Sustainable Strategies Institute - SSI

Sustainable Strategies Institute починає серію матеріалів про ресурси планети, найвразливіші до виснаження, і хто споживає ці ресурси найбільше. Сьогодні — про прісну воду.

За даними ООН третина людства страждає від нестачі безпечної питної води. Але у цих регіонах є вода, значна її кількість використовується для іншого.

Середні показники використання води. Дані ourworldindata.org:

🟢Агробізнес — 70%
🟢Промисловість – 19%
🟢Вода, як послуга населенню — 11%

Країни з низьким прибутком використовують більше води для сільського господарства, а з високим — для виробництва. Так, наприклад, серед країн Європи агро споживає 44%, промисловість та енергетика — 40%, а водопостачання напряму населенню — 15%.

Серед індустрій найбільше води споживають:

🟢Виробництво м’яса — 30%
🟢Виготовлення одягу — 4,4%
🟢Енергетика — 2,2%
🟢Питна промисловість — мінімум 0,03%

Культури, що потребують найбільше води — пшениця, кукурудза, рис, бавовна, цукрова тростина. Близько 30% води від сільського господарства потребує м’ясна промисловість.
Для виробництва 1 кілограму яловичини потрібно близько 15000 літрів води.

Світова індустрія моди потребує близько 93 мільярди кубометрів на рік — в основному на вирощування бавовни. Для виробництва однієї пари джинсів потрібно 7000 л води: таким обсягом можна вгамовувати спрагу 5 років. Футболка — це 2700 літрів води.

Зменшення споживання м’яса та відмова від щосезонної купівлі нових речей — посильний внесок у сталий розвиток планети.

Глобальне виробництво енергії споживає близько 52 мільярдів кубометрів прісної води на рік (дані дослідження Spang та ін., 2014). Цей обсяг потребують електростанції для процесів охолодження. Біоенергетичні культури (цукрова тростина, кукурудза, ріпак та інші) потребують велику кількість води для вирощування. Для обробки етанолу або біодизельного палива, які вони генерують, також потрібні суттєві обсяги води.

За даними Екологічного Круглого Столу Індустрії Напоїв (Beverage Industry Environmental Roundtable), 19 компаній повідомили про загальне водокористування у розмірі 746 мільйонів кубометрів (2017 рік). Але у звіті враховується лише обмежена частина водного споживання галузі — вода, яка використовується у виробничих процесах, а не вся кількість води, яка потрібна для напоїв: від вирощування інгредієнтів до виробництва пляшок, у яких вони поставляються. Для виробництва одного літра газованого напою потрібно 350 літрів води, у той час, як один літр пива вимагає 155 літрів прісної води.

Як зробити свій День Святого Валентина сталішим?

На жаль, більшість звичних для нас романтичних жестів — не сталі. Але ви можете зробити невеликий крок до екологічності не на шкоду романтиці прямо сьогодні.

🟢Не даруйте квіти
Квіти, які вирощують у теплицях, потребують велику кількість хімічних речових.

🟢Не даруйте дешеві споживацькі продукти
М'які іграшки, кульки, цукерки й шоколад — багато з цього купується "для галочки". А тим часом м'які іграшки виготовлені з синтетичних матеріалів, приблизний термін розкладання яких - 200 років.

🟢Знайдіть екологічний аналог
Деякі атрибути свята можна замінити їх сталими аналогами: валентинки надсилати у цифровому вигляді, іграшку чи інший знак уваги обрати з біорозкладних матеріалів, а від надувних кульок відмовитися зовсім.

🟢Підтримайте локальних виробників органічної їжі
Щодо шоколаду та інших смачних проявів кохання, то радимо обирати продукти, що мають сертифікати сталості/екологічності й виготовлені фермерами на локальних виробництвах.

🟢Відмовтеся від подарунка взагалі
Торішнє національне опитування дослідницької компанії Gradus показало, що для більшості українців День Святого Валентина означає провести час разом (36%), ще для 28% - це привід сказати "Кохаю", і тільки для 29% - це подарунок. У відповідях на питання "Що б ви хотіли отримати у День закоханих?" на топі - почуття і зізнання у коханні. Особливо цього чекають жінки.

Пам'ятайте, що непотрібно відмовляти собі у святах та звичних атрибутах заради планети, достатньо просто трішки змінити свої звички.

