Кафедра джерелознавства та СІД УДУ імені М.П. Драгоманова

ІІ МІЖНАРОДНА НАУКОВА КОНФЕРЕНЦІЯ
“MONEY & BANKING: ІСТОРІЯ ТА МАЙБУТНЄ ГРОШЕЙ

18-19 вересня 2025 року в Національному банку України відбулася Друга міжнародна наукова конференція “Money & Banking: історія та майбутнє грошей”. В роботі цього престижного наукового форуму взяли участь понад 60 фахівців із нумізматики, історії грошового обігу та банківництва, економічної історії, археології, мистецтвознавчої експертизи, дизайну грошових знаків з України, Бельгії, Естонії, Литви, Латвії, Польщі та Німеччини.
У роботі секції «Дизайн та захист грошових знаків» взяв участь завідувач кафедри джерелознавства та спеціальних історичних дисциплін, доктор історичних наук, професор Олександр Валентинович ПОТИЛЬЧАК, який виступив з доповіддю на тему: «До питання про просторову орієнтацію «князівського знаку» на монетах Володимира Ольгердовича (1362-1394): за даними нових нумізматичних джерел».
На підставі нових нумізматичних даних доповідач обґрунтував припущення про стилістичний зв’язок «князівського знаку» на аверсі монет Володимира Ольгердовича (1362-1394) з родовими гербами київських князів Х-ХІ ст. У цьому контексті переглянуто усталений в нумізматиці стереотипний погляд на просторову орієнтацію геральдичного знаку київських денаріїв Володимира Ольгердовича.
Протягом 2000-2018 рр. у прикордонному з Україною Клімовському районі Брянської області РФ, Хоролському районі Полтавщини, поблизу села Вінницькі Стави на Київщині та ще в одній локації в Україні, що залишилася невідомою, було знайдено монети, атрибутовані як раніше невідомий та неописаний у нумізматичній літературі тип наслідування дирхема ординського хана Токтамиша (1380-1399) з датою 794 року Гіджри (1392-1393 рр.) карбування Сарая ал Джадід.
Особливістю цього монетного типу є наявність на аверсі, над чітко орієнтованою горизонтальною арабською легендою («Султан/Токтамиш/Хан»), «князівського знаку» Володимира Ольгердовича. Просторова орієнтація «князівського знаку» на цих монетах недвозначно визначена їх арабською легендою, а геральдичний елемент зорієнтований зовнішнім хрестом донизу та має видовжені пропорції, що нагадують «двозуб» з вписаним хрестом, або ж «тризуб» з центральним «втопленим зубом» у вигляді хреста.
Ці спостереження дозволяють припустити певний стилістичний зв’язок князівського знаку Володимира Ольгердовича з родовими гербами київських князів кінця Х – першої половини ХІІ ст. присутніми, зокрема, на печатках і монетах. Введені в науковий обіг нові нумізматичні джерела схиляють до перегляду усталеної в нумізматиці думки щодо просторової орієнтації «князівського знаку» на київських денаріях Володимира Ольгердовича. Вважаємо, що для нового київського князя пріоритетним у виборі свого «геральдичного знаку» було не його литовське династичне походження, а руська державотворча традиція, яка мала тяглість у кілька століть. Автор припустив, що історія руської державності та колишній стольний статус Києва могли стати для князя з литовської династії переконливими мотивами для того, аби підкреслювати наступність своєї влади від київських Рюриковичів.
Доповідь Олександра Валентиновича викликала надзвичайну зацікавленість аудиторії вилившись у низку запитань та наукову дискусію колег-нумізматів.

📌 29 серпня відбулося засідання кафедри, під час якого було обговорено подальші настановчі заходи, традиційно затверджено план роботи на новий навчальний рік та визначено ключові напрями діяльності.

Засідання відбулося у світлі особливої події, що стала гордістю для всього нашого колективу!

Завідувач кафедри, професор, доктор історичних наук Олександр Потильчак був удостоєний високого звання Почесного академіка Королівської Академії Святого Амвросія Мученика (Real Academia Sancti Ambrosii Martyris, Італія).
Це почесне визнання підтверджене офіційним листом Президента Академії Анджело Муса, а також дипломом, що засвідчує внесення імені професора до «Золотої книги» Академії.

Ця висока нагорода є свідченням значних наукових і освітніх здобутків Олександра Валентиновича, його вагомого внеску у розвиток історичної науки та підвищення міжнародного авторитету України.

Щиро вітаємо шановного професора з цією визначною відзнакою та бажаємо нових успіхів, творчого натхнення й подальших звершень на благо науки та освіти! 🌍📖✨

🎓✨ Ще один важливий крок до професійного майбутнього зроблено!

