IKiD

Мультфільм в кінці дня - це гарний варіант відпочинку та спілкування з дитиною.
🫶
Мультфільми з психологічним підтекстом для всієї родини.

💚 ДУМКАМИ НАВИВОРІТ (INSIDE OUT, 2015)
3+
Мультфільм знайомить юних глядачів з п’ятьма базовими емоціями: Радістю, Печаллю, Гнівом, Відразою та Страхом. Взаємодія між ними розгортається в голові дівчинки Райлі, яка за рішенням батьків була змушена залишити звичне життя в Міннесоті на переїхати до Сан-Франциско, де пішла до нової школи.

Мультфільм навчає емоційній грамотності та допомагає розібратися з функціями почуттів.

💚 ДРАКОН БАЖАНЬ (WISH DRAGON, 2021)
8+
У стрічці розповідається про життя звичайного школяра Діна з бідного китайського кварталу, який несподівано зустрічає Рожевого Дракона (Дракона Бажань). У Діна є лише одна мрія – знову наблизитися до подруги свого дитинства, яка наразі є дочкою успішного бізнесмена та належить до елітного прошарку суспільства. Дракон Бажань не закохує людей, але й йому невідоме почуття дружби, якого його вчить Дін.

Ця історія про цінності: що є важливішим гроші чи теплі відносини? Що нас визначає в житті та робить тим, ким ми є?

💚 БАЛЕРИНА (BALLERINA, 2016)
6+
Мультфільм про те, як незламний дух та віра в себе приводить до перемоги. Історія про дівчинку Феліс, яка попри відсутність належного тренування мріє стати професійною балериною. Разом зі своїм другом Віктором вона втікає з будинку маляти та вирушає до Парижу прямісінько до Гранд-опери, де зустрічає Одетту, балерину в минулому, яка вирішує допомогти Феліс втілити її мрію в життя.

Мультфільм захоплює своїм сюжетом та прекрасною хореографією, анімація якої була змальована з перформансу двох артистів балету — Орелі Дюпон та Джеремі Белінгарда.

Якщо ваша дитина мріє про якісь досягнення, покажіть їй цю стрічку: у ній добре розкрито, як рух до великої мети складається з маленьких кроків, сили духу та наполегливості.

Мультфільми запропоновано групою психологічної підтримки «Інкурсія»
🤍

Сьогодні 18 листопада - Європейський день захисту дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства.

Останні роки ризики, які існували для дітей в реальному житті, кратно збільшилися через військові дії в новых містах та країнах, і збільшились і в онлайн просторі.
Привіт онлайн та незахищеність даних.
Кілька цифр.

Кожна п’ята дитина в Україні потерпає від сексуального насилля.

Більше 70% дітей у віці від 7(!) до 18 років випадково бачили порнографічний контент, коли виконували домашнє завдання онлайн.

Більше 90% дітей та підлітків мають доступ до Інтернету майже не обмежений.
Чому майже?

Тому що більшість дітей та підлітків гарно розбираються у сучасних іграх але не усвідомлюють всіх ризиків у мережі.

Багато батьків не встановлює програми контролю чи засоби обмеження на гаджет дитини.
А коли встановлюють вважають це рішенням всіх проблем, але насправді - ні.

Звісно, це скоріше за все питання не до дітей, а до батьків та дорослих.

Часто буваючи у школах та навчаючи дітей, поділюся цікавими цифрами:

🔺7-8 років це вік, коли діти вперше бачать «дорослий контент».
🔺З 15 дітей 11 вважають, що нічого «такого» не має у відео, де принижують чи б’ють іншу дитину або підлітка.
🔺З цих 12 дітей 8 вважають, що жертва «сама винувата» чи «сам винен».
🔺З 15 дітей 12 побоюються потрапити на місце жертви та стати об’єктом цькування.
🔺З 15 дітей 11 нікому(!) не розкажуть, що їх ображать, принижують чи цькують у класі чи школі.
Через страх погіршення ситуації та стати аутсайдером.
Чи не це формує терпимість до насилля?

І якщо багато дітей та підлітків вважають, що вони «у безпеці» в мережі та в повній анонімності, то вони дуже помиляються, нажаль.

Все відбувається так само, як і у реальному житті, коли зловмисник намагається втертись в довіру дитині чи підлітку.

В житті далеко не завжди незнайомі незнайомці коять насилля над дітьми.
Але саме їх яких так побоюються батьки та ними часто лякають дітей
Насправді в житті, насильники - це люди з оточення дитини.