SSI бажає вам кохати й показувати свою любов стало.

Отже, звітність зі сталості бізнесу поступово стає обов'язковою.

Який же стандарт сталої звітності обрати вашій компанії?

Сім найпопулярніших стандартів сталої звітності в алфавітному порядку:

🟢 CDP — Проєкт з розкриття інформації про викид вуглецю;
🟢 CDSB — Рада зі стандартів розкриття інформації про клімат;
🟢 GRI — Глобальна ініціатива зі звітності;
🟢 IIRC — Міжнародна рада з інтегрованої звітності;
🟢 SASB — Рада зі стандартів бухгалтерського обліку в галузі сталого розвитку;
🟢 TCFD — Цільова група з розкриття інформації, пов'язаної з кліматом;
🟢 WEF IBC — Всесвітній економічний форум Міжнародна ділова рада.

Кожен з цих стандартів орієнтується на різні теми, від вузької (виключно викиди CO2) до широкої (увесь спектр Цілей сталого розвитку ООН). Крім цього, вони обслуговують різну аудиторію від інвесторів до суспільства в цілому.

Матриця, розроблена Sustainable City Дубая, допомагає бізнесу обрати форму звітності, розмістивши фокус звіту на одній осі, а аудиторію — на іншій.

Наприклад, якщо компанія хоче звітувати по багатьом сталим темам перед вузькою аудиторією, то може використати SASB або IIRC. А ті, хто прагне звітувати широкому кругу стейкхолдерів про викиди CO2, використовують CDP.

SSI й надалі буде допомагати українському бізнесу впроваджувати сталість.

Корпоративна сталість стає все більш обов'язковою у світі, принаймні більш обов'язковими стають звіти зі сталості.
🌎
Минулого року Великобританія вперше заявила, що запровадить обов'язкову фінансову звітність, пов'язану з кліматичним впливом. Керівництво країни хоче бути впевнене, що великий бізнес враховує ризики, з якими стикається в результаті змін клімату. Вже з квітня 2022 року понад 1300 найбільших зареєстрованих у Великобританії компаній та фінансових установ повинні будуть розкривати фінансову інформацію, пов’язану з кліматом, на обов’язковій основі. (Джерело: https://bit.ly/32Ro16Z)
🌍
У США Комісія з цінних паперів і бірж (SEC) наразі вимагає від публічних компаній розкриття інформації щодо вимог дотримання критеріїв ESG. (Джерело: https://bit.ly/3HpdEWT).
🌖
Індія, де звітність про відповідальність та сталість бізнесу (BRSR) була не примусовою ще у 2021-22 фінансовому році, вводить обов'язкову звітність щодо сталості у 2022-23 році. (Джерело: https://bit.ly/3sdMXhF).
📂
А що в Україні?

Наразі звітність зі сталості для приватного бізнесу загалом у нашій країні — це добровільна історія. Але вже зараз великі компанії України, розуміючи світову тенденцію та запит на сталість у всьому світі, публікують звіти зі сталого розвитку. Адже це не тільки про репутацію, а й про привабливість для інвесторів: інвестиційна привабливість сталих компаній вища за тих, хто не переймається цим питанням.

Реальні дії є у фінансовому секторі країни. Адже у листопаді минулого року НБУ презентував Політику щодо розвитку сталого фінансування на період до 2025 року.
(Джерело: https://bit.ly/35AKK8a).

Дорожня карта якої передбачає :

імплементацію ESG факторів в систему корпоративного управління банків – з початку 2022 року; небанківських фінустанов – з кінця 2024 року;

управління екологічними та соціальними ризиками (ESRM); імплементацію в загальну систему управління ризиками фінустанов: банків – із 2023 року, небанківських фінустанов – із кінця 2024 року;

оцінювання та відбір проєктів для фінансування з урахуванням їх ролі для сталого розвитку (відбираючи проєкти для фінансування фінансові установи, зобов’язані будуть оцінювати їх вплив на екологію, сталість економічної діяльності та енергоефективність тощо);

обов’язковим стане розкриття фінустановами інформації про сталий характер їх діяльності (рекомендації щодо розкриття такої інформації Національний банк розробить до кінця 2023 року для банків, до кінця 2024 року – для небанківських фінустанов). Крім того, регулятор ретельно стежитиме за виконанням цих вимог банками з початку 2024 року, небанківських фінустанов – з початку 2025 року.

