19/08/2021
Хвороба Лайма – рекомендації CDC. Досить актуальним у літній період є активний відпочинок на природі, у тому числі і в лісі. Але разом з тим це і період активного життя кліщів, які можуть бути переносниками збудників деяких захворювань. Чи потрібно досліджувати кліщів, які аналізи здавати та які клінічні прояви хвороби Лайма, а також як лікувати – представлено у наступних рекомендаціях СDC ➡️
Хвороба Лайма викликається бактерією Borrelia burgdorferi, рідко - Borrelia mayonii. Збудник передається людині через укус заражених чорноногих кліщів (Ixodes scapularis). Типові симптоми включають лихоманку, головний біль, втому та характерний шкірний висип у вигляді мігруючої еритеми. Якщо не лікувати інфекцію, вона може поширитися на суглоби, серце та нервову систему. Хвороба Лайма діагностується за клінічними проявами, висипом у вигляді мігруючої еритеми та даними анамнезу - контакт з інфікованими кліщами. Лабораторне тестування корисне при правильному проведенні. Більшість випадків хвороби Лайма можна успішно вилікувати за допомогою прийому антибіотиків впродовж декількох тижнів. Профілактика хвороби Лайма включає використання засобів від комах, негайне видалення кліщів, застосування пестицидів та зменшення середовища проживання кліщів. Кліщі, які є переносниками хвороби Лайма, іноді можуть передавати і інші трансмісивні захворювання.
❓ Чи потрібно досліджувати кліщів?
Люди, які видалили кліща, іноді замислюються, чи не слід перевірити його на наявність інфекції. Хоча деякі лабораторії пропонують тестування, загалом це не рекомендується, оскільки:
• Лабораторії, що проводять тестування кліщів, не зобов’язані мати високі стандарти контролю якості, що використовуються лабораторіями клінічної діагностики. Результати тестування кліщів не слід використовувати для прийняття рішень щодо лікування.
• Позитивні результати, що показують, що кліщ містить хвороботворний організм, не обов’язково означають, що ви інфіковані.
• Негативні результати можуть призвести до помилкової впевненості у відсутності хвороби. Можливо, вас непомітно вкусив інший кліщ, який був заражений.
• Якщо ви були заражені, у вас, можливо, з’являться симптоми до того, як з’являться результати тесту кліща. Якщо ви все-таки захворіли, не слід чекати результатів тестування кліща, перш ніж розпочати відповідне лікування.
🧑⚕️Симптоми та клінічні прояви
Нелікована хвороба Лайма може викликати широкий спектр симптомів, залежно від стадії зараження. До основних симптомів належать температура, висип, параліч обличчя та артрит.
Ранні ознаки та симптоми (3-30 днів після укусу кліща)
• Лихоманка, озноб, головний біль, втома, болі в м’язах і суглобах, а також набряклі лімфатичні вузли можуть виникати за відсутності висипу
• Висип у вигляді мігруючої еритеми:
O Зустрічається приблизно у 70-80% заражених
O Починається в місці укусу кліща через 3-30 днів після укусу (в середньому близько 7 днів)
O Розширюється поступово протягом декількох днів, досягаючи 12-30 см в діаметрі
O На дотик може бути теплою, рідко свербить або болить
O Іноді виникає просвітлення в центрі при збільшенні, що призводить до появи висипу у вигляді «мішені» або «бичачого ока»
O Може з’являтися на будь-якій ділянці тіла
O Не завжди виглядає як «класичний» висип
Невелика шишка або почервоніння на місці укусу кліща, яке виникає негайно і нагадує укус комара, є загальним явищем. Це подразнення, як правило, проходить за 1-2 дні і не є ознакою хвороби Лайма.
Пізні ознаки та симптоми (дні-місяці після укусу кліща)
• Сильний головний біль і скутість шиї
• Додаткові висипання у вигляді мігруючої еритеми на інших ділянках тіла
• Параліч обличчя (втрата м’язового тонусу на одній або обох сторонах обличчя)
• Артрит із сильними болями та набряками в суглобах, особливо в колінних та інших великих суглобах
• Постійний біль у сухожиллях, м’язах, суглобах та кістках
• Відчуття серцебиття або нерегулярне серцебиття (Лайм-кардит)
• Епізоди запаморочення або задишки
• Запалення головного та спинного мозку
• Невралгія
• Стріляючий біль, оніміння або поколювання в руках або ногах
🩸Лабораторні дослідження
На даний час CDC рекомендує двоетапне тестування на хворобу Лайма. Обидва етапи можуть бути проведені із використанням одного і того ж зразка крові. Якщо результат першого тесту негативний, подальше тестування не рекомендується. Якщо перший тест позитивний або сумнівний (іноді його називають “двозначним”), слід виконати другий тест. Загальний результат є позитивним лише тоді, коли перший тест є позитивним (або сумнівним), і другий тест є позитивним.
