Кафедра журналістики УДУ імені Михайла Драгоманова

#наші

Кафедра журналістики, медіалінгвістики та української наукової мови активно співпрацює з колегами з інших університетів, забезпечуючи академічну, наукову та фахову співпрацю. Уже вчетверте поспіль ми є співорганізаторами конференції «Комунікаційний простір постінформаційного суспільства: етика, технології та гуманітарний дискурс». Представлення наукових досліджень, пошук нових фактів і тем для подальших розвідок, а також обмін досвідом засвідчують стабільне партнерство, професійну взаємодію та дружню атмосферу співпраці між учасниками наукової спільноти.

У межах конференції представники кафедри презентували актуальні дослідження, присвячені сучасним викликам медіапростору, розвитку журналістської освіти, медіаграмотності та мовних практик у комунікаційному середовищі.

Окрему увагу привернула презентація завідувачки кафедри, присвячена практиці підготовки сучасних журналістів і редакторів відповідно до академічної концепції 2030 року. У доповіді було акцентовано, що журналістська освіта майбутнього має ґрунтуватися на мережевій взаємодії університетів із медіаіндустрією, розвитку підприємницького мислення, цифрової гнучкості та навчанні через практичний досвід.

Свято науки цьогоріч стало не лише важливим науковим форумом, а й особливо атмосферною подією, сповненою українського колориту та патріотичного піднесення, адже конференція відбулася у День вишиванки. Ошатні вишиванки учасників створили теплу й символічну атмосферу єдності, підкресливши нерозривний зв’язок науки, культури та національної ідентичності.

8 травня - День пам’яті та перемоги над нацизмом

Цей день нагадує про ціну Другої світової війни - понад 80 мільйонів людських життів. Ми згадуємо всіх, кого забрав цей конфлікт: воїнів, цивільних жертв бомбардувань, в’язнів концтаборів та тих, хто зник безвісти.

Історично дата закріпилася завдяки Акту про воєнну капітуляцію Німеччини. Його підписали 7 травня 1945 року, а чинності він набув наступного дня о 23:01. Для Європи цей момент став символом завершення бойових дій та усвідомлення катастрофічних наслідків війни.

Для України 8 травня - це передусім можливість вшанувати кожного, хто чинив опір нацизму. Це день солідарності з усіма народами Антигітлерівської коаліції та час для роздумів про те, як важливо берегти мир і людську гідність. Пам’ять про ті події залишається частиною нашої ідентичності та застереженням для майбутніх поколінь.

Журналістика - це твоє? Ми зробили мінітест, який допоможе перевірити твої сили. Напиши в коментарях свій результат і, якщо впізнав себе — тобі точно до нас.
#вступ2026 #журналістика #тест

Авторка : Мала Христина, студентка 3ВС групи.

23 квітня ми відзначаємо Всесвітній день книги і авторського права.

Цю дату в 1995 році було офіційно затверджено ЮНЕСКО як глобальну ініціативу для підтримки читання, книговидання і захисту авторських прав. Вибір дати має символічне і трохи історично "збігове" підґрунтя, адже саме 23 квітня 1616 року померли одразу дві культові постаті світової літератури — Вільям Шекспір і Мігель де Сервантес (помер 22 квітня, проте записали дату поховання). Також із цим днем пов'язують життя й смерті інших видатних світових авторів, тож зрештою ЮНЕСКО обрало цю дату як ту, що має "літературно символічне" значення для всього світу.

Цікаво, що сама ідея "святкування" походить із Каталонії, де ще з 1920-х років існувала традиція дарувати книги і троянди на день Святого Георгія (аналог Дня Святого Валентина). Чому разом із квітами дарували саме книги? Адже саме в цей день каталонці зазвичай проводили невеличкі книжкові фестивалі. Згодом, після затвердження дати Дня книги та авторського права, ця традиція поширилася і на решту країн світу.

Однією з головних традицій цього дня є обрання міста, що на рік стане Світовою столицею книги і матиме змогу реалізовувати міжнародні програми з популяризації читання. Цей звичай було запроваджено 2001 року для привернення світової уваги до питань освіти, літератури та книговидання різних країн. До слова, першою Світовою столицею було обрано Мадрид.

Цьогоріч ЮНЕСКО оголосило Світовою столицею книги місто Рабат (Марокко) через активність міста в галузях освіти й книговидання. Нині в Рабаті функціонує 54 видавництва і чверть друкарень усієї країни. Окрім того, саме в Рабаті проводиться один із найбільших книжкових форумів Африки (Міжнародна виставка видавництв та книг, SIEL), зокрема за який місто отримало дворічний статус Культурної столиці Африки.

Авторка: Малюга Ірина, студентка 204 ВС

#наші

Загальноуніверситетський тиждень молодої науки об’єднав наших активних, допитливих і креативних студентів довкола медіазнавчих досліджень.

Під час факультетської звітно-наукової конференції студентів і аспірантів «Освіта і наука – 2026» кафедра журналістики, медіалінгвістики та української наукової мови провела два секційні засідання.

Цьогорічна подія стала платформою для презентації ґрунтовних досліджень, що відображають актуальні виклики сучасної медіасфери та лінгвістики.

Студенти й аспіранти факультету української філології та журналістики імені Андрія Малишка представили тези, присвячені:
🔹 трансформаціям сучасного медіадискурсу;
🔹 культурі та нормам української наукової мови;
🔹 інноваційним підходам у журналістиці та медіалінгвістиці.

