Кафедра історичної та громадянської освіти

Шановні колеги!
МОН пропонує перелік курсів для 6–9 класів, але питання структури викладання залишається відкритим. Чи варто й далі вести курс лінійно — від первісності в 6-му до
сучасності в 12-му? Чи є сенс перейти до концентричної моделі, яку давно застосовують у Польщі, Німеччині, Франції: спочатку вся хронологія широко в основній школі, а потім —
поглиблено в старшій?
Це не абстрактне питання. Від відповіді залежить, як ми плануємо уроки, що встигаємо пояснити і що залишається «за бортом». Просимо витратити 7–10 хвилин і поділитися своїм досвідом. Відповіді анонімні, результати будуть використані в методичних дискусіях — щоб голос практиків був почутий.
�� Посилання на опитування:

Опитування вчителів: структура курсу історії (6–9 класи) Анонімне опитування. Орієнтовний час — 7–10 хвилин.

Шановні колеги! Можливо, матимете час і бажання доєднатися. Або ж ми можемо провести подібний захід для вас і ваших учнів та учениць
https://www.facebook.com/share/p/1JHsGSdzJh/?mibextid=wwXIfr

Традиційно канікули – час для професійного розвитку та підвищення кваліфікації

З 23 по 25 березня 2026 року в рамках реалізації освітньої програми школи педагога «Сильні разом: плекаємо українську національну та громадянську ідентичність» і спільного проєкту «Сила коріння» було проведено ще один тематичний курс для педагогів закладів освіти. Вкотре, працюючи на засадах партнерства з викладачами кафедри історичної та громадянської освіти Інституту післядипломної
освіти Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, колектив Будинку дитячої творчості Шевченківського району гостинно приймав педагогів нашого міста.
Викладачів Інституту післядипломної освіти, педагогічний колектив Будинку дитячої творчості та педагогів закладів освіти, які зареєструвалися на тематичний курс
«Сила коріння: освітній потенціал простору рідного міста», об’єднала тема освітнього краєзнавства та любов до рідного міста.
З вітальним словом традиційно звернулася до всіх присутніх директорка БДТ Людмила Манчак, яка побажала плідної співпраці та гарного настрою. Викладачі Інституту (Юрій Беззуб, Ольга Дудар, Нінель Клименко, Оксана Матвійчук, Наталія Петрощук, і Світлана Савченко) у своїх виступах порушили важливі питання щодо розвитку української національної та громадянської ідентичності засобами
краєзнавства. Заступниця директора БДТ Наталія Ромась ознайомила присутніх з виставкою творчих робіт вихованців, поділилася досвідом роботи та представила матеріали методичної скарбнички педагогів БДТ. Тетяна Харитонова провела цікаву та змістовну віртуальну екскурсію, а представниця ЦТКУМ Святошинського району Ганна Андрусик поділилася власними напрацюваннями проведення квестів.
Науковці та педагоги-практики охоче ділися з колегами своїми знаннями, досвідом і напрацюваннями.
Кафедра історичної та громадянської освіти щиро дякує за надійне партнерство та підтримку колегам Інституту, представникам БДТ Шевченківського району та
ЦТКУМ Святошинського району, а також кожному та кожній, котрі долучилися до проведення тематичного курсу, всім, хто брав участь у роботі школи педагога, адже ми – «Сильні разом!».

