Український інститут медіа та комунікації

‼️ Оманливий контент поширюється так швидко, бо людям когнітивно легше сприймати інформацію, ніж відкидати її.

Сама по собі дезінформація безсила, поки не знайде аудиторії, які готові в неї повірити, схвалити або поширити. Вона працює тоді, коли апелює до так званих «глибинних історій» (термін американської соціологині Арлі Гокшилд). Це емоційно резонансні наративи, які відображають те, як люди бачать світ, свої надії, політичні переконання та страхи.

Найефективніша дезінформація грає на наявних переконаннях, емоціях та соціальних ідентичностях аудиторії, часто зводячи складні питання до знайомих емоційних наративів. Наприклад, у дезінформації про мігрантів можуть використовуватися такі тропи як «небезпечний чужинець», «перевантажена держава» або «негідний новоприбулий».

🔸 Покладатися на один лише фактчекінг у протидії дезінформації не дуже ефективно, вважає Келлі Фінчем (Kelly Fincham), медіадослідниця та керівниця бакалаврської програми «Глобальні медіа» в ірландському Університеті Голвея. Науковиця посилається на результати досліджень американських колег, які виявили, що читачі менше довіряють журналістам, коли ті спростовують інформацію, а не підтверджують її. Крім того, зауважує Фінчем, через спростування фейк може охопити аудиторію, яка про нього ще не чула.

🔸 На думку дослідниці, дезінформація — це комплексна проблема, яка процвітає завдяки трьом взаємопов’язаним складовим: змісту повідомлення, особистому контексту тих, хто його поширює, та технічній інфраструктурі платформ. У своїх міркуваннях Фінчем спирається на дослідження американської медіазнавиці Еліс Марвік (Alice Marwick).

Чому люди вірять дезінформації навіть тоді, коли їм кажуть факти — читайте у нашому матеріалі ⬇️

«Майстерня інформаційної стійкості» створена в межах проєкту з медіаграмотності для людей старшого віку (60+), який реалізує Український інститут медіа та комунікації в партнерстві з DW Akademie за фінансової підтримки Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини (BMZ).

Чому люди вірять дезінформації навіть тоді, коли їм кажуть факти - Академія викладачів журналістики Платформи дозволяють дезінформації поширюватися швидше та масштабніше, ніж це було б можливо в офлайні, каже Келлі Фінчем.

🧡 Цьогоріч наш День народження збігся з прекрасним в усіх сенсах Днем вишиванки. І «вишиваємо» ми на нашому організаційному «полотні» цифру 8. У різних джерелах кажуть, що вона означає безкінечність. Нам це дуже резонує, бо ми б хотіли, щоб наша робота мала довгострокові позитивні наслідки як для аудиторій, з якими працюємо, так і загалом для сфер журналістської освіти та медіаграмотності.

Принагідно згадуємо найяскравіші події останнього року:
🔸 Дев’ятий випуск «Академії викладачів журналістики». Вперше ми працювали не з одним університетом, а зібрали викладачів з різних закладів, з різних регіонів. Це дозволило учасникам та учасницям дізнатися про практики викладання в інших вишах та вийти із зони комфорту. Сертифікати про успішне завершення навчання отримали 18 викладачів.

🔸 Експериментальне навчання медіаграмотності людей старшого віку у Майстерні інформаційної стійкості. Ми працювали з двома групами людей 60+. До однієї із них увійшли 22 мешканці «Чудо-містечка Хансена» на Київщині — переселенці віком від 65 до 80 років. Завдяки нашим «студентам» ми дуже розширили свої уявлення про старшу вікову групу і навчилися розбиратися з різними марками смартфонів.

🔸 Дводенний воркшоп «[RE]Inforce: Посилення регіональних медіа в умовах війни», у якому взяли участь 30 регіональних журналістів. Більшість учасників — випускники нашої вечірньої школи з медіаграмотності [RE]Inforce. Від них ми досі отримуємо позитивні відгуки про школу та воркшоп.

🔸 Всеукраїнська конференція «Journalism Next: освіта, ШІ та нові виклики», яка зібрала викладачів журналістики, в тому числі випускників тренінгової програми «Академія викладачів журналістики», та практиків. Це було свого роду підбиття підсумків за 6 років існування нашої Академії.

