Український інститут медіа та комунікації

  • Home
  • Ukraine
  • Kyiv
  • Український інститут медіа та комунікації

Український інститут медіа та комунікації Аналізуємо медіапроцеси та поширюємо знання про медіа
(1)

📌 Журналістів, студентів і всіх охочих запрошують на вебінар «Використання комп’ютерного аналізу та ШІ для збору та анал...
25/08/2026

📌 Журналістів, студентів і всіх охочих запрошують на вебінар «Використання комп’ютерного аналізу та ШІ для збору та аналізу даних у журналістиці», який відбудеться 27 серпня о 17:30. Подію організовує «Вінницький прес-клуб» спільно з Незалежною громадською мережею прес-клубів України.

Учасники вебінару дізнаються про прості алгоритми збору інформації з телеграм-каналів та онлайн-видань, обробки природної мови, пошуку ключових слів, колокацій та особливості кодування через ШІ.

Захід проведе Наталія Стеблина, медіаекспертка, професорка Донецького національного університету імені Василя Стуса. Вона вже кілька років навчає студентів основ комп’ютерного аналізу (мова Python) у межах дисципліни «Журналістика даних».

Вебінар триватиме півтори години.

📍 Щоб взяти участь у заході, потрібно заповнити Google-форму: https://forms.gle/v6wGigvP6MbfiYtB9

Посилання на зустріч організатори надішлють на пошту учасникам 27 серпня у першій половині дня.

Усіх охочих запрошують на вебінар «Використання комп’ютерного аналізу та ШІ для збору та аналізу даних у журналістиці», який відбудеться 27 серпня.

Наша команда вітає всіх українців з Днем незалежності 💙💛(дякуємо за фото Svitlana Shkurai). Ми святкуємо 35 років свобод...
24/08/2026

Наша команда вітає всіх українців з Днем незалежності 💙💛(дякуємо за фото Svitlana Shkurai). Ми святкуємо 35 років свободи від радянського совка і сьогодні дорогою ціною виборюємо наше право залишатися вільними.

«Незалежність дала нам найцінніше – можливість бути вільними людьми. Без свободи слова та медіа ми б не могли бути такими, якими ми є зараз. Це показує історія сучасної росії, де знищені всі незалежні медіа, і де можна загриміти за ґрати на багато років за лайк під постом. Зомбування агресивною пропагандою, постійна брехня російських пропагандистських медіа сформували із росіян націю, яка ненавидить весь світ, і замість розвиватися нищить все довкола. Тому важливо пам’ятати, що свобода медіа, свобода слова та свобода вираження – це не абстракції, це ті речі, які роблять нас вільними людьми, і тому нам треба їх цінувати», - говорить виконавча директорка Українського інституту медіа та комунікації Діана Дуцик.

Нагадаємо головні віхи в сфері розвитку медіа та свободи слова протягом 35-років Незалежності. Наші медіа та журналісти пройшли великий шлях: від радянської цензури, олігархічних медіаімперій до того розмаїття медіа, який маємо сьогодні.

1991-1999: Становлення та перші закони в сфері медіа:
🔹1991: ухвалення Закону України «Про інформацію», який став базовим для медіа на багато років;
🔹1993: ухвалення Закону «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» та створення перших приватних великих телеканалів, як от «1+1», «Інтер», СТБ та ICTV (які згодом називатимуть олігархічними), газет та журналів, які багато років формуватимуть новинний порядок денний;
🔹1996: ухвалення Конституції України (ст. 34 проголосила право на свободу думки і слова, вільне вираження поглядів та заборону цензури).

