Рух Єдині

Home
Ukraine
Kyiv
Рух Єдині

«Рух Єдині» – громадська організація, що надає психологічну та освітню підтримку українцям у переході на українську мову.

Рух Єдині — проєкт психологічної та освітньої підтримки у переході на українську мову. Це курс тривалістю 28 днів з онлайн-завданнями і розмовними клубами та спільнота для обговорення українцями історії, культури та мовної стійкості.

Докладніше про курс:

Ми безкоштовно допомагаємо усім охочим залишити російську в минулому.

Кожен учасник курсу отримує:
- щоденні завдання та навчальні матеріали;
- вебінари та онлайн-лекції;
- розмовні клуби у зручному форматі (онлайн чи офлайн);
- аудіоматеріали для кращого засвоєння знань;
- спеціальні відзнаки для найактивніших учасників спільноти;
- Friendly-чати для спілкування українською у вузькому колі.
Долучитися може кожен з будь-якої точки світу.

Початок курсу — перший понеділок кожного місяця.

Участь — абсолютно безкоштовна!

Форма реєстрації:
https://yedyni.org/

За дванадцять місяців роботи проєкт «Єдині» має переможну статистику:
понад 80 000 учасників вже зробили українську мовою свого спілкування.
Разом з «Єдині» — 25 міст та територіальних громад, серед них Київ, Вінниця, Чернівці, Одеса, Дніпро, Миколаїв, Рівне, Чернівці, Івано-Франківськ, Львів, Хмельницький, Кременчук, Могилів-Подільський, Чернігів, Умань та Запоріжжя.

Над проєктом працюють 35 членів команди, 500 волонтерів та 335 викладачів.

Учасники курсів об’єднались у Спільноту для обговорення історії, культури та мовної стійкості. Рух «Єдині» розростається щодня.

Мета проєкту «Єдині» — допомогти 1 мільйону людей перейти на українську до кінця 2024 року!

Рух створений за участі Ініціативи Навчай українською та за підтримки ГО «Українська гуманітарна платформа».

Партнери проєкту:
Уповноважений із захисту державної мови
Міністерство молоді та спорту України
Western NIS Enterprise Fund (WNISEF) — перший в Україні та Молдові регіональний фонд прямих інвестицій, який має понад 20 років досвіду успішного інвестування у підприємства малого та середнього бізнесу.
Департамент молоді та спорту м. Києва, Vodafone Ukraine, Українсько-Польський Центр Освіти «UniverPL», Young Business Club, сервіс доставки Glovo, EdEra — студія онлайн-освіти, Центр підтримки «Я — Маріуполь», Українська бібліотечна асоціація/Ukrainian Library Association, КМЦ гендерної рівності, запобігання та протидії насильству, Call center Adelina.

Зірки, які підтримали проєкт: Марічка Падалко, Соломія Вітвіцька, Олександр Педан, Тарас Тополя, Павло Вишебаба, Ірена Карпа, Світлана Ройз, Євген Клопотенко, Анна Трінчер, Аліна Шаманська, Ліда Лі, Наталка Карпа, Василь Демчук, Аня Оліцька, Жан Беленюк, Ірма Вітовська.

14/09/2026

«Сливки-ленивки» нарешті зазвучали українською 🐮
Roshen показав оновлену назву солодощів — «Лінива корівка».
Нарешті!

01/09/2026

Наша мова — це не тільки її стандарт, а й різні стилі.
А незнання говірок не звільняє від відповідальності.

Коли в інтернеті хтось використовує говірку, то в коментарях є дуже полярні реакції – від захвату до відвертого гейту.

Як на мене, то кожна дискусія відображає зміни в суспільстві. Хочу вірити, що раз ми дискутуємо про говірки та літературний стандарт мови, то питання російської вже не таке актуальне.

Якщо ж ні, тоді в мене велике питання до людей, які принижують регіональні особливості української мови.
Одним із таких є розмовний стиль української літературної мови, який вважається найдавнішим. І у межах цього стилю є розмовно-побутове мовлення, яке і відображає діалектні особливості.

