28/05/2025
Розвиток українських студій в Європі – запорука мирного майбутнього
26-27 травня у Варшаві відбулася конференція «Планування майбутнього українських студій у Європі». Метою зібрання став огляд українських студій в Європі та за її межами. Організований захід є частиною проєкту «Форум Україна-ЄС», що співфінансується програмою Erasmus+ (KA220). Це проєкт альянсу європейських університетів 4EU+ та EUniWell, у якому беруть участь три університети з різних країн: Варшавський університет (Польща) 🇵🇱, Національний Інститут Східних Мов і Цивілізацій Іналько (Франція) 🇫🇷, Карлів Університет (Чехія) 🇨🇿 та Київський національний університет імені Тараса Шевченка (Україна) 🇺🇦.
Шевченківський університет на конференції у Варшаві представляли проректорка Kseniya Smyrnova , керівник Офісу по роботі з іноземними студентами Підготовчого відділення для іноземних громадян Fokin разом із менеджером проєкту від КНУ імені Тараса Шевченка Fokin , завідувач кафедри теорії та практики перекладу англійської мови Навчально-наукового інституту філології Сергій Скрильник, завідувачка кафедри української філології для іноземних громадян Навчально-наукового інституту філології @Світлана Дерба разом з асистенткою кафедри Олександрою Касьяновою.
У перший день конференції відбулося урочисте відкриття та дві панельні дискусії, на якому виступили освітяни та дипломати з Польщі, Франції, України та Чехії.
«Українські студії охоплюють різні напрямки – історію, економіку, соціологію, мову та культуру. Головне завдання – об’єднатися задля потужного розвитку цих студій у світі», – закликав заступник міністра науки і вищої освіти Польщі Анджей Шептицький, який від імені польського уряду привітав учасників конференції. «Сьогодні вкрай важливо чітко розмежувати українські студії від російських так, як, наприклад, існують італійські окремо від французьких тощо. Досить російських наративів. Українські студії – це частина європейських студій. Тому зараз активно розвиваються спільні проєкти з наданням стипендій, відкриттям програм та досліджень українських студій у контексті європейських. І наша країна докладає максимум зусиль до цього», – додав пан Шептицький.
На важливості згуртованості в час війни наголосив Надзвичайний і Повноважний Посол Франції в Україні Етьєн де Понсен: «Конференція – це частина боротьби проти російської агресії. Тому необхідно згуртуватися для підтримки України, яка є частиною Європи». Продовжив цей контекст радник-посланник Посольства України в Польщі Роман Шепеляк: «Українські студії – це інструмент протистояння варварським захопленням і запорука європейського майбутнього. Тому віднайдення спільних рішень сьогодні – спільне майбутнє завтра».
Від Київського національного університету імені Тараса Шевченка як одного з організаторів події привітала учасників конференції проректорка Kseniya Smyrnova : «Українські студії об'єднали багато закладів освіти з різних країн. Питання, які сьогодні порушуємо, – який наш ворог, яка має бути методологія навчання українських студій, який має бути аналіз України в контексті Європи. Відповіді на ці запитання – мирне майбутнє».
Вітання на відкритті наукового заходу виголосила також Ева Лехечкова, декан філософського факультету Карлового університет (Чехія), зазначивши: «Віднайдення спільних шляхів розвитку українських студій – це перемога. Тож працюймо».
З натхненною промовою звернулася до присутніх Іл-Іл Ятзів-Маліберт, віцепрезидентка з європейських справ Університету Іналько: «У нашому університеті є українські студії, які єдині у Франції. І ми пишаємося цим проєктом, бо він об'єднав потужні установи для популяризації України, її мови, культури, історії, а також для поширення цього знання у світі».
Представники Шевченкового університету подарували пані Іл-Іл українські книжки, серед яких було унікальне університетське видання «Заповіт» Тараса Шевченка різними мовами світу, а також запросили шановну віцепрезидентку вивчати українську мову в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка.
Після відкриття конференції розпочалися панельні дискусії – «Картографування українських студій у порівняльному аспекті: Польщі, Чехії, Франції та Україні» та «Мапування українських досліджень: європейські та глобальні перспективи». У межах панельних засідань представники академічних спільнот ділилися досвідом просування україністики у своїх країнах, порівнюючи методологічні, академічні та інституційні підходи. Науковці обговорили сучасні тенденції, ключові напрямки викладання та дослідження українських студій.
Серед доповідачів першого дня була академічна координаторка Мережі компетенцій «Міждисциплінарні українознавчі студії» Європейського університету Віадріна (Німеччина) докторка Сюзанна Воршех, яка нещодавно відвідала Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Пані Воршех на конференції поділилася досвідом Німеччини щодо деколонізації україністики.
Про освітню дипломатію Шевченкового університету як способу поширення українських студій розповідала в межах дискусійних панелей першого дня конференції Kseniya Smyrnova . Пані Смирнова презентувала проєкти Шевченкового університету – розповсюдження українських книжок в останніх центрах у різних країнах, декламування поезій Шевченка різними мовами, програми з вивчення методики викладання української мови як іноземної, яка має стійкий попит. Також Ксенія Володимирівна докладно зупинилася на механізмах створення мапи українських студій, наголосивши: «Українські студії включають не лише гуманітарну сферу, а й точні науки, обмін досвідом досліджень яких маємо здійснювати посередництвом української мови».
Від Київського національного університету імені Тараса Шевченка на дискусійному засіданні в перший день виступив і завідувач кафедри теорії та практики перекладу англійської мови Навчально-наукового інституту філології Сергій Скрильник. У доповіді про утвердження ідентичності україністики через перекладацькі студії пан Скрильник зауважив: «Переклад з української та на українську має певні виклики, які виникають через культурні коди, розуміння та знання історичних контекстів. Саме тому розбудова українських студій є важливою сьогодні, зокрема через перекладацькі студії».
Науковці, разом із представниками державних установ та приватного сектору, у перший день конференції проаналізували важливість розвитку україністики для задоволення сучасних потреб фахівців, які займаються питаннями України. Особливо актуальність цих потреб зросла після початку повномасштабного вторгнення та в контексті потенційного вступу України до Європейського Союзу. Українські студії охоплюють широкий спектр тем, що мають вплив на різні сфери, зокрема дипломатію, гуманітарну політику, бізнес, культуру та європейські інституції. Обговорення стратегій розвитку в зазначених сферах засвідчило, що інтеграція України в європейський союз є стратегічно важливим завданням сьогодні й лише в єднанні цей шлях входження буде результативним та єдино правильним для розвінчання міфів, породжених росією, а також для встановлення миру в Україні.
Підготувала Kasyanova