24/08/2026
Наша команда вітає всіх українців з Днем незалежності 💙💛(дякуємо за фото Svitlana Shkurai). Ми святкуємо 35 років свободи від радянського совка і сьогодні дорогою ціною виборюємо наше право залишатися вільними.
«Незалежність дала нам найцінніше – можливість бути вільними людьми. Без свободи слова та медіа ми б не могли бути такими, якими ми є зараз. Це показує історія сучасної росії, де знищені всі незалежні медіа, і де можна загриміти за ґрати на багато років за лайк під постом. Зомбування агресивною пропагандою, постійна брехня російських пропагандистських медіа сформували із росіян націю, яка ненавидить весь світ, і замість розвиватися нищить все довкола. Тому важливо пам’ятати, що свобода медіа, свобода слова та свобода вираження – це не абстракції, це ті речі, які роблять нас вільними людьми, і тому нам треба їх цінувати», - говорить виконавча директорка Українського інституту медіа та комунікації Діана Дуцик.
Нагадаємо головні віхи в сфері розвитку медіа та свободи слова протягом 35-років Незалежності. Наші медіа та журналісти пройшли великий шлях: від радянської цензури, олігархічних медіаімперій до того розмаїття медіа, який маємо сьогодні.
1991-1999: Становлення та перші закони в сфері медіа:
🔹1991: ухвалення Закону України «Про інформацію», який став базовим для медіа на багато років;
🔹1993: ухвалення Закону «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» та створення перших приватних великих телеканалів, як от «1+1», «Інтер», СТБ та ICTV (які згодом називатимуть олігархічними), газет та журналів, які багато років формуватимуть новинний порядок денний;
🔹1996: ухвалення Конституції України (ст. 34 проголосила право на свободу думки і слова, вільне вираження поглядів та заборону цензури).
2000-2004: епоха «темників», вбивство Гії Гонгадзе, Помаранчева революція:
🔸16 вересня 2000: викрадення та вбивство засновника «Української правди» Георгія Гонгадзе. Подія стала зламом для українського суспільства й символом боротьби за журналістську свободу та незалежність (хроніка подій на Суспільному за посиланням: https://suspilne.media/63149-20-rokiv-z-vikradenna-georgia-gongadze-hronika/ );
🔸2001-2004: прихід російських політтехнологів в Адміністрацію Президента Кучми, які створили систему «темників» - директив для медіа та журналістів, як висвітлювати будь-які події, недопуск в ефіри центральних телеканалів опозиційних політиків;
🔸oсінь 2024: Помаренчева революція, протест журналістів проти темників; перемога Віктора Ющенка в третьому турі президентських виборів.
🔸2005-2013: зростання медіаринку, «джинса», тиск сім’ї Януковича на медіа та журналістів:
🔸2005-2010: з одного боку - вільний розвиток медіаринку, з іншого - розквіт «джинси» (замовних матеріалів, які ніяк не маркувалися);
🔸2010: прихід до влади Януковича та початок згортання свободи слова; у відповідь на це журналісти створюють рух «Стоп цензурі!»;
🔸2011: ухвалення Закону «Про доступ до публічної інформації», який на той час був одним із найпрогресивніших у Європі, фактично він забезпечив вільний досутп громадян до інформації, якою розпоряджаються органи влади;
🔸2013: створення журналістами Громадського телебачення, яке стало незалежною платформою висвітлення всіх подій і зіграло важливо роль під час Революції Гідності; Євромайдан, який переростає в Революцію Гідності.
2014-2021: Революція гідності, російська окупація Криму, російська пропаганда, війна:
🔹зима 2014: розстріли на Майдані, переслідування журналістів, втеча Януковича у росію;
🔹2015: старт реформи системи державних теле- та радіоканалів в Суспільне Мовлення (і сьогодні ми бачимо, як успішно вони розвиваються);
🔹2015-2021: з одного боку – початок війни (тоді АТО), обмеження доступу до російського контенту, заборона російських соцмереж (ВКонтакте, Однокласники), з іншого боку - розквіт команд українських розслідувачів – викривачів корупції на вищих щаблях влади, роздержавлення медіа, реформа Суспільного.
🔹2019: обрання Зеленського Президентом; зміна парадигми відносин президентської команди з медіа – перевага соціальних мереж, зокрема телеграм-каналів.
🔹2021: заборона мовлення групи проросійських телеканалів, які входили в орбіту Медведчука («112 Україна», «NewsOne», «ZIK»), ухвалення закону про деолігархізацію, що спонукає великих власників медіа, як-от Порошенко та Коломойський передавати акції колективам або інших людям.
2022-2026: повномасштабне російське вторгнення в Україну, воєнний стан, робота журналістів в умовах війни:
🔸лютий 2022: росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну, телеканали припиняють окреме інформаційне мовлення та запускають телемарафон «Єдині новини», який у перші місяці вторгнення відіграє консолідуючу роль для українського суспільства, але за роки війни втрачає цю функцію і часто критикується медійними експертами та журналістами; втрата традиційними медіа монополії на новинний порядок денний, посилення впливу телеграм-каналів та інших соцмереж;
🔸березень 2022: указ Головнокомандуючого про обмеження щодо вільного поширення певної інформації, яка стосується роботи військових, а також правила взаємодії військових та медіа;
🔸грудень 2022: ухвалення нового Закону «Про медіа», який фактично замінив велику кількість застарілих медійних законів;
🔸з 2022 по сьогодні: дискусії про пошук балансу між свободою слова та національною безпекою.