🔸 Міжнародна конференція «Код довіри: інформаційна стійкість в часи війни та штучного інтелекту», яка об’єднала експертів, журналістів, вчителів, викладачів, бібліотекарів, представників громад/органів місцевого самоврядування та інших стейкхолдерів у темі медіаграмотності. І жодні відключення світла і проблеми з технікою не стали нам на заваді.

Традиційно наша команда продовжила аналітичну та дослідницьку роботу:
▪️ аналітичний звіт «Інтеграція компонентів медіаграмотності в освітні програми з журналістики»: https://cutt.ly/JtNoKjge
▪️ аналітичний звіт «Журналістська освіта в умовах війни: методи та підходи»: https://cutt.ly/YtNoJbjj

Також на нашу платформу «Е-навчання» ми додали курс з медіа та інформаційної грамотності для людей старшого віку «Мудрість проти маніпуляцій»: https://cutt.ly/ar4jdpS9 Він наразі містить чотири модулі: цифровий світ та кібербезпека, критичне мислення, психологічна стійкість та самостійне створення контенту. Незабаром ми додамо модуль про штучний інтелект.

Незмінно наповнювали сайт JTA цікавими матеріалами. Велику увагу ми приділяли медіаландшафту та сфері медіаграмотності інших країн, шукаючи незвичних спікерів та точки зору.

Більше інформації можна дізнатися з нашого річного звіту: https://cutt.ly/ttNoD5p2

⚡ Сьогодні команда Українського інституту медіа та комунікації презентувала результати дослідження «Штучний інтелект для людей старшого віку: уявлення, потреби та практики використання». Це стало можливим завдяки підтримці Ради Європи, яка велику увагу приділяє боротьбі з дезінформацією та розвитку медіаграмотності різних груп, у тому числі ШІ-грамотності.

📣 «Як би ми не пишалися позитивною динамікою нашого щорічного тесту з медіаграмотності, на жаль, не вся аудиторія знає, як протидіяти дезінформації. Особливо це стосується людей старшого віку. Ми раді підтримувати проєкт УІМК, оскільки вони вже мають досвід як у розробці тренінгів з використання ШІ, так і в роботі з людьми старшого віку», — сказала під час презентації Олена Демченко, керівниця проєкту Ради Європи «Захист свободи слова та свободи медіа в Україні - Фаза ІІ».

Упродовж 20–27 березня 2026 року ми провели чотири фокус-групові обговорення (онлайн) з 33 людьми 60+ з різних регіонів України.

Виявилося, що учасники певною мірою обізнані з технологією ШІ, однак уявлення більшості про ШІ є радше інтуїтивними, ніж заснованими на глибоких знаннях. Найчастіше учасники використовують ШІ для пошуку та обробки інформації, роботи з текстами й іноземними мовами, а також для створення презентацій, візуалізацій та графічних матеріалів.

Більшість учасників тією чи іншою мірою користується такими інструментами ШІ як ChatGPT, Gemini, DeepL, Grok, Perplexity, Copilot. Хоча рівень їхньої залученості та впевненості у використанні технології різниться.

📣 «Загалом це дослідження спростувало мій персональний стереотип, що люди старшого віку мають страх перед цією новою технологією. Навпаки, вони проявляють інтерес до штучного інтелекту та відкриті до його використання», — зауважила Diana Dutsyk, виконавча директорка УІМК. За її словами, це дослідження допоможе експертам організації розробити додатковий навчальний модуль про ШІ до курсу з медіа та інформаційної грамотності для людей старшого віку «Мудрість проти маніпуляцій» (https://cutt.ly/ar4jdpS9).

З повним дослідженням можна ознайомитися на сайті JTA:
🔸 версія українською: https://cutt.ly/otB9YM6Y
🔸 версія англійською: https://cutt.ly/2tB9UXzE

Аналітичний звіт підготовлено експертами ГО «Український інститут медіа та комунікації». Ця активність підтримується проєктом Ради Європи «Захист свободи слова та свободи медіа в Україні — ІІ Фаза» (SFEM-UA), який реалізується Департаментом Ради Європи зі співпраці у сфері свободи слова у межах Плану дій Ради Європи для України «Стійкість, відновлення та відбудова» на 2023–2026 роки (Офіс Ради Європи в Україні - Київ).

‼️ Київський хаб прав людини оприлюднив низку можливостей для громадянського суспільства — початок прийому заявок на конкурс малих грантів «Спроможні впливати» та набір на онлайн-курс організаційного розвитку та прав людини для молодих громадських організацій та ініціатив.