Тобто, пояснюю для гейтерів: говірки це не "безграмотність" чи "невігластво", а органічна частина нашої мови. Саме на основі говірок і постала літературна мова. Юрій Шевельов, один із мовознавців, що спростовували спільне походження української, білоруської та російської, виділив п’ять мовно територіальних регіонів, на теренах яких поставали ці літературні мови:
1. Новгородсько-Тверський.
2. Полоцько-Смоленський.
3. Муромо-Рязанський.
4. Києво-Поліський.
5. Галицько-Подільський.
Останні два регіони — наші. Це спростовує один із наративів, ніби "російська мова — це діалект на сході України".

Насправді ж російська мова формувалась самостійно на основі говірок першого та третього мовнотериторіальних регіонів. Ви запитаєте, чому ж тоді на сході України ми чуємо слова дуже схожі на російські?

Точні межі діалектних регіонів установити неможливо. Українські говірки, які межували з російськими, звісно ж, наповнювалися їхніми мовними формами, так само як і навпаки: в російських діалектах з’являлися українізми.

Окрім цього, і російська літературна мова, і українська одночасно засвоювали слова зі старослов’янської мови. Наприклад, вираз «на самом ділі» може бути нормальним явищем у слобожанських говірках (межа між четвертим, українським, та третім, російським, регіонами).
Натомість якби так говорив галичанин (регіон п’ятий, що не межує із російськими говірками), то це сприймалося б як суржикізм.
Часто буває так, що носії крайніх західних та східних говірок сваряться, звинувачуючи один одного у запозиченнях, наприклад, із польської та російської мов. Пояснюють свою "віру в запозичення" тим, що не розуміють сказаного. Я здивую обох таким реченням із Черкащини:

«Візьми ґаблі та потруси он ту гілляку, хочу сьодня ззісти періжків із морелями».

Більшість слів тут звісно ж зрозумілі, але "ґаблі" (вили) та "морелі" (абрикоси)можуть точно викликати питання. І це не прикордонна говірка, а мова наддніпрянщини на основі якої сформувалась сучасна літературна мова. Проте й тут є слова, які можуть комусь бути не зрозумілими.

Цікаво почути ще подібні приклади з інших регіонів? Готуємо наступний допис на цю тему.

24/08/2026

З твоїм 35-им Днем Відновлення Незалежності, Україно і її народ!

Хочеться казати багато сильних та сумних слів водночас, але завжди боїшся звучати занадто банально чи пафосно.
Сьогодні багато хто з нас матиме розкіш зібратися за одним столом з нашими рідними та друзями та відсвяткувати цей день між тривогами та вибухами.
Це можливо завдяки тим, хто віддав найцінніше: життя, здоров'я, можливість бачити, як зростають їхні діти.

Україна існує не просто завдяки героям. А завдяки тим, хто ніколи не думав про себе як про героя, але мав достатньо гідності, щоб захищати свою землю і свою родину.
Але також ми хочемо, щоб ви відволіклись від важких думок і, якщо є така змога, відсвяткували цей важливий день.
І пропонуємо звернути увагу на страви, про які ви могли не знати, але які можуть стати традиційними у вашій родині. Все взято з сайту нецмовірного кулінарного проєкту .life

21/08/2026

Від "какая разніца, на каком язикє" до побитої машини військового.

"Та хай дивляться, це просто відео", "Мова — лише інструмент", "Якщо заходить, то не страшно, що російською" — і це лише дещиця з того, чим відмахуються батьки, коли запитуєш їх прямо, якою мовою споживають контент їхні діти.

А потім ми всі читаємо новину про те, що підліток побив камінням автівку захисника — за гроші від проросійського блогера. І думаємо: "Звідки це?"

Мова — не інструмент. Вона — портал. І куди цей портал веде — залежить лише від нас. Та якщо дитина тривалий час спокушається російським контентом, є великий ризик: рано чи пізно вона спокуситься. Бо те, що створено мовою ворога, рано чи пізно приведе до оптики ворога.

P.S. За коментарі, що військовий ТЦК не військовий ми банимо.

13/08/2026

Відкриваємо реєстрацію на книжковий клуб у серпні!

Читаємо та обговорюємо книгу «Сад Гетсиманський» Івана Багряного.

📍Онлайн — 29 серпня (субота) о 18:00.

Реєстрація за посиланням ➡️ https://forms.gle/zUpzB3KYkmM7nuoq5

Участь у наших клубах безкоштовна, але попередня реєстрація обовʼязкова!

Дуже чекаємо вас! ❤️‍🔥❤️‍🔥

28/07/2026

Ви встановили реченець (дедлайн) оплати, а кошти так і не надійшли? Написали до іншого департаменту, а ваші колеги звідти “обіцяли подумати” і мовчать?

