What are the opening hours?

Monday 10:00 - 18:30 Tuesday 10:00 - 18:30 Wednesday 10:00 - 18:30 Thursday 10:00 - 18:30 Friday 10:00 - 18:30

Faculty of Sociology KNU / Факультет соціології КНУ імені Тараса Шевченка, просп. Академіка Глушкова, 4д, Kyiv (2026)

23/08/2026

🏆 SDA 2026 — X Всеукраїнський конкурс з аналізу соціальних даних

22 серпня на факультеті соціології КНУ імені Тараса Шевченка відбувся ювілейний, десятий конкурс студентських робіт з аналізу соціальних даних. До фіналу пройшли 8 робіт. Вітаємо переможців — і коротко розповідаємо, про що їхні дослідження.

🥇 I МІСЦЕ — ОЛЕКСАНДР БОНДАРЕНКО
ХНУ імені В. Н. Каразіна, науковий керівник Дмитро Бойко
«Імітаційний потенціал практик взаємодії "користувач — LLM"»
У світі дедалі частіше пропонують замінити живих респондентів штучним інтелектом. Олександр перевірив, чи здатна мовна модель відтворити цінності людини за її цифровим слідом. Виявилося: загальну структуру цінностей модель схоплює добре, але систематично їх «цензурує» — занижує прагнення до влади й домінування (у 90 зі 98 учасників) і підвищує альтруїстичні. Крім того, вона «сплющує» різноманіття: розкид відповідей ШІ значно вужчий, ніж у реальних людей. Новизна роботи в тому, що це упередження не просто назване, а виміряне. Висновок: заміна респондентів на ШІ дає ілюзію опитування і стерильний портрет суспільства, якого не існує.

🥈 II МІСЦЕ — ТЕТЯНА МАКЕДОН
КНУ, факультет комп'ютерних наук та кібернетики, наукова керівниця Ганна Лівінська
«Моделювання інтегрального індексу комфортності проживання в містах України в умовах воєнного часу»
Світові рейтинги комфортності міст не бачать війни. Тетяна побудувала індекс, який її враховує: автоматизований збір відкритих даних про зарплати, оренду, витрати, тривоги, вибухи, якість повітря та освіту, де безпека важить 45% підсумкової оцінки. Результат: безпечніші міста мають дорожчу оренду — ринок житла вже «вбудував» війну в ціну, тоді як освітній потенціал і якість повітря від безпеки не залежать. Лідирує Київ, далі Тернопіль, Львів, Рівне, Чернівці; внизу рейтингу — прифронтові міста. Це перша спроба інтегрувати воєнний ризик безпосередньо в індекс міського комфорту.

🥉 III МІСЦЕ — АЙШАН АББАСОВА
КНУ, факультет соціології, наукова керівниця Руслана Москотіна
«Чи готові росіяни воювати за будь-яку ціну: ефект економічного добробуту та соціальної близькості до війни»
Перевірка популярної тези про «перемогу холодильника над телевізором». Результат протилежний очікуваному: що вищою є оцінка власного матеріального добробуту, то вищою є підтримка продовження війни. Особистий контакт із війною цього зв'язку не змінює. Але ефект з'являється на перетині двох чинників — контакту з війною і відчуття, що відповідати щиро небезпечно. Звідси й методологічна новизна: досліджуючи закриті суспільства, ці змінні треба перевіряти разом, інакше можна хибно вирішити, що ефекту немає.

✨ ЗА ОРИГІНАЛЬНІСТЬ — КАТЕРИНА АНТОНЕЦЬ
КНУ, факультет соціології, наукова керівниця Руслана Москотіна
Зв'язок між видами терористичних атак та довірою до державних інститутів в Африці, Латинській Америці й на Близькому Сході
Катерина об'єднала три регіональні барометри громадської думки з базою терористичних атак. Із семи розглянутих методів атак статистично значущим виявився лише один — вбивство, і саме воно знижує довіру до поліції та правової системи. Найцінніше тут — сам жанр роботи: це свідома реплікація і розширення власного попереднього дослідження на нових даних, з перевірками на стійкість, яких раніше не було. І чесне визнання, що частина попередніх висновків цього не витримала.

🎯 СПЕЦІАЛЬНИЙ ПРИЗ REPUTATION CAPITAL DATA — НІКА КОРОБІЦИНА
КНУ, факультет соціології, науковий керівник Даніїл Каракай
«Оцінка зв'язку регіональних військових втрат Росії з рівнем підтримки населенням війни проти України»

Ніка з'єднала панельне опитування з даними про верифікованих загиблих рф за регіонами походження, рахуючи втрати на 100 тисяч населення регіону. Результат зворотний до очікуваного: що більше втрат у регіоні, то вища підтримка війни — і в сільській місцевості цей зв'язок помітно сильніший, ніж у містах. Попередні дослідження пов'язували втрати переважно зі ставленням до президента; тут оптику перенесено безпосередньо на підтримку самої війни.

