Асоціація фахівців з дитячої психології, арттерапії та артпедагогіки

Сьогодні відбулася чергова зустріч членів ГО «Українська асоціація фахівців з дитячої психології, арттерапії та артпедагогіки».
І на цій зустрічі ми говорили про створення збірника, про той досвід, який вже має кожна з учасниць, про техніки, які народжуються у роботі з дітьми, підлітками та дорослими, про ті маленькі і великі зміни, які відбуваються у житті наших клієнтів.
І навіть сьогодні трішки доторкнулись до себе через маленьку техніку.
Дуже цінно було бачити учасниць-включених, різних, але об’єднаних спільною справою.
На завершення я задала просте питання: «З якою думкою ви йдете з цієї зустрічі?» І відповіді були дуже різні, але в кожній з них було щось важливе — про розвиток, про сміливість ділитися, про цінність того, що ви вже робите.
Дякую вам за вашу включеність, за вашу роботу і за те, що ми разом❤
Про асоціацію можна дізнатись тут https://artchildren.com.ua/

Шановні колеги, запрошуємо вас на найближчі події:

📚 18 – 31 березня 2026.
✨ Розпродаж книг та МАК за старими цінами.

📅 9 квітня 2026 | 19:00.
🧑‍💻 Організаційна зустріч членів ГО «УАФДПАП» щодо написання збірника (онлайн).

📅 11 травня 2026.
🔄 Старт інтервізійно-супервізійної групи (онлайн), новий набір.

📅 14 травня 2026.
🧠 Старт «Простір практики психолога» (онлайн), підтримуючі зустрічі для молодих психологів.

📅 17 травня 2026.
🎉 Конференція в Києві, річниця створення ГО «УАФДПАП» (наживо).

📅 6 червня 2026 | 11:00–16:00
🎓 Одноденний інтенсив-практикум «Метафоричні асоціативні карти у роботі з дітьми та підлітками» (онлайн).

Запрошуємо усіх бажаючих!
Для членів ГО «УАФДПАП» діють знижки.
💌 Деталі та реєстрація:
https://liudmylastrezh.com/schedule
Будемо раді зустрічам в онлайн та офлайн форматах ❤️

Метафора про наш внутрішній акумулятор.

Бувають періоди, коли людина ніби продовжує жити звичайним життям, але всередині відчуває сильну втому.
З’являється дратівливість, складніше зосередитися, а іноді здається, що сил стає все менше і менше. І це не означає, що з нами щось не так.
Іноді дуже допомагає проста метафора, яка дозволяє краще зрозуміти власний стан.

Уявіть телефон, який працює майже без перерви і не має можливості нормально зарядитися. Він ще функціонує, виконує свої задачі, відповідає на повідомлення, відкриває програми, але заряд поступово зменшується. Система починає працювати повільніше, а іноді він може вимкнутися у найнезручніший момент. Ми ж не звинувачуємо телефон у тому, що він поганий або несправний. Ми розуміємо: він просто довго працював у складних умовах і йому потрібен час для відновлення та підзарядки.

З людьми відбувається дуже схожа історія. Ми продовжуємо працювати, підтримувати інших, приймати рішення, виконувати щоденні обов’язки і триматися, навіть коли всередині стає дедалі менше сил. Тому втома, дратівливість, складність із концентрацією або емоційна виснаженість не означають, що з нами щось не так.

Це природна реакція психіки і тіла на тривалий стрес і перевантаження - саме тому іноді так важливо дати нервовій системі відчути хоча б трохи спокою, опори і передбачуваності. Навіть коли зовнішні обставини залишаються складними, ми можемо створювати для себе маленькі острівці стабільності — через прості дії, турботу про себе, паузи, дихання, розмову або творчість.

Іноді достатньо маленької паузи, кількох хвилин спокою або розмови з близькою людини, щоб поступово почало повертатися відчуття внутрішньої опори.
І пам’ятайте: потреба у відпочинку і відновленні — це природна частина нашої людяності.

