Information Technologies and Learning Tools

Вийшов том 110, випуск № 6 (2025), схвалений Вченою радою Institute for Digitalisation of Education of the NAES of Ukraіne.
🔹 Ключові тематичні блоки випуску:
• методологія, теорія та історія використання ІКТ в освіті;
• цифровізація дошкільної освіти та раннє навчання програмування;
• дистанційне й очне навчання у загальній середній освіті;
• ІКТ у професійній та вищій освіті;
• штучний інтелект, імерсивні та семантичні технології;
• цифровий перехід і управління освітою;
• використання інструментів AI у педагогічній і науково-педагогічній діяльності.
🔹 Географія авторів охоплює Україну, Польщу, Сербію, Словаччину, Туреччину, Бразилію, Парагвай та США, що свідчить про активну міжнародну наукову співпрацю.
🤝 Висловлюємо щиру вдячність експертам і рецензентам, залученим до наукового рецензування матеріалів випуску, за фахову експертизу, відповідальність і дотримання високих стандартів академічної якості.
💼 Окрема подяка редакційній команді журналу - літературному редактору, випускаючому редактору, фахівцям з верстки, адміністрування та технічної підтримки - за злагоджену роботу, уважність до деталей і забезпечення стабільного та якісного виходу чергового номера.
Запрошуємо науковців, освітян і дослідників ознайомитися з матеріалами нового випуску та використовувати їх у науковій і практичній діяльності. 🔗 DOI: 10.33407/itlt.v110i6
#НауковийЖурнал #ЦифровізаціяОсвіти

Ми подали заявку на участь у конкурсному відборі для надання фінансової підтримки науковим фаховим виданням України, які індексуються міжнародними наукометричними базами даних.
Для редакції міжнародного електронного наукового фахового видання Information Technologies and Learning Tools участь у конкурсі - це не формальність. Для нас принципово важливо не просто брати участь, а перемагати, щоб забезпечити сталий розвиток журналу, відкритий доступ і подальше підвищення якості наукової комунікації.
Майже 20 років поспіль редакція та експерти-рецензенти журналу системно підвищували якість публікацій, дотримуючись принципів академічної доброчесності, відкритої науки, DORA та FAIR. Увесь цей час робота виконувалася на волонтерських засадах, безоплатно - як для українських, так і для іноземних авторів. Журнал не стягує оплату за подання, рецензування чи публікацію статей і залишається відкритим для міжнародної науково-педагогічної спільноти.
Окрема щира подяка технічній підтримці Державна науково-технічна бібліотека України - ДНТБ України за професіоналізм, терпіння та допомогу в процесі підготовки й подання матеріалів. Дякуємо Міністерство освіти і науки України за прозорі механізми підтримки наукових фахових видань та увагу до розвитку відкритої, якісної наукової комунікації.
Видавець журналу - Institute for Digitalisation of Education of the NAES of Ukraіne. Офіційний сайт журналу -
🌐 https://journal.iitta.gov.ua/index.php/itlt/index
Продовжуємо працювати для науки, освіти й відкритого доступу. Відповідально, послідовно та на міжнародному рівні.

Членкиня редколегії Information Technologies and Learning Tools Olga Pinchuk взяла участь у рецензуванні українського перекладу публікації «Керівні принципи інтерсекційного аналізу в науці та технологіях (GIST): упровадження та розроблення контрольного переліку» - міжнародного методологічного документа, спрямованого на впровадження інтерсекційного підходу в наукових і технологічних дослідженнях. У листі-подяці, отриманому від команди проєкту, відзначено ґрунтовність і відповідальність рецензування, а також внесок у забезпечення якості перекладу складного за змістом і концептуально насиченого матеріалу. Наголошено, що українська версія документа зберігає логіку та зміст оригінальної публікації й сприяє глибшому розумінню інтерсекційного підходу та можливостей його практичного застосування в науці й технологіях. Публікація керівних принципів GIST українською мовою розширює доступ національної академічної спільноти до сучасних міжнародних стандартів дослідницької якості, відповідальності та інклюзивності. Скористайтеся можливістю ознайомитися: DOI: https://doi.org/10.3897/ese.2025.e162102.uk
#ІЦОНАПНУкраїни