Усі доповіді засвідчили жвавий науковий інтерес, високий рівень аналітичної підготовки та готовність до розв’язання складних завдань. Учасники активно дискутували щодо динаміки медіаконтенту у воєнний час, верифікації журналістських матеріалів в епоху ШІ, медіаполяризації світових медіа у формуванні образу війни в Україні, мовних засобів маніпулятивного впливу, а також мовленнєвого іміджу сучасної людини.

Особливий інтерес викликала розмова майбутніх редакторів про вплив серіальної естетики на трансформацію візуальних образів в оформленні історико-любовних романів «Бріджертони». Не менш емоційною та актуальною стала дискусія в контексті медіалінгвістики щодо використання ІТ-сленгу.

Дякуємо колегам і науковим керівникам за фахове модерування дискусій та підтримку молодих дослідників.

Запускаємо святковий інтерактив «Одна писанка — один цікавий факт з історії журналістики».

Журналістика, як і писанкарство, — це мистецтво деталей та глибоких сенсів.

Авторка: Ірина Малюга, студентка 204 ВС групи.

#наші

Сьогодні особливий день для всієї нашої академічної родини — ми вітаємо з Днем народження натхненницю та завідувачку нашої кафедри!

Олександро Тимофіївно, Ваш професіоналізм, мудрість та невичерпна енергія є тим фундаментом, на якому тримається наша спільна справа. Ви не просто керуєте підрозділом — Ви створюєте простір для творчості, наукових пошуків та справжньої журналістської сміливості. У цей святковий день ми щиро бажаємо Вам творчого неспокою, натхнення від студентів, гармонії та сили.

Дякуємо Вам за те, що під Вашим керівництвом кафедра залишається справжнім осередком якісної журналістики, новаторства та щирості. Бажаємо Вам міцного здоров’я, безмежного особистого щастя, родинного затишку та найголовнішого — мирного неба над вільною Україною!

Нехай Ваша життєва енергія ніколи не згасає, а посмішка дарує натхнення всім навколо!

З глибокою повагою та любов’ю
студенти кафедри журналістики, медіалінгвістики та української наукової мови.

Oleksandra Markiv ❤️

Героєм нашого нового інтерв'ю став Миколаєнко Владислав – студент кафедри та актор фандубляжу, який співпрацює вже з п'ятьма профільними студіями.

Шлях Влада у цій сфері розпочався ще у 16 років. Сьогодні він ділиться практичним досвідом поєднання навчання з роботою над озвучуванням повнометражних та серійних мультфільмів. У інтерв'ю ми обговорили прикладні аспекти професії: від техніки мовлення та ліпсінку до адаптації текстів українською мовою.

У каруселі читайте про:
• Специфіку передачі емоцій через мікрофон та роботу над артикуляцією.
• Взаємозв'язок журналістських навичок із дубляжем.
• Досвід імпровізації та адаптації жартів для українського глядача.
• Поради для початківців: як почати практикуватися навіть у домашніх умовах.

«Муштруйте себе і практикуйтеся», – головне правило, яке допомагає Владу розвиватися в обраному ремеслі.

Автор: Шваб Валерій, студент групи 305 ВС

Усе ще думаєш, що після журналістики тебе чекає лише сірий офіс, монітор і нескінченні «нудні тексти»?

Час розвінчати цей стереотип. Журналістика — це про можливості, які відкриваються перед тобою вже під час навчання. Навчаючись в університеті УДУ імені М. Драгоманова, ти отримуєш не просто диплом, а старт у сфері, де кожен день інший, а твій голос має значення.

Автор: Подвиг Максим, студент 305 ВС групи.

Нещодавно видання Українська правда відзначило лавреаток премії «УП-100: Сила жінок», що вшановує жінок-лідерок із різних сфер, які змінюють країну, надихають суспільство та формують майбутнє України.

Серед них — випускниця нашої кафедри, засновниця та генеральна директорка (CEO) школи творчого та професійного письма Litosvita Марія Придьма.

Марія — яскравий приклад сучасної лідерки, яка поєднує глибокий професіоналізм, стратегічне мислення та щиру відданість своїй справі. Її діяльність — це не лише успішні проєкти, а й потужний внесок у розвиток культури письма, критичного мислення та творчості в Україні. Вона надихає, формує середовище однодумців і відкриває нові можливості для сотень людей.

Ми щиро пишаємося! Для кафедри велика честь бачити, як наші студенти виростають у сильних, відповідальних і впливових професіоналів, які змінюють країну на краще.

Бажаємо Марії нових ідей, масштабних проєктів, невичерпного натхнення та подальшого визнання! Нехай кожен її крок і надалі залишає помітний слід у розвитку українського суспільства. ✨

Героїнею нашого нового інтерв’ю стала журналістка новинної редакції, яка поділилася реаліями щоденної роботи в інформаційному полі.

Її день починається не з кави, а зі скролінгу новин і аналізу інформаційного простору. Сьогодні вона розповідає про те, як виглядає робота журналіста зсередини: без чіткого графіку, але з постійною готовністю реагувати на події тут і зараз.

В інтерв’ю ми обговорили практичні аспекти професії: від пошуку та перевірки інформації до роботи в умовах термінових виїздів і прямих ефірів.

У каруселі читайте про:
• З чого починається робочий день журналіста та як формується інформаційна картина дня.
• Чому у новиників немає стабільного графіку і як виглядають “екстрені” зміни.
• Співвідношення часу між пошуком інформації та створенням матеріалів.
• Роботу з дедлайнами та взаємодію з редакторами.
• Найскладніші та найбільш непередбачувані моменти професії.
«Журналістика — це про постійну готовність працювати в будь-яких умовах» — принцип, який визначає цей ритм життя.

Автор: Луньова Єлизавета, студентка групи 305 ВС