🎓 ПРЕМІЯ DUHN — ЗИМОВА ШКОЛА З МЕТОДОЛОГІЇ В УНІВЕРСИТЕТІ КОНСТАНЦА — АННА ПРИЛІПКО
ХНУ імені В. Н. Каразіна, науковий керівник Олександр Голіков
«Медіарепертуар та культурний капітал як чинники політичної участі»

Два результати варті окремої уваги. Перший: без урахування країни традиційні медіа виглядають сильним чинником політичної активності, але з контролем країни ефект зникає повністю — окрема людина не стає активнішою від телевізора, просто активнішими є ті країни, де його дивляться більше. Другий: освіта батьків надійно передбачає, чи стане людина політично активною взагалі, але нічого не каже про те, яку саме форму дії вона обере. Сім'я передає диспозицію до дії, а не інструмент.

👏 ТАКОЖ У ФІНАЛІ

Анастасія Фіщук (КНУ, наукова керівниця Руслана Москотіна) показала, що українці, які вважають причиною відключень світла російські атаки, рідше готові до територіальних поступок — тобто розрахунок на переадресацію невдоволення з Росії на українську владу не спрацьовує.

Анна Дударик (КНУ, науковий керівник Олександр Виноградов) з'ясувала, що кількість годин в інтернеті не пов'язана ні зі щастям, ні із задоволеністю життям: значно більше важать здоров'я, фінансове становище, відчуття безпеки й соціальні зв'язки.

🙏 Дякуємо журі — Андрієві Горбачику (голова), Іванові Соколовському, Антонові Пігіді, Володимирові Кутюку, Єлені Голлі. Партнерам конкурсу: Reputation Capital Data, research.ua, Kantar, Університету Констанца, DAAD. І науковим керівникам усіх фіналістів.

Мета конкурсу — не показати, яке в нас круте журі, а щоб фахових соціологів, які чесно вміють працювати з даними, ставало більше. Цього року їх стало на вісьмох більше.

До зустрічі на SDA 2027.

#АналізСоціальнихДаних #ФакультетСоціології #КНУ #соціологія

03/08/2026

🇸🇪 «Кожен, хто приїжджає, автоматично стає своїм»: студентки факультету соціології розповіли про свій семестр у Лундському університеті.

Ніка Коробіцина та Марія Дузь, студентки освітньої програми «Соціологія», провели весняний семестр 2026 року в Лундському університеті (Швеція) за програмою Erasmus+. Обидві вже повернулися, закрили всі формальності з мобільності — і поділилися враженнями. Передаємо слово їм.

📍 МІСТО, ДЕ ВСІ НАВКОЛО — СТУДЕНТИ

«Місто Лунд — це інтернаціональне невелике місто, повністю наповнене студентами. Такий устрій міста значно полегшує знаходження нових друзів, інтеграцію в середовище та знижує рівень стресу на початку навчання», — розповідає Марія. — «З того моменту, як я потрапила до Лунду, жодного разу не відчувала себе зайвою чи чужою в цьому середовищі».

А Ніка відкрила для себе інший спосіб пересування містом: «Зізнатися чесно, до обміну я не вміла керувати велосипедом, але місто надихнуло навчитися цьому навіть взимку. Інфраструктура є дуже зручною для використання велосипедів, тому якщо ви любите велосипеди — це місто для вас!»

🎓 ЯК ТАМ НАВЧАЮТЬ

Факультет суспільних наук і кафедра соціології розташовані в кампусі «Парадіз» (Campus Paradis). Вибір дисциплін, за словами Марії, величезний — «від класичної соціології до міждисциплінарних магістерських напрямків, таких як культурна кримінологія, глобальні дослідження, медіа та комунікації, а також управління розвитком».

Ніка вивчала систему GIS для аналізу географічних і демографічних даних, розвиток гендерних теорій у Скандинавії та політичні конфлікти на базі релігійних переконань — а ще взяла два курси шведської мови: «це дозволило краще зрозуміти як культуру Швеції, відмінності її регіонів, так і базово розуміти шведську на вулицях міста. А ще особистий інсайт — англійська не така вже і складна, порівняно зі шведською».

Марії найбільше запам'ятався курс «Scandinavian Model of Equality — Gender, Class, Ethnicity and the Social Welfare State»: «Кожну пару ми дискутували та порівнювали досвід різних країн. Це був дуже цікавий досвід, що дозволив зануритися одночасно в культури багатьох країн, бо моїми однокурсниками були студенти з різних точок землі».