Саморефлексія.
▪️ Як зараз почувається мій «внутрішній акумулятор»?
▪️ Де в тілі я відчуваю найбільше напруження?
▪️ Що могло б дати мені трохи більше спокою саме сьогодні?
Іноді відновлення починається з дуже маленького кроку турботи про себе.

#психологія
#турботапросебе
#емоційнийстан
#підтримка
#психологічнадопомога

16 лютого стартує онлайн-курс
«Практика роботи з підлітками та їхніми батьками у складних життєвих ситуаціях»

Програма занять :
МОДУЛЬ 1. Контакт, довіра та кордони у роботі з підлітками
МОДУЛЬ 2. Тривога, страхи та панічні реакції у підлітків
МОДУЛЬ 3. Агресія, протест та імпульсивна поведінка
МОДУЛЬ 4. Самоушкоджувальна та ризикована поведінка
МОДУЛЬ 5. Депресивні стани та емоційне виснаження
МОДУЛЬ 6. Гаджети, онлайн-залежність і вплив соціальних мереж
МОДУЛЬ 7. Булінг, групова динаміка та комунікація підлітків.

В чому унікальність програми

💎практичні матеріали та діагностика
💎реальні кейси з досвіду роботи
💎розбір випадків
💎постійний доступ до записів
💎додаткові матеріали
💎оплата за навчання можлива у 2 платежі.

Реєстрація на програму https://liudmylastrezh.com/kids2

А на світлині — маленький символ контакту з підлітком.
Ті самі «дрібниці», з яких народжується довіра і відкривається простір для діалогу.

Колись батько привів свого сина до мудреця і з тривогою сказав, що раніше хлопець був відкритим, довірливим і слухняним, а тепер постійно сперечається, зачиняється у своїй кімнаті, мовчить або відповідає різко, ніби між ними виросла невидима стіна, через яку вони більше не можуть дотягнутися один до одного.

Мудрець уважно вислухав його і мовчки запросив разом пройти до саду, де росли різні дерева: молоді гнучкі саджанці, пишні кущі та кілька високих, ще тонких, але вже пружних дерев, які тягнулися вгору до світла.

Він підійшов до маленького саджанця і легко зігнув його гілочку, показуючи, як просто надати форму тому, що ще тільки починає рости і не має власної сили триматися самостійно. Потім мудрець підійшов до куща і показав, що його вже складніше змінити, бо він має більше гілок, більше напрямків росту і власну структуру, яка вже сформувалася частково.

Нарешті він зупинився біля високого стрункого дерева, спробував нахилити його гілку, але вона пружно відштовхнула руку, ніби нагадуючи, що її призначення — рости вгору, а не піддаватися зовнішньому тиску.

Батько зітхнув і запитав, що ж йому тепер робити зі своїм сином, якщо той більше не «гнеться» під його словами, порадами і вимогами.

Мудрець посміхнувся і відповів, що підлітка вже не можна та не потрібно гнути, бо він саме в цьому віці починає шукати своє світло, свій напрямок і свою висоту. Він пояснив, що проблема не в тому, що син відштовхує батька, а в тому, що батько підходить до нього з наміром змінити, замість того щоб спробувати зрозуміти і прийняти його внутрішній процес росту.

Мудрець показав на стовбур дерева і сказав, що воно ще тонке і вразливе, тому йому дуже потрібна опора поруч, але не рука, яка тисне і змушує, а міцна тиха присутність поруч, до якої можна обережно спертися під час сильного вітру, щоб не зламатися. Він пояснив, що в підлітковому віці дитині вже не потрібен той, хто формує її ззовні, але дуже потрібен той, хто здатний витримати її пошук, її спротив, її сумніви і її пориви, залишаючись стабільним і спокійним поруч.

Батько довго дивився на дерево і тихо запитав, чи означає це, що йому тепер нічого не потрібно робити. Мудрець відповів, що робити потрібно багато, але це інші дії: бути поруч, не ламати, не квапити, не тягнути вниз і не намагатися повернути назад, а тримати простір, у якому можна безпечно рости.