Тож світ з кожним роком пришвидшує свій рух сталого розвитку. SSI працює, щоб Україна не “пасла задніх” у цьому.

5 правил, як дарувати стало 🎁

Ми зібрали для вас кілька порад та ідей щодо сталих подарунків.

1. Даруйте справді потрібне. Наприклад: ваша мама мріє про мультиварку, але для вас такий подарунок занадто дорогий. Тоді можна об'єднатися з іншими членами родини й, замість дарувати від кожного щось окреме (менше і не таке потрібне), обрати бажану річ.

2. Даруйте досвід замість матеріальних речей. Це можуть бути членство у спортклубі, квитки на концерт, кулінарний майстер-клас чи відвідування культурних подій. Врешті-решт влаштуйте подрузі день у спа-салоні. Навряд чи вона буде проти.

3. Купуйте менше — давайте більше. Подбайте про послуги кухаря у поміч коханому / коханій, допоможіть перефарбувати стіни у квартирі друга, відремонтуйте для дідуся годинник його молодості.

4. Вживані речі. Купу класних, уже готових речей можна знайти на розвалах секондів. Вони чудово замінять силу дешевих фаст-фешн предметів, які ми щороку купуємо, аби було. Вполювати, випрати, випрасувати й подарувати — це екологічніше.

5. Еко-речі, як-от багаторазові торбинки, шопери, залізні солом’янки та еко-чашки «трансформери». Саме зараз, із забороною безкоштовних пластикових пакетів у крамницях, набувають актуальності торбинки для овочів і лотки для відрізних м’яса / риби.

Такі подарунки — це і увага, і веселе дозвілля, і, врешті-решт, ваш особистий внесок у зменшення шкідливого впливу споживацтва на довкілля.

Із прийдешньою Новою Сталістю вас!

Шість порожніх кейсів вручила маркетинговій спільноті співзасновниця SSI Nataliya Boyarchuk. 💼

Effie Awards Ukraine традиційно збирає всю галузь: маркетдирів, брендів, медіапланерів, креативників і агенції, у великій кількості. Зліт індустрії відбувся позавчора.

Окрім участі у Sustainable Strategies Institute Наталія Боярчук є керуючою партнеркою Adsapience Group, членкинею Наглядової Ради ВРК зі сталого розвитку та ініціаторкою проєкту Earth Day Ukraine.

У 2019 рок в українській Effie з’явилася номінація Positive Change, яка напряму корелює зі сталим розвитком. Але кейси у ній поступаються комерційним, і кількістю, і якістю.

Уречевленням цього сталі порожні кейси. Наталія Боярчук показала маркетинговим представникам бізнесу, що сталість входить до світових трендів і в Україні.

«Бізнес має дві моделі, що дають основу для побудови сталої стратегії. SDG — за 17 цілями сталого розвитку ООН. Та ESG — за критеріями екологічності, соціальності та економіки для оцінки компанії. Жоден з них не виключає того, що бізнес повинен залишатися прибутковим і розвиватися. Українські компанії, які вводять у свої стратегії сталість, залучають інвестиції, мотивують робітників, вливаються у великий західний світ».

То, які ж бізнес кейси можна вважати справді сталими? «По-перше, вони мають в собі масштабний виклик, безпосередньо пов'язаний з діяльністю компанії та однією з 17 цілей сталого розвитку, довгий подієвий обрій, наявність партнерів, щоб системні зміни були можливі, ідею та інструменти для залучення широких аудиторій. У кінці повинні бути вимірні дивіденди для бізнесу та імпакт, що співвідноситься з масштабом виклику й бізнесу, який за нього взявся», — говорить Наталія.

За задумкою Adsapience «кейси майбутнього» мають активувати бренди до позитивних змін. Челенджі було запропоновано PepsiCo, L'Oréal Paris, Сільпо, Аптеки ПроФарма, McDonald's та ПУМБ.