Дідусь однокласниці, новий друг мами, хрещений або знайомий тата.
Іноді і сам тато.
Старший брат, друг брата або сестри, знайомий тренера чи друг викладача музики.
Так, вони ближче, ніж хотілося б.
Але.

Як експерт з безпеки дітей, я дуже добре розумію, що ця проблема не має кордонів, часу, національностей.
Особливо зараз.

За багато років досвіду і сотень історій дітей та дорослих людей, запевняю вас, що розслаблятись не час.

Навіть не дивлячись на всі сучасні технології, діти продовжують потрапляти в залежність та ставати жертвами сексуальних домагань та насилля.

Щоб їм ніхто не повірив, коли вони про це розкажуть і відмахнуться від страждань дитини найрідніші.
І щоб без «сміття з хати»...

Бо так простіше ніж ось цей весь бруд підіймати, з’ясовувати та міняти докорінно життя.
Доводити провину кривдника.

Тому багато батьків роблять вигляд, що нічого не відбувається, що дитина бреше, кожного разу знов і знов переживаючи цей жах.

Можна довго говорити про причини, чому це взагалі можливо і чому зараз все більше таких випадків.

Але саме батькам важливо пам'ятати про те, що наруга над дітьми відбувається ТИХО!
З долонею на роті, яка майже не дає можливості зробити вдох.
З запахом алкоголю чи цигарок та міцно закритими очима.
Наче це кошмарний сон.

З єдиним бажанням, щоб відкривши очі, все було як завжди.
Що це був лише сон, кошмарний сон.

Вони пропонують дітям цукерки, іграшки, гаджети або навіть реальні гроші.
Вони шантажуючи та погрожуючи, змушують одних дітей приводити до них нових.
Вони пропонують дбайливе ставлення замість криків, турботу замість сварки і повне розуміння дорослої людини та готовність уважно слухати...

І ці способи кожного року змінюються, оновлюються але однаково несуть загрозу психологічному, емоційному та фізичному здоров’ю і життю дитини.

Про це навчаю дітей та підлітків, щоб крок за кроком розповісти, навчити та попередити.
Про це говорю на консультаціях батькам.

І давно вже потрібно спростувати застарілі міфи про:
"А ми росли і нічого...", "А нас...", "А ми самі, і якось...", "А треба кричати, вириватись...", "Сама винувата, що..."

Завжди ваша реакція є вирішальною, чи прийде до вас дитина наступного разу зі своєю ситуацією чи буде шукати поради в когось іншого.

І запевняю вас, вона знайде тих, хто її зрозуміє, і вислухає, і підтримає не залежно від існуючих умов та країни перебування.
Питання тільки у наслідках.
Для дитини і для вас.

Коротко про кібербезпеку в Європі.
🤦‍♀️

Система відеоспостереження Лувру була захищена паролем «Louvre», — Libération.

За даними видання, музей користувався програмним забезпеченням 2003 року, яке багато років не оновлювалося та не мало сучасного захисту.

Діти, які проходили навчання у нас точно знають, чому qwerty - теж не варіант.
😉

5 батьківських звичок, які порушують емоційний контакт з дитиною.

Емоційний контакт батьків і дитини - фундамент сімейних взаємин, на якому стоїть багатоповерховий будинок під назвою «виховання». У кожного з батьків є потенціал зробити цей фундамент міцним, але іноді контакт з дитиною втрачається. У нас є для вас гарні новини: навіть якщо контакт втрачено, його можна повернути. Як саме - розповідає психолог Анастасія Іванова.

Цей текст не розповість батькам про симптоми і ознаки порушення контакту, які можна побачити в дитині. Відповідальність за створення цього міцного зв'язку цілком віддано в руки батькам. Замість цього я розповім про батьківські помилки, які можуть призвести до втрати близькості з дитиною.

☀️ Ви звертаєте увагу на дитину тільки тоді, коли вона робить щось не так
Чомусь частіше помічається щось погане, а хороше сприймається як природне. Коли дитина щось упускає, ми відразу бачимо це і робимо зауваження, але от коли вона акуратно тримає предмет у своїй маленькій ручці, ми мовчимо або навіть не помічаємо.
Варто зрозуміти, що дитина запам'ятовує, що коли вона робить щось не так, батьки відразу звертають на неї увагу. Її висновок: помилка = увага. Кількість зауважень пропорційне прагненню дитини приховувати і віддалятися від батьків.