Авжеж, у такій ситуації важко стримати емоції. А що як їх і не приборкувати, натомість використати як суперсилу? Наприклад, для вивчення української!

На картинках — етикетні формули, які можна (а точніше, треба) використовувати в листуванні, коли “пече”.

І це лише частинка одного з уроків на нашому курсі підготовки до складання державного іспиту з української мови.

Адже грамотна ділова українська — це не лише вміння писати та говорити без помилок. Це ще й майстерність спілкуватися нейтрально. Себто без зайвих емоцій, не порушуючи кордонів і зберігаючи повагу до адресата.

Хочете цього навчитися? Записуйтесь на курс підготовки до складання державного іспиту з української мови!

На вас чекають:
- щоденні уроки, що допоможуть підготуватися до тестів;
- щотижневі тренінги з виголошення монологів;
- щотижневі навчальні класи для відпрацювання навичок письма;
- зразки іспитових робіт та корисні поради щодо складання екзамену.

Усе, що потрібно, — зареєструватися на сайті: https://yedyni.org/kurs/

А далі — 28 днів простих, але дієвих завдань, які підготують вас до іспиту. Наші учні вже склали цей іспит та отримали омріяну професію. Тепер ваша черга!

21/07/2026

Росія нищить людей, тварин, руйнує домівки.
І вкотре намагається стерти українську книжку.

«Повністю знищено майже 250 000 підручників для 9 класу, готових до відправки в школи!
Також пошкоджено напівфабрикати видавничої продукції (загальним тиражем близько 350 000 книг), зокрема підручники для 4 класу.
Серед постраждалих видавництв — «Ранок», «Грамота», «Літера ЛТД», «Лінгвіст», «книголав», «Лабораторія», «Артбукс», «АССА», «Каламар», «Атена», «Астон», «Букшеф», MISON, «Вища школа», «Медицина», «Апріорі» та інші.»
Про це написав український народознавець і письменник Всеволод Поліщук.

Але в наших руках порятунок українських видавців!

Друзі, замовляйте книжки, щоб наші видавництва швидше відновили свою діяльність і порадували нас новими цікавезними творами!

14/07/2026

На війну він потрапив у 19 років. Уже був на той момент кадровим військовим, і до кінця контракту лишалося шість місяців, коли розпочалися бойові дії на Сході України. «Я продовжив службу не заради пригод. Я залишився, бо зрозумів, що я мушу там бути. Я хотів стати іншою людиною».

Вікіпедія каже, що він – колишній головний сержант 47-ї окремої механізованої бригади «Маґура», засновник ГО «Маґура», військовослужбовець ГУР МО.

А YouTube пам'ятає його завдяки відео «Чому варто переходити на українську».

Його книжка «Сліди на дорозі», опублікована в 2018 р. без видавців і традиційних методів поширення, розійшлася рекордним накладом - 36 тисяч примірників.

У романі є фраза, що підбадьорює навіть найтривожніших людей: «Чого я взагалі хвилююсь? Я ж безсмертний!».

New Voice вніс його до переліку 25 найвпливовіших українських військових, а Kyiv Post – до рейтингу 30 Under 30.

Валерієві Маркусу сьогодні «дві трійки»!

«У школі вчителі постійно транслювали думку, що ті, хто погано навчається, підуть в армію. Ці слова мали мотивувати гризти граніт науки, але на мене вони подіяли зовсім по-іншому. Я дійсно вже бачив своє майбутнє в лавах військових».

У 2014 р. Маркус брав участь у боях за звільнення Краматорська, Жданівки, Вуглегірська, Шахтарська, Добропілля, Комунара, Дебальцевого. А в 2017, завершивши лікування після поранення, вирушив у пішу подорож шляхом святого Якова довжиною у 2000 км з Парижу до мису Фіністерре. А ще піднявся на дві із семи Вершин світу.

І саме під час закордонної подорожі відчув когнітивний дисонанс: чому він, а разом з ним і багато інших українців так нехтують українською мовою та культурою? І перейшов на українську мову сам та закликає до цього всіх нас.

У вірусному відео від 2019 р. Валерій Маркус запитував: якщо ми воюємо проти росії, то чому спілкуємось російською? «Русскій мір – це не росія, в нього немає кордонів. Це паразит, який свої тентаклями впивається в нашу свідомість і зжирає там усе людське. Паразиту потрібна не земля, а душа».