Щоб правильно комунікувати, потрібно бачити якнайширшу картинку. Контекст проєктів сталого розвитку учасникам інтенсиву представили четверо спікерів.
🟢
Tatiana Sakharuk, генеральна директорка Глобальний договір ООН в Україні, продемонструвала показники компаній-учасників ГД ООН. Згідно з мета-аналізом 200 академічних досліджень, виконаним ARABESQUE & UNIVERSITY OF OXFORD, вони мають кращі операційні показники (88%), вищу біржеву оцінку (80%) та вищі оцінки у корпоративному управлінні (31%) порівняно з конкурентами, а також залучають більше інвестицій.
🟢
«Щирість — запорука успішної комунікації сталого розвитку, — нагадала Тетяна. А серед ризиків — неповага до працівників, які є амбасадорами бренду; нечутливість до державної політики; нетактовні жарти про соціальні проблеми; риторика, не підтверджена діями».
🟢
Julia Galchynskaya, докторка економічних наук, лекторка НУБіП, говорила про те, як бізнесу розпочати сталий шлях.
Спочатку компанію слід оцінити за «шкалою сталої зрілості». Експертка навела 10 питань самооцінки, за якими формується висновок: ви початківці, лідери чи «на старті» (ground zero) у сталому розвитку. Чи можете виокремити виклик зі сталого розвитку, з яким ваша компанія дуже добре дає собі раду? А виклик, якому ваша компанія не може зарадити?
🟢
Далі проаналізуйте середовище — опишіть виклики та галузеві тенденції, що впливають на ваш бізнес та ринок у цілому. Визначте соціальні, етичні й екологічні проблеми, які вирішують провідні компанії у вашій галузі.
🟢
І третій крок — аналіз стейкхолдерів, визначення їхньої пріоритетності відповідно до рівня впливу та зацікавлення у питанні.
🟢
«Для побудови надійної і переконливої комунікації оберіть 1-3 ЦСР», — порадила Юлія Гальчинська.
🟢
Nataliya Boyarchuk, співзасновниця Sustainable Strategies Institute, проговорила зі слухачами інтенсиву таку тему, як партнерства. Зокрема через висхідну важливість даних для інформування та розширення можливостей спільних робочих ініціатив. Це створює необхідність у різних видах партнерств: коаліції, мережі, колаборації, інтегровані партнерства.
🟢
Експертка показала, як партнерства можуть виконувати функції поширення передового досвіду, створення колективних стандартів саморегулювання, об’єднання зусиль для інновацій задля розв'язання конкретних проблем, створення безпечного простору для вивчення конкретних проблем та проведення спільної пропаганди за державну політику, що підтримує сталий розвиток.
🟢
Панорамне бачення забезпечили знання про те, як ВВП залежить від підвищення температури, скільки коштують зміни клімату, де взяти необхідний ресурс для розв'язання проблеми.
Розглядалися такі світоглядні концепти, як капіталізм стейкхолдерів, спільна цінність (Shared Value), взаємозалежність конкурентоспроможності бізнесу і здоров’я довкілля та громад навколо нього, місії партнерств (Purpose Complexity).
🟢
Звітність. Це окрема велика тема і біль комунікаторів сталого розвитку.
🟢
Компанії рідко розкривають інформацію про сталий розвиток, яку можна порівняти так само чітко, як їхні фінансові результати.
🟢
Oleksandr Baskov, менеджер з операційних ризиків та сталого розвитку KPMG Україна, викладач KPMG Insight Academy, показав учасникам Інтенсиву ключові стандарти та ініціативи у звітності зі сталого розвитку: GRI, CDP, IIRC, SASB, UN Global Compact, TCFD, ISSB, CBAM.
🟢
Олександр підкреслив, що інвестори також мають сумніви щодо розкриття інформації про сталий розвиток, бо є питання до системності збирання інформації, лише деякі зі звітів проходять аудит третьої сторони. Він ознайомив слухачів із поняттями «фінансова суттєвість», «постійність і узгодженість», «надійність і впевненість».
🟢
«Не чекайте, доки звітність зі сталого розвитку стане законодавчо обов’язковою чи обов’язковою з боку ваших партнерів, порушуйте питання ESG оцінки та звітності зі сталого розвитку перед керівництвом», — закликав аудитор.
🟢
SSI доєднується до цього заклику. Аналізуйте зрілість вашої компанії, будуйте партнерства, впроваджуйте системи збирання інформації для сталої звітності, долучайтеся до розбудови практик сталого розвитку — й тоді статистика ГД ООН стане для вас не теорією, а найреальнішою практикою. Протягом наступного десятиріччя цінність сталої діяльності компаній стрімко зростатиме.

