Ya Gallery Kyiv

Проблема зображення Елізіуму і Раю зазвичай вирішувалась статичними композиціями: вічне блаженство було малорухливим на тлі динамічного Тартару і Пекла. Обовʼязковими були плоди на вічнозелених деревах, квіти, присутність янголів чи праотців (так зване «лоно Авраамове»), адже християнський Рай — місце вічного споглядання любові Бога-отця. Щоправда, Котляревський вніс істотні корективи в цю іконографію: «Лежи, спи, їж, веселися, // Кричи, мовчи, співай, крутися; // Рубайсь - так і дадуть палаш». Тобто він подав Рай як простір абсолютної, нічим не обмеженої свободи, навіть для вправ зі зброєю.

Базилевич у першому макеті обрав композицію з травичкою, квітами і плодовими деревами, що обрамляють товариство із семи осіб. Дещо здитинілі чоловіки у сорочках без штанів сидять за щедро накритим столом, де є не лише дитячі ласощі («сластьони, коржики, стовпці»). Центральний персонаж, подібний до сивобородого праотця або Саваофа, наливає щось червоне зі штофа, тоді як над ним умостилися птахи і пурхають метелики. Такий знущальний підтекст (нерозумна сімейка в яблуневому садку) не влаштував художника або редакторів, і в остаточній версії постає інша атмосфера.

Композиція й садовий антураж збереглися, але з’явилося нове товариство — дружнє коло з 12 осіб і півня. Сивобородий чоловік в окулярах наливає щось із куманця, ніби тамада чи сімпозіарх; на столі порожні миски, а з дерева один зі співбесідників знімає кільце ковбаси. Це колективний портрет як парафраз «Тайної вечері», але без зрадника. Чоловіки вдягнуті у тоги й шаровари, є оголені диспутанти та музика з лютнею. Кожен має виразну зовнішність, тож їх можна було «розшифрувати». На відміну від пекельних сцен, тут Базилевич показав тих, з ким приятелював і кому симпатизував — художників і мистецтвознавців.

Те, що Іван Котляревський у «Енеїді» багато розповідав про наїдки, смакування і бенкети - навіть в Раю! - ми, читачі знаємо. Деякі з призабутих назв частувань зусиллями ентузіастів останніми роками навіть перетворились на справжні страви, які можна скуштувати. А як їх зображав Анатолій Базилевич?

Адже у підрадянській Україні не надто переймались старовинними рецептами, та й чи йшлося Базилевичу передавати точно те, що названо у тексті? Чи важливішою була форма посуду - на Олімпі, в Карфагені, перед битвами?

Про це міркуватиме, демонструючи багатий візуальний матеріал мистецтвознавиця Діана Клочко у лекції «Енеїда Базилевича і образи бенкетування.

Неділя, 19.04, 17:00
📍Я Галерея Київ, вул. Хорива 49Б
Вартість: 400 грн

Реєстрація за посиланням: https://www.yagallery.com/uk/events/b2a41681-e565-4996-b940-cd5b9b4f7a3b

Їжа у поемі Котляревського займає чи не важливіше місце, ніж війна. Перелік страв — один із його улюблених прийомів, часто з географічними маркерами: «лубенський коровай», «опішнянські сливи», «сивуха з Будянки». І Дідона, і цар Латин споживають «плоди українських земель» — галушки, куліш, борщ, печену свинину з часником; діапазон простягається від закусок до десертів (від макухи до кав’яру і крохмалю). Не менше й напоїв: «сивуха, слив’янка, мед, пиво, брага-сирівець, горілка проста і калганка».

Для художника ж ця етнографічна розкіш важлива менше, ніж форма подачі. Базилевич обирає штоф — посуд, знаний римлянам і поширений в Україні XVII–XVIII століть. Він з’являється і біля Енея, і біля Нептуна, стоїть на столі царя Латина й на польовій скатертині козаків. Митець поєднує куманці, чарки, миски й глечики з амфорами, кубками та чашами, змішуючи українські й римські традиції.
У цьому посуді можуть бути і вареники з поросям, і оселедці, викладені по-радянськи. У фінальній версії ілюстрацій їжа постає радше як радість життя, ніж об’єкт сатири. Частування найчастіше зображене як піднімання чарок («Де їсться смачно, там і п’ється»): і козаки, і Смерть, і Бахус тримають їх, ніби виголошують тост.

Те, що Іван Котляревський у «Енеїді» багато розповідав про наїдки, смакування і бенкети - навіть в Раю! - ми, читачі знаємо. Деякі з призабутих назв частувань зусиллями ентузіастів останніми роками навіть перетворились на справжні страви, які можна скуштувати. А як їх зображав Анатолій Базилевич?