❗️Ключові моменти, які слід пам’ятати
• Більшість тестів на хворобу Лайма призначені для виявлення антитіл, що виробляються організмом у відповідь на інфекцію.
• На вироблення антитіл може знадобитися кілька тижнів, тому результат тесту може бути негативним, якщо зараження відбулося недавно.
• Антитіла зазвичай зберігаються в крові протягом місяців або навіть років після одужання, отже, тест не можна використовувати для оцінки ефективності лікування.
• Наявність інших захворювань, наприклад, кліщових хвороб, деяких вірусних, бактеріальних або аутоімунних захворювань, може призвести до хибнопозитивних результатів тесту.
Рекомендації щодо проведення та інтерпретації тестів серологічної діагностики хвороби Лайма
Алгоритм тестування на активне захворювання та на перенесену інфекцію включає:
1. Імуноферментний аналіз (ІФА) або реакцію імунофлуоресценції (РІФ),
2. Вестерн-імуноблот. Усі зразки, позитивні або однозначні за ІФА або РІФ, повинні бути перевірені стандартизованим вестерн-імуноблотом. Зразки, негативні за чутливими ІФА або РІФ не потребують додаткового тестування. Якщо вестерн-імуноблот застосовується протягом перших 4 тижнів після початку захворювання, слід проводити визначення як імуноглобуліну М (IgM), так і імуноглобуліну G (IgG). Позитивний результат тесту тільки на IgM не рекомендується використовувати для визначення активного захворювання у осіб, що хворіють більше 1 місяця, оскільки у них є висока ймовірність хибнопозитивного результату. Якщо пацієнт із підозрою на хворобу Лайма на ранніх термінах має негативну серологію, серологічні докази інфекції найкраще отримувати шляхом тестування парних сироваток гострої та реконвалесцентної фаз. У сироватках осіб з дисемінованою або пізньою стадією хвороби Лайма майже завжди виявляють підвищений вміст IgG до антигенів Borrelia burgdorferi.
💉Лікування
Люди, які отримували відповідні антибіотики на ранніх стадіях хвороби Лайма, як правило, швидко і повністю одужують. Рання діагностика та належна антибіотикотерапія допомагають запобігти пізній хворобі Лайма.
Схеми лікування, наведені в наступній таблиці https://bit.ly/3at0f29, застосовуються при мігруючій еритемі – найчастішому прояві ранньої хвороби Лайма. Ці схеми необхідно коригувати залежно від віку пацієнта, наявності супутніх захворювань, вагітності або алергії. Проконсультуйтеся з інфекціоністом щодо окремих рішень по лікуванню пацієнта.
🕷Видалення кліща
Якщо ви виявили кліща, прикріпленого до шкіри, не потрібно панікувати - головне якнайшвидше його видалити. На ринку є декілька пристроїв для видалення кліщів, але звичайний набір пінцетів із загостреними кінцями працює дуже добре.
Як видалити кліща
1. Пінцетом із загостреними наконечниками візьміть кліща якомога ближче до поверхні шкіри.
2. Потягніть вгору з рівномірною силою. Не крутіть і не смикайте кліща, це може призвести до того, що частини ротового апарату відламаються і залишаться в шкірі. Якщо це сталося, видаліть частини ротового апарату за допомогою пінцета. Якщо вам не вдається легко видалити залишки чистим пінцетом, залиште їх і дайте шкірі зажити.
3. Видаливши кліща, ретельно обробіть ділянку укусу та руки спиртом або водою з милом.
4. Ніколи не розчавлюйте кліща пальцями. Утилізуйте живого кліща у спиртовому розчині, в герметичному пакеті/контейнері або змийте в унітаз. Уникайте народних засобів, таких як «фарбування» кліща лаком для нігтів або вазеліном або використання тепла, щоб кліщ відірвався від шкіри. Ваша мета - вилучити кліща якомога швидше, не чекайте, поки він відчепиться.
Подальші дії
Якщо протягом декількох тижнів після видалення кліща у вас з’являється висип або підвищується температура, зверніться до лікаря. Обов’язково повідомте лікаря про недавній укус кліща, коли і де він стався.
Джерело: https://www.cdc.gov/lyme/treatment/index.html
Переклад: Мороз Ірина