року президент України Віктор Ющенко🇺🇦 особисто прилетів до Грузії, щоб підтримати свого колегу Михеїла Саакашвілі та грузинський народ🇬🇪. Виступаючи на мітингу на центральній площі грузинської столиці, він заявив:
«Дорогі грузинські друзі, мине час, і ми дивитимемося на ці сторінки нашої історії, як на дорогу, яку мужньо пройшла грузинська нація. Свобода варта того, щоб за неї боротися. Ми маємо пам'ятати, що грузинська нація гідна бути незалежною. Ми приїхали підтвердити: ваша суверенність, незалежність, територіальна цілісність — це наші цінності»🇺🇦🇬🇪.

На мітинг підтримки незалежності Грузії та президента Грузії Міхеїла Саакашвілі🇬🇪 12 серпня 2008 року разом з українським президентом Віктором Ющенком, прибули лідери Центрально- Східної Європи. Це президент Польщі Лех Качинський🇵🇱,президент Литви Валдас Адамкус🇱🇹, президент Естонії Тоомас Гендрік Ільвес🇪🇪, прем’єр-міністр Латвії Іварс Ґодманіс🇱🇻.

🇬🇪Міхеїл Саакашвілі, на мітингу підтримки незалежності Грузії сказав: «Сьогодні, коли окупант на нашій землі, вони думають, що Тбілісі буде зламаний, підкорений і здасться танкам, як це не раз ставалося в минулому в інших європейських країнах. Такого не буде. І ви тут стоїте з нами і підтримуєте нас!»

🇵🇱 Президент Польщі Лех Качинський на мітингу заявив: «Вперше після довгого часу наші сусіди з півночі, з північного сходу, показали обличчя, яке ми знаємо сотні років. Ті сусіди вважають, що народи довкола них повинні їм підкорятися. Ми заявляємо: Ні!»

🇱🇹 Президент Литви Валдас Адамкус: «Дозвольте мені вас запевнити, що ви не самі. Ми стоїмо з вами разом за ті самі права, від яких залежить наше майбутнє. Так як Литва вирішила своє майбутнє, так і Грузія сама повинна вирішити своє!»

🇱🇻 Прем’єр-міністр Латвії Іварс Ґодманіс: «Грузини, зберігайте єдність. Об’єднані ви переможете. Ми з вами!»

🇪🇪 Президент Естонії Тоомас Гендрік Ільвес: «Якщо свобода іншого народу є під загрозою, якщо десь демократія є під обстрілом, то невдовзі і наша свобода буде під загрозою і наша демократія опиниться під обстрілом».

📌Незважаючи на це, російські війська почали активно просуватися вглиб грузинської території — були зайняті міста Горі, Сенакі, Поті, перерізана стратегічна дорога, яка сполучає західну та східну Грузію. Російські війська стояли в 20 км від столиці Тбілісі.

📌26 серпня Кремль визнав «незалежність» Абхазії та Південної Осетії відповідний указ видав президент Дмитро Медведєв (крім Росії, ці утворення визнані Венесуелою, Нікарагуа, Науру, Сирією). Водночас російські війська залишалися на території Грузії, що порушувало план Саркозі.

📌Після окупації частини Грузії та знищення грузинських сіл навколо Південної Осетії було досягнуто згоди про припинення вогню за участю міжнародних посередників.

📍Виведення російських військ з грузинської території мало закінчитися до 1 жовтня 2008 року. Однак, де-факто, війська РФ залишаються на території самопроголошених республік і досі, залишаючись фактором впливу на внутрішню та зовнішню політику Грузії.

🕯Внаслідок російського вторгнення до Грузії, загинуло 228 цивільних осіб, 169 військових і 19 поліцейських з грузинського боку. Понад 1700 були поранені. Понад 150 тисяч людей були змушені покинути свої домівки.

Вічна пам'ять загиблим🕯

🖊Нажаль, Західна Європа та Сполучені Штати Америки не усвідомили, що вторгнення в Грузію 2008 року це лише репетиція перед вторгненням російських військ до України в 2014 та 2022 роках. Без гострої реакції та рішучої відповіді на вторгнення до Грузії серед демократичних Європейських країн, Російська Федерація усвідомила свою безкарність та розв'язала терористичну війну на винищення українців.