📣 Шановні колеги! Ми як представники наукової спільноти маємо відповідально реагувати на виклики та можливості, що дарує розвиток ШІ, генеративного зокрема. Саме тому для нашого журналу важливо орієнтуватися на найкращі міжнародні стандарти - зокрема, рекомендації European Association of Science Editors (EASE) щодо використання ШІ в науковій комунікації.
✅ EASE закликає редакції, видавців і рецензентів розробити й опублікувати чітку політику щодо застосування ШІ, а також забезпечити прозорість використання таких інструментів: автори, рецензенти та редакція повинні декларувати, коли й як вони використовували ШІ. посилання на допис про "Рекомендації щодо використання штучного інтелекту в науковій комунікації" у першому коменті.
Зокрема, важливими є такі положення:
📍ШІ не має фігурувати як співавтор - оскільки не може відповідати за достовірність або оригінальність роботи.
📍Всі випадки, коли ШІ було використано для редагування тексту, генерації кодів або даних, формування графіки чи візуалізацій - мають бути задекларовані відповідно у «Методах», «Анотації», «Подяках» або в окремій секції.
📍Рецензенти, які використовують ШІ (для редактури або аналізу), теж повинні про це повідомляти.
🔎 Ми в Information Technologies and Learning Tools готові до відповідального підходу. Особливо враховуючи наш фокус на цифровізацію освіти, AI-технології та трансформацію освітніх середовищ. Саме тому ми вважаємо важливим:
📍відкрити для наших авторів політику щодо ШІ,
📍заохочувати до прозорого декларування використання ШІ,
📍підтримувати етичність, якість і довіру в науковому процесі, навіть якщо ми досліджуємо роль ШІ в освіті.
✨ Запрошуємо нашу спільноту авторів і рецензентів спільно формувати культуру відповідального використання ШІ. Лише так ми зможемо поєднувати інновації й надійність на шляху розвитку науки та освіти.
#ІЦОНАПНУкраїни

📢 Міжнародний курс підвищення кваліфікації для науковців, рецензентів і редакторів!
Наукове фахове видання Information Technologies and Learning Tools запрошує долучитися до курсу 📍«Рецензування в епоху відкритої та відтворюваної науки: нові виклики та можливості», що спрямований на розвиток компетентностей дослідників у сфері відкритої науки, наукової доброчесності та відтворюваності результатів досліджень.
📅 Дати проведення: 10–28 листопада 2025 року
🌐 Форма навчання: онлайн (Zoom)
💬 Мови: українська та англійська
🎓 Сертифікат міжнародного підвищення кваліфікації: 2 кредити ЄКТС 💰 Участь безкоштовна
👥 Організатори:
Консорціум проєкту Open4UA
Institute for Digitalisation of Education of the NAES of Ukraіne
Ukrainian Reproducibility Network (UARN)
University of Ljubljana (Словенія)
🌍 Серед спікерів курсу - фахівці з провідних університетів і наукових мереж Європи:
Люблянський університет (Словенія), Технологічний університет Дельфта (Нідерланди), EIFL, Латвійський університет, Оксфордський університет (Велика Британія), ENS Paris-Saclay (Франція), а також українські партнери — Житомирська політехніка, Бердянський державний педагогічний університет, Національний університет “Львівська політехніка” та Інститут цифровізації освіти НАПН України.

📘 Учасники курсу дізнаються про:
☑️відкриту та відтворювану науку в сучасній академічній комунікації;
☑️принципи перевірки даних, коду та методів дослідження;
☑️етику та доброчесність у процесі рецензування;
☑️цифрові та ШІ-інструменти для рецензентів;
☑️міжнародні практики та стандарти відтворюваності.

🔗 Реєстрація: https://forms.gle/6tbyxWL5jU4G5A9n8

🎓 Вийшов новий випуск журналу Information Technologies and Learning Tools (T. 109, № 5, 2025)! Цей номер об’єднує дослідження українських і зарубіжних науковців, присвячені актуальним аспектам цифрової трансформації освіти. 📘 Серед тем випуску:
📌інноваційні методи підготовки аспірантів у цифрову епоху;
📌глобальні тенденції розвитку масових відкритих онлайн-курсів (MOOC);
📌імерсивні середовища навчання та цифрові технології у вивченні мов;
📌використання ChatGPT для оцінювання навчальних досягнень школярів;
📌моделі організації практичної підготовки фахівців у змішаному навчанні;
📌штучний інтелект у підготовці експертів і психологів;
📌можливості віртуальних засобів для психологічної підтримки підлітків-переселенців;
📌програми підвищення кваліфікації STEM-учителів із використанням технології Arduino.

💡 Випуск демонструє, як цифрові технології розширюють можливості освітнього процесу - від шкільної до післядипломної освіти.

📖 Ознайомитися з повним змістом номера можна на сайті журналу 🇺🇦 https://doi.org/10.33407/itlt.v109i5
#ІЦОНАПНУкраїни

🎉 Маємо новину! Наш журнал офіційно зареєстровано як онлайн-медіа у Реєстрі Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення.
📄 Рішення № 2111 від 14.10.2025 р. (протокол № 22).
🔹 Ідентифікатор медіа – R40-06614.
🔹 Вид онлайн-медіа – наукове фахове періодичне електронне видання.
🔹 Територія поширення – Україна та територія поза межами державного кордону України.
Це означає, що «Інформаційні технології і засоби навчання» офіційно набув статусу суб’єкта у сфері онлайн-медіа та діє у правовому полі України.
👉 Дякуємо спільноті авторів, рецензентів і читачів за підтримку й довіру, яку ми відчуваємо повсякчас! Попереду у нас з вами нові можливості для міждисциплінарних досліджень, цифрових інновацій в освіті й розвитку академічних комунікацій.
#ІТЗН #ІЦОНАПНУкраїни

📍На допомогу авторам - Таксономія ролей учасника😉 (CRediT) у перекладі українською з офіційного сайту. CRediT - це таксономія з 14 ролей, яку можна використовувати для опису ключових типів внеску, що зазвичай робиться у публікацію дослідницьких результатів.
🟢У 2022 році CRediT було затверджено як стандарт ANSI/NISO ; CRediT ліцензовано для повторного використання під ліцензією Creative Commons 4.0 (CC-BY) ). Дескриптори CRediT тепер доступні різними мовами.