Отримати грант «Спроможні впливати» можуть проєкти, які відповідають одному з чотирьох напрямків:
🔸 сприяння правам людини, зокрема рівним правам та запобіганню дискримінації;
🔸 посилення організаційної спроможності правозахисних громадських організацій (у тому числі самого апліканта) та розвиток регіональних правозахисних мереж;
🔸 підтримка громадянської освіти на регіональному рівні;
🔸 підтримка адвокаційної діяльності, пов’язаної з регіональним та національним порядком денним у сфері прав людини.

ℹ️ Дедлайн подачі заявок — до 14 червня 2026 року включно.
ℹ️ Детальніше про умови гранту: https://cutt.ly/ztB1yvGz

Взяти участь у онлайн-курсі «Спроможні діяти» можуть команди, які хочуть у відносно короткий термін отримати базові знання, які допоможуть у стратегічному плануванні, постановці цілей, фандрейзингу, побудові партнерств, адвокації та комунікаціях.

🔸 Усі учасники та учасниці, які прослухають не менш 85% матеріалу, отримають сертифікати про успішне завершення курсу під час зустрічі наживо у Києві.

ℹ️ Період навчання: 9 червня – 10 липня 2026 року, онлайн на платформі Zoom.
ℹ️ Реєструйтеся за посиланням: https://forms.gle/XQWszqjYqghjcDHWA

🔸 Новини Майстерні інформаційної стійкості. Сьогодні Оксана Почапська, медіатренерка, доцентка кафедри журналістики Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, провела для наших учасників тренінг на тему: «Які бувають медіа та як вони функціонують у сучасному світі». Під час заняття розбирали, в чому різниця між журналістами та блогерами, як змінилися медіа за останні десятиліття та як формуються інформаційні бульбашки.

Окремо увагу приділили сучасному українському медіаландшафту: з яких каналів українці здебільшого споживають інформацію, кому належать найбільші медійні групи та за якими параметрами варто визначати надійні медіа. Знання учасники закріпили під час роботи в групах.

🔸 Oksana Pochapska наголосила: перш ніж довіряти інформації з того чи іншого медіа, варто поцікавитися, яка у нього форма власності, відколи воно працює на ринку та на яку аудиторію орієнтується. Це дасть зрозуміти, наскільки це медіа може незаангажовано подавати контент.

«Майстерня інформаційної стійкості» створена в межах проєкту з медіаграмотності для людей старшого віку (60+), який реалізує Український інститут медіа та комунікації в партнерстві з DW Akademie за фінансової підтримки Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини (BMZ). Навчання відбуватиметься у партнерстві з Українською бібліотечною асоціацією.

📣 20 травня Український інститут медіа та комунікації проведе презентацію результатів дослідження «Штучний інтелект для людей старшого віку: уявлення, потреби та практики використання».

У нашому дослідженні ми спираємось на 4 фокус-групові обговорення, в яких взяли участь 33 людей старшого віку з різних регіонів України.

Обговорення включали такі тематичні блоки:
🔸 Загальний — про користування цифровими пристроями та інтернетом
🔸 Уявлення про штучний інтелект
🔸 Практики використання інструментів ШІ
🔸 Потреби людей старшого віку в інструментах ШІ
🔸 Потреби у навчанні ШІ-грамотності

Ключовими висновками із дослідження та спостереженнями поділиться Diana Dutsyk, виконавча директорка ГО «Український інститут медіа та комунікації».

📌 20 травня, 15:00-16:00, онлайн.

Запрошуємо вас зареєструватися, усі охочі відвідати зустріч отримають посилання на Zoom після реєстрації: https://forms.gle/XgYZzaNhJp2oqRrv5

Аналітичний звіт підготовлено експертами ГО «Український інститут медіа та комунікації». Ця активність підтримується проєктом Ради Європи «Захист свободи слова та свободи медіа в Україні — ІІ Фаза» (SFEM-UA), який реалізується Департаментом Ради Європи зі співпраці у сфері свободи слова у межах Плану дій Ради Європи для України «Стійкість, відновлення та відбудова» на 2023–2026 роки (Офіс Ради Європи в Україні - Київ)

УІМК запрошує на презентацію результатів дослідження про використання ШІ людьми 60+ - Академія викладачів журналістики Український інститут медіа та комунікації запрошує всіх охочих на презентацію результатів дослідження «Штучний інтелект для людей старшого віку: уявлення, потре....