🇺🇦🇬🇪Частина грузинських бійців, які воювали у серпневій війні, зараз продовжують воювати проти Росії вже в Україні. За даними Радіо Свобода станом на 2025 рік., серед 48 грузинських бійців, які загинули в Україні 15 воювали у серпневій війні.

За матеріалами NV та Радіо Свобода

Східноєвропейські історичні студії в КНУ імені Тараса Шевченка

Кафедра історії Центральної та Східної Європи

Faculty of History Taras Shevchenko National University of Kyiv - офіційна

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

#8серпня2008
#РосійськеВторгнення

02/08/2026

Національний музей історії України у Другій світовій війні. Офіційна стор. запрошує на лекцію-дискусію, присвячену Дню створення Легіону українських січових стрільців. Спікером заходу стане історик, етнолог, доктор філософії, співробітник Український інститут національної пам'яті та асистент Кафедра історії Центральної та Східної Європи Іван Стичинський.

Початок Першої світової війни став переломним моментом для українського національного руху та відкрив можливості для відродження власних збройних сил. 6 серпня 1914 року Головна Українська Рада та Українська Бойова Управа проголосили створення Легіону українських січових стрільців у складі австро-угорської армії.

Легіон УСС брав участь у боях проти російської армії в Карпатах і на Поділлі, а його бойовий досвід став підґрунтям для формування полку Січових стрільців під проводом Євгена Коновальця, який відіграв важливу роль у визвольних змаганнях 1917–1920 років.

Тоді ж виникли і перші проукраїнські національні військові формування у складі армії Російської імперії під час Першої світової війни. У 1917 році цей процес переріс у масштабну українізацію частин російської армії, що дозволило Центральній Раді розпочати розбудову власних національних збройних сил. Створення боєздатних українських підрозділів стало ключовим чинником, який зробив можливим проголошення незалежності Української Народної Республіки та надав ресурси для подальшого опору як більшовицькій, так і білогвардійській агресії.

Іван Стичинський розповість чому Австро-Угорська та Російська імперії погодилися на створення національних добровольчих формувань; особливості формування та склад Легіону Українських січових стрільців та як досвід, здобутий у складі Легіону УСС, вплинув на успіх Листопадового чину 1918 року та проголошення ЗУНР.

Особливою частиною лекції стане тема побуту військовиків. Ви дізнаєтеся, як бійці пристосовували окопи для життя, як формувалася культура польової кухні та які технологічні рішення у спорядженні допомагали вижити й вистояти.

Вхід на захід вільний. Запрошуємо!

Модератор: науковий співробітник сектору дослідження Першої світової війни Олена Дацюк.

🗓 7 серпня о 14:00
📍 Виставковий центр Музею, Лаврська, 27

31/07/2026

📘 Із 31 липня в повному обсязі починає діяти Закон України «Про академічну доброчесність».

Для громади #Університет1834 це означає спільні й зрозумілі правила відповідального навчання, викладання, проведення досліджень, визначення авторства, оцінювання академічних результатів і використання штучного інтелекту.

Нові вимоги стосуються студентів, аспірантів і докторантів, викладачів, науковців, наукових керівників, рецензентів, експертів та всіх, хто долучений до створення, оцінювання й поширення знань.

Академічна доброчесність – це значно більше, ніж боротьба з плагіатом. Це достовірність даних, чесне авторство, об’єктивність рішень і довіра до оцінок, дипломів, досліджень та наукових результатів Університету.

🔗 Що саме змінюється та які нормативні документи діють у КНУ – у матеріалі: https://knu.ua/news/14095

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

📘 Із 31 липня в повному обсязі починає діяти Закон України «Про академічну доброчесність».

Для громади #Університет1834 це означає спільні й зрозумілі правила відповідального навчання, викладання, проведення досліджень, визначення авторства, оцінювання академічних результатів і використання штучного інтелекту.

