Кафедра української мови

Мова міста Києва

11 червня 2026 року студенти 3-го курсу групи УМЛб-1-23-4.0д (спеціальність «Українська мова та література») факультету української філології, культури і мистецтва Київського столичного університету імені Бориса Грінченка в межах дисципліни «Українська мова в прикладних аспектах: Мова міста Києва» (викладач – доцент Вінтонів Т.М.) відвідали цікаву екскурсію «Поділ: будні, торги і голоси Києва», яку проводив аспірант 3 року навчання докторської школи Університету Грінченка спеціальності 032 Історія та археологія Денис Хохлов. Студенти-філологи вирушили в захопливу мандрівку історичними місцями рідного міста.
Слушно говорять: «Хто на Подолі не бував, той Києва не видав». Так, історичне серце Києва – Поділ – вражає своєю автентичною атмосферою: від давніх церков до прихованих подвір'їв. Навколо району виник особливий епос, у якому реальність межує з відьомськими байками, купецьким фольклором та містичними дивами. Подільський сленг — це результат багатовікового злиття різних культур і торгових традицій.
Ми пройшлися легендарною вулицею Сагайдачного, яка найкраще зберігає дух Києва XIX сторіччя, дізналися таємниці будівель від доби Київської Русі й до часів Незалежності. Але ця прогулянка стала чимось значно більшим, ніж просто оглядом архітектури. Ми говорили про головне — збереження нашої культурної пам’яті, яка тримає наш національний код.
Після екскурсії емоції просто вирували! Студенти активно ділилися враженнями з викладачем і обговорювали почуті історії. Дівчата зізналися: вони по-новому подивилися на Поділ. Тепер це для них не просто красивий район, а унікальний простір, де минуле єднається із сучасним життям. Кожен дім тут формує неповторне обличчя столиці та нагадує, хто ми є.
Як майбутні філологи ми не могли пройти повз мовні деталі міського середовища. Мова подільських вулиць завжди змінювалася, віддзеркалюючи побут і походження місцевих ремісників, власників шинків та купців.
Студенти досліджували, як звучить і живе українська мова в назвах вулиць, на меморіальних дошках та в живих розмовах киян. Це був незабутній досвід, який показав Київ не лише історичним центром, а й серцем сучасних мовних процесів!
Цей день став ідеальним поєднанням теорії та практики. Ми на власні очі побачили, як тісно переплетені наша мова, історія та культурна пам'ять.
Курс «Мова міста Києва» став для наших студентів справжнім вікном у неймовірний світ столиці! За час навчання здобувачі відкривали справжню душу міста: дізнавалися про славетних київських меценатів, розгадували таємниці величних пам’яток архітектури та надихалися історіями земляків, які підкорили світ. А ще — досліджували загадкову урбаністичну лінгвістику та вчилися розуміти той самий, неповторний київський сленг і діалект, який чути на затишних вуличках Подолу чи Хрещатику!
Це саме ті знання та емоції, які студенти Університету Грінченка пронесуть крізь усе життя. Ми впевнені: коли через роки вони згадуватимуть свої студентські часи, то обов'язково розкажуть про найколоритніші миті навчання в самому серці України!
Безмежно дякуємо нашим захисникам і захисницям за можливість навчатися, досліджувати рідне місто та відкривати нові сторінки української спадщини.
Слава Україні!

04 Якісна освіта

Звітна конференція з виробничої практики для студентів IV курсу ОП «Українська мова та література» (спеціалізації «Мовознавство» та «Прикладна лінгвістика») Факультету української філології, культури і мистецтв Київського столичного університету імені Бориса Грінченка на базі Українського Вільного Університету (м. Мюнхен, Німеччина)