2000-2004: епоха «темників», вбивство Гії Гонгадзе, Помаранчева революція:
🔸16 вересня 2000: викрадення та вбивство засновника «Української правди» Георгія Гонгадзе. Подія стала зламом для українського суспільства й символом боротьби за журналістську свободу та незалежність (хроніка подій на Суспільному за посиланням: https://suspilne.media/63149-20-rokiv-z-vikradenna-georgia-gongadze-hronika/ );
🔸2001-2004: прихід російських політтехнологів в Адміністрацію Президента Кучми, які створили систему «темників» - директив для медіа та журналістів, як висвітлювати будь-які події, недопуск в ефіри центральних телеканалів опозиційних політиків;
🔸oсінь 2024: Помаренчева революція, протест журналістів проти темників; перемога Віктора Ющенка в третьому турі президентських виборів.
🔸2005-2013: зростання медіаринку, «джинса», тиск сім’ї Януковича на медіа та журналістів:
🔸2005-2010: з одного боку - вільний розвиток медіаринку, з іншого - розквіт «джинси» (замовних матеріалів, які ніяк не маркувалися);
🔸2010: прихід до влади Януковича та початок згортання свободи слова; у відповідь на це журналісти створюють рух «Стоп цензурі!»;
🔸2011: ухвалення Закону «Про доступ до публічної інформації», який на той час був одним із найпрогресивніших у Європі, фактично він забезпечив вільний досутп громадян до інформації, якою розпоряджаються органи влади;
🔸2013: створення журналістами Громадського телебачення, яке стало незалежною платформою висвітлення всіх подій і зіграло важливо роль під час Революції Гідності; Євромайдан, який переростає в Революцію Гідності.

2014-2021: Революція гідності, російська окупація Криму, російська пропаганда, війна:
🔹зима 2014: розстріли на Майдані, переслідування журналістів, втеча Януковича у росію;
🔹2015: старт реформи системи державних теле- та радіоканалів в Суспільне Мовлення (і сьогодні ми бачимо, як успішно вони розвиваються);
🔹2015-2021: з одного боку – початок війни (тоді АТО), обмеження доступу до російського контенту, заборона російських соцмереж (ВКонтакте, Однокласники), з іншого боку - розквіт команд українських розслідувачів – викривачів корупції на вищих щаблях влади, роздержавлення медіа, реформа Суспільного.
🔹2019: обрання Зеленського Президентом; зміна парадигми відносин президентської команди з медіа – перевага соціальних мереж, зокрема телеграм-каналів.
🔹2021: заборона мовлення групи проросійських телеканалів, які входили в орбіту Медведчука («112 Україна», «NewsOne», «ZIK»), ухвалення закону про деолігархізацію, що спонукає великих власників медіа, як-от Порошенко та Коломойський передавати акції колективам або інших людям.

2022-2026: повномасштабне російське вторгнення в Україну, воєнний стан, робота журналістів в умовах війни:
🔸лютий 2022: росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну, телеканали припиняють окреме інформаційне мовлення та запускають телемарафон «Єдині новини», який у перші місяці вторгнення відіграє консолідуючу роль для українського суспільства, але за роки війни втрачає цю функцію і часто критикується медійними експертами та журналістами; втрата традиційними медіа монополії на новинний порядок денний, посилення впливу телеграм-каналів та інших соцмереж;
🔸березень 2022: указ Головнокомандуючого про обмеження щодо вільного поширення певної інформації, яка стосується роботи військових, а також правила взаємодії військових та медіа;
🔸грудень 2022: ухвалення нового Закону «Про медіа», який фактично замінив велику кількість застарілих медійних законів;
🔸з 2022 по сьогодні: дискусії про пошук балансу між свободою слова та національною безпекою.

⚡️ На запрошення нашої редакції тренери Майстерні інформаційної стійкості поділилися своїми книжковими рекомендаціями. О...
22/08/2026

⚡️ На запрошення нашої редакції тренери Майстерні інформаційної стійкості поділилися своїми книжковими рекомендаціями. Оскільки сфера медіаграмотності багатогранна, у цьому списку буде приділена увага і штучному інтелекту, і маніпуляціям, і навіть економіці.

До списку увійшло дев’ять книжок українських та іноземних авторів — про штучний інтелект, інформаційну гігієну, інформаційну війну та пропаганду, про наративи в медіа та теорії змови.

Які саме книги потрапили у добірку — читайте на нашому сайті ⬇️

«Майстерня інформаційної стійкості» створена в межах проєкту з медіаграмотності для людей старшого віку (60+), який реалізує Український інститут медіа та комунікації в партнерстві з DW Akademie за фінансової підтримки Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини (BMZ).

До списку увійшло дев’ять книжок українських та іноземних авторів.

⚡ Батьки регулярно діляться фотографіями своїх дітей у соцмережах, наприклад, щоб зафіксувати якийсь кумедний випадок «д...
19/08/2026

⚡ Батьки регулярно діляться фотографіями своїх дітей у соцмережах, наприклад, щоб зафіксувати якийсь кумедний випадок «для історії» або щоб отримати суспільне схвалення. У цього явища навіть є окрема назва — шерентинг, складена з англійських слів parenting (виховування) і to share (ділитися). З юридичної точки зору батьки мають на це право.