Сьогодні студенти групи 41іар (Експертиза) успішно захистили свої кваліфікаційні дипломні роботи, що показує результат багаторічної навчальної та науково-дослідної праці.

Серед представлених робіт — ґрунтовні дослідження з історії, культури, мистецтвознавства та експертної діяльності, які вкотре підтверджують високий рівень підготовки наших студентів та якісну наукову підтримку з боку викладачів.

Яна ВИНОГРАДНА представила дослідження «Історичні особливості стилю модерн в українській архітектурі (остання чверть XIX – перша половина XX ст.)».
Софія ІВАНЕНКО працювала над темою «Аналіз розвитку Богородичних ікон X – XVIII ст.»

Науковий керівник обох робіт — доцент кафедри Наталія РУДЕНКО.

Також свої дипломні роботи захищали:
Діана ПІДВИШЕННА — «Літопис Самовидця як джерело з історії козацької України XVII ст.».

Руслан ПОЛЯНЧУК — «Фальшування монет в країнах Центрально-Східної Європи в XVI–XVIII ст.».

Крістіна КАСЬЯНОВСЬКА — «Експертиза реставраційних втручань у живопис: вплив на автентичність та вартість (історичний та прикладний аспект)»
Науковий керівник цих досліджень — завідувач кафедри Олександр ПОТИЛЬЧАК.

Щиро вітаємо наших випускників із цим важливим досягненням!

22 травня в онлайн форматі відбулося секційне засідання кафедри джерелознавства та спеціальних історичних дисциплін у рамках щорічної звітно-наукової конференції викладачів, аспірантів і докторантів «Єдність навчання і наукових досліджень – головний принцип університету».

З доповіддю про підсумки науково-дослідної роботи викладачів та аспірантів кафедри у 2024 році виступив завідувач кафедри Олександр ПОТИЛЬЧАК.

До обговорення результатів наукової діяльності кафедри долучилися: Ігор ВЄТРОВ; Наталія РУДЕНКО та Святослав ДАНИЛЕНКО.

А також аспіранти кафедри:
Віталій САХАНЧУК та Іван ПОПЧЕНКО.

Під час заходу були підведені підсумки наукової та освітньої діяльності кафедри за 2024–2025 навчальний рік, обговорено ключові результати досліджень, а також окреслено перспективи подальшої роботи. Учасники обмінялися ідеями щодо актуальних викликів у царині історичної науки та джерелознавства.

✅9 квітня на кафедрі джерелознавства та спеціальних історичних дисциплін відбулося секційне засідання щорічної звітної конференції студентів та аспірантів «Освіта і наука — 2025»

🔊З вітальним словом до учасників звернувся завідувач кафедри, доктор історичних наук, професор Олександр ПОТИЛЬЧАК, а також доктор історичних наук, доцент Олена ПОДОБЄД.
Їхні слова підтримки надихнули учасників на активну участь у роботі секції.
Модераторкою засідання була лаборантка кафедри Камілла КАСЬЯНЕНКО.

З доповідями виступили студенти нашої кафедри Руслан ПОЛЯНЧУК (3 курс), та Марія ГАРБУЗ (1 курс магістратури).
Окрім них, свої наукові напрацювання на секції джерелознавства та спеціальних історичних дисциплін представили: Віка СТОЯНОВСЬКА (1 курс магістратури), Софія ІВАНЕНКО (4 курс), Наталія ТУМАНОВА (1 курс магістратури), Михайло КОБЕРНИК (аспірант), Владислав ГЕРАСИМЕНКО (аспірант), Яна ВИНОГРАДНА (4 курс).

Кожна доповідь викликала жваве обговорення, а інтерес до досліджень учасників підтвердив високий рівень підготовки та актуальність обраних тем.

📝Дякуємо всім за участь, змістовні виступи й натхнення, з яким ви творите майбутнє історичної науки!

21 березня 2025 року вже традиційно під організацією кафедри джерелознавства та спеціальних історичних дисциплін та Історичного факультету в УДУ імені Михайла Драгоманова відбулися ХІV Всеукраїнські Драгоманівські читання молодих істориків.

Захід вкотре створив платформу обговорення актуальних наукових проблем та потужної фахової дискусії.

Пленарна частина засідання конференції розпочалася з вітальних слів:
проректора з навчально-методичної роботи, професора Романа ВЕРНИДУБА, проректора з міжнародної діяльності, професора Володимира ЛАВРИНЕНКО, проректора з наукової роботи, професора Григорія ТОРБІНА, доцента Ростислава ДРАПУШКО, та члена Наглядової ради УДУ імені Михайла Драгоманова, почесного професора у галузі зв’язків з громадськістю та комунікації Морітца Конрада Самуеля ГУНЦІНҐЕРА. В свою чергу до вітальних слів приєднався основний організатор конференції, завідувач кафедри джерелознавства та спеціальних історичних дисциплін, професор Олександр ПОТИЛЬЧАК.

