Екатерина Великая

❗️❗️❗️
ЦЯ СТОРІНКА БІЛЬШЕ НЕ ВЕДЕТЬСЯ

Усі актуальні тексти, публікації та новини —
ЛИШЕ на основному профілі:

👉 https://www.facebook.com/share/1DbunHRtrh/?mibextid=wwXIfr

Ця сторінка закрита і не оновлюється

Це історія про системні провокації, приниження на очах у всіх
і звинувачення у підлості, якої ти не робила.

Про момент, коли ти ще все розумієш….
але тебе доводять до межі так, що логіка вже не рятує.

Я багато років мовчала.
Але зараз вирішила розповісти, як це було насправді —
без телевізійного монтажу і з того боку камери, який ніхто не бачив.

Повну історію я написала на моїй основній сторінці у Facebook https://www.facebook.com/share/p/17xJ9qBrpT/?mibextid=wwXIfr
там зараз дуже гаряче, і це тільки початок.

Переходьте, читайте, підписуйтесь,
бо далі буде ще більше правди, закулісся, подорожей і мого реального життя.

Пост про Карету і все, що було за кадром «МастерШефа», я написала на своїй основній сторінці
Саме там зараз йде все обговорення і вся історія рухається далі.
Тут залишаю лише фото, щоб ви не пропустили.
Переходьте, будь ласка, на мою основну сторінку за посиланням
https://m.facebook.com/story.php?story_fbid=3892669351026288&id=100008497842901

Скажу чесно, це додаткова сторінка яку я більше вести не буду, переходьте будь ласка на основну сторінку за посиланням https://m.facebook.com/profile.php?id=100008497842901 . Там вже багато нових історій, буду рада вас бачити там

Камера бачить більше, ніж ти думаєш.
У кожному випуску учасники виглядають по-різному. Це не примха. Це частина шоу. Формально — кожен сам вирішує, як виглядати. Фактично — вирішує кадр. І є ще один момент, про який майже ніхто не говорить.
Камера любить не всіх.
Це не метафора. Це факт. Когось вона гасить. Когось робить різкішим. Когось — важчим. Когось — старшим. Мене камера любила. І це розумієш не під час зйомок. А потім. Бо камера не просто знімає. Вона дивиться. І в якийсь момент виносить вердикт. Вона показує, хто перед нею. І що саме людина намагається сховати.
На зйомки приїжджають за три години до початку. Не для готування. Щоб перевірити, чи можна тобі в цьому виходити в кадр. Одяг кожен приносить свій. Але стиліст виносить вердикт. Написи, логотипи, бренди — під забороною. Навіть логотипи на взутті заклеюють непрозорим пластирем. Біле і чорне — теж не можна. Камери їх не люблять. І тут у декого починається істерика. Бо людина принесла не просто одяг. Вона принесла себе. Свій образ. Свій характер. Свій спосіб виглядати впевнено. І раптом їй кажуть жорстке «ні». Без пояснень. Без обговорень. Не тому, що некрасиво. А тому, що камера не бере. І в цей момент стає зрозуміло: не учасник, не стиліст, не режисер.
Вирішує камера.
А камера — не про смак. Вона про правду. І якщо вона відмовляється, значить у кадрі людина виглядає не так, як звикла думати про себе. Потім макіяж. Потім звук. Вішають два мікрофони. Один — у вухо, щоб сказати щось на кшталт: «Прибери зі столу. У тебе занадто красиво для хаосу». Бо це шоу. І в кадрі має бути порядок — навіть якщо ти вже бачиш тільки каструлі. Другий мікрофон — для глядача. Щоб було чути, про що говорять учасники. І іноді — що вони говорять зайвого. Іноді камера ловить не жести. А інтонації. Стоїть поруч людина і питає: — Це що, сукня? — Ні, це блузка. — Це дюшес? — Ні. Це Dolce & Gabbana. Я сказала це спокійно. Без паузи. Навіть без думки, що це може залишитися. Але це залишилося. Бо камера чує не слова. Вона чує тон. І якщо здається, що можна сказати напівголосно, віджартуватися або «між іншим» — не можна. Камера все одно вирішить, що саме в тобі важливо.

Завтра — перша частина

Про камери
і те, що лишається за кадром 😉 Чекаєте ?