Тренінг — це завжди про практику, про подивитись, як роблять інші. Слухачі інтенсиву зі сталих комунікацій детально розібрали кейси сталого розвитку разом із їхніми творцями й комунікаторами.
🟢
Всім знайомі сучасні драйвери цінності та конкурентні переваги компанії — асортимент, ефективність, масштаб — були важливими у світі необмеженого
споживання ресурсів, нагадала Ольга Захарова, Директорка з корпоративних комунікацій ДТЕК. У світі ж сталого розвитку важливим є інше: люди, інновації, технології. Їх потрібно комунікувати системно, регулярно, омніканально, візуально. Найкраще брати середньострокову перспективу і ставити у центр комунікації стейкхолдера. Для цього потрібно розуміти, що інфоприводи — це не ті події, що стоять у бізнес-календарі компанії, а ті, що важливі людям. Навіть якщо у вас — зелений водень, а у них — порятунок лелек. Робіть і розповідайте, навіщо ви це робите, і дайте висловитися і стейкхолдерам — з прикладами кейсів від Ольги стало зрозуміло, як це робить така сучасна і велика компанія, як ДТЕК.
🟢
На етапі старту основні амбасадори бренду та комунікаційний актив — це співробітники компанії, команда, — поділилася власним досвідом Дар’я Кічук, співзасновниця та СЕО компанії effa. Інтонація, побудова сильного бренду, PR, колаборації — ось 4 стовпи, на яких стоїть комунікація компанії. В EFFА сталість вшита у саму бізнес-модель — вона виготовляє екологічні зубні щітки. Цікавим була увага Дар’ї до СХ користувача екологічного продукту. Досвід має бути приємним, класним, на рівні кращих світових брендів. Якщо зробити сталий продукт красивим, зручним у використанні, то ви відкриєте, що для нього є величезний ринок у світі, про який ви могли й не думати, надихає EFFА.
🟢
“Одна планета. Одне здоров’я” — це проєкт Данон Україна. Детально його Communications Strategy & Plan учасники інтенсиву розглянули із доповіді Катерини Глушаниці, Менеджерки з корпоративних комунікацій “Данон Україна”. Алгоритм “як почати” такий: визначте напрямок руху, перевірте надійність фундаменту, запросіть з собою команду, розбудуйте знання та довіру. Катерина показала, як саме виглядають KPI “Данон” за програмами сталого розвитку і що собою являє план дій міжнародного гіганта з досягнення цих KPI. А перелік партнерів, з якими працює “Данон”, змінив погляд на деякі звичні речі. Наприклад, на систему “Дія”, що сьогодні охоплює мільйони українців і залучає їх до низки цифрових освітніх проєктів, спрямованих на розвиток майбутніх навичок та компетенцій. “Данон” має чимало практичних кейсів, зокрема компанія нещодавно запустила VR екскурсії на ферми та виробництва для всіх українців, адже прозорість є необхідною умовою для розвитку відкритих стосунків зі споживачами та сталого розвитку.
🟢
Про стратегію Brand with Purpose з цифрами і фактами говорила Наталя Байдала, Директорка з інтегрованого маркетингу та комунікацій Mastercard в Україні та Молдові. Лідерство для блага, фінансова інклюзія, Priceless Planet Coalition, сarbon footprint калькулятор, Return on Sustainability — знання з цих концептуальних моментів перемежалися конкретикою про схеми взаємодії, мережі, коаліції, колаборації одного з найпрогресивніших брендів світу. Наталя розповіла, що зацікавлює партнерів, як отримати піар, як залучити споживачів, які існують ініціативи з активації та інтеграції з діджитал-каналами партнерів, як Mastercard використовує гейміфікацію, активує стейкхолдерів і яку маркетингову підтримку надає партнерам.
🟢
Інструменти, поради, помилки й знахідки — вся ця тактика є запорукою того, що отримані теоретичні знання з комунікацій не залишаться тільки теорією.
Бо SSI, як завжди, буде на боці дій.