🎈Рекомендація.
Звертайте свою увагу на ту поведінку, яку хочете бачити знову. Рівняння просте: бачите позитивну поведінку - підкресліть її. Наприклад, так: «Мені подобається, коли я бачу, що ти граєш спокійно і зосереджено».

☀️Ви не хвалите свою дитину
Швидше за все, зараз всі батьки подумають: «Та це не про мене, я завжди хвалю свою дитину». Хвалебні слова в дусі «молодець», «добре» і «супер» на сотий раз сприймаються дитиною як порожній звук. У такої похвали завжди є зворотна сторона - знецінення для дитини.
Ми ж говоримо про «якісну» похвалу, коли батьки уважні до дитини і бачать, що саме у неї добре вийшло. Хвалити треба за конкретну поведінку, адже таким чином ви розвиваєте в дитині впевненість у собі і здатність побачити результат своїх дій.

🎈Рекомендація.
Замініть слово «молодець» на фразу: «Мені подобається, як ти прикрасив цей будинок», кожен раз помічаючи деталь, яку ваша дитина зробила добре, навіть найменшу.

☀️Ви не обговорюєте її та свої емоції
«Не плач», «не сумуй», «це дурниці», «з мамою все гаразд, просто в око щось потрапило» - саме такі фрази віддаляють дитину від батьків. Дитина відчуває, що її емоції не приймають, а батьки їй брешуть про свої. Який висновок вона може зробити? «Так, проявляти свої емоції погано, тебе не зрозуміють навіть батьки».
Говорити про свої емоції важливо, а дати можливість дитині розповісти про її біди без коментарів в стилі «не відчувай» - ще важливіше.

🎈Рекомендації.
Використовуйте позначення емоцій дитини. Якщо ви бачите, що вона сумує через сварку з друзями, ви можете сказати їй: «Це, мабуть, дуже сумно і неприємно - посваритися зі своїми друзями» або «Я бачу, що ти сумуєш». Таким чином ви говорите про те, що приймаєте її будь-якою, що відчувати - нормально. І нагадуєте, що ви - поруч.

☀️Ви вважаєте дитину ще маленькою для того, щоб робити самостійний вибір
Анекдот: «Мамі холодно - одягни светр». Діти й справді краще знають, чого вони хочуть. Дитина може вибрати сама, які штани одягти, з ким грати, якими іграшками ділитися - цей список можна продовжувати ще дуже довго.
Пропонувати дитині вибір - значить розвивати її самостійність і відповідальність, будучи поруч як уболівальник, від якого вона відчуває підтримку. А ще ми всі, в тому числі і діти, маємо право на помилку. Вони мають право обрати не те, зробити висновок (не без допомоги батьків) і піти вибирати далі.

🎈Рекомендація.
Дайте дитині можливість вибрати і зіткнутися з наслідками вибору, підтримуючи тим самим самостійність. Бувають ситуації, коли можна запропонувати дитині «вибір без вибору», тільки одне з двох: «Ти будеш рис або пюре на вечерю?».

☀️Ви використовуєте насильницькі методи виховання
Тіло вашої дитини - її священна територія з відповідними межами. Порушуючи його межі, ви показуєте їй свою неповагу до її особистості.
Бити, тягати, щипати, ставити на гречку - це неприйнятні методи виховання для дорослої людини, яка володіє мовою для вираження своїх думок. Батьки не мають права бити свою дитину, що б вона не зробила і якою б вона не була.

🎈Рекомендації.
Зробіть глибокий вдих-видих, дайте собі час заспокоїтися і подумати, як ви можете вплинути на поведінку дитини без використання насильства. Спокій, рівний тон голосу і вербалізація конкретної поведінки, яку ви хочете побачити, може допомогти вам в цій нелегкій справі.

☀️Ви мало часу проводите разом
Сидіти поруч, втупившись у телефон, поки дитина збирає пазли - не рахується. Прийти до дитини, поки вона збирає пазли і зібрати їх за неї - теж не зараховується. У грі зі своєю дитиною ви можете її чогось навчити або навчитися самому, дізнатися, що цікаво вашій дитині і що її турбує.
Якісний час - це вміння слідувати ініціативі дитини в грі, щоб вона відчувала себе значущою, а в батьках побачила друга.

🎈Рекомендація.
Кожен день хоча б 10 хвилин приділяйте справжній грі. Нехай дитина обере її сам, а ви дотримуйтесь її ініціативи.

На закінчення хочеться сказати всім батькам, що діти потребують безумовної любові і прийняття. Не забувайте про важливість контакту, навіть якщо ви втомилися. Ви неодмінно впораєтеся з труднощами і збережете близькість з дитиною, якщо захочете.