Нові вимоги стосуються студентів, аспірантів і докторантів, викладачів, науковців, наукових керівників, рецензентів, експертів та всіх, хто долучений до створення, оцінювання й поширення знань.

Академічна доброчесність – це значно більше, ніж боротьба з плагіатом. Це достовірність даних, чесне авторство, об’єктивність рішень і довіра до оцінок, дипломів, досліджень та наукових результатів Університету.

🔗 Що саме змінюється та які нормативні документи діють у КНУ – у матеріалі: https://knu.ua/news/14095

30/07/2026

🕯Стадії російського поневолення.
📷На фото білоруське місто Полоцьк у 1812, 1912 і 2006 рр. на якому зображені стадії знищення історико-архітектурних цінностей міста спільними зусиллями Російської імперії і СРСР:
💥До 1865 року російська влада знищила костел францисканців, до 1912 року — монастир василіян;
🔥💥В 1940-і рр. совєтська влада знищила костел і монастир домініканців і частково зруйнували костел бернардинів, у 1964 р — підірвали костел єзуїтів.
🏛Замість старої житлової забудови 17-18 ст. постали типові совєтські багатоповерхівки нових житлових масивів.

🙌 Користуючись нагодою, запрошуємо Вас шановні абітурієнти долучитись до Освітньої програми Східноєвропейські історичні студії в КНУ імені Тараса Шевченка

📥 Подати заяву можна через електронний кабінет вступника: 👉 https://vstup.edbo.gov.ua/

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Faculty of History Taras Shevchenko National University of Kyiv - офіційна

#30липня

29/07/2026

#уцейдень, 29 липня, народився АНДРЕЙ ШЕПТИЦЬКИЙ (1865, Прилбичі — 1944, Львів) — митрополит Галицький та архієпископ Львівський (УГКЦ), меценат, державний діяч, реформатор і захисник прав українців.

Роман Марія Александер Шептицький походив зі знатного українсько-польського роду, який отримав австрійський графський титул. Здобув юридичну освіту у Вроцлавському університеті. Згодом вирішив присвятити життя українській церкві: у 1888 р. прийняв чернецтво в Добромильському монастирі отців Василіян під іменем Андрей. У 1899 р. став єпископом Станиславівським, а вже у 1901 р. інтронізований як Митрополит Галицький.
Як глава Церкви, Шептицький реформував богословську освіту, підтримував діяльність Наукового товариства ім. Шевченка і товариства «Просвіта», виділяв власні кошти на заснування Національного музею у Львові, шкіл, сиротинців та лікарень.

Під час Першої світової війни, після окупації Львова російськими військами у 1914 р., митрополита було заарештовано й заслано вглиб Російської імперії. Звільнившись після Лютневої революції 1917 р., він повернувся до Львова. Брав активну участь у розбудові Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР), за що після поразки визвольних змагань тривалий час перебував під польським домашнім арештом та інтернуванням.

Шептицький очолював Церкву в найскладніший період міжвоєнного польського панування, радянської та німецької окупацій. Під час Другої світової війни митрополит організував таємний порятунок євреїв, переховуючи їх від нацистів у монастирях та своїй резиденції.

Митрополит Андрей також став справжнім духовним батьком для української еміграції в усьому світі. Він особисто здійснював тривалі візити до українських поселень США та Канади, зокрема у 1921 р. відвідав парафію містечка Сенді-Лейк (Канада). Крім духовної опіки, Шептицький фінансував навчання обдарованої молоді за кордоном. Саме завдяки особистій стипендії митрополита здобув вищу художню освіту у Варшавській академії мистецтв Яків Гніздовський — майбутній всесвітньо відомий графік.

Андрей Шептицький помер 1 листопада 1944 року у Львові під час другої радянської окупації. Похований у крипті собору святого Юра.

✍️ Текст підготовлено на основі історико-біографічної праці Степана Барана «Митрополит Андрей Шептицький: Життя і діяльність» (Мюнхен, 1947).

📸 Фото — ЦДІАЛ, Осередок, архів УВАН