💬 СЕМІНАР, ЯКИЙ НЕ ОЦІНЮЮТЬ

Найбільша відмінність, яку помітила Ніка, — у форматі семінарів: «Було доволі комфортно на таких семінарах, оскільки вони не оцінювалися і наша мотивація до діалогів була дійсно щирою, оскільки не було потреби у конкуренції в балах чи часі на людину протягом заняття». Оцінювання натомість тримається на двох критеріях: присутність на семінарах і фінальне есе за обраною темою.

Марія додає про загальну атмосферу: «Відсутня жорстка академічна ієрархія, до викладачів заведено звертатися на ім'я, а студентів сприймають як молодших колег, чия думка цінується і заохочується». Окремим сюрпризом для неї стала кількість доступної літератури — університет має одну з найстаріших і найбільших мереж дослідницьких бібліотек у Швеції, понад 20 бібліотек.

🍻 СТУДЕНТСЬКЕ ЖИТТЯ ТА ПОДОРОЖІ

Більшість активностей у Лунді зосереджена навколо «націй» (nations) — 13 історичних студентських товариств, названих на честь провінцій і міст Швеції. «Нації керують власними недорогими студентськими пабами, кафе, організовують щотижневі бранчі та масштабні нічні клуби, а також настільні ігри, спортивні івенти та деякі поїздки», — пояснює Марія.

Подорожували дівчата переважно Швецією: Стокгольм, найбільші міста, парк атракціонів, море за 40 хвилин велосипедом. Поруч — Копенгаген, куди студенти їздять регулярно.

🇺🇦 ПРО УКРАЇНУ — В НЕФОРМАЛЬНИХ РОЗМОВАХ

«Не можна не згадати інтернаціональне ком'юніті, яке показало чимало культур та підняло важливі теми за неформальних розмов, дозволило розповісти більше про Україну та життя тут під час війни», — говорить Ніка. — «Неабияким здивуванням було якось зустрітися з іноземцями, які тільки-но приїхали зі Львова або вирушали туди от-от. Такі взаємодії показали і те, що про Україну знають, і що це на нашій відповідальності просувати українську культуру далі, аби її не ототожнювали з російською».

🔍 ПОГЛЯД НАЗАД — НА ВЛАСНУ СИСТЕМУ ОСВІТИ

Обмін дав Ніці змогу побачити сильні сторони й української системи — «структурованість, системність, доволі змістовне наповнення предметів, що важливі для спеціальності». А що хотілося б перенести до нас? Простір для самостійної роботи: «Це був найкращий період мене як студентки в плані самостійної роботи, оскільки кожен корпус був оснащений місцями для навчання і туди хотілося іти навіть у вихідні, аби почитати літературу, зустрітися з одногрупниками для спільних проєктів тощо».

Був і менш очевидний бік досвіду — самостійність: походи до лікаря, комунальні служби, пошта, міграційна служба, транспортні системи двох країн — і все це іншою мовою.

✈️ «НЕ ДУМАЙТЕ, РОБІТЬ»

«Для мене Erasmus+ — це набагато більше, ніж просто кілька місяців навчання в іншій країні. Це унікальний шанс вийти за межі звичного середовища та на практиці зруйнувати власні інформаційні бульбашки», — підсумовує Марія. — «Щиро рекомендую наважитися на такий крок, адже міжнародний обмін — це не лише тотальне розширення світогляду, а й потужний поштовх, який надихає на подальші глобальні звершення».

А Ніка звертається до тих, хто досі вагається: «Для всіх, хто думає "чи подаватися?" — не думайте, робіть. Краще спробувати один раз, два, три, дуже багато — і отримати можливість нового досвіду, ніж не спробувати і втратити таку чудову можливість пізнати іншу країну, інших людей і себе в першу чергу!»

Дякуємо Ніці та Марії за відвертість — і за гідне представлення факультету за кордоном. Стежте за оголошеннями про конкурси на академічну мобільність: наступний семестр може бути вашим.

22/07/2026

Ми приготували для все дещо дуже цікаве!

Як вступники, так і студенти часто ставлять собі питання: «А ким ти взагалі будеш працювати після випуску?» 😅

Ми знаємо, як на нього відповісти!

🔥 23 липня о 12:00 запрошуємо вас на круту онлайн-зустріч із випускниками факультету соціології.

Вони на власному досвіді доведуть, що освіта, яку пропонує наш факультет — це ключ до найцікавіших і найвпливовіших професій.

Хто з нами поділиться досвідом?

🌍 Анастасія Фітісова — дослідниця та незалежна консультантка міжнародних і національних організацій у сфері міграції.

🎬 Богдан-Олег Горобчук — комунікаційник, соціолог культури та автор популярних YouTube-каналів «Культуртригер» і «Центр дослідження МордоRU».