І тоді батько вперше за довгий час подивився на свого сина не як на проблему, яку треба виправити, а як на дерево, яке просто шукає своє світло і свій шлях до нього.

Більше таких притч, метафор, технік для роботи з підлітками та їх батьками розбираємо на онлайн-програмі «Практики роботи з підлітками та їх батьками в складних життєвих ситуаціях». Запрошуємо вас приєднатися https://liudmylastrezh.com/kids2



#підлітки

Теплі хвилини для родини.

1. Хвилина тілесного тепла.
Сядьте поруч, потріть долоні одна об одну, покладіть їх собі на груди. Потім — на спину або плече іншому, без слів.
Результат: з’являється відчуття присутності й захищеності, яке не потребує пояснень.

2. Хвилина спільного дихання.
Разом зробіть 5 повільних вдихів і видихів.
Можна покласти руку на плече близької людини.
Результат: тіло переходить у спокійніший ритм, з’являється відчуття «ми в одному темпі».

3. Хвилина тиші разом.
Сидіть поруч у тиші 60 секунд, без телефонів і розмов.
Результат: нервова система отримує коротку, але дуже потрібну перерву від перевантаження.

4. Хвилина вдячності.
Кожен каже одну фразу: «Сьогодні я вдячний(на) за…»
Результат: увага м’яко зміщується з напруги на те, що підтримує і дає відчуття життя.

5. Хвилина внутрішнього тепла.
Заплющте очі й уявіть маленьке тепле світло всередині.
Де воно? Якого кольору? Що допомагає йому залишатися?
Результат: формується відчуття внутрішньої опори, яке не залежить від зовнішніх умов.

6. Хвилина історії. Один починає: колись наша родина переживала непрості часи, але». Кожен додає по одному реченню.
Результат: з’являється образ спільної сили й досвіду подолання.

7. Хвилина підтримки.
Кожен по черзі чує про себе одну фразу:
«Мені подобається в тобі…». «Сьогодні ти молодець, бо…».
Результат: зростає відчуття прийняття і значущості в родині.

8. Хвилина опори.
Кожен відповідає:
— що сьогодні було непростим;
— що допомогло з цим впоратися (без порад і коментарів).
Результат: посилюється усвідомлення власних ресурсів і стійкості.

9. Хвилина контакту.
Обійми, спина до спини, тримання за руки — як кому комфортно і безпечно.
Результат: напруга в тілі знижується, відновлюється відчуття близькості.

10. Хвилина «ми разом».
Просто скажіть одне одному: «Ми поруч. Ми разом. Ми впораємось».
Результат: формується базове відчуття безпеки й підтримки для дітей і дорослих.

Для підтримки не потрібні ідеальні умови чи спеціальні ресурси. Найцінніше — це короткі, але регулярні хвилини справжнього контакту.Саме вони поступово відновлюють внутрішню рівновагу в непрості періоди.

Техніка «Точка стабільності».

Мета: формування внутрішнього відчуття опори, навчання швидкій саморегуляції в умовах напруження та підвищення здатності повертатися у стан «тут і тепер».

Вік: 7 років +

Алгоритм.
1. Пошук точки в тілі.
Зверніть увагу всередину тіла і знайдіть місце, яке відчувається трохи стабільнішим або нейтральним.
Це можуть бути груди, живіт, спина, плечі, зона серця — будь-яка частина тіла.
Немає правильного варіанту — важливо, щоб це було ваше власне відчуття.
Якщо складно одразу знайти таку точку, це нормально. Можна просто обрати будь-яку ділянку тіла і почати з неї.

2. Контакт із точкою.
Коли ви знайшли це місце, можна покласти туди долоню, якщо так комфортніше, або просто тримати на ньому увагу.
Спробуйте відчути цю точку трохи глибше: температуру, напруження чи м’якість, рух дихання.

3. Фіксація і заземлення.
Залишайтеся з цією точкою приблизно 30–60 секунд.
Нічого не потрібно змінювати або «покращувати». Якщо помічаєте, що думки відволікаються, м’яко повертайте увагу назад до цієї ділянки тіла.