Також вони як законні представники малолітньої або неповнолітньої дитини можуть дозволяти іншим, наприклад, родичам, школам або гурткам, публікувати її фото в інтернеті (до речі, згідно з українським законодавством, потрібна згода обох батьків; якщо одна сторона дала дозвіл, а інша — ні, остання на свій розсуд може подати позов про відшкодування моральної шкоди за розміщення фотографій її дитини в інтернеті — ред.).

Хоча рішення про публікацію фото залишається за батьками, дослідники дедалі частіше розглядають шерентинг не лише з позиції обміну батьківським досвідом, а і як психологічно та етично важливий процес, за допомогою якого конструюється, обговорюється та розкривається цифрова ідентичність дітей.

Чи подобається самим дітям, як це відбувається — читайте у нашому матеріалі ⬇️

«Майстерня інформаційної стійкості» створена в межах проєкту з медіаграмотності для людей старшого віку (60+), який реалізує Український інститут медіа та комунікації в партнерстві з DW Akademie за фінансової підтримки Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини (BMZ).

Батьки регулярно діляться фотографіями своїх дітей у соцмережах, наприклад, щоб зафіксувати якийсь кумедний випадок «для історії» або щоб отримати суспільне схва...

📌 ГО «Екодія» запрошує журналістів, блогерів та авторів медіаконтенту на дводенний практичний тренінг з екологічної журн...
18/08/2026

📌 ГО «Екодія» запрошує журналістів, блогерів та авторів медіаконтенту на дводенний практичний тренінг з екологічної журналістики.

Тренінг відбудеться 5–6 вересня у Києві та об’єднає учасниць та учасників з різних регіонів України. Це буде простір не лише для навчання, а й для знайомств, обміну досвідом та пошуку нових ідей для матеріалів.

Перший день буде присвячений роботі з даними та інструментами, які можуть бути корисними журналістам у щоденній роботі.

Другого дня учасники дізнаються про ключові екологічні теми, які дедалі частіше з’являються в українських та міжнародних медіа: зміну клімату, відновлювану енергетику, вплив війни на довкілля та вуглецеві ринки.

Серед запрошених лекторів — Ерік Халкяер (Erik Halkjaer), головний редактор і видавець Sveriges Natur — найбільшого у Швеції журналу про довкілля та природу, відзначеного як «Журнал року» у Швеції у 2022 році та European Publishing Awards у 2025 році. Ерік має понад 25 років журналістського досвіду, раніше очолював шведське представництво «Репортерів без кордонів» (RSF) та був головним редактором і видавцем журналу OmVärlden.

Участь безкоштовна. Для учасників та учасниць не з Києва Екодія компенсує витрати на проїзд, а також забезпечує проживання.

➡ Щоб долучитися, заповніть реєстраційну форму: https://forms.cloud.microsoft/Pages/ResponsePage.aspx?id=WHBqOCUHH0a19D8oug9wnnXIyVNBiXtMolyvJoCZyzJUOUtIMldHNUZYVUFKQ0VJWjMzWFVQTkVRVy4u

Дедлайн реєстрації: 24 серпня

⚡ Цей тиждень Український інститут медіа та комунікації працює в Івано-Франківську. У нас стартували тренінги для людей ...
17/08/2026

⚡ Цей тиждень Український інститут медіа та комунікації працює в Івано-Франківську. У нас стартували тренінги для людей старшого віку на тему «Штучний інтелект та медіаграмотність: Від історії — до безпечного застосування». Тренінги проводять Diana Dutsyk та Olena Churanova.

📣 «До нас з’їхалися люди з різних міст України: Одеси, Полтави, Кропивницького та інших. Географія широка. Але дуже приємно, що всі активні і включені в тему. Нам, як тренерам, легше працювати, коли аудиторія виявляє щирий інтерес. І це ще одне спростування міфу, що старші люди не готові вчитися новим технологіям. Вони якраз готові. І тема штучного інтелекту їх дуже цікавить, — говорить Діана Дуцик. — Цього тижня ми працюємо з двома групами. Більшість учасників уже користується в той чи інший спосіб різними інструментами ШІ. Наше завдання — навчити працювати з ними усвідомлено».