Адже у підрадянській Україні не надто переймались старовинними рецептами, та й чи йшлося Базилевичу передавати точно те, що названо у тексті? Чи важливішою була форма посуду - на Олімпі, в Карфагені, перед битвами?

Про це міркуватиме, демонструючи багатий візуальний матеріал мистецтвознавиця Діана Клочко у лекції «Енеїда Базилевича і образи бенкетування.

Неділя, 19.04, 17:00
📍Я Галерея Київ, вул. Хорива 49Б
Вартість: 400 грн

Реєстрація за посиланням: https://www.yagallery.com/uk/events/b2a41681-e565-4996-b940-cd5b9b4f7a3b

Святковий вікенд в Я Галерея 🐣

Ми працюємо за звичним графіком — тож запрошуємо вас провести Великдень разом із нами: на подіях, у мистецтві та з гарним настроєм. І, звісно, бажаємо вам смачної паски!

Субота, 11.04, 17:00
Запрошуємо на кураторську екскурсію виставковим проєктом «Страсті».

📍 Я Галерея Львів, вул. Шота Руставелі, 8 (2 поверх)
Вартість: 400 грн

Неділя, 12.04, 17:00
Чекаємо вас на кураторську екскурсію виставкою Георгія Якутовича «Дземброня».
На вас також чекає аукціон з акцентом на українську графіку (від 1 гривні!) та святкове частування пасками.

📍 Я Галерея Пентхаус, вул. Зелена, 20 (4 поверх)
Вартість: 400 грн

👉 Реєстрація за посиланням в шапці профілю.

Графік роботи:
Я Галерея Львів: вівторок–неділя, 11:00–20:00
Я Галерея Пентхаус: вівторок–неділя, 11:00–20:00
Я Галерея Київ: четвер–неділя, 11:00–20:00

Чекаємо вас на свято 💛

Те, що Іван Котляревський у «Енеїді» багато розповідав про наїдки, смакування і бенкети - навіть в Раю! - ми, читачі знаємо. Деякі з призабутих назв частувань зусиллями ентузіастів останніми роками навіть перетворились на справжні страви, які можна скуштувати. А як їх зображав Анатолій Базилевич?

Адже у підрадянській Україні не надто переймались старовинними рецептами, та й чи йшлося Базилевичу передавати точно те, що названо у тексті? Чи важливішою була форма посуду - на Олімпі, в Карфагені, перед битвами?

Про це міркуватиме, демонструючи багатий візуальний матеріал мистецтвознавиця Діана Клочко у лекції «Енеїда Базилевича і образи бенкетування.

Неділя, 19.04, 17:00
📍Я Галерея Київ, вул. Хорива 49Б
Вартість: 400 грн

Реєстрація за посиланням: https://www.yagallery.com/uk/events/b2a41681-e565-4996-b940-cd5b9b4f7a3b

Спеціально до виставок «Енеїда Базилевича» та «Нескінченна Енеїда» ми підготували підбірку листівок з ілюстраціями Анатолія Базилевича

Певно, більшість із нас ще зі школи пам’ятає «Енеїду» Івана Котляревського — твір, що започаткував нову українську літературу. А вже згодом Базилевич надав цій історії впізнаваного візуального образу, створивши цілий світ, де поєднуються античність, козацький міф, гумор і яскрава стилізація.

Його ілюстрації — це не просто супровід тексту, а самостійний мистецький феномен, який і сьогодні продовжує жити, трансформуватися та надихати.

Тепер ви можете забрати частинку цієї історії з собою — у форматі якісних репродукцій із різними сюжетами 💛

Вартість листівки — 80 грн.

А ще — чудова нагода побачити «Енеїду» наживо в обох проєктах:

«Енеїда Базилевича»
Я Галерея, Київ
вул. Хорива, 49Б
26 березня — 14 червня
четвер — неділя, 11:00–20:00

«Нескінченна Енеїда»
Театр Франка, Київ
27 березня — 28 червня

Нова виставка в Я Галерея Київ відкрилась з оновленим графіком роботи!

"Енеїда Базилевича" – виставка, в якій ми зібрали низку оригінальних ескізів, малюнків та друкованих оригіналів ілюстратора Анатолія Базилевича, створені ним до "Енеїди" Івана Котляревського.

Відвідати галерею для перегляду експозиції та завітати до крамнички тепер можна за наступним графіком:
🕛 Четвер–неділя, 11:00–20:00
📍Хорива 49б

Вартість квитка 100 грн
Для військових та дітей до 12 років вхід безкоштовний

Рисунок натури поновлено зі звичним графіком:
субота, 13:00–15:00, вхід без реєстрації, вартість 150 грн