⚡ Наш посібник «Що варто знати про найбільші світові медіа» посідає друге місце за відвідуваністю на нашій платформі Е-навчання, хоча ми робили його практично на волонтерських засадах і не вкладали ресурси у його просування: https://cutt.ly/2tVOI5rB

Бачимо, як нашу працю цитують у наукових роботах та додають до списків літератури журналістських дисциплін. І загалом, спираючись на дані з Google Analytics, помічаємо, що зацікавленість нашої аудиторії світовими медіа лише зростає.

І припускаємо, що річ не лише в тому, як вони висвітлюють війну в Україні. Світові медіа, маючи ресурси та доступ до ключових політиків та організацій, створюють матеріали, які допомагають краще зрозуміти глобальний порядок денний у період невизначеності або впливають на важливі рішення, які потім відображаються і на нашій країні. У авторів таких матеріалів високі шанси отримати Пулітцерівську премію — одну з найпрестижніших нагород у сфері журналістики в США.

🔸 Цьогоріч у трьох номінаціях перемогли матеріали про наслідки рішень Трампа. Зокрема, у номінації «Висвітлення національної теми» відзначили серію репортажів Reuters «Помста Дональда Трампа». Упродовж 2025 року репортери агенції висвітлювали, як президент використовував уряд США та вплив своїх прихильників для розширення повноважень виконавчої влади та помсти своїм супротивникам. За словами головної редакторки Reuters Алессандри Галлоні, команда ретельно вивчила директиви Білого дому, внутрішню кореспонденцію відомств, дописи в соцмережах, судові документи та адміністративні матеріали, щоб створити міцну основу з фактів для кожної статті.

Переглянути цю серію можна за посиланням: https://cutt.ly/jtVOTgC2

🔸 Також Reuters присудили премію у номінації «Вузькоспеціалізована журналістика» за серію матеріалів «Секрети успіху Meta». Журналісти агенції Джефф Горвіц та Енген Там викрили, як Meta толерувала рекламу шахрайських схем та заборонених товарів на своїх платформах, а також використовувала чат-боти на основі ШІ, які не дотримувалися етичних норм у спілкуванні з дітьми. За словами Галлоні, ці матеріали спонукали Федеральну торгову комісію провести розслідування щодо чат-ботів на основі ШІ, а також призвели до судових позовів проти Meta та змін у політиці техногіганта.

Прочитати «Секрети успіху Meta» можна тут: https://cutt.ly/ltVOYqeT

🔸 Починаючи з 2008 року (з моменту отримання першої премії й приєднання Reuters до Thomson Reuters Corp), агенція отримала 15 Пулітцерівських премій, сім із них за фото.

Прочитати про шлях агенції до світового визнання та її роботу в Україні можна в нашому посібнику: https://cutt.ly/3tVOYFD7

Цього року премію отримали ще три медіа, які представлені у нашому посібнику. Про кожне із них ми розповімо згодом.

Пулітцерівська премія вручається щорічно з 1917 року в перший понеділок травня опікунами Колумбійського університету в Нью-Йорку. Вона охоплює досягнення не лише в журналістиці, а й у літературі, музиці, театральній сфері.

📣 Запрошуємо всіх охочих на презентацію результатів дослідження «Штучний інтелект для людей старшого віку: уявлення, потреби та практики використання», яка відбудеться 20 травня о 15:00 на платформі Zoom.

Дослідження УІМК спирається на чотири фокус-групові обговорення, в яких взяли участь 33 людей старшого віку з різних регіонів України.

Обговорення включали такі тематичні блоки:
🔸 Загальний — про користування цифровими пристроями та інтернетом
🔸 Уявлення про штучний інтелект
🔸 Практики використання інструментів ШІ
🔸 Потреби людей старшого віку в інструментах ШІ
🔸 Потреби у навчанні ШІ-грамотності

Ключовими висновками із дослідження та спостереженнями поділиться Diana Dutsyk, виконавча директорка ГО «Український інститут медіа та комунікації».

📌 Час: 15:00-16:00

Усі охочі відвідати зустріч отримають посилання на Zoom після реєстрації: https://forms.gle/XgYZzaNhJp2oqRrv5

Аналітичний звіт підготовлено експертами ГО «Український інститут медіа та комунікації». Ця активність підтримується проєктом Ради Європи «Захист свободи слова та свободи медіа в Україні — ІІ Фаза» (SFEM-UA), який реалізується Департаментом Ради Європи зі співпраці у сфері свободи слова у межах Плану дій Ради Європи для України «Стійкість, відновлення та відбудова» на 2023–2026 роки (Офіс Ради Європи в Україні - Київ)

УІМК запрошує на презентацію результатів дослідження про використання ШІ людьми 60+ - Академія викладачів журналістики Український інститут медіа та комунікації запрошує всіх охочих на презентацію результатів дослідження «Штучний інтелект для людей старшого віку: уявлення, потре....