4. Підтримуюча фраза.
Якщо відгукується, можна подумки сказати собі:
«Я тут. Я зараз у безпеці. Я можу подбати про себе».
Фразу можна повторити кілька разів у власному темпі, поєднуючи її з відчуттям у тілі.

Питання для обговорення.
1.Чи легко вам було знайти свою точку стабільності?
2.Що змінилося у відчуттях у тілі після виконання?
3.У яких ситуаціях вам могло б бути корисно використати цю техніку?

Висновок. Техіка «Точка стабільності» допомагає швидко повернути контакт із тілом, знизити рівень напруження та відновити відчуття внутрішньої опори.
Техніка проста у виконанні, не потребує спеціальних умов і може використовуватися як у повсякденному житті, так і в професійній практиці для стабілізації емоційного стану.
Автор Л.Стреж

Практика «Ритм безпеки».
Мета: відновлення відчуття внутрішньої безпеки, стабілізація емоційного стану, зниження напруги та тривоги через ритмічну сенсомоторну дію.

Цільова аудиторія: діти, підлітки, дорослі.
Практика особливо ефективна для людей з підвищеною тривожністю, емоційним виснаженням, внутрішнім напруженням, а також у роботі з травматичним досвідом.

Формат: індивідуальна або групова робота, онлайн чи офлайн.

Тривалість: 3–7 хвилин.

Алгоритм. Пропонується взяти чашку та чайну ложку. Повільно й обережно настукувати ложкою по чашці ритм улюбленої пісні або мелодії, яка асоціюється зі спокоєм, теплом чи приємними спогадами.

Важливо:
💎не прагнути відтворити ритм ідеально;
💎дозволяти собі помилятися;
💎змінювати темп;
💎зупинятися й починати знову.

Акцент робиться не на результаті, а на переживанні процесу та тілесних відчуттях.
Що дає дана практика? Ритм активує структури мозку, пов’язані з регуляцією збудження та формуванням відчуття безпеки.
Повторювані ритмічні рухи сприяють стабілізації нервової системи та зниженню внутрішнього напруження.

Спонтанні, «нелогічні» дії зменшують надмірний когнітивний контроль, знижують напругу раціонального мислення й відкривають доступ до ресурсного стану.
Практика м’яко підтримує контакт із «внутрішньою дитиною», створюючи простір для гри, дозволу та прийняття.

Запитання для рефлексії (за потреби).
1. Що я відчувала / відчував у тілі під час ритму?
2. Чи змінювався мій стан у процесі?
3. Який ритм був для мене найбільш комфортним?
4. Чи легко мені було дозволити собі помилятися?

Варіанти адаптації.
1.Замість чашки можна використовувати стіл, коробку, власні долоні або будь-який безпечний предмет.
2. Для дітей — у форматі гри («зіграй ритм свого настрою»).
3. Для підлітків — як спосіб розрядки напруги або встановлення контакту з емоціями.
4. Для дорослих — як коротку саморегуляційну паузу між консультаціями або в повсякденному житті.

Висновок. Практика не потребує спеціальних умов, підготовки чи обладнання. Вона доступна будь-де й будь-коли — у кабінеті, вдома, на роботі, під час перерви. Через просту, зрозумілу тілесну дію людина отримує можливість повернути контакт із собою, відновити відчуття опори та безпеки, а також повернути собі відчуття контролю над власним станом.

Саме такі мікропрактики можуть стати надійною підтримкою як для клієнтів, так і для самих фахівців у нашій професійній діяльності.

Світлина взято з відкритих джерел мережі Інтернет (використано виключно з ілюстративною метою).

Ідея практики: з відкритих джерел (автор першоджерела не ідентифікований). Адаптація, структура та професійний опис — Людмила Стреж

Дорогі колеги!
Сьогодні ми завершуємо ще один непростий, але важливий рік.
Рік досвіду, витримки, навчання і підтримки одне одного.

Запрошуємо вас зробити маленьку паузу для себе
і скористатися "Картою бажань" —
короткою новорічною ресурсною практикою.