Це ваша ідеальна можливість з перших вуст дізнатися про реальні кар'єрні шляхи, специфіку роботи в різних сферах та зрозуміти, які двері перед вами відкриє наш факультет.

🗓 Коли: Завтра, 23 липня о 12:00

🤫🔗⬇️

17/07/2026

Вже цієї осені - не тільки початок нового навчального року! Фестиваль, виставка - та наше студентство за кураторської підтримки Алли Петренко-Лисак - в рамках молодіжної програми Українського Дому!

А поки літо: підготовка, креатив, навчання і рух вперед)
Вчимось, практикуємо, мріємо і діємо!

Освітня програма з менеджменту культурних та креативних індустрій 🥰

17/07/2026

🎓 Випуск-2026: Соціологія як вибір сильних та шлях до нової реальності

Сьогодні стіни Червоного корпусу знову наповнилися особливою енергією — ми відсвяткували спільний випуск бакалаврів та магістрів факультету соціології КНУ імені Тараса Шевченка 2026 року. Це був день, коли «соціологічна уява» стала не просто терміном із підручника, а спільним досвідом виживання, зростання та перемоги над обставинами.
Наші випускники пройшли шлях, який не має аналогів у світі. Вони вчилися під звуки повітряних тривог, писали іспити в укриттях та дискутували про соціальну структуру під час відключень світла.

Слово наставникам та лідерам університету:

В.о. ректора Валерій Копійка підкреслив виняткову конкурентоспроможність цього випуску:
«Ви дуже сильні студенти. Ви змогли завершити свій навчальний процес, отримати знання. І це ваша дуже серйозна перемога. Це робить вас дуже конкурентними на ринку праці. Ви найкращі студенти... тому, що ви вчитеся в найкращій країні світу. Я не можу собі уявити студента Німеччини, Франції, Італії... які б в таких умовах отримували знання».

Деканка факультету Валентина Чепак звернулася до випускників із закликом до професійної сміливості:
«Соціолог не може боятись. У соціолога просто професія така, стиль життя такий, який вимагає не боятись. Він вимагає ставити питання дуже часто незручні, дуже часто приймати нетривіальні рішення, дуже часто орієнтуватися на знання свої, а не на досвід інших. І це зрештою приводить до успіху».

Гарантка освітньої програми «Соціологія» Марина Соболевська нагадала про справжню цінність отриманої освіти:
«Мабуть, найважливіше, що всі ми намагались сформувати під час навчання — це соціологічна уява 🧠 Це мислення, яке дозволяє нам розрізняти власне те, що ми можемо змінити в цьому житті і що від нас не залежить. Те, як працює суспільство, краще розуміти всі ці події».

Голоси нового покоління соціологів:
Магістр Артем Шевченко акцентував на важливості наукового підходу у відбудові країни:
«Незалежно від того, де ви опинилися... будь ласка, пам'ятайте, що ви соціологи. Відстоюйте доказовість, відстоюйте науковість рішень. Саме це, насправді, і створює додаткову вартість нашої професії. Це і є наша специфіка, яка дозволяє реалізовуватися і бути затребуваними на ринку».

Випускниця унікальної програми «Гендерні студії» Аміна Абдулагаєва поділилася теплими спогадами про факультетську «профдеформацію»:
«У нас є профдеформація, тому що ми не можемо просто обговорити плітки і забути. Ні, ми обговорюємо їх, намагаємось знайти причини, наслідки, як це вплине на наше суспільство... Ми могли чогось не знати, але нас навчили ставити правильні запитання».

Бакалавр Кирило Зелінський нагадав про те, що стоїть за кожним дипломом:
«Освіта дуже важлива... але важливі ті люди, які зустрічаються вам на шляху отримання цього диплому 🤝 Бо без цих людей, без їх підтримки, без їх влучного слова під час якогось важкого дедлайну або якоїсь важкої проблеми не було б того, що ви зараз тримаєте в руках».

Особливі моменти церемонії:
Ми привітали випускників магістерської програми «Гендерні студії» — унікальної для всієї Східної Європи.

Цей випуск став останнім для програми «Соціальні технології», яка за роки свого існування виховала сотні практиків, здатних змінювати соціальну реальність.
Дорогі випускники! Ви тепер — дипломовані фахівці, магістри та бакалаври соціології. Пам’ятайте, що двері факультету завжди для вас відкриті. Як зазначив Микола Сидоров: «Ви для нас завжди наші діти» ❤️

Шукайте свій шлях, захищайте демократію своєю професією та любіть Україну!

Слава Україні! 🇺🇦

13/07/2026

Вітаємо нову докторку філософії – Анастасію Молоціян!