Многая літа новонародженому і дякуємо за захист України! А всіх, хто ще на шляху переходу на українську, запрошуємо зробити це з ГО «Рух Єдині». Зберігаючи мову, ми примножуємо цінність того, що робили і роблять для нас захисники та захисниці.

11/07/2026

Усі ви, мабуть, пам’ятаєте про Емський указ 1876 року. Він забороняв українську мову скрізь, де вона свідчила: ми не “одіннарод” із росіянами, ми окрема, особлива мовно-культурна спільнота!

Народжена 11 липня 1849 Ольга Драгоманова, у шлюбі Косач, у літературі Олена Пчілка разом зі своїми однодумцями довела: українська мова варта того, щоб боротися!

Олена Пчілка в принципі багато в чому випередила свій час.

Домашнє навчання? Так! Всі її діти отримали початкову освіту вдома, щоб не йти в «русифіковану школу».

От як вона сама це згадувала:
«Мені тоді здавалось, — писала вона в «Автобіографії», — що школа зараз же зруйнує моє змагання виховати дітей в українській мові. Це був даремний страх, бо потім я побачила, що коли дітей добре вправлено в українській мові, то тоді школа цієї мови не руйнує»

Феміністка? Так! Написала три феміністичні твори: «Товаришки», «За правдою», «Світло добра і любові». А ще заснувала разм з Наталкою Кобринською жіночий літературний Альманах.

Справедливий розподіл подружніх обов'язків? Так! Після народження Лесі Ольга Петрівна поїхала за кордон, щоб підтримати брата в його горі (попри поширений міф, що вона нібито їздила на курорт). Маленька Лариса (Леся) та її старший брат Михайло залишилися з татом. Петро Косач спеціально для цього взяв відпустку на службі, а працював він, між іншим, головою Луцько-Дубенського з’їзду мирових посередників.

Ольга Драгоманова-Косач була єдиною в окупованій росією Україні, хто виступила українською мовою на відкритті пам’ятника Іванові Котляревському в 1903 р. І це попри те, що виголошувати промови дозволили лише російською.

Олена Пчілка стала однією з учасниць дипломатичної місії, покликаної зупинити дію указу. У 1905 р. українська делегація вирушила на переговори з прем'єр-міністром російської імперії Сергієм Вітте. Емський указ так і не був офіційно скасований, але наші дипломати — і Ольга Драгоманова-Косач серед них — українці ніколи не погодяться з мовно-культурною окупацією.

Зберігайте українську мову — долучайтеся до наших безоплатних курсів! Стартуємо 13 липня.
https://yedyni.org/

10/07/2026

Ви не повірите, але декому не подобається слово «порічки»!

«Порічки? А рібізлів вам не дати?» — звучить загрозливо. Але в другому реченні не образа, просто регіональна назва червоної ягоди на Закарпатті.

Позичкі червоні, (гуцульська і просто «позичкі» в бойків), паріечки (поліська), рібізлі (закарпатська) — лише кілька назв ягоди Ribes rubrum L. в українських говірках. До речі, бачте, найбільш незвична походить від латинської: «RIBES» — «РІПІЗлі».

Дехто помилково вважає, що Ribes rubrum L. можна називати тільки «червоною смородиною».
Проте окрім зазначених вище слів ми ще маємо назви: заячі орішки (східнослобожанська), шпуришки (середньонаддніпрянська), бузєчка (наддністрянська).

У Словнику українських наукових і народних назв судинних рослин є 49 варіантів назви цієї ягоди. Основними є «порічки червоні» та «порічки звичайні». А решта назв — регіональні особливості, які відображають народну мовну творчість. Зокрема є й «червона смородина», що притаманна степовому, волинському та західнополіському регіонам.

Сама ж найпоширеніша назва «порічка» походить від місця зростання кущів цієї ботанічної родини. Дикі представники «ribes» ростуть попід річками, тому й маємо «по» + «річка» = «порічка».

Address

Kyiv

Telephone

+380509270544

Website

https://yedyni.org/

Alerts

Be the first to know and let us send you an email when Рух Єдині posts news and promotions. Your email address will not be used for any other purpose, and you can unsubscribe at any time.

Contact The School

Send a message to Рух Єдині:

Want your school to be the top-listed School/college in Kyiv?