Тренінг будується на основі курсу «Мудрість проти маніпуляцій. Навігатор у світі ШІ для людей 60+» та включає такі теми:
▪️ Історія розвитку ШІ. Етичні та правові аспекти функціонування ШІ.
▪️ Огляд інструментів ШІ та їхньої функціональності.
▪️ Практичне використання інструментів ШІ. Підказки для написання промтів.
▪️ Практичне використання інструментів ШІ. ШІ-агенти та ШІ-помічники.
▪️ ШІ та протидія дезінформації.

Ця активність підтримується проєктом Ради Європи «Захист свободи слова та свободи медіа в Україні — ІІ Фаза» (SFEM-UA), який реалізується Департаментом Ради Європи зі співпраці у сфері свободи слова у межах Плану дій Ради Європи для України «Стійкість, відновлення та відбудова» на 2023–2026 роки (Офіс Ради Європи в Україні - Київ).

Фото: Vladimir Bogatyrov

⚡️ Сьогодні перша група людей старшого віку (60+) завершила онлайн-навчання на курсі «Штучний інтелект та медіаграмотніс...
14/08/2026

⚡️ Сьогодні перша група людей старшого віку (60+) завершила онлайн-навчання на курсі «Штучний інтелект та медіаграмотність: Від історії — до безпечного застосування», який розробили експерти Українського інституту медіа та комунікації за підтримки Ради Європи.

Упродовж п’яти занять учасники розбирали етичні аспекти використання ШІ, ознайомлювалися з різними інструментами й вчилися розпізнавати дезінформацію, створену за допомогою ШІ. Курс вели Diana Dutsyk, виконавча директорка УІМК, та Olena Churanova, фактчекерка, викладачка Mohyla School of Journalism / Могилянська Школа Журналістики.

На останньому занятті учасники поділилися своїми враженнями від курсу. Хтось відзначив професійну подачу інформації, а комусь заняття допомогли скласти загальну картину про ШІ й зрозуміти, куди рухатися далі. Одна з учасниць розповіла, що після минулого заняття створила ШІ-помічника для вивчення іноземної мови.

🗣️ «Ми не очікували такого високого інтересу у людей старшого віку до теми штучного інтелекту. Але ця цільова аудиторія теж хоче встигати за змінами і використовувати можливості нових технологій. І вона дуже активна під час навчання, — зазначила Діана Дуцик. — Деякі теми все ще є складними для опанування, як, наприклад, створення ШІ-агентів. Простіше, за моїми спостереженнями — із темою дипфейків, можливо, тому, що вона вже й так «зашита» в багато курсів з медіаграмотності, які раніше відвідували учасники наших тренінгів. Наступного тижня будемо працювати з двома групами офлайн в Івано-Франківську. З нетерпінням очікую сама, бо буде частина учасників, які раніше відвідували наш курс з медіаграмотності».

Ця активність підтримується проєктом Ради Європи «Захист свободи слова та свободи медіа в Україні — ІІ Фаза» (SFEM-UA), який реалізується Департаментом Ради Європи зі співпраці у сфері свободи слова у межах Плану дій Ради Європи для України «Стійкість, відновлення та відбудова» на 2023–2026 роки (Офіс Ради Європи в Україні - Київ).

Сьогодні перша група людей старшого віку (60+) завершила онлайн-навчання на курсі «Штучний інтелект та медіаграмотність: Від історії — до безпечного застосування», ...

🛍️ Імпульсивні покупки, спровоковані ШІ й темними патернами, шкодять не лише сімейному бюджету, а й довкіллю. Кожна непо...
13/08/2026

🛍️ Імпульсивні покупки, спровоковані ШІ й темними патернами, шкодять не лише сімейному бюджету, а й довкіллю. Кожна непотрібна покупка — це витрачені дарма ресурси на її виробництво, упакування та транспортування. Так, у Європі приблизно 20 % одягу, купленого онлайн, повертається продавцям. За оцінками Європейського агентства з охорони довкілля, в середньому третина поверненого одягу знищується.

У цьому контексті дедалі більше говорять про важливість усвідомленого споживання. Тобто перші ніж щось купувати, людина має обміркувати: їй справді потрібна ця річ чи це все ж вдало підкинута спокуса?