Сьогодні на факультеті соціології відбувся захист дисертації Анастасії Молоціян «Національний фемінізм у становленні української громадянської ідентичності» (спеціальність 054 «Соціологія»). Разова спеціалізована вчена рада одноголосно ухвалила рішення про присудження ступеня доктора філософії.

Про що ця робота? Про те, що ми звикли не помічати. Донати, волонтерство, служба в ЗСУ, петиції – за роки повномасштабної війни ці практики стали настільки буденними, що ми перестали бачити в них щось особливе. Саме в цій «непомітності» Анастасія розгледіла соціологічний сюжет: адаптувавши концепцію «банального націоналізму» Майкла Білліга, вона ввела в науковий обіг категорію «банальної громадянської ідентичності» – ідентичності, яка живе не в деклараціях, а в рутинних, щоденних діях.

Другий крок – гендерна оптика. Дослідниця показала, що український фемінізм історично був «національним» (зорієнтованим на націєтворення) і «прагматичним» (діяльнісним), і на цьому перетині запропонувала концепт «громадянського фемінізму». Проаналізувавши глибинні інтерв'ю з українськими феміністками (проєкт «Безстрашні: вони творять фемінізм в Україні» за ред. Тамари Марценюк), авторка доводить: сучасний український жіночий рух – це «банальний громадянський фемінізм», де феміністична позиція конвертується у щоденну громадянську участь. А головне – боротьба за гендерну рівність і державне будівництво в Україні не суперечать одне одному, а взаємно підсилюються.

Внесок роботи відзначили всі учасниці захисту.

Рецензентка Олена Вілкова (КНУ імені Тараса Шевченка): «Вперше в українській соціологічній науці проаналізовано взаємозв'язок національної та громадянської ідентичностей з врахуванням феміністичної та гендерної компоненти».

Опонентка Ольга Кузьмук (ВНУ імені Лесі Українки): «Безперечним і найбільш оригінальним теоретичним внеском дисертації є авторська адаптація концепту "банального націоналізму" М. Білліга та введення у науковий обіг категорії "банальна громадянська ідентичність". Концептуальний хід є евристично цінним: він зміщує аналітичний фокус з декларативних і мобілізаційних проявів ідентичності на рутинні та непомітні практики, які вже стали нормою щоденного життя».

Опонентка Тетяна Бевз (ІПіЕНД ім. І. Ф. Кураса НАН України) підкреслила, що введена категорія «дозволила пояснити рутинізацію екзистенційного спротиву», а авторка «доводить ситуативну тотожність національної та громадянської ідентичностей» в умовах українського державотворення.

Опонентка Тамара Марценюк (НаУКМА) звернула увагу на міжнародний вимір: «Ця дисертація, і особливо теоретичне переосмислення, певна нова термінологія, є цінною, щоб вступати в полеміки» з тими критичними феміністичними студіями, які бачать українських жінок передусім як жертв війни, – і побажала авторці «залишатися і розвивати гендерну соціологію, робити міжнародні публікації і сміливо подаватися на міжнародні конференції».

Голова разової ради Лілія Гонюкова (КНУ імені Тараса Шевченка): «Пані Анастасія донесла до нас основні положення свого дисертаційного дослідження, надзвичайно цікавого, що показує і наше обговорення. Багато дискусійних положень – це говорить про те, що до цієї теми ще будуть звертатися не один раз, і власне це визначає значимість цієї роботи».

Особливо теплим був виступ наукової керівниці, доцентки кафедри соціальних структур та соціальних відносин Ольги Іващенко: «Я вважаю, Анастасія Молоціян – це нове покоління феміністок: спокійних, виважених, переконаних, зрілих. Робота самостійна, і сьогодні дисертантка показала свою спроможність довести результати своєї роботи. Це одна з перших наукових робіт, яка доводить доцільність введення феміністичного дискурсу в соціологію, дає результати і, звичайно, дає можливість перспективних досліджень».

А в прикінцевому слові Анастасія подякувала опоненткам, рецензентці, факультету й рідним – і окремо своїй керівниці: «Ви були для мене не просто фаховою науковою керівницею, ви були для мене натхненницею. Я дуже вдячна вам за людяність і за вашу феміністичну солідарність». Завершила вона побажанням, яке хочеться цитувати: «Дякую всім феміністкам минулого за те, що ми можемо бути тут присутні й займатися наукою. І хочу побажати всім сучасним і майбутнім феміністкам – бути свідомими своєї сили. Це дуже важливо».

Вітаємо Анастасію Молоціян і Ольгу Іващенко з блискучим результатом! Пишаємось і чекаємо на нові дослідження.

07/07/2026

🚨 Свої для своїх! Збір для підрозділу військових психологів на Сумському напрямку! 🚨

Друзі, випускник факультету соціології Віктор Кузовков зараз тримає один із найважчих напрямків. Віктор та його побратими служать у підрозділі психологів 5 ОВМБр.