Проведено панельну дискусію для педагогічних працівників у
Меморіальному будинку Лесі Українки
26 березня 2026 року в Меморіальному будинку Лесі Українки відбулася
панельна дискусія з елементами екскурсії для освітян Києва на тему «Родина
Косачів у жіночій емансипації другої половини ХІХ – початку ХХ століття»,
організована викладачами кафедри історичної та громадянської освіти у
співпраці з працівниками музею.
Проблема жіночої емансипації залишається однією з актуальних тем
сучасного суспільного дискурсу, оскільки питання рівності прав, участі жінок у громадському житті та подолання гендерних стереотипів і сьогодні викликають значний інтерес і обговорення.
В українському контексті тема зародження й еволюції фемінізму має
глибоке історичне підґрунтя, пов’язане з діяльністю представниць
інтелектуальних кіл другої половини ХІХ – початку ХХ ст., які закладали
основи жіночого емансипаційного руху. Особливого значення нині набуває
осмислення ролі видатних постатей, зокрема представниць родини Косачів, у формуванні ідей жіночої самореалізації та громадянської активності. Звернення до їхнього досвіду сприяє не лише глибшому розумінню історичних процесів, а й актуалізує питання про місце жінки в сучасному суспільстві.
З огляду на суспільну зацікавленість цими питаннями, важливими є
публічні обговорення, які об’єднують науковців, освітян і широку
громадськість. Одним із таких заходів і стала панельна дискусія в
Меморіальному будинку Лесі Українки, яка торкалася ключових аспектів
жіночої емансипації в історичному та культурному вимірах.
Спікерами дискусійної панелі стали Оксана Константинівська, старша
наукова співробітниця Меморіального будинку Лесі Українки; Юрій Беззуб,
старший викладач кафедри історичної та громадянської освіти ІПО
Університету Грінченка (модератор); Нінель Клименко, к.і.н., доцентка
кафедри історичної та громадянської освіти ІПО Університету Грінченка;
Світлана Савченко, к.і.н., доцентка кафедри історичної та громадянської освіти ІПО Університету Грінченка.
Під час дискусії обговорено низку актуальних і взаємопов’язаних питань
становлення та розвитку жіночої емансипації в українському суспільстві,
зокрема:
 осмислення сутності та ключових характеристик жіночої емансипації
(фемінізму);
 аналіз місця і ролі проблеми жіночої емансипації в українському
інтелектуальному русі другої половини ХІХ – початку ХХ ст.;
 дослідження освітніх практик і можливостей для жінок на прикладі
родини Косачів;
 характеристика внеску Олени Пчілки в розвиток емансипаційних ідей та
жіночого руху;
 інтерпретація ідей жіночої солідарності та самореалізації у повісті Олени
Пчілки «Товаришки»;
 висвітлення співпраці Олени Пчілки та Наталі Кобринської в контексті
підготовки й видання альманаху «Перший вінок»;
 осмислення участі Лесі Українки у формуванні феміністичних ідей та її
внеску в розвиток жіночого руху;
 аналіз позиції Ольги Косач-Кривинюк у питаннях жіночої емансипації,
зокрема у сфері освіти, шлюбно-сімейних відносин тощо;
 окреслення життєвого досвіду Ізидори Косач-Борисової як прикладу
індивідуальної жіночої історії в контексті емансипаційних процесів;
 визначення ставлення Івана Франка до феміністичного руху та його ролі в
розвитку жіночої емансипації в Україні.
Під час панельної дискусії використано експозиційний простір
Меморіального будинку Лесі Українки та діючу виставку «Емансипантки», що
є частиною музейного циклу «Жіночі історії Українського Парнасу». Цей
виставковий проєкт репрезентує складний і багатовимірний процес жіночої
емансипації в Україні ХІХ – початку ХХ ст., акцентуючи увагу на життєвих
історіях Олени Пчілки та її доньок – Лариси, Ольги, Оксани та Ізидори, які
долали соціальні обмеження та виборювали право на освіту, професійну
самореалізацію й активну громадську участь. Саме їхні біографії яскраво
демонструють еволюцію жіночої ролі в суспільстві у питаннях здобуття вищої
освіти, професійного становлення й активної участі в культурному й
громадському житті. Представлені автентичні матеріали – документи, атестати, дипломи, світлини та меморіальні речі – створюють цілісне уявлення про щоденне життя, освітні практики та соціальне становище жінок означеної доби.
Важливо, що музейний простір репрезентує жіночу емансипацію не лише як
історичне явище, а й живий процес, що продовжується в сучасному
українському суспільстві. Таким чином, освітнє середовище музею надало
дискусії додаткового змістовного виміру, забезпечивши глибше занурення в
епоху, сприяючи осмисленню жіночого внеску в українську культуру.
Панельна дискусія засвідчила значну зацікавленість педагогічних
працівників проблематикою жіночої емансипації. За враженнями вчителів,
особливу цінність мали змістовність і міждисциплінарний характер дискусії,
поєднання історичного матеріалу із сучасними підходами до навчання, що
відкриває нові можливості для розширення світоглядних уявлень та осмислення гендерної проблематики в освітньому процесі. Загалом, за словами учасників, дискусійна панель засвідчила потрібність подальшого проведення таких науково-просвітницьких ініціатив для педагогів, адже вони сприяють розвитку критичного мислення, формуванню гендерної чутливості, підвищенню якості гуманітарної освіти в Україні.

Колеги-кияни, хто викладає громадянську освіту (але і для тих, хто викладає історію, буде цікаво)!
Під час весняних канікул наша кафедра історичної та громадянської освіти пропонує вам цікаві очні курси підвищення кваліфікації, під час яким ми обговоримо важливі проблеми ГО. Реєструйтеся, приходьте, разом ми досліджуватимемо, як краще працювати з темами про життя громади, права людини, медіагамотності. Зокрема, трохи повправляємося в роботі з ШІ, щоб не результат не повторював огріхи, як на зображенні))
Реєстрація на курси за посиланням розміщена на сторінці ІПО:
https://ippo.kubg.edu.ua/content/26798

Працівникі кафедри історичної та громадянської освіти завжди раді на запрошення навчальних закладів міста Києва проводити заняття, присвячені як історичній тематиці, так і реформі НУШ, громадянській освіті та виховній роботі. Щиро вдячні колегам з ліцею №176 імені Мігеля де Сервантеса за запрошення, плідну роботу та щире спілкування!