🔷 Скільки сценаріїв доступно українцям у старшому віці, окрім як піти на пенсію та доглядати внуків? Двосерійний документальний фільм Суспільного «Анатомія віку», який зняла Олена Кривенко, шукає відповідь на це питання через історії 15 людей 60+.

Життєві шляхи героїв різняться. Хтось кардинально змінив професію у зрілому віці, наприклад, із сантехніка перекваліфікувався в актора та гіда. Дехто розпочав нову справу після виходу на пенсію і досягнув у цьому значних результатів: наприклад, 93-річна Галина Горяна, лікарка і чемпіонка з гірськолижного спорту, грає в теніс зі своїх 60 та бере участь у міжнародних змаганнях. Хтось, як-от подружжя митців та підприємців Дюденків, продовжує розвиватися у своїй сфері. Об’єднує усіх героїв одне — бажання залишатися активними й видимими в суспільстві.

▪️ Перша серія фільму — це концентрована мотивація від героїв: «Вік — це лише цифра в паспорті», «Час — це найважливіше у світі», «Займайся в житті тим, що тобі подобається».

▪️ Друга серія фільму видається більш наповненою та підштовхує співпереживати героям (можливо, на це вплинув підбір історій для цієї частини). Тут більше уваги приділяється переживанням людей старшого віку — тому, як вони будують романтичні стосунки та переживають втрату близьких.

Все ж фільм «Анатомія віку» корисний тим, що дає простір людям старшого віку говорити про себе не з позиції бабусь і дідусів, а особистостей зі своїми інтересами та світоглядом.

🔷 І, судячи з переважно позитивних відгуків на ютубі «Суспільне. Документалістика», де викладено обидві серії, «Анатомія віку» — радше порція натхнення для молодих, завуальований заклик до них більше дбати про своє здоров’я, не трястися через зморшки та невизначеність, розвивати навколо себе спільноти. По суті, орієнтир, «ким вони хочуть стати, коли виростуть».

«Майстерня інформаційної стійкості» створена в межах проєкту з медіаграмотності для людей старшого віку (60+), який реалізує Український інститут медіа та комунікації в партнерстві з DW Akademie за фінансової підтримки Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини (BMZ).

Фільм Суспільного про людей 60+ як заспокійливе для молоді, яка боїться старості - Академія викладачів журналістики Але чи не ставить стрічка зависоку планку для самих українців старшого віку?

📣 Новини Майстерні інформаційної стійкості. Сьогодні Наталія Островська, медіатренерка, в. о. завкафедри Кафедра журналістики НУ "Запорізька політехніка", розбирала з нашими учасниками основи безпечної поведінки в інтернеті, в тому числі під час війни.

Обговорювали, як створювати сильні паролі, де зберігати, що важливіше — їхня складність чи довжина, та чи справді їх треба оновлювати кожні 90 днів. Приділили увагу і фішингу в месенджерах: згадали сумнозвісні прохання проголосувати за «дочку подруги» в телеграмі та проаналізували підозріле повідомлення у вайбері від «пошти України».

🔸 «Шахрайські схеми можуть здаватися очевидними, але насправді ще багато людей (не лише старшого віку) про них не знають і можуть без жодних сумнівів переказати гроші людині, якій довіряють, або перейти за посиланням, яке надіслали з її акаунту. Подібні речі потрібно пояснювати своїм аудиторіям, навіть коли здається, що всі про них давно в курсі», — зазначила Наталія.

Ще, за її словами, важливо при рекомендації корисних інструментів, тих же менеджерів паролів, зважати на рівень цифрових навичок аудиторії, з якою ви працюєте.

«Майстерня інформаційної стійкості» створена в межах проєкту з медіаграмотності для людей старшого віку (60+), який реалізує Український інститут медіа та комунікації в партнерстві з DW Akademie за фінансової підтримки Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини (BMZ). Навчання відбуватиметься у партнерстві з Українська бібліотечна асоціація/Ukrainian Library Association.