Їхня зброя - це слово і підтримка. Їхня робота - бути поруч у найтемніші моменти: вислухати, заспокоїти, витягнути хлопців з найскладніших станів.

Щоб встигати туди, де вони найпотрібніші, їх щодня возить старенький Volkswagen Golf 5 з ніжним позивним «АМАНДА». Вона проїхала сотні кілометрів там, де доріг давно немає, і майже ніколи не підводила. Але тепер допомога потрібна вже їй.

🛠 Що сталося?
Раніше хлопці тягнули ремонти з власних зарплат. Але зараз потрібен серйозний капітальний ремонт: заміна зчеплення, ремонт підвіски, трансмісії, електрики та ТО. Цього разу своїми силами вони не справляться, а без авто робота підрозділу просто зупиниться.

Реквізити хбору у коментарі внизу.

🎁 Приємні бонуси за ваші донати, які підготувала організаторка збору, наша викладачка Євгенія Мороз:

🎟 Донат від 50 ₴ - участь у розіграші квитка на круту виставу «Калігула»!

🎨 Донат від 600 ₴ - ви гарантовано забираєте одну з прекрасних акварельних картин (для вибору пишіть Євгенії в особисті повідомлення).

🙏 Як ще допомогти?
РЕПОСТОМ! Алгоритми фейсбуку жорстокі, тому ваш лайк, репост, або просто коментар підніме цей допис і його побачить більше людей.

Факультет соціології пишається своїми Захисниками. Давайте покажемо Віктору та його побратимам, що в тилу вони мають нашу безумовну підтримку. Навіть 10, 20 чи 50 гривень - це сигнал, що вони не самі!

Разом - до Перемоги! 🇺🇦 Дякуємо кожному!

02/07/2026

🎓 Другий день поспіль факультет соціології вітає нового доктора філософії!

Сьогодні, 2 липня, відбувся публічний захист дисертації Valentyn Hatsko «Інституційна довіра в контексті багаторівневого врядування». Разова спеціалізована вчена рада одноголосно ухвалила рішення про присудження ступеня доктора філософії. Щиро вітаємо Валентина та його наукову керівницю - докторку соціологічних наук Ольгу Безрукову!

Це був захист, який офіційний опонент Денис Яковлев влучно назвав захистом «дисертації воєнного часу»: засідання відбувалося після важкої для Києва ночі, а під час виступів лунала повітряна тривога. Тим промовистішою є сама тема роботи - як в умовах війни формується довіра громадян до влади.

Валентин аналізує інституційну довіру одночасно на трьох рівнях врядування - до місцевого самоврядування, національних політичних інституцій та наднаціональних структур. Емпірична база справді масштабна: трихвильова панель Life in War Survey, опитування USAID HOVERLA у 86 громадах семи областей (понад 25 тисяч респондентів), моніторинг Інституту соціології НАНУ та дані Європейського соціального дослідження.

Кілька висновків, які варто знати не лише соціологам:

📌Довіра до місцевої влади в Україні - автономний феномен: громадяни оцінюють свою громаду за її власними діями, а не переносять на неї ставлення до центральної влади. Це відрізняє Україну від патернів стабільних демократій.

📌 Найпотужніший чинник локальної довіри - прозорість бюджетного управління.

📌 Участь громадян сама по собі довіри не додає: вона працює лише тоді, коли влада реагує. Вирішена проблема зміцнює довіру, проігнороване звернення - підриває її.

📌Довіру до міжнародних організацій під час війни пояснює теорія онтологічної безпеки: під екзистенційною загрозою громадяни звертаються до «значущих Інших», які підтверджують ідентичність нації. Ефект значущий для Європарламенту, для ООН має просторовий вимір (що ближче до зони бойових дій - то сильніший), а для гуманітарних організацій відсутній.

📌 Довіра «переноситься» між рівнями влади асиметрично: ставлення до Верховної Ради працює як когнітивний якір для оцінки Європарламенту, але не навпаки. Місцевий рівень із цієї вертикалі взагалі випадає.

📝 Рецензенти й опоненти оцінили роботу дуже високо - і йшлося не про формальні компліменти, а про визнання конкретних результатів.

Рецензент Микола Сидоров (Факультет соціології КНУ імені Тараса Шевченка) у рецензії зазначив: «Робота вирізняється продуманою постановкою проблеми, ретельно вибудованою теоретичною рамкою, методологічно зрілим дизайном на стику структурних рівнянь і крос-лагового аналізу та інтелектуальною стриманістю висновків». А на захисті додав: «В роботі Валентина і коректність використання аналітичного апарату, і достатність цього апарату добре поєднались. Дуже приємно читати такі роботи».