До Дня Гідності та Свободи наша колега, Нінель Павлівна Клименко, підготувала чудове, натхнене відео, яке може стати в нагоді і на уроці історії, і на заняттях з громадянської освіти, і як стимул до учнівського проєкту.
Будемо вдячні за підтримку і поширення!

Україна і людська гідність: шлях свободи й самоповаги. Авторське відео Нінель Клименко Цього року українці знову відзначають День гідності та свободи. Ця важлива дата об'єднує два ключові моменти в історії країни, коли народ відстоював своє пра...

Проблема налагодження ефективної, толерантної комунікації в суспільстві не залишає байдужими вчителіьство Києва. Одним із аспектів такої комунікації є спілкування освітян з ветеранами/ветеранками та членами їх родин.
Відповідаючи на запити педагогів, старша викладачка кафедри, Олексенко Світлана Валер’янівна 27 жовтня 2025 р. взяла участь в педагогічній раді ліцею №267 Дарницького району. Пані Світлана ознайомила колег з темою «Навички ефективної комунікації з ветеранами (ветеранками) та членами їх родин». Представлені матеріали викликали щирий інтерес у педагогів, було активне обговорення, багато запитань, що стосувалися реалій освітньої практики.

Колектив кафедри щиро вітає з ювілеєм завідувачку, докторку історичних наук, професорку Салату Оксану Олексіївну!
Oksana Salata, бажаємо Вам всього найкращого: міцного здоров’я, підтримки рідних і близьких, особистого щастя, реалізації Ваших планів і проєктів на професійній ниві!
Ваш професіоналізм, багаторічний досвід, наполегливість, віддане служіння науковій і освітянській справі допомагають
плекати нове покоління дослідників, відшліфовувати фахову майстерність сучасних педагогів! Нехай доля допомагає Вам на цьому шляху!

Шановні колеги – вчителі і педагогічні працівники!
Запрошуємо вас до Меморіальному будинку Лесі Українки Музею видатних діячів української культури (вул. Саксаганського, 97) на науково-практичний семінар «Жінка, яка змінила українське майбутнє: знана і невідома Олена Пчілка».
Семінар відбудеться 13 лютого 2025 р. (четвер).
Початок – 15:00.
Учасники семінару отримають сертифікати про підвищення кваліфікації.
РЕЄСТРАЦІЯ на семінар відкрита на головній сторінці https://ippo.kubg.edu.ua
або у розділі «Події, далі «Анонси» https://ippo.kubg.edu.ua/section/podii/anons сайту Інституту післядипломної освіти Київського столичного університету імені Бориса Грінченка.
Організатори: кафедра історичної та громадянської освіти ІПО Київського
столичного університету імені Бориса Грінченка та Меморіальний будинок Лесі Українки.
Контактна особа: Юрій Віленович Беззуб, старший викладач кафедри історичної та громадянської освіти ІПО; тел. +38(066)4255430
Нині в Музеї Лесі Українки триває виставка, присвячена одній із найяскравіших постатей української культури – Олені Пчілці. Через експонати із фондової колекції Музею Олена Пчілка висвітлюється як багатогранна особистість – письменниця,
фольклористка, публіцистка, громадська діячка, мама, жінка із бездоганним смаком і тонким почуттям гумору.
Ви зможете побачити автентичні речі Олени Пчілки – письмове приладдя, весільний вінок, віконний вітраж із будинка Ольги Косач у Зеленому Гаю, оригінали видань «Рідний Край» та «Молода Україна», редакція яких була безпосередньо в меморіальному будинку, та багато іншого.
У цьому будинку родина Косачів жила протягом 1899–1909 рр., поруч з родинами Лисенків та Старицьких. Згодом неподалік замешкав Панас Саксаганський, а Іван Франко заходив у гості, коли приїздив до Києва. Відтоді, як склалося це дивовижне сусідство митців, цей куточок Києва справді став унікальним центром українського духовного буття, а сучасники почали називати його Українським Парнасом.

Інститут педагогіки НАПН України,
ІПО Київського столичного університету імені Бориса Грінченка,
ВД «Освіта» запрошують

06.01. об 11.00

на Всеукраїнський інформаційно-методичний вебінар

«Викладання громадянської освіти в 7-му класі: навчальна програма і методика»

Спікери:
Олена Пометун, головний науковий співробітник відділу суспільствознавчої освіти, доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент НАПН України;
Ольга Дудар, доцент кафедри історичної та громадянської освіти ІПО Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, кандидат педагогічних наук.

Прямий ефір – на платформі Youtube https://youtube.com/live/oX7Qw_W_fSM

Обговорюємо:
1. Якою може бути навчальна програма з інтегрованого курсу громадянської освіти?
2. Як інтегрувати історію України та громадянську освіту в 7-му класі?

Реєстрація https://forms.gle/JiUZYzcgF4Grouhw5

Викладання громадянської освіти в 7-му класі: навчальна програма і методика Питання для обговорення:1. Якою може бути навчальна програма з інтегрованого курсу громадянської освіти?Олена Пометун, головний науковий співробітник відділу...