Міжнародна асоціація психосоматики та тілесної терапії

🎨 Спеціалізація «Арт-терапевт»

Запрошуємо психологів, консультантів та фахівців допомагаючих професій на навчальну програму «Арт-терапія як метод консультування».

📌 3 модулі
📌 66 академічних годин (2,2 ECTS)
📌 Онлайн
📌 Старт: 27–28 червня
📌 Сертифікат міжнародного зразка

Програма поєднує теорію та практику арт-терапії в роботі з:
• травмою та кризовими станами;
• горюванням;
• образою та провиною;
• самооцінкою та ідентичністю;
• ресурсними станами; • страхами;
• внутрішньою дитиною;
• дитячим консультуванням.

Навчання передбачає практичні вправи, роботу в групах, супервізію та підтримку тренера.

Після завершення курсу учасники отримують спеціалізацію «Арт-терапевт» та сертифікат міжнародного зразка.

Щоб отримати детальну інформацію про участь ставте + під постом

Техніка «Я та мій Страх»

Страх не завжди є нашим ворогом. Дуже часто він намагається захистити нас, попередити або звернути увагу на щось важливе. Замість боротьби з ним спробуйте вступити в діалог.

Для роботи знадобиться МАК-колода «Чорно-білий страх», яку можна придбати у нас.

1️⃣ Витягніть картку та дайте відповідь на запитання:
• Як виглядає мій страх?
• З чим він пов’язаний?
• Яке ім’я я хочу йому дати?

2️⃣ Витягніть другу картку та дослідіть свої відчуття:
• Що цей страх допомагає мені зрозуміти?
• На що він звертає мою увагу?
• Від чого він мене захищає?
• У чому його користь для мене?

3️⃣ Напишіть лист від імені свого страху. Для більш глибокого контакту зробіть це недомінантною рукою (правші — лівою, лівші — правою).

Іноді достатньо перестати боротися зі страхом і почати його слухати, щоб знайти нові ресурси та краще зрозуміти себе.

✍ Авторка техніки: Ксеня Карачун

🔬 Новий етап розвитку наукової діяльності
Міжнародна асоціація психосоматики та терапії здоров’я розширила напрями своєї діяльності та відтепер може офіційно здійснювати наукові дослідження у сфері суспільних і гуманітарних наук.
Ми створюємо Центр досліджень — простір, де поєднуються наука, практика та професійна освіта. Уже сьогодні в межах нашої діяльності розроблено кілька психодіагностичних опитувальників, а також триває дослідження доказової ефективності психотерапевтичного методу «Я-реконструкція».
Попереду — нові психометричні дослідження, наукові публікації, міжнародні проєкти та партнерства.
Запрошуємо до співпраці науковців, дослідників, заклади освіти, грантові організації, партнерів і спонсорів, зацікавлених у розвитку сучасної психологічної науки.
Юридичною підставою для цього стало включення до напрямів діяльності КВЕД 72.20 «Дослідження й експериментальні розробки у сфері суспільних і гуманітарних наук».

Більше інформації про центр за посиланням:

https://iapht.webnode.com.ua/tsentr-doslidzhen/

Запрошуємо на вебінар "Тривога чи нейровідмінність? Як не сплутати ГТР, РАС та СДУГ. Особливості темпераменту"

25 липня
13.00
Тривалість: 1,5 години
Онлайн

План

1. Основні прояви та клінічні особливості тривожних розладів у дітей, розладів спектру аутизму та гіперактивного розладу із дефіцитом уваги.
2. Перекриття симптомів: тривога, неуважність, сенсорна чутливість та соціальні труднощі
3. Клінічні випадки та практичний алгоритм оцінки пацієнтів.

Тренер
Сосновська Уляна
Лікар-психіатр дитячий, психотерапевт.
Спеціалізація з психотерапії та дитячої психіатрії — ЛНМУ, кафедра післядипломної освіти

Учасники, які мають освіту психолога - отримують сертифікат учасника

Щоб отримати детальну інформацію про участь ставте + у коментарях

Думками ми часто знаходимось чи в минулому чи в майбутньому, турбуючись про те що було чи що буде. І це дуже виснажує, втомлює та заважає концентруватись на важливому.

Лише наше тіло завжди знаходиться тут і тепер. І саме через тіло найлегше повертати себе в момент.

🙌🏻Тож увага до тіла та власних відчуттів може стати гарним інструментом повертатись в момент тут і зараз, щоб сповільнитись/заспокоїтись.

направляйте себе:
Що я відчуваю? Як я дихаю? А як мені комфортніше? Чого я хочу зараз?

Автор: Марина Семчук

Чому ми такі зайобані і як з цим жити?

Хочеться сказати ще й: чому ми такі йобнуті. Не в сенсі діагнозу, а в сенсі морального виснаження, смиканого тіла на кожен звук і постійного відчуття, ніби живеш в очікуванні того моменту, коли все це нарешті закінчиться.

Наша психіка хоч і гнучка, хоч і здатна адаптуватися до неймовірних умов, але виснаження ніхто не скасовував. Так, є антидепресанти, вітаміни, терапія та багато інших способів підтримки. Але зовнішній світ із нескінченним потоком інформації, постійною розкачкою тривоги та вибухами за вікном виснажує нас значно швидше, ніж ми встигаємо відновлюватися.

Найкращий вихід для нас - заховатися в печері без інтернету й людей та просто сидіти там кілька місяців, а може років. Можливо, тоді щось би й вийшло. Але печери в нас немає, є лише будинки під небом з дронами. Тому ми часто намагаємося ще більше завантажити себе роботою, навчанням і справами, аби не надто замислюватися про власний стан.

Я й сама, мабуть, довго жила за принципом: «Якщо вже вигоряти, то хоча б зароблю грошей на антидепресанти». Але, здається, ця схема вже не працює. Чи не так?

Що може допомогти?

Як не дивно — прості й очевидні речі, якими майже ніхто не користується. Наприклад, гуляти. І не просто переставляти ноги, дивлячись у телефон, а йти й помічати листя, дерева, людей, небо.

Не менш важливими є ритуали. Та сама ранкова кава, улюблена чашка, кілька хвилин тиші — щось стабільне, що повторюється щодня.

Оточуйте себе красою. Приємними ароматами, гарними речами, місцями, де вам добре. Сходіть кудись не лише поїсти чи випити кави, а просто побути, роздивитися простір, відчути атмосферу.

І слухайте тишу. Дайте своїй внутрішній оперативці хоч іноді перезавантажитися.

Якось так. Мені це допомагає.

А що допомагає зараз вам?
Тетяна Павленко