Рецензент Олег Батрименко (Філософський факультет КНУ імені Тараса Шевченка) окремо відзначив теоретико-методологічний розділ дисертації: «На основі цього матеріалу можна розробляти окремий спецкурс для політологів, соціологів і політичних психологів».

Офіційний опонент Олександр Резнік (Інститут соціології НАН України) у відгуку підкреслив теоретичне значення роботи: «Дослідження робить внесок у розвиток теорії багаторівневого врядування через демонстрацію того, що вертикальне перенесення довіри є не універсальним, а вибірковим і контекстуально залежним процесом». А підсумовуючи свій виступ, сказав: «Валентин продемонстрував, що вміє ставити та вирішувати складні наукові завдання, що він цілком володіє методами наукових досліджень. Це один з тих прикладів, коли дослідник береться за тему та зважено і вибірково підходить до емпіричних матеріалів. І на виході ми бачимо дійсно цікаву роботу».

Офіційний опонент Денис Яковлев (Національний університет «Одеська юридична академія») у відгуку наголосив: «Безперечними перевагами дисертації є високий рівень теоретичного опрацювання проблематики; методологічна цілісність дослідження; використання масштабної емпіричної бази; поєднання українського та міжнародного дослідницького контексту; логічність структури та аргументованість висновків». А після відповідей здобувача на запитання зізнався, що задоволений «не тільки самою відповіддю, а й рухом думки - тим, як він на наших очах конструює, деконструює, реконструює дослідницьку логіку і робить прогнози».

Голова разової ради професор Юрій Савельєв (Факультет соціології КНУ імені Тараса Шевченка) звернув увагу на те, що вирізняє цю роботу: «Ми бачимо дисертаційну роботу, яка вбудована в дисциплінарний дискурс. Результати співвідносяться з сучасними публікаціями і є прямою відповіддю на результати провідних досліджень у світі». І про самого здобувача: «Валентин В'ячеславович - це сформований самостійний дослідник, який проводить десятки досліджень, окрім своєї дисертаційної роботи». Оголошуючи рішення, він привітав Валентина з приєднанням до «багатостолітньої традиції академічної корпорації».

Наукова керівниця Ольга Безрукова, яка працювала з Валентином усі чотири роки аспірантури, поділилася: «Валентин належить до тих людей, які не шукають простих відповідей, а прагнуть зрозуміти природу соціальних явищ, перевірити власні припущення, критично переосмислити навіть усталені наукові підходи. Моє завдання як наукового керівника дедалі більше полягало не в тому, щоб спрямовувати це дослідження, а в тому, щоб бути співрозмовником у науковій дискусії. І це, на мою думку, одна з найкращих характеристик зрілості молодого вченого». Окремо вона відзначила: «Для нього статистичні моделі не є самоціллю - вони виступають інструментом глибшого розуміння соціальних процесів».

У прикінцевому слові Валентин говорив передусім не про себе: «Якщо глибоко подивитися, ця дисертація не є цілком самостійним продуктом. Вона - результат співпраці, наукової комунікації, тієї інституційної мережі, що є в нас у соціально-гуманітарних науках в Україні». Він подякував науковій керівниці за терпіння й підтримку, завдяки яким робота набула своєї логічної структури; опонентам і рецензентам - за уважне читання та «доцільні, обґрунтовані коментарі»; Тарасові Цимбалу - за розмову, після якої наважився вступити до аспірантури; колегам Даніїлові Каракаю, Руслані Москотіній, Мирославі Савісько й Тимофієві Бріку. І насамкінець - Збройним силам України, бо бути тут, робити дослідження і проводити ці захисти можливо тільки завдяки тим, хто нас захищає.

Вітаємо Валентина, Ольгу Анатоліївну та всіх причетних із цим успіхом! Бажаємо новому докторові філософії натхнення, нових даних, сміливих гіпотез - і мирного неба для їх перевірки.

01/07/2026

🎓 Вітаємо Oksana Moskalenko з успішним захистом дисертації!

1 липня 2026 року на факультеті соціології відбувся захист дисертації Оксани Петрівни Москаленко на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 054 «Соціологія». За результатами відкритого голосування разова спеціалізована вчена рада присудила Оксані ступінь доктора філософії.

Тема роботи: «Баланс роботи та життя внутрішньо переміщених осіб: виклики та способи досягнення під час війни».

Дослідження звертається до теми, що прямо стосується мільйонів українців. Сьогодні в Україні налічується близько 3,7 млн внутрішньо переміщених осіб, і для кожної з цих людей вимушене переміщення означає не просто зміну адреси, а перебудову всього устрою повсякденності - роботи, догляду за близькими, сімейного життя. Оксана поставила запитання, яке рідко звучить у публічних дискусіях про ВПО: як під час війни люди намагаються поєднати роботу з рештою життя і що цьому заважає або допомагає.

