Асоціація українських редакторів

УКРАЇНСЬКИЙ ПРАВОПИС ЯК СТАНДАРТ ДЕРЖАВНОЇ МОВИ НАБРАВ ЧИННОСТІ

28 березня 2026 року, після ухвалення постанови Кабінету Міністрів України № 398 від 27 березня 2026 року «Про визнання такою, що втратила чинність, постанови Кабінету Міністрів України від 22 травня 2019 року № 437 “Питання українського правопису”», набрав чинності стандарт державної мови «Український правопис», затверджений рішенням Національної комісії зі стандартів державної мови від 1 березня 2026 року № 47.

Текст цього стандарту державної мови опублікований на офіційному вебсайті Комісії
👉 https://mova.gov.ua/rozyasnennya/rishennia-2026/berezen-2026/rishennia-47-vid-1-bereznia

Рішення Національної комісії зі стандартів державної мови є обов’язковими для виконання на всій території України, тому дія стандарту державної мови «Український правопис» поширюється на всі сфери суспільного життя, визначені в законодавстві, зокрема в Законі України «Про забезпечення функціонування української мови як державної».

Український правопис спільно з Національною комісією зі стандартів державної мови опрацювала робоча група, до складу якої увійшли провідні науковці Інституту мовознавства імені О. О. Потебні НАН України, Інституту української мови НАН України, Українського мовно-інформаційного фонду НАН України, Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара, Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Одеського національного університету імені І. І. Мечникова.

Жодних змін в усталених правилах Українського правопису для користувачів не відбулося.

До тексту внесено редакційно-технічні виправлення, зокрема: уніфіковано й увідповіднено до чинних норм структуру правопису як нормативного документа, виправлено технічні помилки (одруки, повтори тощо), з ілюстративного матеріалу вилучено назви об’єктів, які стосуються держави-агресора та її союзників, окремі норми доповнено прикладами, уточнено наголошування деяких слів і словоформ в ілюстративному матеріалі, уточнено формулювання деяких частин, пунктів, підпунктів та приміток (без зміни норми), доповнено текст підрозділом «Український алфавіт».

Комісія планує подальшу роботу з Українським правописом із метою його вдосконалення та вирішення проблемних питань у ньому.

💥На запит членів Асоціації 26 березня 2026 року відбувся дуже змістовний вебінар "Особливості практичної японсько-української транскрипції".
✅ Своїм досвідом поділилися японістки, перекладачки Ольга СІЛІВРА та Тетяна ДЕМЕНТЬЄВА.
🤝Щиро дякуємо нашим чудовим лекторкам за професійні поради та пані Oksana Asadchykh, професорці кафедри мов і літератур Далекого Сходу та Південно-Східної Азії Навчально-наукового інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка за допомогу в організації вебінару.

🌻Вітаємо з Днем української писемності та мови! Пишіть, а ми зредагуємо!🩵💛

💥Дякуємо редакторці Юлії Мороз за новий корисний матеріал, підготовлений для блогу Асоціації українських редакторів🌞

Перекладачам і редакторам: як виловити й зредагувати підступні перекладацькі хиби • Асоціація українських редакторів АУРа Ukrainian Editors’ Асоціація українських редакторів - аналіз рівня мовної та видавничої культури українських видань, інтернетних медій, кіно, теле- і радіопрограм, рекламних і піарни...

💥Сьогодні на базі Наукова бібліотека імені М. Максимовича КНУ Тараса Шевченка за підтримки Асоціація українських редакторів відбувся вебінар "Як створити електронну бібліотеку й не порушити авторських прав?". На численні питання від майже 300 редакторів, видавців, представників наукових університетських бібліотек України фахово, чітко й змістовно відповідали фахівці з Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій:
✅начальниця Департаменту "Академія інтелектуальної власності" Ольга Кулініч та
✅начальник відділу розвитку креативних секторів економіки Дмитро Дорошенко.
Щиро дякуємо Ользі Кулініч та Дмитру Дорошенку за їхній ЧАС і ПРОФЕСІОНАЛІЗМ та директорці Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій Олені Орлюк за ефективну співпрацю💙💛

Скільки заробляють у книговиданні і чому полишають сферу? — дослідження дослідження кадрової ситуації на книжковому ринку, стан книговидавничої галузі в Україні, кадрова ситуація на книжковому ринку

Вийшла версія 6.5.3 Великого електронного словника української мови (ВЕСУМ) із понад 2500 нових слів.
Слова зі словника можна шукати через вебінтерфейс: http://vesum.nlp.net.ua
Сторінка проєкту: https://github.com/brown-uk/dict_uk
Словник налічує майже 425 тис. слів і призначений насамперед для застосування в програмних засобах (зокрема для NLP, перевірки орфографії, граматики, повнотекстового пошуку тощо), але оскільки проєкт розповсюджується за умов відкритої ліцензії, сфера його вжитку практично необмежена. І оскільки проєкт є вільним і відкритим будь-хто може долучитися до його розвитку, або звітувати про помічену помилку.