Програми сталого розвитку стосуються дуже різних людей у рамках однієї компанії й потрібно вміти залучити всіх. Мистецтву працювати з великими масовими проєктами навчив слухачів Інтенсив зі сталих комунікацій Олександр Катков, CEO activation powerhouse Adsapience. Він деконструював комунікаційні кампанії на задачу, аудиторію, фокус і медіа. Масова аудиторія — неуважна, байдужа, неспецифічна, інертна, у вас є від 1,5 до 4 секунд, щоб щось сказати їй. Тому для зміни свідомості та поведінки значної кількості людей потрібні фокусне повідомлення та його часте та постійне повторення через систему платних, власних й отриманих медіа. Так створюються великі, вагомі комунікаційні проєкти.
🟢
Тому, як використати для сталих проєктів всю силу інтернету детально навчив Viktor Zaiets, директор з клієнтського сервісу Iplace . А ця сила дійсно величезна — у 2020 році витрати тільки у США на онлайн-просування у 21 раз перевищили державний бюджет України й продовжують зростати. Віктор забезпечив слухачів Інтенсиву таким важливим скілом, як вміння скласти бриф діджитал агенції та «читати» й «інтерпретувати» отриманий від медіапланера файл. 40+ специфічних для діджітала інструментів, показників, форматів — все так детально, щоб слухачі розібралися, як впевнено йти за RACE моделлю побудови діджітал кампанії. І приклади — щоб точно закріпити знання, як працювати із сучасниками, які просинаються і засинають з мобільними у руках.
🟢
Але вся ця «вища математика» — ніщо без розуміння, як саме говорити, нагадав Владимир Дегтярев СЕО і співзасновник Newsfront PR Agency. Вам потрібні зрозумілі, інформативні та підтверджені даними повідомлення, що складаються з фактів, переваг і висновку, містять емоції, приклади й аналітику. І, коли у вас це є, йдіть до внутрішньої аудиторії. Шукайте тих, кому не байдуже. Створюйте робочі групи. Відзначайте успіхи та зусилля внутрішніх активістів. Залучайте їх як речників для зовнішніх комунікацій. У частині Володимира було і про зовнішніх стейкохолдерів, і про канали й інструменти комунікації, і про те, як оминути/подолати комунікаційну кризу.
🟢
У наступному пості ми продовжимо ділитися з вами знаннями, як комунікувати сталі проєкти.
🟢
Інтенсив було організовано Sustainable Strategies Institute (SSI) та Глобальний договір ООН в Україні. Наталія Боярчук, співзасновниця SSI: «Комунікації — критично необхідна складова, без якої сьогодні реалізація практично будь-якої значущої сталої ініціативи неможлива».

Чим далі українська компанія заходить у сталість, тим ясніше бачить зовнішні бар’єри.
🟢
Цього року European Business Association вперше провела Індекс сталого розвитку і підрахувала, що у 2020 році члени еко комітету EBA інвестували у сталість 22 млрд грн.
🟢
Але нам, як практикам, завжди цікаво, з якими складностями стикається бізнес на цьому шляху.
🟢
Ми розпитали про це Ольгу Бойко, координаторку Комітету промислової екології та сталого розвитку Європейської Бізнес Асоціації.
🟢
Ольга поділилася інсайтом, що чим більше компанії інвестують у сталий розвиток, тим частіше говорять про наявність регуляторних бар’єрів: відсутність дієвого законодавства або надмірну бюрократію.
🟢
Вихід — співпраця держави та бізнесу: створення нового регулювання у певних сферах, створення «центрів знань» для обміну досвідом, які б консультували бізнес, особливо той, що вже став на шлях сталого розвитку.
🟢
«Український бізнес налаштований рішуче і тому сам стає ініціатором подібних змін. Наприклад, в Європейській Бізнес Асоціації саме на запит компаній було створено проєкт Агро-Варта, покликаний вирішити питання утилізації тари з-під засобів захисту рослин.
🟢
Також було створено окремий Комітет промислової екології та сталого розвитку, який працює над реформуванням екологічного законодавства відповідно до європейських вимог та з урахуванням вітчизняних економічних реалій.
🟢
Цього року ми запустили пілотну школу з різноманіття та інклюзії, де разом з профільними організаціями розповідаємо бізнесу про особливості впровадження цих політик у компаніях».
🟢
96% опитаних ЄБА у своїй діяльності орієнтуються на принципи сталого розвитку і мають відповідні стратегії. А намір — це половина справи. І кому, якщо не українському бізнесу звикати долати бар’єри.
🟢
А ми, у SSI, допоможемо.

Наш інтенсив зі сталих комунікацій завершився.

Завдяки цим трьом дням, корисних для суспільства проєктів має стати більше. Дякуємо учасникам та спікерам Інтенсиву зі сталих комунікацій!

Декілька атмосферних фото.