Модерацію пленарної частини здійснювала декан історичного факультету Тетяна МЕЛЕЩЕНКО.

Із доповідями виступили відомі українські та іноземні науковці:

Ольга ПЕРЕПЕЛЮК — заступник декана з наукової роботи та міжнародних звʼязків Історичного факультету УДУ імені Михайла Драгоманова, доцент кафедри історії та етнології України, доктор філософії;
Михайло ЖУРБА — завідувач кафедри всесвітньої історії та археології історичного факультету УДУ імені Михайла Драгоманова, доктор історичних наук, професор;
Юрій ШАПОВАЛ — керівник Центру історичної політології Інституту політичних та етнонаціональних досліджень імені І. Ф. Кураса НАН України, доктор історичних наук, головний науковий співробітник, професор;

Даруіш РОГОТ — Академії військового мистецтва, науковий спів-
робітник Інституту національної пам’яті (Польща), доктор габілітований;

Олександр ЛИСЕНКО — завідувач відділом воєнно-історичних дос-
ліджень Інституту історії України НАН України, доктор історичних наук, професор;
Борис ГУМЕНЮК — завідувач кафедри історії міжнародних відносин
та гуманітарних дисциплін історичного факультету УДУ імені Михайла;
Драгоманова, Надзвичайний і Повноважний Посол України;
Анатолій ПОДОЛЬСКИЙ — провідний науковий співробітник Інституту політичних і етнонаціональних досліджень імені І. Ф. Кураса НАН України, керівник Українського центру вивчення історії Голокосту, кандидат історичних наук;
Іван ДРОБОТ — завідувач кафедри історії та соціально-політичних дисциплін історичного факультету УДУ імені Михайла Драгоманова, доктор історичних наук;
Алла КУРЗЕНКОВА— афілійована дослідниця (постдокторант)
Британської Академії, відділу археології, Університету Глазго (Шотландія);

Ольга ЛИТВИН — завідувачка сектору з ретроспективної бібліографії науково-бібліографічного відділу Національної історичної бібліотеки України;
Тетяна ЛАДИЧЕНКО — завідувачка кафедри методології та методики суспільних дисциплін історичного факультету УДУ імені Михайла
Драгоманова, кандидат історичних наук.
Також з присутніх на пленарному засіданні були: завідувачка кафедри історії та етнології України — Візер Світлана Олександрівна, доцент кафедри джерелознавства та спеціальних
історичних дисциплін історичного факультету УДУ імені Михайла Драгоманова — Вєтров Ігор Георгійович, заступник декана з навчально-методичної роботиБакка Тамара Володимирівна , а також Загребальна Ніна Іванівна — доцент кафедри методики навчання суспільних дисциплін і гендерної освіти.
💡 Робота конференції продовжилася в 6 секційних засіданнях, учасники яких мали змогу представити власні дослідження:
1️⃣ Археологія, медієвістика, ранній модерний час ( модератор к.і.н. ЖОЛОБ Михайло)
2️⃣ Історія України та всесвітня історія ХІХ – початку ХХ ст. ( модератор к.і.н. РУДЕНКО Наталія)
3️⃣ Україна і світ у 1914–1945 рр. ( модератор к.і.н. ДАНИЛЕНКО Святослав)
4️⃣ Україна і світ у другій половині ХХ – на початку ХХІ ст. ( модератор к.і.н. МАЛЬОВАНИЙ Олександр)
5️⃣ Джерелознавство, музеєзнавство, спеціальні галузі історичної науки, етнологія, історія мистецтв ( модератор к.і.н. ПОДОБЄД Олена)
6️⃣ Методика навчання історії та суспільно-політичних дисциплін ( модератор к.і.н. БОГОМАЗ Оксана)

Драгоманівські читання вкотре підтвердили свою провідну роль у розвитку молодіжної історичної науки завдяки сприянню обміну знаннями, новим дослідницьким підходам та академічному діалогу.

Щиро дякуємо кожному учаснику та учасниці за цікаві доповіді, жваві дискусії та підтримку історичної науки у Драгоманівському університеті!