Наукова цінність роботи в тому, що авторка вперше в українській соціології запропонувала цілісну концептуалізацію балансу роботи та життя ВПО - не як приватної справи окремої людини, а як соціально структурованого процесу, що формується на перетині структурних обмежень, доступу до ресурсів та стратегій адаптації. Для цього Оксана інтегрувала підхід спроможностей нобелівського лауреата Амартії Сена, розмежувавши наявність ресурсів (житло, дохід, допомога) і реальну спроможність перетворювати їх на повноцінне життя.

Один із найпомітніших результатів - виявлений авторкою структурний парадокс: поєднання відносно високої суб'єктивної задоволеності з нестабільними моделями узгодження ролей, яке Оксана пояснює через адаптивні уподобання, коли люди у звужених обставинах знижують очікування й називають «прийнятним» те, що за інших умов вважали б втратою.
Висновки спираються на поєднання якісних і кількісних даних (mixed methods): 16 глибинних інтерв'ю з жінками-ВПО з восьми областей України та всеукраїнське репрезентативне опитування, проведене соціологічною групою «Рейтинг».

Найкраще про роботу сказали ті, хто читав її найуважніше.
Офіційні опонентки відзначили конкретні здобутки.

Марина Бірюкова (НТУ «Харківський політехнічний інститут») наголосила, що «інтеграція підходу спроможностей Сена у вивчення балансу роботи та життя ВПО - оригінальне рішення, яке нечасто зустрічається в соціології міграції».

Natalia Kovalisko (Львівський національний університет імені Івана Франка) виокремила вперше обґрунтований «структурний парадокс балансу роботи та життя ВПО».

Olena Strelnyk (Інститут соціології НАН України) відзначила операціоналізацію підходу Сена на емпіричному рівні, «що дозволило простежити механізми конверсії ресурсів у реальні життєві можливості».

Рецензентка Svitlana Salnikova була відвертою в оцінці новизни: «Досі в Україні ніхто не поглянув так на проблему... певною мірою виживання внутрішньо переміщених осіб». Вона назвала роботу першою вагомою спробою застосувати теоретичну рамку Амартії Сена до української реальності й підкреслила, що хороша робота «завжди має продовження».

Перша наукова керівниця Оксани, професорка Olga Kutsenko, зазначила, що досліджувати цю тему сьогодні в Україні - це «ніби шукати рівновагу на палубі корабля під час ідеального шторму». Пані Ольга також зазначила, що «Оксані вдалося побачити за, здавалось би, прикладною проблемою (балансом роботи та життя) фундаментальне соціологічне питання: яким чином війна трансформує простір людських можливостей, соціальних нерівностей та життєвих шансів». Саме така теоретична амбіція, за її словами, відрізняє зріле дослідження від просто якісно виконаного емпіричного проєкту.

Наукова керівниця Маргарита Широкова, під керівництвом якої дисертацію було завершено і захищено, сказала, що Оксана «показала такий клас як учений, який, мабуть, перевершив і мої очікування, і, можливо, навіть очікування попереднього керівника», і що «ми сьогодні виводимо в світ нового ученого, який буде гідно представляти нашу наукову спільноту в сфері соціології».

Голова разової вченої ради, професорка Марія Махсма, підсумувала захист словами про «велике інтелектуальне задоволення» і назвала подію «науковим святом - затвердженням справжнього наукового здобутку в соціології на високому академічному рівні».

А сама Оксана у прикінцевому слові сказала, що «цей шлях дійсно був нелегким, але точно цікавим і точно запам'ятається на все життя», і побажала: «Хай наша наука, соціологія розвивається і робить цей світ кращим».

Щиро вітаємо Оксану Москаленко з новим науковим ступенем! Дякуємо її науковим керівницям - професорці Ользі Куценко, яка вела Оксану значну частину цього шляху, і доцентці Маргариті Широковій, під керівництвом якої дисертацію було завершено і захищено. Попереду - нові дослідження і публікації.

Вітаємо! 🎓

Faculty of Sociology KNU / Факультет соціології КНУ імені Тараса Шевченка

23/08/2026

03/08/2026

22/07/2026

17/07/2026

17/07/2026

13/07/2026

07/07/2026

02/07/2026

01/07/2026

Address

Opening Hours

Telephone

Website

Alerts

Contact The School

Shortcuts

Share

Category

Listing takedown request

Monday	10:00 - 18:30
Tuesday	10:00 - 18:30
Wednesday	10:00 - 18:30
Thursday	10:00 - 18:30
Friday	10:00 - 18:30