Старший викладач Кардіффського столичного університету Шарад Гупта (Sharad Gupta), який вивчає використання ШІ в маркетингу, розглядає три виміри усвідомленого споживання:
🔸 людина помічає, що впливає на її рішення щодо покупки;
🔸 їй не байдуже, як її рішення щодо покупок впливають на неї саму, суспільство та довкілля;
🔸 вона усвідомлює, коли вже достатньо.

Це не означає, що потрібно медитувати перед тим, як придбати умовні кросівки. Гупта посилається на американську психологиню Еллен Лангер, для якої усвідомленість — це активне спостереження людини за тим, що відбувається навколо неї, та перегляд своїх звичних автоматичних дій.

Чи може ШІ заохочувати людей купувати більше онлайн — читайте на нашому сайті ⬇️

«Майстерня інформаційної стійкості» створена в межах проєкту з медіаграмотності для людей старшого віку (60+), який реалізує Український інститут медіа та комунікації в партнерстві з DW Akademie за фінансової підтримки Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини (BMZ).

ШІ робить рекламу більш персоналізованою та переконливою, і практики усвідомленого споживання можуть допомогти користувачам зберегти контроль над ситуацією.

⚡ Українські бібліотеки готові до розширення своєї ролі, однак для стабільного розвитку сфери потрібна і достатня кількі...
12/08/2026

⚡ Українські бібліотеки готові до розширення своєї ролі, однак для стабільного розвитку сфери потрібна і достатня кількість кадрів, і переосмислення культури дозвілля в суспільстві.

Ярослава Хіміч прийшла до Майстерні інформаційної стійкості за новими знаннями та інструментами, якими згодом зможе поділитися зі своїми слухачами й студентами.

В інтерв’ю JTA вона розповідає, чим вирізняється нинішнє покоління студентів-бібліотекарів, які теми з медіаграмотності даються їм найскладніше та чому спеціальність В13 «Бібліотечна, інформаційна та архівна справа» — значно ширша, ніж може здатися на перший погляд.

ℹ️ Читайте інтервʼю на сайті JTA: https://cutt.ly/fyaKq895

«Майстерня інформаційної стійкості» створена в межах проєкту з медіаграмотності для людей старшого віку (60+), який реалізує Український інститут медіа та комунікації в партнерстві з DW Akademie за фінансової підтримки Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини (BMZ). Навчання відбувається у партнерстві з Українська бібліотечна асоціація/Ukrainian Library Association.

🌱 Як писати про довкілля, науку та розслідувати екологічні злочини: добірка корисних матеріалів.Теми довкілля та науки в...
11/08/2026

🌱 Як писати про довкілля, науку та розслідувати екологічні злочини: добірка корисних матеріалів.

Теми довкілля та науки вимагають від журналістів особливої уважності до фактів, роботи з джерелами та вміння пояснювати складні речі простою мовою. Зібрали для вас практичні поради, які допоможуть підсилити ваші матеріали:

1️⃣ Як писати про проблеми довкілля.
Фундаментальний ґайд про те, як правильно обирати кут висвітлення, уникати популізму та перетворювати складну екологічну проблематику на зрозумілі й резонансні історії для аудиторії: https://cutt.ly/Uyabk6tO

2️⃣ Журналістські екологічні розслідування: як збирати й перевіряти інформацію.
Практичний посібник із роботи з даними, держреєстрами, супутниковими знімками та експертними оцінками під час розслідування екологічних злочинів та збитків: https://cutt.ly/myabl8De

3️⃣ Як готувати журналістські матеріали на природничу тематику.
Поради щодо роботи з факчекінгом, висвітлення біорізноманіття та взаємодії з науковою спільнотою без втрати точності та глибокого контексту: https://cutt.ly/Myabzm7J

4️⃣ Популяризатори науки: кого читати й дивитися, щоб дізнатися більше.
Добірка перевірених джерел, блогів та авторів, які надихнуть на нові теми та допоможуть знайти якісних експертів для ваших текстів: https://cutt.ly/AyabxtiD

Зберігайте добірку та діліться з колегами!

Address

Kyiv

Alerts

Be the first to know and let us send you an email when Український інститут медіа та комунікації posts news and promotions. Your email address will not be used for any other purpose, and you can unsubscribe at any time.

Contact The School

Send a message to Український інститут медіа та комунікації:

Shortcuts

Share