З 04.05.2026 р. до 30.05.2026 р. студенти групи УМЛб-1-22-4.0д проходили практику з оцифрування рукописних текстів (керівники: Вінтонів М.О., Вінтонів Т. М, Бойко М. І.). Практика відбувалася в онлайновій формі на базі Українського вільного університету (Barellistraße 9A, DE-80638, Munich, Germany) у межах договору про міжнародне співробітництво №УС-34/24 від 10.09.2024 р. та у співпраці із керівником практики від УВУ (м. Мюнхен, Німеччина) кандидатом філологічних наук Зіневич Людмилою Василівною.
Під час практики група студентів із вибіркових спеціалізацій «Мовознавство» та «Прикладна лінгвістика» працювала з трьома матеріалами, пов’язаними з українським громадським, культурним та політичним життям ХХ століття. Робота з цими текстами вимагала уважного прочитання, точного набору й збереження авторського письма, мови оригіналу, пунктуації, скорочень, вставок, підкреслень і закреслень.
Перший матеріал стосувався діяльності Організації українських жінок у таборах британської зони Німеччини після Другої світової війни. У тексті описано створення делегатур ОУЖ у різних таборах, їхню організаційну роботу, проведення курсів, господарський вишкіл, майстерні, освітню діяльність і суспільну опіку. Значна увага приділялася становищу жінок в еміграції, зокрема рівню освіти, потребі навчання грамоти, професійній підготовці, опіці над матерями й дітьми. Матеріал також показував, як змінювалося життя таборів: від активної праці, взаємної підтримки й надії до поступового згортання діяльності через виїзди, ліквідацію таборів і втрату сталого організаційного середовища.
Другий матеріал був присвячений українському середовищу в Москві. У ньому розкрито діяльність української студентської громади, культурних об’єднань і громадських організацій. Особливу увагу приділено клубу «Кобзарь», який був пов’язаний із музично-драматичною діяльністю, організацією вистав і культурних зустрічей. Також у тексті йшлося про Українську секцію Товариства слов’янської культури, яка виконувала роль центру інтелектуального й громадського життя українців у Москві. Окреме місце займав журнал «Украинская Жизнь», що був присвячений українській тематиці та мав значення для представлення українських питань у ширшому суспільному просторі.
Третій матеріал мав політично-публіцистичний характер. У ньому автор подає власне бачення процесів в українській еміграції після Другої світової війни, зокрема конфліктів між політичними середовищами, діяльності Української Національної Ради, КУК, СБ та окремих діячів. Текст містить багато авторських оцінок, звинувачень, скорочень, власних назв і нерозбірливих фрагментів. Саме тому під час його оцифрування важливо було максимально точно передати написане, не виправляючи авторську позицію й не замінюючи її сучасним поясненням.
Цінність цієї практики полягає в тому, що вона сприяє збереженню джерел, пов’язаних з українською історією, культурою, еміграцією та громадським життям. Оцифрування таких матеріалів дає змогу зробити їх доступнішими для подальшого опрацювання, дослідження й використання в науковій роботі. Для студентів ця практика була корисною, оскільки дала практичний досвід роботи з текстами, у яких важливо зберігати не тільки зміст, а й особливості письма, правок і мовного оформлення.
Перспективи подальшої співпраці вбачаємо в продовженні оцифрування рукописних і машинописних матеріалів, їх упорядкуванні та підготовці до подальшого використання. Така робота може сприяти створенню електронної бази текстів, які мають історичну, культурну й дослідницьку цінність.
Щиро вдячні за отриманий досвід, довіру і співпрацю!

НАУКОВА СИНЕРГІЯ: КАФЕДРА УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ДОЛУЧИЛАСЯ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ СІМЕЙНОГО КВЕСТУ «МОВНИЙ КОД ПЕРЕМОГИ» В СТОЛИЧНОМУ ЛІЦЕЇ

У межах реалізації наукової теми «Динаміка мовної ситуації в місті Києві: соціолінгвістичний, лінгвокультурологічний, прагматичний, лінгводидактичний аспекти» представники Факультету української філології, культури і мистецтва – завідувач кафедри української мови Людмила ОВСІЄНКО і доцент Марія БОЙКО – долучилися до організації та проведення сімейного квесту «Мовний код перемоги» в Ліцеї № 304 Святошинського району міста Києва.

Події передував аналітичний етап: під час підготовки до заходу науковці провели опитування з-поміж учителів ліцею. Результати інтерв’ю виявили потребу в розширенні форм взаємодії, адже наразі в освітньому просторі бракує спільних командних форматів для батьків та учнів.

Для вирішення цього завдання члени кафедри української мови розробили та передали закладу ексклюзивні лінгводидактичні матеріали (кейси про світ фразеології, діалекти та взаємодію мови зі штучним інтелектом).

Особливістю сімейного квесту став метод менторства: на тематичних станціях модераторами виступили учні 10 класу, які координували процес і допомагали командам. Безпосередніми учасниками й дослідниками мовних маршрутів стали учні 5 класів разом зі своїми батьками.

Наприкінці заходу всі учасники отримали сертифікати.
Сімейний квест «Мовний код перемоги» є яскравим прикладом живої та дієвої співпраці між вищою школою і закладом середньої освіти. Проєкт заклав міцний фундамент для подальших спільних соціолінгвістичних і лінгводидактичних досліджень. Така синергія науки, родини та ліцею є надійним інструментом для утвердження й популяризації українського слова в просторі нашої столиці.