🌍 Information Technologies and Learning Tools тепер у базах даних ProQuest!
👍Для нашої редакційної колегії та всіх авторів це важливий крок до ще більшої інтеграції української науки у світовий академічний простір. Завдяки співпраці з ProQuest публікації журналу поступово стають доступними міжнародній науковій спільноті через один із провідних світових агрегаторів наукових ресурсів❗️Ми раді, що українське видання отримало таку можливість, і вдячні всім авторам та рецензентам, завдяки яким журнал розвивається і зростає. 💥Матеріалів у ProQuest стає дедалі більше, тож попереду нові можливості для поширення наших публікацій, зростання цитованості та співпраці. 💛💙
#ІЦОНАПНУкраїни

Ще одна користь від відкритого рецензування - можливість відкритої аналітики зауважень і рекомендацій рецензентів та відповідних змін у наступних версіях статей. А бувають і "відкриття"😉
💥В Nature натрапили на статтю Peer reviewers more likely to approve articles that cite their own work (DOI в коменті). В дослідженні проаналізовано 18 400 статей з F1000Research, Wellcome Open Research, Gates Open Research та Open Research Europe, які роблять усі версії своїх статей, а також коментарі рецензентів, загальнодоступними. Виявилося‼️що рецензенти, яких цитували, частіше схвалювали статтю після першого рецензування, ніж рецензенти, яких не цитували. Щоб зменшити кількість необґрунтованих запитів на цитування, автор дослідження 😎 пропонує рецензентам завжди зазначати у своїх коментарях до рецензії, коли вони рекомендують авторам цитувати свої роботи та чому💥
Щодо політик Information Technologies and Learning Tools, то визнаємо: нажаль, найчастіше рекомендація рецензента авторам цитувати свої роботи виявляється неетичною маніпуляцією, спрямованою лише на збільшення власного впливу чи видимості. ‼️Тому ми не рекомендуємо це робити і наші експерти підтримують цю позицію ✅ Проте завжди є АЛЕ 😉
Більшість досліджень і професійних етичних кодексів (COPE, Elsevier, Springer, APA) сходяться на тому, що рецензент може рекомендувати цитування своїх робіт ‼️лише тоді‼️, коли це об’єктивно підвищує якість, повноту або точність статті.
Отже, у нас:
✅ етично: якщо робота рецензента ключова для контексту, або без неї аргументація/методологія неповна.
❌ НЕетично: якщо рекомендація робиться для збільшення власного індексу цитувань чи кар’єрних вигод.
💛💙
#ІЦОНАПНУкраїни #НАПНУкраїни #Етика

Хто найкраще впізнає текст, написаний із допомогою ШІ? Той, хто сам це робив!
Рецензент без досвіду роботи з генеративним ШІ - як митник, який ніколи не чув про контрабанду. Автор "забув" вказати ChatGPT у методах?
🤷‍♂️ Стаття пройшла?
🎯 Мінус до академічної доброчесності. І ще більший - до репутації журналу.

#освіта #академічнадоброчесність #ШІвнауці #ІЦОНАПНУкраїни

🤔Хто автор?
💯Дослідження у багатьох дисциплінах мають підвищену тенденцію до колаборації і включають команди дослідників. А отже, все частіше маємо справу із поданням у журнал Information Technologies and Learning Tools статей, де вказано декілька авторів. Добре це чи погано❓ Відповідь: «все 👍» тільки тоді, коли автори на «початку шляху» статті прозоро, послідовно і чесно визначилися з роллю кожного.
⁉️Чи можуть бути зміни потім? Практики різні у різних журналах. Деякі заперечують зміни, а деякі (наш у тому числі) наполягають на оголошенні внеску і письмової згоди інших авторів ‼️
✅ Щоб визначити індивідуальні внески, зменшити суперечки щодо авторства та полегшити співпрацю при написанні дослідницької статті рекомендуємо: 📌узгоджувати авторство перед початком написання рукопису, 📌уважно читати інструкції журналу щодо авторства, а також 📌ознайомитися зі стандартом, розробленим Національною організацією з інформаційних стандартів (2022 р.) Американським національним інститутом стандартів. А ще дамо шпаргалку:
🤩Таксономія ролей учасника (CRediT) – посилання у першому коменті.
#ІЦОНАПНУкраїни