Без планів і зобов’язань, Про стан, опору, внутрішній орієнтир і те, що хочеться взяти з собою в новий рік.

Нехай 2026 рік буде для кожного з нас про стабільність, людяність, професійну опору і життя в своєму темпі. 🤍

З теплом і вдячністю,
ГО «Українська асоціація фахівців
з дитячої психології, арттерапії та артпедагогіки»

У суботу відбулася перша жива, підтримуюча зустріч членів
ГО "Українська асоціація фахівців з дитячої психології, арттерапії та артпедагогіки".

Було щиро, легко і з теплом. Дякуємо всім, хто був поруч. 🤍

Якщо вам відгукується наш формат і цінності —
ви можете доєднатися до Асоціації за посиланням у коментарях.

Нехай у кожного з нас у новому році буде більше опори, тиші й живих зустрічей.

Практика «Тепла річка відновлення» (автор Л.Стреж)
Мета: зниження емоційної та тілесної напруги, повернення до внутрішньої рівноваги, підтримка фахівців у періоди навантаження та професійного виснаження, створення внутрішнього простору відновлення перед роботою або після неї.

Для кого? Психологи, педагоги, психотерапевти, соціальні працівники, дорослі та підлітки від 12 років.
Підходить для індивідуальної роботи, інтервізій, супервізій та груп підтримки.

Алгоритм.
Етап 1. Налаштування.
Сядьте або ляжте так, як вам по-справжньому зручно.
Зробіть глибокий вдих… і повільний м’який видих.
Дозвольте тілу знайти опору — не напружуючись, а просто відчуваючи підтримку, яка є - це ваш невеликий внутрішній простір безпеки.

Етап 2. Візуалізація. Уявіть поруч теплу, м’яку річку. Вода тече повільно, спокійно, торкаючись берегів, повітря навколо тепле, лагідне, заспокійливе.
Вдих — ніби разом із ним у вас входить тепло річки.
Видих — і разом із ним відходить напруження, втома, зайва тривога.

Етап 3. Хвиля відновлення.
Уявіть, що з верхівки голови вниз по вашому тілу проходить хвиля тепла. Вона торкається: обличчя, шиї та плечей, грудної клітки та живота, спини та попереку, стегон, колін, гомілок і доходить до самих стоп.
Нехай ця хвиля побуде з вами стільки, скільки зараз потрібно.

Питання для обговорення.
Для дорослих.
• Яка частина цієї практики відгукнулася найбільше?
• Що сьогодні стало для мене моєю «річкою» — опорою, теплом, паузою?
• Які частини тіла відповіли розслабленням, а які — потребою в турботі?
• Який маленький крок я можу зробити після практики, щоб продовжити відновлення?

Для дітей / підлітків
• Яка частина тіла стала теплішою або легшою?
• Що тобі сподобалось у твоїй уявній річці?
• Як ти можеш зберегти це тепло ще трохи?
• Що допоможе тобі почуватись добре після вправи?

Висновок: «Тепла річка відновлення» — це стабілізаційна практика, створена для підтримки фахівців і клієнтів у моменти напруги. Вона допомагає зняти емоційне перевантаження, відновити внутрішню опору та повернути ясність відчуттів.
Нехай ця хвиля тепла ще трохи буде з вами, м’яко підтримуючи там, де це сьогодні найбільше потрібно.

🖼 Практику ілюстровано метафоричною картою з авторської колоди «Вчора. Сьогодні. Завтра»
Автор — Людмила Стреж
Художник — Ірина Карпич
Міст на зображенні — як метафора переходів, які ми проживаємо щодня. Він нагадує, що навіть у часи невизначеності завжди існує шлях, який веде до внутрішнього відновлення.

🎁 Акція.
До 10 грудня діє 10% знижка на всі авторські метафоричні карти, книги, посібники та навчальні програми.
Придбати можна на сайті: https://liudmylastrezh.com/

Нехай у вашому тілі залишиться трохи тепла, яке нагадуватиме: відновлення поруч, варто лише дозволити собі цю мить.