Шановні колеги!
Кафедра джерелознавства та спеціальних історичних дисциплін і Наукове товариство студентів та аспірантів історичного факультету Українського державного університету імені Михайла Драгоманова проводять ХІV Всеукраїнські драгоманівські читання молодих істориків «Україна в європейській та світовій історії: сучасний науковий і освітній дискурс». Дата проведення конференції – 21 березня 2025 р. Пропонуємо взяти участь у роботі наступних секцій:
- археологія, праісторія, історія стародавнього світу;
- медієвістика, ранній модерний час;
- історія України та всесвітня історія ХІХ – початку ХХ ст.;
- Україна і світ у першій половині ХХ ст.;
- актуальні проблеми історії Другої світової війни та повоєнного часу;
- історія постіндустріального суспільства (др. пол. ХХ – поч. ХХІ ст.), російсько-українська війна 2014-2025 рр.;
- джерелознавство та спеціальні галузі історичної науки;
- історія освіти, методика навчання історії та суспільних дисциплін;
Для участі в конференції запрошуються студенти, аспіранти, докторанти, молоді науковці закладів вищої освіти та академічних наукових установ.
Програмою роботи конференції передбачені виступи провідних вчених Інституту історії України НАН України, фахівців з проблем археології, праісторії, медієвістики, нової та новітньої історії України та країн світу, істориків-методистів, знавців драгоманівської тематики.
Конференція проводиться дистанційно, в режимі пленарного та секційних засідань. Початок реєстрації учасників конференції 21 березня 2025 р. з 9.00. Початок роботи пленарного засідання конференції 21 березня 2025 р. о 10.00, а секційних засідань о 14.00. Вхід для реєстрації та участі в конференції за посиланням.
Для участі в роботі конференції необхідно до 15 березня 2025 р. надіслати електронною поштою заявку (форма додається) та тези виступу чи повідомлення обсягом до 5 сторінок (в електронному форматі Microsoft Word) у формі наукової статті, оформленої згідно вимог (додаються). Тези доповідей та повідомлень учасників конференції будуть опубліковані в електронному науковому збірнику «Драгоманівські історичні студії» та розміщені в репозитарії на сайті Наукової бібліотеки університету. Вартість редагування, коректури та публікації матеріалів в електронному збірнику тез учасників конференції «Драгоманівські історичні студії» становить 70 грн.
Тези учасників конференції приймаються відредагованими та вичитаними науковими керівниками. Оргкомітет залишає за собою право відбору матеріалів для публікації, їх редагування або скорочення. Неякісні чи компілятивні тексти публікуватися не будуть.
Адреса Організаційного комітету:
03037, м. Київ-37, вул. Освіти 6, кімн. 40 (кафедра джерелознавства та спеціальних історичних дисциплін історико-філософського факультету УДУ імені Михайла Драгоманова). Контактні телефони: (096) 122-30-93, Касьяненко Каміла Володимирівна; (099) 208-25-55, Савченко Ярослав Іванович – технічні секретарі Оргкомітету.
Заявки та тези потрібно надсилати на електронну адресу: [email protected].
Вимоги та правила до оформлення тез наукових доповідей для публікації додаються.
Оргкомітет

НОВІ КНИГИ НАШИХ ЗАРУБІЖНИХ КОЛЕГ У БІБЛІОТЕЦІ ІСТОРИЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ

Щиро вдячні професору Хумберто Нуно де Олівейро - Президенту Португальської Академії фалеристики, почесному професору УДУ імені Михайла Драгоманова та члену редакційної колегії наукового журналу "Світ Кліо" за подаровані авторські книги для бібліотеки історичного факультету. За дорученням нашого португальського колеги 16 жовтня 2024 року книги до бібліотеки передав професор кафедри джерелознавства та спеціальних історичних дисциплін Ігор Вєтров . Для колективу кафедри велика честь співпрацювати з нашими европейським колегами в галузі освіти і науки. Дякуємо за підтримку України в цей непростий час війни з російським агресором.

ПЕРША МІЖНАРОДНА ЩОРІЧНА КОНФЕРЕНЦІЯ «MONEY & BANKING: ГРОШІ ТА БАНКИ В ІСТОРІЇ ЄВРОПИ»

16-18 вересня 2024 року в Музеї грошей Національного банку України в місті Києві проходила Перша міжнародна щорічна конференція «Money & Banking: гроші та банки в історії Європи». Представницький нумізматичний форум зібрав десятки нумізматів, боністів, істориків дослідників грошового обігу та банківської справи з України та зарубіжних країн. Серед учасників конференції були й представники кафедри джерелознавства та спеціальних історичних дисциплін – наш завідувач, професор Олександр ПОТИЛЬЧАК та аспірант Владислав ГЕРАСИМЕНКО.
Зокрема, другого робочого дня конференції Олександр Валентинович виступив з доповіддю: «РОЗМІННА КРИЗА 1923-1924 РОКІВ: ДО ПИТАННЯ ПРОВЕДЕННЯ ГРОШОВОЇ РЕФОРМИ В УСРР». Доповідь Владислава Герасименка була присвячена дослідженню контрамарок на празьких грошах.