Автор:
Анастасія Іванова

Вправи для допомоги діткам з гіперактивністю.

З мережі

20 СПОСОБІВ ПОДОЛАТИ ДИТЯЧУ ІСТЕРИКУ
Чек - лист для батьків
👨‍👩‍👧‍👦

З мережі.

Чи помічали ви, що дитині буває складно зосередитись навіть на улюбленому занятті?
😉
Це абсолютно нормально – концентрація формується поступово й потребує тренування.

Найкраще робити це не нудними вправами, а веселими іграми, які подобаються дітям.

Автор: Шевякова Вікторія

Поради, які не втрачають актуальності і зараз.
⏰

У кожній родині зараз склалися свої обставини.
Іноді складна ситуація підштовхує батьків до вчинків, які коштують життя.
Дитині.

Я розумію, що є різні ситуації.
Я розумію, що діти всі різні.
Я знаю, що батьки лишаюсь неповнолітню дитину чи дітей самих замкненими у квартирі чи будинку, з сотен різних причин.

Але безпека дітей завжди на 100% відповідальність батьків.

Дитині достатньо 9 секунд бути одній, щоб встигнути піднятися на підвіконня.
9 секунд щоб втратити своє життя або стати людиною з обмеженими можливостями до кінця свого життя.

В рамках мого навчального проекту з безпеки дітей, саме такими були результати тестів.

🔴Москітна сітка НЕ ​​ЗАХИЩАЄ дитину
від падіння!
Вона для цього не пристосована!

І давайте відверто.
Навіть коли вікно трохи відкрите на провітрювання (не вертикальне), це значно збільшує ризик.

За багато років досвіду можу сказати, що причини випадання дитини із вікна для мене, як фахівця, очевидні.
Не подумав/ла...
Не знав/ла...
Тільки на секунду відволіклася...
Залишив буквально на хвилину...

Особливо трагічні два моменти:
🔺Це не можливо "перемотати" назад і виправити.
🔺Батьки з цим залишаються на все життя.

Повторю ефективні правила захисту дитини від падіння з вікна:

❌ не відкривайте "настіж" вікно у присутності дитини,

❌посуньте меблі від вікон,

❌не заохочуйте інтерес дитини до вікон,

❌москітна сітка НІКОЛИ НЕ ЗАХИСТИТЬ від випадіння!!!

❌ встановіть захист на вікна!
Читаючи цей пост, ви, можливо, переконані, що ваша дитина відрізняється від інших і їй вікно не цікаве?

З точки зору дитячої психології зазначу, що поведінка та вчинки дітей часто не передбачувані.
Навіть для самої дитини.

На саме питання:
"Навіщо ти це зробив?" або
"Чому ти це зробила?" у дитини просто немає відповіді.
Тому, що вона справді не знає, для чого і чому вчинила саме так.
Зробила і все.

І якщо ви зараз читаєте цей пост, знайдіть 15 секунд та огляньте ваші вікна.

Зробіть їх безпечними.

Встановіть додатковий захист, як це роблять у розвинених країнах.

Виберіть якісну захистну фурнітуру та убезпечте життя вашої дитини.
І ще.

☝️Дитина біля відкритого вікна - це той самий грім, який ВЖЕ гримнув.

І коли ви думаєте, що це не повториться, ви помиляєтесь.
Це станеться будь-якої миті.
Навіть через 3 хвилини.
Навіть якщо ви поговорили з дитиною і все пояснили їй.

Важливо зробити так, щоб дитина сама не змогла відкрити вікно.

Єдина відмінність ситуації наступного разу в тому, що ви можете не встигнути – вас просто може не бути поряд.

Поки їду проводити свою заплановану лекцію для свідомих батьків, для скептиків та тих, хто заохочує до самостійності з раннього віку, залишу пару посилань у коментарях.

Поведінка це лише зовнішній шар. А якщо заглянути глибше?
📌

Днями бачила, як у парку мама дитини 3-4 років спіймала голуба та намагалась зробити так, щоб дитина поцілувала цього птаха...

Птахи - не іграшка для дітей.
І ось чому.

Діти будь-якого віку, а особливо малюки, люблять годувати їх або просто наздоганяти, бігаючи за ними.

Погодьтеся, рідко можна зустріти дитину, яка спокійно пройде повз зграю цих енергійних та всюдисущих птахів, не змусивши їх злетіти.

Голуби вважаються крилатими символами безпеки та миру в усьому світі.