Великий електронний словник української мови Докладніше про те, як влаштовано словник, можна дізнатися у цій статті

Нам 5 Років!!!

Національна комісія зі стандартів державної мови - Комісія пропонує до громадського обговорення Проєкт Стандарту державної мови «Прав Національна комісія зі стандартів державної мови з 15 липня 2024 року пропонує для громадського обговорення проєкт Стандарту державної мови «Правнича термінологія

Запам’яти геть усю інформацію неможливо, а бути ходячою енциклопедією і не варто. Щоб працювати швидко та якісно, найкраще мати своїх електронних помічників. Я щодня опрацьовую величезну кількість текстів, тому постійно користуюся різними ресурсами, досить помічними в роботі редактора. Поділюся з вами посиланнями на дев’ять майданчиків, які використовую найчастіше.

1️⃣ Російсько-українські словники (r2u).
Лідер мого списку. Заходжу сюди щодня по кілька разів і з різними запитами. Тут є і російсько-українські словники (від давніх до сучасних), і словник фемінітивів (ідеально підходить тим, хто хоче дізнатися, який правильно вжити фемінітив, — обирайте номер 20 серед переліку словників), і перевірка тексту (виправляє неузгодженість, ненормативні слова чи вислови, зайві знаки — загалом ідеальна підстраховка після того, як ви вже вичитали текст).
https://r2u.org.ua/

2️⃣ Корпус української мови «Грак».
Не раз треба перевірити, чи вживали колись певне слово і якщо так, то хто й коли. Корпус містить величезну кількість текстів починаючи з XIX століття. Якщо в пошуку ввести слово чи словосполучення, то знайдені результати Корпус подає з докладною інформацією: якого року це слово вжито, у якому творі, хто автор чи перекладач.
https://parasol.vmguest.uni-jena.de/grac_crystal/

3️⃣ Мовна консультація від Kyiv Dictionary.
Кілька років тому на цьому сайті вели просто ідеальну рубрику — Мовну консультацію: раз на місяць публікували відповіді на запитання від своїх читачів (я теж навіть встигла дещо запитати). Зізнаюся, я в захваті від їхнього підходу і якості тих відповідей. На жаль, рубрику вже давно не ведуть, але ті сім випусків з відповідями залишилися на сайті, тож можуть бути неабияк корисними для вас. Наприклад, «чи мають форми множини слова продаж, температура»; «брати Грімм чи брати Грімми»; «задіяний чи залучений»; «2020 року чи у 2020 році».
https://www.kyivdictionary.com/uk/linguistic-advice/

4️⃣ АУРа (Асоціація українських редакторів).
Сайт Асоціації українських редакторів — мабуть, єдиний ресурс, де найбільше приділено уваги редакторам і написано для них та про них: наукові статті, словники, порадники, корисні електронні ресурси, тематичні презентації, записи вебінарів і зустрічей, навіть кілька моїх статей є 😊 А блог який цікавий! Про роботу редактора і коректора, редактора і дизайнера, про штучний інтелект у редакторській справі, про програми перевірки тексту, про наукові видання. Словом, рекомендую!
https://www.uaredactor.com.ua/

5️⃣ «Горох».
«Горох» — це онлайн-бібліотека, у якій зібрані найбільш корисні словники української мови. Щоб не шукати між закладками десятки словників, достатньо скористатися «Горохом»: тут зібрано тлумачний, орфографічний, фонетичний словники, словник синонімів і фразеологізмів. Тут навіть є моя улюблена рубрика — «Слововживання», у якій можна почитати думки мовознавців щодо певних слів і їх вживання.
https://goroh.pp.ua/

6️⃣ Правописник LanguageTool.
LanguageTool — програма перевірки текстів. Вона може виловити одруки й граматичні помилки, а також підкаже, чи нормативний ви вжили вислів, чи ні. LanguageTool можна встановити як розширення для браузерів Firefox та Chrome, як доповнення для Google Docs. А можна й перевірти текст одразу на їхній вебсорінці.
Опис: https://r2u.org.ua/languagetool/about
Сайт: https://languagetool.org/uk