Та й батькам простіше — дитина ганяє голубів, а не маму з татом.

Вони є в кожному місті.
Їх можна побачити біля кожного смітника або на будь-якому, навіть найменшому, звалищі.

За весь час моєї діяльності, я неодноразово робила дописи, що міські голуби зовсім не є безневинними пташками.

Голуби є джерелами найрізноманітніших хвороб, адже їхнє основне місце годування - це міські смітники та звалища.

Орнітологи вивчили це питання та довели, що ці птахи переносять понад 80 (!) видів різних збудників хвороб, серед яких — сальмонельоз, хламідіоз, кампілобактеріоз, пастерельоз, псевдотуберкульоз, лістеріоз, грип, токсоплазмоз та цілий перелік інших інфекцій.

Останніми роками зоологи, ветеринари та інфекціоністи в один голос заявляють, що міські голуби навіть небезпечніші, ніж усім відомі миші та пацюки.

Додаткова проблема полягає в тому, що популяцію цих птахів в Україні ніхто не контролює, і вона з кожним роком лише зростає.

На відміну від гризунів, голуби мають перевагу — вони літають, а тому, сідаючи на підвіконня чи балкони багатоповерхівок, розносять на своїх крилах усіляку заразу "з доставкою" прямо у квартири.

Також нагадаю, що голуби здатні переносити не лише пташині хвороби, а й ті, що притаманні гризунам.

Ще один момент, на який хочу звернути увагу: згадайте момент злету зграї птахів.
Небезпека в тому, що злітаючи, кожен голуб піднімає хмару дрібного пилу з землі, яку, вдихаючи, дитина (а діти значно меншого зросту за дорослих), отримає його у більших кількостях.
Потім цей пил осідає в області очей, потрапляє на слизові оболонки носа та горла — а це улюблені місця для вірусів та бактерій.

Коли дитина потре очі ручками - це може закінчитися кон’юнктивітом. А якщо разом із пилом в організм потрапить серйозніша інфекція - можуть бути й важчі наслідки.

І не має значення, в яку пору року проводяться ці сумнівні "активності" з дітьми та голубами.

Також не рекомендується перебувати поруч із цими птахами вагітним жінкам, мамам із маленькими дітьми та дітям, схильним до алергічних реакцій.

Доречі, у Туреччині, наприклад, ви не побачите голубів на території готелів.
Взагалі.
Їх знищують усіма доступними способами, щоб не ризикувати здоров’ям гостей.

У деяких європейських містах годувати голубів взагалі заборонено.
У Женеві за це можуть оштрафувати на до 350 євро, у Венеції — до 500 євро.
Відомими винятками для туристів є Трафальгарська площа в Лондоні та площа Святого Марка у Венеції, хоча й там періодично діють заборони.

На прогулянці завжди можна вигадати багато варіантів занять для дитини, замість того, щоб ганяти голубів.

Діти можуть вчитися любити природу та дбайливо ставитися до тварин на відстані, поки не підростуть і не навчаться безпечній взаємодії.

І ще одне.
Поява цих птахів на вікнах і балконах викликає у дітей бажання їх спіймати.
І діти відкривають вікна або виходять на балкон, щоб дістати і спіймати…

Ви й досі думаєте, що голуби - милі та безпечні?

Проективна методика для дітей
"Моє життя в школі".

Уважно розглянь цих веселих чоловічків.

1. На яку людинку ти схожий зазвичай?
(Постав на ньому цифру 1 і на інших став ту цифру, на яке питання ти відповідаєш, на чоловічку може бути 2 цифри з різних питань.)

2. На яку людинку ти схожий сьогодні?

3. На якого чоловічка схожі твої друзі?

4. Чи є тут чоловічки, схожі на твоїх вчителів?

5. До якого чоловічка тобі приємно підійти?

6. Якого чоловічка ти б побоювався?

7. Який чоловічок схожий на того, що підводив тебе?

8. Який з них зможе тебе зрозуміти та допомогти?

9. Якого чоловічка тобі шкода?

10. Яка людина всіма командує?

11. Чи хотілося б тобі тут домалювати свого чоловічка?
Ти можеш це зробити.

Ці питання можна розширити, перенести їх як на шкільні відносини та у родину.

Абсолютно точної розшифровки цього тесту немає.

Вибір чоловічка допоможе дізнатися про емоційний стан дитини на даний момент часу.

Інтерпретація його полягає в розумінні дитини в залежності з її відповідей.
По одному малюнку можна обговорити багато ситуацій.