7️⃣ Mova.info.
Найчастіше тут користуюся саме граматичним словником української мови. Так, ми відмінювати слова вчили ще в школі, але коли ти опрацьовуєш тонни текстів, то трапляються такі слова, щоб без заглядання в словники не обійтися. Перевіряю переважно закінчення -а, -я, -у, -ю і -ці, -ку, -ху, -сі.
http://www.mova.info/grmasl.aspx

8️⃣ Чтиво.
Чтиво — це вільна онлайн-бібліотека україномовної літератури. Я використовую цей ресурс тільки для одного — щоб завантажити інструкцію передавання українською мовою географічних назв різних країн. Крім того що це мегакорисно саме для географічних назв, я ще час від часу застосовую подані в тих інструкціях правила транскрипції і для імен. З іноземними іменами працюю вічно й багато 🤪 Тому це посилання для мене на вагу золота.
https://chtyvo.org.ua/authors/Minekoresursiv_Ukrainy

9️⃣ Youglish.
Для мене просто ідеальний ресурс, щоб послухати, як носії мови вимовляють імена. Загалом цей ресурс корисний для вивчення іноземної, але мені в роботі достатньо послухати вимову імен і прізвищ. Тут є кілька основних мов, але вам цього буде предостатньо, впевнена. До речі, щойно помітила, що там навіть українська мова є. Краса!
https://youglish.com/


Загалом ці ресурси корисні не тільки редакторам, ними впевнено можуть послуговуватися автори, перекладачі, журналісти, есемемники, вчителі. Зберігайте собі в закладки й користуйтеся на здоров’я 🤗


А які у вас улюблені ресурси в роботі? Що цікавого порекомендуєте?


© Редакторка Юлія Мороз



#корисніресурси #нотаткипромову #українськамова #мова #мованачасі #моваонлайн #грамотнамова

Дякуємо Yuliia Moroz за новий цікавий матеріал для блогу Асоціації українських редакторів.

Піка чи піку? Про іменники із закінченням -а, -я / -у, -ю • Асоціація українських редакторів АУРа Ukrainian Editors’ Association Асоціація українських редакторів. Іменники чоловічого роду другої відміни в родовому відмінку однини можуть мати і закінчення -а, -я, і закінчення -у, -ю. Це насампер...

Завершився наш курс підвищення кваліфікації 📌«РЕДАГУВАННЯ ОФІЦІЙНИХ ДОКУМЕНТІВ»📌
Дякуємо чудовим лекторам та всім учасникам курсу за насичений професійними дискусіями місяць навчання 🙂 Готуємо нові цікаві курси🔥 та ділимося відгуками:
✅"Сподобалось те, що вирішували реальні питання з реальної щоденної роботи редактора. Курс допоміг розібратися в документах (ДСТУ, постанови, правопис тощо), на які варто спиратися в роботі редактора. Цікаво і корисно було послухати про юридичні тонкощі редакторської роботи. Здобуті на курсі знання дозволять впевненіше почуватися при роботі з авторами. Курс вартий своїх грошей та часу. Дякую за надану можливість бути учасником курсу!" (Олексій ГАЙВОРОНСЬКИЙ).
✅"Курс чудовий! Багато потрібної інформації, яку можна застосовувати у своїй щоденній діяльності. Змістовні лекції, чіткі відповіді на конкретні практичні запитання від запрошених лекторів дозволили закрити для себе багато запитань, які в роботі часто викликають суперечки. Дуже дякую за знання, приємну доброзичливу атмосферу і можливість зміцнити свою внутрішню позицію щодо правильності своїх дій в редагуванні офіційних текстів:) Окрема вдячність організатором! За постійний зв’язок, своєчасні відповіді, фахові коментарі та покликання на корисні матеріали. І прекрасну вишукану українську мову, хороший настрій і налаштованість на подальшу співпрацю:)" (Анна ГУЛЮК)
✅ "Сподобалося все, понад очікування: отримала багато актуальної інформації, отже й прошу продовжити цикл аналогічних тренінгів, зокрема — з термінологічних новацій та проблем документування інформації, що зазнає розпорошування в соціальних мережах" (Олена ЛЕВЧУК).
✅ Сподобались фаховість лекторів, можливість живої дискусії, доброзичлива атмосфера спілкування, зручний час лекцій і зручні інтервали між ними. Змінити — мабуть, нічого. Хіба що трохи розширити курс (Ольга БОГЛЕВСЬКА).